Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.08.2019 року у справі №199/8199/18

Постанова

Іменем України

05 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 199/8199/18

провадження № 61-14367св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - комунальне підприємство "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м.

Дніпропетровська від 06 лютого 2019 року у складі судді Сухорукова А. О.та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2019 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради (далі - КП "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради) про визнання дій з нарахування коштів на оплату послуг неправомірними, скасування заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.

Позов мотивований тим, що він є чорнобильцем 1 категорії та особою прирівняною до інвалідів війни і має 100-процентну знижку плати за користування житлом (квартирна плата) та комунальні послуги.

У січні 2018 року з боку КП "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради до нього надійшла розрахункова квитанція за грудень 2017 року, згідно якої за квартирою, де він мешкає за адресою: АДРЕСА_1, рахується нібито заборгованість по квартплаті в сумі 110,30 грн, в той час як згідно квитанції за листопад 2017 року він немає заборгованості по квартплаті.

У відповіді комунального підприємства від 28 лютого 2018 року на його запит від 31 січня 2018 року зазначено, що в грудні 2017 року виконаний перерахунок з грудня 2016 року по грудень 2017 року громадянам, які користуються субсидіями або пільгами, що спричинило виникнення заборгованості. На його повторний запит від 30 березня 2018 року щодо надання повного та детального розрахунку суми заборгованості починаючи з моменту її нарахування по 01 квітня 2018 року включно, та на підставі яких нормативних документів комунальне підприємство нарахувало квартплату саме з грудня 2016 року, у відповіді не зазначено, за яку саме послугу в грудні 2017 року був виконаний перерахунок з грудня 2016 року по грудень 2017 року, як громадянину, який користується пільгами в розмірі 100-процентної знижки.

У вересні 2018 року на адресу позивача надійшла наступна квитанція від комунального підприємства, згідно якої за ним рахується заборгованість вже за послуги з управління багатоквартирними будинками в сумі 363,39 грн.

09 жовтня 2018 року він звернувся з заявою-вимогою до відповідача щодо скасування заборгованості за послуги з управління багатоквартирними будинками.

Станом на момент подачі позову відповіді позивач не отримав, проте отримав нову квитанцію від відповідача, згідно якої за ним рахується заборгованість за послуги з управління багатоквартирними будинкам в сумі 422,11 грн.

Позивач вважав дії відповідача щодо нарахування та стягнення з нього коштів (заборгованості за послуги з управління багатоквартирними будинками (квартплату) безпідставними та протиправним.

Позивач просив:

визнати дії відповідача щодо нарахування та стягнення з нього коштів на оплату послуг з управління багатоквартирними будинками протиправними;

скасувати заборгованість за послуги з управління багатоквартирними будинками в сумі 422,11 грн, нараховану йому відповідачем за весь період, починаючи з моменту нарахування.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 06 лютого 2019 року, залишеним без змінпостановою Дніпропетровського апеляційного суду від 25 червня 2019 року, відмовлено в задоволенні позову.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до абзацу 2 пункту 10 статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або Законом. Однак, ні договором, ні нормами чинного законодавства не передбачено такого способу захисту прав споживача, як зобов'язання списання заборгованості. Отже, зобов'язання відповідача щодо скасування заборгованості за послуги з управління багатоквартирними будинками не передбачено чинним законодавством, як спосіб захисту прав. Також позивач взагалі не навів чим порушено його право, на що рахунки відповідача впливають, оскільки КП "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради в судовому порядку не вимагає стягнення з позивача спірної суми.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 06 лютого 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2019 року, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанції не взято до уваги, що ОСОБА_1 згідно статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як особа прирівняна до інвалідів війни, має право на 100 % знижку плати за користування житлово-комунальними послугами, в тому числі, за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Позивач не просив списати борг. Крім того, судами не надано правової оцінки та обґрунтування відмови в задоволенні позовних вимог позивача щодо визнання дій КП "Житлове господарствоСамарського району" Дніпровської міської ради щодо нарахування та стягнення з ОСОБА_1 коштів на оплату послуг з управління багатоквартирними будинками протиправними - цей спосіб захисту прямо передбачений нормами закону (способом захисту цивільних прав та інтересів відповідно до пункту 10 частини 2 статті 16 ЦК України може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і

службових осіб). Разом з цим, зазначає, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 та особи, яка надає йому правову допомогу - адвоката Бурянського А. В. ОСОБА_1 не є фахівцем в галузі права та не мав можливості представляти свої інтереси в суді самостійно, без правової допомоги адвоката.

