Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.08.2019 року у справі №686/29647/18

Постанова

Іменем України

17 червня 2020 року

м. Київ

справа № 686/29647/18

провадження № 61-14913св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-1»,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , Фермерське господарство «Левада - 2012»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-1» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Костенка А. В., Спірідонової Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-1» (далі - ТОВ «Агропартнер-1») звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Левада - 2012» (далі - ФГ «Левада - 2012») про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення про державну реєстрацію права.

Позов обґрунтований тим, що 01 серпня 2008 року між ним та Хмельницькою районною державною адміністрацією (далі - Хмельницька РДА) укладено договір оренди земельних ділянок № 344, за яким товариство прийняло в строкове платне користування із земель державної власності строком на 10 років земельні ділянки загальною площею 70 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Миколаївської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Договір зареєстровано в Хмельницькому районному відділі Хмельницької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 06 серпня 2008 року № 040874300002. З часу укладення договору по час звернення до суду позивач користувався земельною ділянкою та використовував її для товарного сільськогосподарського виробництва.

19 квітня 2016 року ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ № 22-9169-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6825084800:03:007:0014 для ведення особистого селянського господарства шляхом приватизації за рахунок безоплатного права. Ця ділянка знаходиться в межах ділянки, орендованої позивачем за договором оренди від 01 серпня 2008 року № 344. 12 травня 2016 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на цю земельну ділянку у державному реєстрі речових прав.

24 жовтня 2016 року ОСОБА_1 та ФГ «Левада-2012», уклали договір оренди землі, за яким земельна ділянка площею 2,0 га кадастровий номер 6825084800:03:007:0014 передана в оренду ФГ «Левада-2012» строком на 49 років. 02 листопада 2016 року право оренди ФГ «Левада-2012» зареєстровано в реєстрі речових прав, номер запису 17318476. 09 квітня 2017 року позивачу стало відомо про порушення його права, оскільки ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області розпорядилося земельною ділянкою на свій розсуд, без відома орендаря.

Позивач належно виконуючи договірні зобов`язання за договором оренди № 344, вважав договір автоматично поновленим та продовжував користуватися земельною ділянкою, однак ГУ Держгеокадастру в порушення статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 9 Закону України «Про оренду землі», відчужило земельну ділянку, не припинивши право користування позивача. Укладений правочин щодо оренди землі з ФГ «Левада-2012» є нікчемним з підстав порушення публічного порядку.

Таким чином, з урахуванням уточнених позовних вимог товариство просило визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 19 квітня 2016 року № 22-9169-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, від 02 листопада 2016 року індексний номер 17318476 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6825084800:03:007:0014.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 квітня 2019 року позов задоволено частково; визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 19 квітня 2016 року № 22-9169-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність»; відмовлено у задоволенні позову про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02 листопада 2016 року індексний номер 17318476 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6825084800:03:007:0014; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов в частині визнання незаконним та скасування наказу від 19 квітня 2016 року № 22-9169-СГ суд першої інстанції виходив з того, що в порушення норм ЗК України ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області розпорядилось земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, частина якої перебувала в користуванні ТОВ «Агропартнер-1».

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 квітня 2019 року в частині задоволення позову та розподілу судових витрат скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову в частині вимог про визнання незаконним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 19 квітня 2016 року № 22-9169-СГ відмовлено; в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на день подання позову будь-яке речове право позивача на спірну земельну ділянку відсутнє, оскільки договір оренди припинився 01 серпня 2018 року. Визнання незаконним та скасування рішення ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області не призведе до поновлення права позивача на оренду земельної ділянки. А тому відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання незаконним цього наказу.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду ТОВ «Агропартнер-1», посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що встановивши факт порушення прав позивача, який полягав у відчуженні земельної ділянки у період дії договору оренди, суд повинен був відновити право орендаря, який мав би право на поновлення договору оренди на новий строк. Зазначає, що продовжує користуватися земельною ділянкою та намірів припинити землекористування не має, оскільки сам факт закінчення договору оренди не свідчить про фактичне припинення права користування земельною ділянкою, яка ним обробляється та за яку сплачується орендна плата.

Короткий зміст вимог відзивів на касаційну скаргу

У вересні 2019 року від ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області та від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , надійшли відзиви на касаційну скаргу ТОВ «Агропартнер-1».

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у своєму відзиві просить касаційну скаргу ТОВ «Агропартнер-1» відхилити, а постанову апеляційного суду залишити без змін, оскільки перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або припинення договору оренди землі. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді зобов`язана повідомити про це користувачів.

ОСОБА_1 у своєму відзиві просить касаційну скаргу ТОВ «Агропартнер-1» залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду залишити без змін, оскільки строк дії договору оренди землі закінчився 18 червня 2018 року та не поновлений на новий строк. Отже, у позивача відсутні будь-які права на земельну ділянку.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року зупинено касаційне провадження у справі № 686/29647/18 до закінчення розгляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5724/17 (провадження № 14- 385цс19).

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року поновлено касаційне провадження у справі № 686/29647/18 та призначено справу до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що 01 серпня 2008 року між ТОВ «Агропартнер-1» та Хмельницькою РДА укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 70 га строком на 10 років. Договір зареєстровано в Хмельницькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 06 серпня 2008 року № 040874300002.

19 квітня 2016 року ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ № 22-9169-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», згідно якого ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 2,00 га кадастровий номер 6825084800:03:007:0014 для ведення особистого селянського господарства шляхом приватизації за рахунок безоплатного права, яка знаходиться в межах ділянки орендованої позивачем у відповідності до договору оренди № 344.

12 травня 2016 року ОСОБА_1 провів реєстрацію речового права у державному реєстрі на підставі правовстановлюючого документу.

24 жовтня 2016 року ОСОБА_1 та ФГ «Левада-2012» уклали договір оренди землі, за яким земельна ділянка площею 2,00 га кадастровий номер 6825084800:03:007:0014 передана в оренду останньому строком на 49 років.

02 листопада 2016 року договір оренди зареєстровано в реєстрі речових прав, номер запису 17318476.

Згідно з висновком земельно-технічної експертизи від 25 червня 2018 року №16/18-26 земельна ділянка кадастровий номер 6825084800:03:007:0014 площею 2,00 га накладається на земельну ділянку площею 70,00 га за договором оренди від 01 серпня 2008 року № 344, що передана Хмельницькою РДА ДП «Агропартнер».

У червні 2018 року (лист від 18 червня 2018 року № 2073/1) ТОВ «Агропартнер-1» звернулося до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області як розпорядника земельних ділянок, що знаходяться за межами населених пунктів, з наміром скористатись своїм правом на поновлення договору оренди земельних ділянок від 01 серпня 2008 № 344, додавши проект додаткової угоди.

Листом від 16 липня 2018 ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області заперечило щодо поновлення договору оренди земельних ділянок на новий строк, оскільки товариство пропустило двомісячний строк для такого звернення та не надало належні документи.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо обраного способу захисту порушеного права

Відповідно до статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Відповідно до частини дев`ятої статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно з частинами першою-другою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Частиною десятою статті 79-1 ЗК України передбачено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера відповідно до частини четвертої статті 79-1 ЗК України.

Земельні ділянки, які були предметом договору оренди № 344, на підставі наказів ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області передані у приватну власність: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та іншим громадянам, шляхом здійснення поділу раніше сформованих земельних ділянок, що перебували в оренді ТОВ «Агропартнер-1», за наслідком чого створено нові земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери (що вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень).

Таким чином, станом на час розгляду справи земельні ділянки, які були предметом договору оренди № 344, поділені, внаслідок чого сформовано інші земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери, та які надано у власність іншим фізичним особам, тобто земельні ділянки не існують як об`єкти цивільних прав, оскільки в їх межах шляхом поділу утворені інші земельні ділянки.

Ураховуючи, що рішення про передачу у власність фізичним особам земельних ділянок, які перебували у користуванні ТОВ «Агропартнер-1» є чинними, висновки апеляційного суду про те, що позивач обрав неефективний спосіб захисту своїх порушених прав є правильними.

