Ухвала КЦС ВП від 28.05.2019 року у справі №0417/4639/2012

Друк

Пошук

883

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний цивільний суд верховного суду ( КЦС ВП )

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.05.2019 року у справі №0417/4639/2012

Державний герб України

Постанова

Іменем України

17 липня 2019 року

м. Київ

справа № 0417/4639/2012

провадження № 61-10030св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвали Дніпровського апеляційного суду: від 25 січня 2019 року, від 30 січня 2019 року та 06 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

У жовтні 2011 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі - ПАТ «Акцент-Банк»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2015 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором від 13 жовтня 2006 року № 750-мк у розмірі 180 049,04 доларів США, що у відповідності до розпорядження Національного банку України дорівнює 1 439 131,98 грн та складається з: 75 112 доларів США - простроченої заборгованості, 66 306,04 доларів США - простроченої заборгованості за відсотками, 38 631 доларів США - заборгованості з пені та судові витрати у розмірі 1 820 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Провадження у справі у частині позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2015 року у частині стягнення пені змінено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість з пені у сумі 3 087 77,58 грн, зменшено загальну суму заборгованості, що стягується за кредитним договором від 13 жовтня 2006 року № 750-мк з 180 049,04 доларів США до 141 418,04 доларів США.

У грудні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до апеляційного суду із заявою про виправлення описки у рішенні Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2017 року, в якій просило викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2015 року - скасувати.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №750-мк від 13.10.2006 року у розмірі 180049,04 Доларів США, що у відповідності до розпорядження НБУ дорівнює 143931,98грн., яка складається з:

-75 112,00 Долар США - прострочена заборгованість за кредитом;

-66 306,04 Долар США - прострочена заборгованість за відсотками;

-308777,58 грн. - заборгованість по пені.

Провадження в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір по 1307,33грн. з кожного.», а також привести у відповідність описову та мотивувальну частини вказаного рішення.

Заяву мотивовано тим, що апеляційний суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення у вказаній вище редакції. А при виготовленні повного тексту, на думку заявника, допустив описку та виклав текст, який не відповідає ухваленому у справі рішенню.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2019 рокувиправлено описки в резолютивній частині рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2017 року замість зазначеного «Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2015 року в частині стягнення пені змінити, стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість з пені в сумі 308777,58 грн, зменшити загальну суму заборгованості, що стягується за кредитним договором № 750-мк від 13.10.2006 р. з 180049,04 доларів США до 141418,04 доларів США.» вказано вірно: «Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2015 року в частині стягнення пені змінити, стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість з пені в сумі 308777,58 грн., зменшити загальну суму заборгованості, що стягується за кредитним договором № 750-мк від 13.10.2006 р. з 180049,04 доларів США до 141418,04 доларів США.», замість вірного: «Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2015 року - скасувати.

-75 112,00 Долар США - прострочена заборгованість за кредитом;

-66 306,04 Долар США - прострочена заборгованість за відсотками;

-308777,58 грн. - заборгованість по пені.

Провадження в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір по 1307,33грн. з кожного.».

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2019 року у повному тексті рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2017 року виправлено описку та постановлено вважати вірною таку редакцію рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2017 року:

«…Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконував, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення заборгованості з кредитора, а щодо солідарної відповідальності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як поручителів, суд першої інстанції відмовив, оскільки додаткові угоди до договорів поруки не укладалися, тому договори поруки з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є припиненими.

Проте в повному обсязі з такими висновком суду погодитись не можна, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами по справі 13 жовтня 2006 року було укладено кредитний договір №750-мк відповідно до якого 18 жовтня 2006 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування 125000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 16,00% на рік з кінцевим терміном повернення 12 жовтня 2011 року.