Позиція інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду від учасників справи не надходив.

У січні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду пояснення, в якому зазначив, що в грудні 2019 року він отримав лист від Дніпропетровської міської ради № 2295/09 від 06 грудня 2019 року щодо надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, в якому зазначено, що відповідно до пункту 2,3 постанови КМУ від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування", а саме (місячна норма) становить: на управління багатоквартирним будинком - 45,52 кв. м, тобто пільга поширюється на всю площу житлового приміщення.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

У серпні 2019 року матеріали цивільної справи № 199/8199/18 надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачу Дундар І. О.

Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає доводи касаційної скарги з таких підстав.

Судами встановлено, що позивач є чорнобильцем 1 категорії, інвалідом третьої групи безстроково, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

За листопад 2017 року КП "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради (квартплата) за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість відсутня.

За грудень 2017 року КП "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради (квартплата) за адресою: АДРЕСА_1, нараховано 9,56 грн, перерахунок в грудні - 91,18 грн, всього до сплати 110,30 грн.

По особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа квартири 45,52 кв. м, зареєстровано 2 особи, пільги 2х100%: борг на 01 серпня 2018 року - 318,33 грн, тариф - 6,89 грн/кв. м, нараховано - 45,06 грн, борг на 01 вересня 2018 року - 363,39 грн, борг на 01 жовтня 2018 року - 422,11 грн.

31 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до КП "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради з запитом про надання публічної інформації, в якому просив повідомити, на підставі яких нормативних документів йому з 2016 року нараховано квартплату в сумі 110,30 грн.

28 лютого 2018 року КП "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради повідомило ОСОБА_1, що надання пільг з управління будинком не передбачено. В грудні 2017 року був виконаний перерахунок з грудня 2016 року по грудень 2017 року громадянам, які користуються субсидіями або пільгами, що спричинило виникнення заборгованості.

30 березня 2018 року ОСОБА_1 направив до КП "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради запит про надання публічної інформації, в якому просив роз'яснити йому суму нарахованої заборгованості та надати повний розрахунок.

09 жовтня 2018 року ОСОБА_1 направив до КП "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради заяву-вимогу, в якій просив скасувати заборгованість за послуги з управління багатоквартирними будинками в сумі 363,39
грн та виключити цю заборгованість з рахунків на житлово-комунальні послуги.

Позивач звернувся з позовом про зобов'язання КП "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради усунути порушення прав споживача комунальних послуг шляхом визнання дій з нарахування коштів на оплату послуг неправомірними та скасування заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.

Згідно частини 1 статті 15, частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або

оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 529/613/17-ц (провадження № 61-1716сво17) зроблено висновок, що "законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону. У зв'язку з тим, що обраний позивачем спосіб захисту є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. А тому у випадку порушення юридичною особою законодавства при нарахуванні плати за постачання централізованого опалення споживач має право оскаржити в судовому порядку такі його дії та вимагати здійснення відповідного перерахунку".

Суд першої інстанції дійшов висновку, щообраний позивачем спосіб є неналежним, відповідачем право позивача не порушено, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову, тобто по суті не переглянув справу в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з таким висновком судів.

По суті позивач просив здійснити перерахунок стягнутих з нього коштів за послуги з управління багатоквартирними будинками.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та

наслідкам, спричиненим цим порушенням. А тому у випадку порушення юридичною особою законодавства при нарахуванні плати за послуги з управління багатоквартирними будинками споживач має право оскаржити в судовому порядку такі його дії та вимагати здійснення відповідного перерахунку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції повинен був з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення відповідачем нарахування, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок відповідачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи повинен ухвалити рішення та вирішити питання по суті.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без його участі та особи, яка надає йому правову допомогу - адвоката Бурянського А. В., є безпідставними, оскільки в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 про призначення розгляду справи на 25 червня 2019 року (а. с. 68). Клопотань про перенесення розгляду справи від позивача до суду апеляційної інстанції не надходило.

Висновки Верховного Суду

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята без додержання норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Це унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статями 400, 409 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 411,416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2019 року скасувати.

Справу № 199/8199/18 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасована постанова Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2019 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук