Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.06.2019 року у справі №340/586/17
Постанова КЦС ВП від 17.08.2023 року у справі №340/586/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 340/586/17

провадження № 61-7742св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,

Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Верховинська центральна районна лікарня, правонаступником якої є Комунальне некомерційне підприємство «Верховинська районна лікарня Верховинської районної ради»,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2018 року, ухвалене складі судді Бучинського А. Б., та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 5 березня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів:Максюти І. О.,Василишин Л. В., Матківського Р. Й.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Верховинської центральної районної лікарні, правонаступником якої є Комунальне некомерційне підприємство (далі - КНП) «Верховинська районна лікарня Верховинської районної ради», про визнання недійсним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

В обґрунтування позову вказував, що з 1999 року працює на посаді завідувача господарством Верховинської центральної районної лікарні.

Зазначав, що у нього постійно виникають непорозуміння з головним лікарем Верховинської центральної районної лікарні ОСОБА_2 , який упереджено до нього ставиться.

1 серпня 2014 року його незаконно звільнено з посади завідувача господарством Верховинської центральної районної лікарні, проте 8 серпня 2016 року рішенням суду поновлено на займаній посаді.

На думку заявника, всі покладені на нього посадовою інструкцією обов`язки він виконує належним чином. При цьому 10 жовтня 2016 року та 2 липня 2017 року його притягнено до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани за неналежне виконання службових обов`язків.

17 жовтня 2017 року наказом головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні № 124 його повторно притягнено до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани за неналежне виконання службових обов`язків, а саме: неподання у встановлені строки інформації про підготовку підприємств паливно-енергетичного комплексу, житлово-комунального комплексу та дорожнього господарства до роботи

в осінньо-зимовий період 2017-2018 років у електронному та паперовому примірниках; неграмотне оформлення поданих звітів.

Вважає наказ незаконним, оскільки покладені на нього посадові обов`язки виконував належним чином, даний наказ видано внаслідок неприязних стосунків, що склалися між ним та керівником.

Крім того, вказує, що оголошення догани здійснено з порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень, передбаченого статтею 149 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) України.

За таких обставин просив визнати незаконним та скасувати наказ головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні ОСОБА_2 № 124

від 17 жовтня 2017 року про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області

від 26 листопада 2018 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним наказ Верховинської центральної районної лікарні № 124 від 17 жовтня 2017 року в частині оголошення догани завідувачу господарством ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов`язків, а саме несвоєчасне та неналежне надання звітів з підготовки медичних закладів Верховинського району до роботи в осінньо-зимовий період 2017-2018 років.

У іншій частині позову відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із нечіткого доведення позивачу його обов`язку щодо подання звітів, внаслідок чого він не міг належним чином виконати покладені на нього трудові обов`язки. Верховинський районний суд Івано-Франківської області вважав, що у цій частині Верховинською центральною районною лікарнею порушено вимоги

статей 139 147-149 КЗпП України.

За таких обставин, з урахуванням відсутності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, дійшов висновку про обґрунтованість його вимог в частині визнання незаконним наказу щодо несвоєчасного та неналежного подання звітів з підготовки медичних закладів Верховинського району до роботи в осінньо-зимовий період 2017-2018 років.

Відмовляючи у задоволенні позову в іншій частині, суд першої інстанції виходив із неналежного виконання ОСОБА_1 інших трудових обов`язків, покладених на нього розпорядженням безпосереднього керівника, викладеного у формі наказу, щодо виконання комплексу завдань, пов`язаних із забезпеченням та функціонуванням медичного закладу, шляхом його підготовки до опалювального періоду.

Судом установлено, що ОСОБА_1 не забезпечено оформлення до 22 вересня 2017 року актів готовності до роботи в опалювальний період згідно з додатками 1, 2, 3 до Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду та їх надання до 27 вересня 2017 року у технічний відділ Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації.

За таких обставин вважав, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки дисциплінарного проступку, його правомірно притягнено до дисциплінарної відповідальності з накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді догани у визначений законодавством строк.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 5 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2018 року - без змін.

З висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погодився з огляду на те, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильне застосування норм матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 5 березня 2019 року в частині відмови у задоволенні позову і ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано статті 139 147 КЗпП України, оскільки не враховано, що трудові обов`язки, за невиконання яких його притягнено до дисциплінарної відповідальності, покладені на нього незаконно, не відповідали змісту його посадових обов`язків, не були чіткими та зрозумілими.

Вважає, що очолювати комісії з підготовки теплових господарств до опалювального періоду повинні власники таких господарств або уповноважені ними особи. Вказані обов`язки виконувала ОСОБА_3 , яка перебувала на лікарняному, а її міг замінити виключно головний лікар. При цьому судами першої та апеляційної інстанцій досліджено лише законність наказу про покладення на нього відповідних обов`язків, проте не досліджено обставин виконання або невиконання дій, спрямованих на виконання такого наказу.

Позиція інших учасників справи

У листопаді 2019 року Верховинська центральна районна лікарня, правонаступником якої є КНП «Верховинська районна лікарня Верховинської районної ради», подала відзив на касаційну скаргу, у якому послалася на безпідставність її доводів. Вказала, що судами першої та апеляційної інстанцій надано належну оцінку доказам. Зазначила, що оскаржувані судові рішення в оскаржуваній частині є законними і обґрунтованими.

Вказує, що у період тимчасової непрацездатності ОСОБА_3 всі обов`язки голови комісії з підготовки теплових господарств до опалювального періоду відповідно до наказу головного лікаря покладено безпосередньо на ОСОБА_1 .

Невиконання ОСОБА_1 наказу про покладення на нього обов`язків щодо оформлення та подання актів суперечить його обов`язку дотримуватися трудової дисципліни.

На думку відповідача, про ухилення ОСОБА_1 від виконання покладених на нього обов`язків також свідчить його відмова від ознайомлення з наказом № 65 від 20 квітня 2017 року, яким позивача зобов`язано підготувати медичні заклади району до роботи в осінньо-зимовий період.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року клопотання Верховинської центральної районної лікарні задоволено; залучено КНП «Верховинська районна лікарня Верховинської районної ради» правонаступником Верховинської центральної районної лікарні.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 1999 року ОСОБА_1 працює на посаді завідувача господарством Верховинської центральної районної лікарні на умовах безстрокового трудового договору та здійснює свою діяльність відповідно до вимог посадової інструкції № 381

від 22 серпня 2016 року, затвердженої головним лікарем Верховинської центральної районної лікарні ОСОБА_2 (далі - Інструкція).

Відповідно до положень Інструкції завідувач господарством - це працівник, який керує господарською службою, організацією роботи цієї служби, розвитком матеріально технічної бази, дотриманням правил технічної експлуатації та підпорядковується безпосередньо головному лікарю центральної районної лікарні. У своїй роботі керується чинним законодавством України, рішеннями та розпорядженнями органів місцевої виконавчої влади, директивними документами Міністерства охорони здоров`я України, місцевих органів управління охорони здоров`я і головного лікаря центральної районної лікарні, відповідними інструкціями, положеннями про господарську службу центральної районної лікарніта посадовою інструкцією.

Пунктами 2.1, 2.14, 2.24, 2.33, 2.36, 2.37 Інструкції встановлено, що завідувач господарством забезпечує ефективне виконання закріплених за ним напрямів діяльності закладу; звітується (у письмовій та усній формі) щотижня за виконану роботу перед головним лікарем центральної районної лікарні, здійснює контроль за своєчасним усуненням недоліків в господарській частині центральної районної лікарні, виявлених контролюючими організаціями і зобов`язаний: регулярно надавати безпосередньому керівникові звіт про пророблену роботу за період; постійно працювати над підвищенням свого освітнього та професійного рівня, бути дисциплінованим, чітко виконувати доручення, проявляти ініціативу та мобілізувати себе на виконання поставлених задач, володіти основами комп`ютерної техніки та оргтехнікою.

Пунктами 4.1, 4.6, 4.8 Інструкції передбачено, що завідувач господарством несе відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання покладених на нього посадовою інструкцією обов`язків та (або) невикористання наданих прав; неналежне виконання посадових обов`язків; невиконання або неналежне виконання вимог внутрішніх нормативних документів організації (постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні та інші керівні матеріали, що стосуються господарської діяльності) та розпоряджень головного лікаря.

Положенням про господарську службу Верховинської центральної районної лікарні, затвердженим головним лікарем Верховинської центральної районної лікарніОСОБА_2 15 липня 2015 року (далі - Положення), встановлено, що безпосереднє керівництво господарською службою здійснює завідувач господарством, який підпорядковується, призначається і звільняється з посади головним лікарем Верховинської центральної районної лікарні.

Пунктом 1.4 Положення визначено, що у своїй діяльності господарська служба керується Конституцією України, законами України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, розпорядженнями головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні, наказами та цим положенням.

Відповідно до пункту 2.7 Положення господарська служба планує і організовує роботу з проведення капітальних і поточних ремонтів приміщень Верховинської центральної районної лікарні, вентиляційного обладнання, сигналізації, здійснює контроль за дотриманням правил експлуатації і безперебійної роботи.