24 квітня 2007 року між сторонам було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 750-мк від 13 жовтня 2006 року, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 8300 доларів США на строк до 12 жовтня 2011 року під 16% річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 750-мк від 13 жовтня 2006 року було укладено: договір поруки № 750-мк від 13 жовтня 2006 року з ОСОБА_3 та договір поруки № 750-мк від 13 жовня 2006 року з ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або в повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконував у зв`язку з чим станом на 03 вересня 2012 року виникла заборгованість у розмірі 180049,04 доларів США, що у відповідності до розпорядження НБУ дорівнює 1439131,98 грн., яка складається з: 75112 доларів США - простроченої заборгованості, 66306,04 доларів США - простроченої заборгованості за відсотками, 38631 доларів США - заборгованості з пені.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, оскільки кредитор порушив умови кредитного договору в зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 180049,04 доларів США, що у відповідності до розпорядження НБУ дорівнює 1439131,98 грн., яка підлягає стягненню.

Щодо позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості з ПАТ «Акцент-Банк», то колегія суддів вважає, що в цій частині рішення повинно бути скасовано і провадження закрито з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді спав у суді першої інстанції» згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядаються справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України або ГПК України віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом можу бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Пунктом 15 даної Постанови визначено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні. Не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічний висновок викладений в Постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року по справі № 6-745ц15.

Отже, судова колегія прийшла до висновку, що провадження, в цій частині, слід закрити на підставі ст.ст.205, 310 ЦПК України, повідомивши позивача, що розгляд його позовних вимог до вказаної юридичної особи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» необхідно задовольнити, а рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2015 року необхідно скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

-75 112,00 Долар США - прострочена заборгованість за кредитом;

-66 306,04 Долар США - прострочена заборгованість за відсотками;

-308777,58 грн. - заборгованість по пені.

Провадження в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» - закрито.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір по 1307,33грн. з кожного.

Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 309, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2015 року - скасувати.

-75 112,00 Долар США - прострочена заборгованість за кредитом;

-66 306,04 Долар США - прострочена заборгованість за відсотками;

-308777,58 грн. - заборгованість по пені.

Провадження в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» - закрити.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2019 року виправлено описку в резолютивній частині рішенні Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2017 року та замість зазначеного «Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №750-мк від 13.10.2006 року у розмірі 180049,04 Доларів США, що у відповідності до розпорядження НБУ дорівнює 143931,98грн....», вказано вірно: «…Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №750-мк від 13.10.2006 року у розмірі 180049,04 Доларів США, що у відповідності до розпорядження НБУ від 03.09.2012 року дорівнює 1439131,98 грн....».

Судові рішення мотивоване тим, що у повному тексті рішення від 11 жовтня 2017 року були допущені описки, які необхідно виправити на підставі частини першої статті 269 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати на ухвали Дніпровського апеляційного суду: від 25 січня 2019 року, від 30 січня 2019 року та 06 лютого 2019 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд фактично не виправив описки у рішенні, а змінив своє рішення повністю, що є грубим порушенням норм процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвали апеляційного суду не відповідають.

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвали описки чи арифметичні помилки.

Арифметичні помилки - це помилки, пов`язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути невірний розрахунок суми позовних вимог, яка на думку суду, підлягає присудженню позивачу або невірний розрахунок розподілу судових витрат.

Описка - це помилка, яка пов`язана з неправильним написанням слів у тексті судового рішення. Виправленню підлягають виключно ті описки, які істотно впливають на суть прийнятого судового рішення та його виконання. Такими описками, зокрема, можуть бути: неправильне написання прізвищ, імен, по-батькові, найменувань учасників судового процесу, найменувань та адрес знаходження спірного майна, встановлених дат та строків тощо.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам, зокрема, роз`яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

З тексту рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2017 року, а також оскаржуваних ухвал вбачається, що апеляційний суд не виправив описки чи арифметичні помилки, а фактично ухвалив інше за змістом судове рішення: з іншим результатом розгляду та з іншими мотивами його ухвалення, що є недопустимим та порушує принцип правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки питання про виправлення описки може вирішувати той суд, який ухвалив судове рішення, а судом апеляційної інстанції, при його вирішенні, були порушенні норми процесуального права, то вказане питання необхідно передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним скасувати оскаржувані ухвали, з передачею питання про виправлення описки на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвали Дніпровського апеляційного суду: від 25 січня 2019 року, від 30 січня 2019 року та від 06 лютого 2019 рокускасувати, питання про виправлення описки передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Кривцова Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк