Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.03.2018 року у справі №637/159/17

Постанова

Іменем України

18 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 637/159/17

провадження № 61-8311св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач- орган опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області,відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу органу опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області на рішення апеляційного суду Харківської області у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Піддубного Р. М., Швецової Л. А., від 13 грудня 2017 року в справі за позовом органу опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав.

Встановив:

У лютому 2017 року орган опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав.

Позовна заява мотивована тим, що з 2010 року на обліку служби у справах дітей Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області перебувають діти, які опинились в складних життєвих ситуаціях: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, - на підставі наказу від 21 липня 2010 року № 24; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, - на підставі наказу від 06 грудня 2011 року № 47; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, - на підставі наказу від 26 листопада 2015 року № 33.

Розпорядженнями Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 27 серпня 2013 року № 266 та від 23 травня 2014 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 тимчасово влаштовані до сім'ї ОСОБА_10 та ОСОБА_11, жителів с. Гроза Шевченківського району Харківської області; ОСОБА_7 тимчасово влаштована до Комунального закладу «Харківський обласний центр соціально-психологічної реабілітації «Гармонія».

Орган опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області неодноразово звертався з позовами до суду про позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх дітей.

Судовими рішеннями відмовлено в задоволенні позовів органу опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області про позбавлення відповідачів батьківських прав.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 13 вересня 2016 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зареєстрований 27 серпня 2013 року розірвано. Визначено місце проживання дітей: ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - з матір'ю ОСОБА_4; ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - з ОСОБА_5 Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12 жовтня 2016 року рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 13 вересня 2016 року скасовано в частині визначення місця проживання дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 В цій частині ухвалено нове рішення про визначення місця проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з матір'ю ОСОБА_4 В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Розпорядженням Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 07 листопада 2016 року № 376 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 тимчасово влаштовані до родини бабусі ОСОБА_12, а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 тимчасово влаштовані до родини батька ОСОБА_5

Розпорядженням Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 01 лютого 2017 року № 22 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 тимчасово влаштовані до родини батька ОСОБА_5, а ОСОБА_7 та ОСОБА_6 тимчасово влаштовані до центру соціально-психологічної реабілітації для дітей. Розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 07 листопада 2016 року № 376 визнано таким, що втратило чинність.

Посилаючись на те, що батьки не приділяють належної уваги догляду, вихованню та утриманню своїх малолітніх дітей, не здійснюють належний догляд за станом їх здоров'я, діти проживають в антисанітарних умовах, позивач просив задовольнити позов та позбавити ОСОБА_4 батьківських прав стосовно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4; позбавити ОСОБА_5 батьківських прав стосовно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2; передати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 органу опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області для подальшого влаштування; вирішити питання про судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 03 травня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 11 липня 2017 року про виправлення описок, позов задоволено. Позбавлено ОСОБА_4 батьківських прав відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4. Позбавлено ОСОБА_13 батьківських прав відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Передано ОСОБА_7, ОСОБА_14 для подальшого влаштування органом опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позбавлення батьківських прав відповідачів відповідає інтересам їх малолітніх дітей. Судом зазначено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не позбавлені права, у разі зміни ставлення до своїх обов'язків щодо виховання цих дітей тазміни способу життя,звернутися до суду з позовом про поновлення в батьківських правах.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 13 грудня 2017 року рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 03 травня 2017 року скасовано в частині позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав та ухвалено в цій частині нове рішення. В задоволенні позову про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відмовлено. Рішення в частині передачі ОСОБА_7, ОСОБА_6 для подальшого влаштування органом опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області скасовано та в задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову є передчасними, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону. Суд дійшов висновку про відсутність безспірних доказів того, що ОСОБА_4 навмисно не виконує своїх обов'язків з виховання дітей.

У лютому 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга органу опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, у якій він просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції при розгляді справи дійшов передчасних висновків про часткову відмову у задоволенні позову, порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми процесуального права, належним чином не дослідив докази у справі, що спричинило прийняття рішення, яке порушило права цих дітей.

Інші учасники справи не скористалися правом на подання заперечень (відзиву) на касаційну скаргу.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

18 травня 2018 року вказана справа передана на розгляд Верховного Суду.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для скасування рішення апеляційного суду, доводи касаційної скарги не підтверджують неправильного застосування судом при розгляді справи норм матеріального права, порушення норм процесуального права з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.

Відповідно до вимог частини першої статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Отже позбавлення батьківських прав можливе у випадках винної поведінки батьків.

В пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Судами установлено, що з 27 серпня 2013 року відповідачі перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 13 вересня 2016 року.

За час сумісного проживання у них народилися діти: ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_4, батьком яких записано ОСОБА_5

Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом не проживають.

Згідно з висновком служби у справах дітей Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 03 лютого 2017 року № 83а позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітніх дітей ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

та ОСОБА_5 відносно малолітніх дітей ОСОБА_7, ОСОБА_6, є доцільним.

Розпорядженнями Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 27 серпня 2013 року № 266 та від 23 травня 2014 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 тимчасово влаштовані до сім'ї ОСОБА_10 та ОСОБА_11, жителів с. Гроза Шевченківського району Харківської області; ОСОБА_7 тимчасово влаштована до Комунального закладу «Харківський обласний центр соціально-психологічної реабілітації «Гармонія».

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 15 листопада 2013 року в задоволенні позову органу опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області про відібрання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у матері ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 15 листопада 2013 року позов органу опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області задоволено частково. У ОСОБА_4 відібрано без позбавлення її батьківських прав малолітню ОСОБА_7 та передано органу опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області для подальшого влаштування.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 13 вересня 2016 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зареєстрований 27 серпня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 64, розірвано. Визначено місце проживання дітей: ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - з матір'ю ОСОБА_4; ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - з ОСОБА_5 Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12 жовтня 2016 року рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 13 вересня 2016 року скасовано в частині визначення місця проживання дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 В цій частині ухвалено нове рішення про визначення місця проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з матір'ю ОСОБА_4 В іншій частині рішення залишено без змін.

Розпорядженням Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 07 листопада 2016 року № 376 ОСОБА_7 та ОСОБА_6 тимчасово влаштовані до родини бабусі ОСОБА_12, а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 тимчасово влаштовані до родини батька ОСОБА_5

Розпорядженням Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 01 лютого 20017 року № 22 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 тимчасово влаштовані до родини батька ОСОБА_5, а ОСОБА_7 та ОСОБА_6 тимчасово влаштовані до центру соціально-психологічної реабілітації для дітей. Розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 07 листопада 2016 року № 376 визнано таким, що втратило чинність.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та в частині передачі ОСОБА_7, ОСОБА_6 для подальшого влаштування дітей, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені вище судові рішення та розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області не є безспірними доказами навмисного невиконання ОСОБА_4 своїх обов'язків по вихованню малолітніх дітей. Крім того, доказів щодо негативної характеристики ОСОБА_4 матеріали справи не містять.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

У касаційній скарзі орган опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області посилається на те, що рішення апеляційного суду ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм процесуального права, оскільки суд не дослідив докази у справі, не сприяв повному, об'єктивному неупередженому розгляду справи. Зазначається, що ОСОБА_4 не виконує своїх обов'язків матері та створює нестерпні умови для спільного проживання з дітьми.

Суд апеляційної інстанції надав належну правову оцінку вказаним доводам та обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позову щодо позбавлення матері батьківських прав та в частині передачі зазначених дітей, оскільки позивач не довів, що неналежне утримання цих дітей викликане саме відмовою матері від виховання і піклування, а не неможливістю матеріального забезпечення дітей. У справі відсутні докази щодо навмисного невиконання ОСОБА_4 своїх обов'язків по вихованню малолітніх дітей.

Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до вимог переоцінки доказів, яким надано належну правову оцінку, що не передбачено положеннями статті 400 ЦПК України, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Підстави для скасування судового рішення відсутні, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат судами попередніх інстанцій. Учасниками справи не заявлені до відшкодування судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 та підпунктом 4 пункту 1 Розділу ХIII «Перехідні положення» ЦПК України,

Постановив:

Касаційну скаргу Органу опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 13 грудня 2017 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Пророк

В.С. Висоцька

І.М. Фаловська