Позивач не оскаржував відмову відповідача від укладення договору оренди на новий строк. А обраний ним спосіб захисту права потребуватиме об`єднання земельних ділянок, утворених за наслідками поділу, та створення земельних ділянок зі складу існуючих ділянок, які вже сформовані як об`єкти цивільних прав, що є неефективним способом захисту порушених прав шляхом визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області від 19 квітня 2016 року № 22-9169-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Зміна фактичних площ і меж земельних ділянок із присвоєнням їм нових кадастрових номерів після укладення договору оренди земельних ділянок унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому частинами 1, 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки такі зміни мають наслідком укладення договору оренди із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Щодо суті спору

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму при його поновленні на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Правові підстави поновлення договору оренди землі, крім статті 777 ЦК України, визначаються також статтею 33 Закону України «Про оренду землі», яка об`єднує два випадки поновлення договору оренди землі: укладення договору на новий строк з застосуванням переважного права орендаря перед іншими особами (частина 1-5 статті 33) та продовження договору за мовчазною згодою сторін на тих самих умовах та на той самий строк (частина шоста статті 33).

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, для продовження договірних орендних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди на поновлення договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах (частини перша-п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі) або пасивна згодасторін договору на продовження договору на тих самих умовах на той самий строк - пролонгація договору (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою - п`ятою цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, у тому числі зі зміненими умовами договору; орендодавець протягом місяця погодив умови додаткової угоди або не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Виходячи з аналізу статей 626, 777 ЦК України та частин другої-шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» для поновлення договору оренди землі з підстави продовження користування земельною ділянкою (частина шоста статті 33), необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором (частина перша статті 33 Закону України «Про оренду землі»); до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк (абзац другий частини першої статті 777 ЦК України); до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»); орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строкудії договору (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

У цьому випадку договір оренди земельної ділянки продовжується на той самий строк та на тих самих умовах.

У касаційній скарзі ТОВ «Агропартнер-1» вказує, що суд повинен відновити право орендаря на поновлення договору оренди на новий строк, оскільки він продовжує користуватися земельною ділянкою та намірів припинити землекористування не має. Сам факт закінчення договору оренди не свідчить про фактичне припинення права користування земельною ділянкою, яка ним обробляється та за яку сплачується орендна плата.

Слід зазначити, що у договорі оренди земельних ділянок від 01 серпня 2008 року № 344 сторони досягли згоди щодо строку дії такого договору.

Відповідно до пункту 3.2 договору оренди земельних ділянок від 01 серпня 2008 року № 344 (в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 06 серпня 2008 року № 040874300002) договір укладається строком на 10 років з дати його реєстрації. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження строку дії договору на новий термін не пізніше ніж за два місяці до його закінчення.

Установлено, що ТОВ «Агропартнер-1» листом від 18 червня 2018 року № 2073/1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо наміру товариства скористатися своїм правом на поновлення договору оренди земельних ділянок від 01 серпня 2008 року № 344.

Листом від 16 липня 2018 ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області заперечило щодо поновлення договору оренди земельних ділянок на новий строк, оскільки товариство пропустило двомісячний строк звернення щодо поновлення договору та не надало належні документи.

З матеріалів справи убачається, що Договір оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ «Агропартнер - 1» та Хмельницькою РДА діяв до 06 серпня 2018 року, а товариство повідомило про свій намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди 18 червня 2018 року, тоді як, таке повідомлення повинно бути надіслане не пізніше 06 червня 2018 року.

З урахуванням факту несвоєчасного повідомлення ТОВ «Агропартнер - 1» орендодавця про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, надіслання орендодавцем у встановлений законом строк відмови у поновленні договору на новий строк, ураховуючи вимоги статті 33 Закону України «Про оренду землі», суд касаційної інстанції приходить до висновку про відсутність у ТОВ «Агропартнер - 1» переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Таким чином, на день подання позову будь-яке речове право позивача на спірну земельну ділянку відсутнє, оскільки товариство пропустило двомісячний строк звернення щодо поновлення договору та не надало належні документи. Крім того, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або припинення договору.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі переоцінювати докази.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 та частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанцій, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер-1» залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук

М. Ю. Тітов