Згідно з пунктами 4.2, 4.3.2, 5.3, 6.4 Положення завідувач господарством несе відповідальність за належне і своєчасне виконання господарською службою функцій, передбачених даним положенням; організацію у господарській службі оперативної і якісної підготовки документів, їх оформлення, ведення діловодства згідно з діючими правилами і інструкціями; несе персональну відповідальність за виконання покладених на господарську службу завдань і здійснення нею своїх функцій; представляє господарську службу в органах виконавчої влади і місцевого самоврядування, установах і організаціях, забезпечує взаємодію відділу з ними у вирішенні питань, що належать до компетенції господарської служби.

Судами першої та апеляційної інстанцій також установлено, що наказом головного лікаря Верховинської центральної районної лікарніОСОБА_2.

№ 65 «Про підготовку медичних закладів до роботи в осінньо-зимовий період 2017-2018 років» від 20 квітня 2017 року на виконання вимог наказу Департаменту охорони здоров`я обласної державної адміністрації № 124 «Про підготовку закладів охорони здоров`я області та медичних коледжів до роботи в осінньо-зимовий період 2017-2018 років» від 12 квітня 2017 року з метою забезпечення своєчасної підготовки закладів охорони здоров`я району до роботи в осінньо-зимовий період 2017-2018 років на завідувача господарством покладено ряд обов`язків.

Пунктом 1.4 наказу ОСОБА_1 зобов`язано надавати звіти про хід підготовки до роботи в осінньо-зимовий період до технічного відділу Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації на електронних (tehvidd@gmail.com) та паперових носіях згідно додатків 1, 2, 3, 4 до 27 вересня 2017 року та 6 жовтня 2017 року.

Пунктами 2.1 та 2.2 на ОСОБА_1 як завідувача господарством та заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення

ОСОБА_3 покладено наступні обов`язки: до 22 вересня 2017 року забезпечити оформлення актів готовності до роботи в опалювальний період згідно з додатками 1, 2, 3 до Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду; до 27 вересня 2017 року надати в технічний відділ Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації копії актів готовності до роботи в опалювальний період.

ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватися з наказом головного лікаря Верховинської центральної районної лікарніОСОБА_2 № 65 «Про підготовку медичних закладів до роботи в осінньо-зимовий період 2017-2018 років»

від 20 квітня 2017 року.

Наказом виконуючого обов`язки головного лікаря Верховинської центральної районної лікарніКацарського С. М. № 108 від 12 вересня 2017 року на виконання вимог наказу Департаменту охорони здоров`я обласної державної адміністрації № 124 «Про підготовку закладів охорони здоров`я області та медичних коледжів до роботи в осінньо-зимовий період 2017-2018 років» від 12 квітня 2017 року з метою забезпечення своєчасної підготовки закладів охорони здоров`я району до роботи в осінньо-зимовий період 2017-2018 років та наказу головного лікаря № 65 «Про підготовку медичних закладів до роботи в осінньо-зимовий період 2017-2018 років» від 20 квітня 2017 року на заступника головного лікаря по медичному обслуговуванню населення ОСОБА_3 та завідувача господарством ОСОБА_1 покладено ряд обов`язків.

Згідно з пунктом 1.5 вказаного наказу голові комісії з перевірки готовності медичних закладів району до роботи в опалювальному сезоні 2017-2018 років ОСОБА_3 та члену комісії завідувачу господарством ОСОБА_1 необхідно надавати звіти про хід підготовки до роботи в осінньо-зимовий період до технічного відділу департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації на електронних та паперових носіях згідно додатків 1, 2, 3, 4 до 27 вересня 2017 року та 6 жовтня 2017 року.

Пунктом 1.7 встановлено обов`язок забезпечити оформлення актів готовності до роботи в опалювальний період до 27 вересня 2017 року згідно з додатками 1, 2, 3 діючих Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду.

Відповідно до пункту 1.8 наказу до 27 вересня 2017 року необхідно подати в технічний відділ департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації копії актів готовності до роботи в опалювальний період.

Цим же наказом на час непрацездатності голови комісії з перевірки готовності медичних закладів району до роботи в опалювальному сезоні

2017-2018 років ОСОБА_3 всі обов`язки з підготовки до опалювального сезону, своєчасне подання звітів, оформлення необхідної документації покладено на завідуючого господарством ОСОБА_1 .

З наказом виконуючого обов`язки головного лікаря Верховинської центральної районної лікарніКацарського С. М. № 108 від 12 вересня 2017 року ОСОБА_1 ознайомлено 12 вересня 2017 року, що підтверджується його підписом у наказі.

З листків непрацездатності Верховинської центральної районної лікарні та поліклініки, табелів обліку робочого часу судами попередніх інстанцій встановлено, що заступник головного лікаря по медичному обслуговуванню ОСОБА_3 у період з 4 вересня 2017 року до 6 жовтня 2017 року включно перебувала на лікуванні.

ОСОБА_3 була непрацездатною на момент прийняття наказу виконуючого обов`язки головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні Кацарського С. М. № 108 від 12 вересня 2017 року і покладення всіх спільних обов`язків з підготовки до опалювального сезону, оформлення необхідної документації і подання її у встановлені строки до Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації виключно на завідувача господарством ОСОБА_1 .

Врахувавши положення про господарську службу Верховинської центральної районної лікарні, посадову інструкцію та накази адміністрації, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що до трудових обов`язків ОСОБА_1 , як завідувача господарством, входило забезпечення та організація належного господарського функціонування приміщень Верховинської центральної районної лікарні, підготовка до опалювального сезону закладу, в тому числі шляхом забезпечення належного ведення відповідної господарської та технічної документації, виконання інших обов`язків, покладених на нього безпосереднім керівником - головним лікарем Верховинської центральної районної лікарніабо виконуючим обов`язки головного лікаря у сфері забезпечення та організації належного функціонування медичного закладу.

З листа Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 5 жовтня 2017 року № 967/05-16/53 судами встановлено, що акти готовності до роботи в опалювальний період згідно з додатками 1, 2, 3 до Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду у визначені строки не подано.

Наказом виконуючого обов`язки головного лікаря Верховинської центральної районної лікарніКацарського С. М. № 116 від 6 жовтня 2017 року створено тимчасову комісію для проведення службового розслідування, за результатами якого складено акт від 11 жовтня 2017 року.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що комісією підтверджено факт невиконання трудових обов`язків ОСОБА_1 , а саме неподання актів про підготовку до опалювального періоду протягом перебування

ОСОБА_3 на лікарняному з 4 вересня 2017 року до 6 жовтня 2017 року.

Згідно з наказом головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні ОСОБА_2 від 17 жовтня 2017 року № 124 до завідувача господарством ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за несвоєчасне та неналежне подання звітів щодо підготовки медичних закладів до роботи в осінньо-зимовий період 2017-2018 років та неподання актів готовності до роботи в осінньо-зимовий період.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Відповідно до статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 5 березня 2019 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Закону України

від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення (частина третя статті 401 ЦПК України).

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову ОСОБА_1 не оскаржуються, тому не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з пунктом 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством (статті 2 36 40 41 КЗпП України).

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до частини першої статті 142 КЗпП трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

У частині першій статті 147 КЗпП України закріплено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Згідно з частиною першою статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (стаття 149 КЗпП).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року

у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19) зроблено висновок про те, що роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином.

У постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц зазначено, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18) зроблено висновок, що порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна сукупність таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Суди встановили, що порушення покладених на ОСОБА_1 трудових обов`язків полягало у незабезпеченні оформлення до 22 вересня 2017 року актів готовності до роботи в опалювальний період згідно з додатками 1, 2, 3 Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду та їх подання до 27 вересня 2017 року до технічного відділу Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації.

Суди першої та апеляційної інстанцій, надавши належну оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, поданих сторонами, встановивши, в чому полягає порушення покладених на ОСОБА_1 трудових обов`язків, його вину як одну з обов`язкових ознак правопорушення, дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову у відповідній частині.

Касаційний суд відхиляє доводи касаційної скарги, оскільки такі доводи зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, не входить до компетенції суду касаційної інстанції, були предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Твердження заявника про те, що трудові обов`язки, за невиконання яких його притягнено до дисциплінарної відповідальності, покладені на нього незаконно, не відповідали змісту його посадових обов`язків, не були чіткими та зрозумілими, відхиляються касаційним судом, оскільки спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій фактичними обставинами справи.

Доводи касаційної скарги про те, що очолювати комісії з підготовки теплових господарств до опалювального періоду повинні власники таких господарств або уповноважені ними особи, тому ОСОБА_3 , яка перебувала на лікарняному, міг замінити лише головний лікар, також відхиляються касаційним судом з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період тимчасової непрацездатності ОСОБА_3 всі обов`язки голови комісії відповідно до наказу виконуючого обов`язки головного лікаря Верховинської центральної районної лікарніКацарського С. М. № 108 від 12 вересня 2017 року покладалися на ОСОБА_1 .

За таких обставин матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 уповноважений адміністрацією виконувати відповідний обсяг обов`язків.

Твердження заявника про те, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено обставин виконання або невиконання дій, спрямованих на виконання наказу, також спростовуються касаційним судом, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що вимоги наказу позивачем не виконані.

Інші доводи касаційної скарги на правильність і законність оскаржуваних судових рішень у відповідній частині не впливають.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судових рішень в оскаржуваній частині, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовубез змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтею 400 ЦПК Україниу редакції, чинній на час подання касаційної скарги, статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області

від 26 листопада 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 5 березня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук