Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.08.2021 року у справі №2-5601/09
Постанова КЦС ВП від 17.05.2023 року у справі №2-5601/09

Постанова

Іменем України

17 травня 2023року

м. Київ

справа № 2-5601/09

провадження № 61-13585св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,

учасники справи:

заявники (стягувачі): Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»,

боржник - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 , підписані представником ОСОБА_2 , на ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26 квітня 2021 року у складі судді Скляренко В. М., постанову Черкаського апеляційного суду від 27 липня

2021 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л., та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Новікова О. М., Фетісової Т. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (далі - ТОВ «ФК «Форінт») звернулось до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, боржник - ОСОБА_1 .

Заява обґрунтована тим, що у 2009 році Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 02 грудня 2009 року у справі № 2-5601/2009 позовні вимоги задоволено. Стягнено із

ОСОБА_1 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 10 жовтня 2008 року № 013/02-2/1133-08 в загальній сумі 43 137,63 грн та судові витрати в розмірі 671,38 грн.

14 грудня 2009 року банку видано виконавчий лист на виконання рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 02 грудня 2009 року у справі № 2-5601/2009 (далі - виконавчий лист № 2-5601/2009).

Станом на час звернення із заявою до суду у провадженні Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист № 2-5601/2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором від 10 квітня 2008 року № 013/02-2/1133-08.

11 квітня 2018 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» і ТОВ «ФК «Форінт» уклали договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов`язалось передати у власність ТОВ «ФК «Форінт» право вимоги, вказане в реєстрі кредитних операцій до відступлення, в порядку та на умовах, визначених цим договором, а набувач - прийняти від кредитора права вимоги в обсязі та на умовах, що існуватимуть на дату відступлення права вимоги та сплатити кредитору їх вартість. З дати відступлення права вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» перестало бути стороною кредитних договорів, зазначених в реєстрі відступлених прав вимоги, а ТОВ «ФК «Форінт» стало виключним та єдиним кредитором за відповідними кредитними договорами, тобто новим кредитором за кредитними договорами і набувало права вимагати повернення позичальниками суми заборгованості окремо за кожним із кредитних договорів у розмірі станом на дату відступлення прав вимоги, зазначеному в реєстрі відступлених прав вимоги.

ТОВ «ФК «Форінт» просило замінити стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

на його правонаступника ТОВ «ФК «Форінт» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа № 2-5601/2009 про стягнення боргу із ОСОБА_1 .

У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») звернулося до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, боржник - ОСОБА_1 .

Заява мотивована тим, що 08 лютого 2021 року між ТОВ «ФК «Форінт» і ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір № 146 про відступлення права вимоги, за умовами якого новий кредитор набув права вимоги, належні первісному кредитору, зокрема

і право вимоги за кредитним договором від 10 жовтня 2008 року. Отже,

ТОВ «Діджи Фінанс» є новим кредитором у правовідносинах із ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості.

ТОВ «Діджи Фінанс» просило замінити стягувача ТОВ «ФК «Форінт» його правонаступником ТОВ «Діджи Фінанс» у виконавчому провадженні щодо виконання виконавчого листа № 2-5601/2009.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 12 вересня 2018 року заяву ТОВ «ФК «Форінт» задоволено.

Замінено стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання виконавчого листа від 14 грудня 2009 року № 2-5601/2009 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором від 10 квітня 2008 року № 013/02-2/1133-08, виданого Придніпровським районним судом міста Черкаси, із стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «ФК «Форінт».

Задовольняючи заяву ТОВ «ФК «Форінт» про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції вважав її обґрунтованою. Посилався на те, що внаслідок укладення договору факторингу відбулася заміна кредитора, а ТОВ «ФК «Форінт» набуло статусу нового кредитора / стягувача у виконавчому провадженні щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-5601/2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором від 10 квітня 2008 року. За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність заміни первісного стягувача на заявника (нового кредитора).

Постановою Черкаського апеляційного суду від 15 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 12 вересня 2018 року скасовано, матеріали заяви ТОВ «ФК «Форінт» направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що боржник ОСОБА_1 неналежним чином повідомлена про розгляд заяви щодо заміни сторони у виконавчому провадженні, та за її відсутності під час розгляду заяви і не маючи відомостей про отримання боржником судової повістки розглянув заяву про заміну сторони виконавчого провадження, прийняв рішення про її задоволення. Здійснюючи виклик учасників справи у судове засідання, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що поштовий конверт, який направлявся боржнику, повернувся з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Зазначене не дає підстав для висновку про повідомлення боржника про дату і час розгляду справи судом. У зв`язку з цим боржник була позбавлена можливості наводити свої доводи та заперечення, брати участь у дослідженні доказів, що, безумовно, призвело до недотримання судом принципу змагальності та рівності сторін.

Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16 жовтня 2020 року заяву ТОВ «ФК «Форінт» задоволено.

Замінено стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання виконавчого листа № 2-5601/2009 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором від 10 квітня 2008 року із стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «ФК «Форінт».

Суд першої інстанції виходив з того, що у пункті 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва. Право вимоги у кредитних правовідносинах належить ТОВ «ФК «Форінт», тому слід замінити стягувача його правонаступником у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа

№ 2-5601/2009 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором від 10 квітня 2008 року.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16 жовтня 2020 року скасовано та прийнято нове рішення.

Заяву ТОВ «ФК «Форінт» про заміну стягувача у виконавчому провадженні задоволено.

Замінено стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника ТОВ «ФК «Форінт» у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа

№ 2-5601/2009 про стягнення із ОСОБА_1 боргу в сумі 43 809,01 грн.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви ТОВ «ФК «Форінт». Також суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини стосовно переходу права вимоги до ТОВ «ФК «Форінт».

Доводи апеляційної скарги фактично стосуються оспорювання укладеного договору про відступлення права вимоги, тому не враховуються при вирішенні процесуального питання про заміну сторони стягувача.

Суд першої інстанції надсилав повідомлення боржнику за адресами, зазначеними

у постанові про відкриття виконавчого провадження, апеляційних скаргах та

у заяві про заміну сторони виконавчого провадження. За вказаними адресами поштової кореспонденції боржник не отримувала, проте належним чином повідомлена про час та місце розгляду заяви через представника ОСОБА_3 .

Водночас апеляційний суд вважав обґрунтованими твердження боржника про те, що суд першої інстанції розглянув справу з порушенням норм статей 37 39 ЦПК України. Тому, встановивши порушення норм процесуального права, зокрема те, що справу розглянуто неповноважним складом суду, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення заяви ТОВ «ФК «Форінт».

Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 27 липня 2021 року, заяву ТОВ «Діджи Фінанс» про заміну сторони (стягувача)

у виконавчому провадженні задоволено.

Замінено стягувача ТОВ «ФК «Форінт» на правонаступника ТОВ «Діджи Фінанс»

у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа

№ 2-5601/2009 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором від 10 жовтня 2008 року в розмірі 43 809,01 грн.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги

у кредитному зобов`язанні до боржника ОСОБА_1 внаслідок передання ТОВ «ФК «Форінт» своїх прав за договором про відступлення права вимоги.

Апеляційний суд зазначив, що договір купівлі-продажу права вимоги ніким не оспорений і є дійсним, предметом розгляду заяви є заміна сторони виконавчого провадження, дослідження доказів передання права вимоги за договором купівлі-продажу не підлягає розгляду при вирішенні цього процесуального питання.

Посилання ОСОБА_1 на те, що повідомлення про відступлення права вимоги не містить найменування боржника, розміру і розрахунку боргу та визначеної статтею 517 ЦК України інформації, є безпідставними, оскільки питання про розмір грошових вимог до ОСОБА_1 вирішене рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 02 грудня 2009 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Діджи Фінанс» і ТОВ «ФК «Форінт» не подали до суду першої інстанції належних і допустимих доказів, які підтверджували б оплату за відступлене право вимоги у розмірі та у строк згідно з умовами договору, є безпідставними, оскільки в цій справі вирішується питання про заміну сторони у виконавчому провадженні, а не про виконання умов договору купівлі-продажу права вимоги.

Аргументи учасників

10 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26 квітня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 липня 2021 року, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Діджи Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суди не звернули уваги на те, що у матеріалах справи немає документів, які засвідчують права, що передаються, та інформації, яка є важливою для їх здійснення. Акт приймання-передачі документації не містить інформації про те, які документи отримав ТОВ «Діджи Фінанс» (таблиця найменування не заповнена),

а заявник не надав доказів, що підтверджують оплату за відступлене право вимоги, передання оригіналу кредитного договору, договорів забезпечення з усіма змінами і доповненнями, фінансових документів про видачу кредитних коштів, оплату кредиту, тощо;

платіжне доручення від 08 лютого 2021 року № 702 не містить відмітки банку про здійснення платіжної операції. Крім того, ТОВ «Діджи Фінанс» не зазначило суми заборгованості, право вимоги якої переходить до нього;

умови договору відступлення права вимоги не виконані, тому заява є необґрунтованою, а суди дійшли помилкових висновків про заміну сторони виконавчого провадження;

оскаржені судові рішення прийняті без урахування висновків Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 801/1273/16, від 21 січня 2020 року у справі

№ 904/8538/16, від 13 березня 2019 року у справі № 308/10552/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 545/3383/15-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 913/675/17, від 22 лютого 2018 року у справі № 44/497-б, від 26 вересня 2018 року у справі

№ 226/1362/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 761/35577/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 336/2450/13-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 923/607/16.

30 вересня 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від

14 вересня 2021 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Форінт» про заміну сторони у виконавчому провадженні.

На обґрунтування касаційної скарги зазначено, що:

оскаржена постанова апеляційного суду прийнята без урахування норм статей 514 517 ЦК України;

заява ТОВ «ФК «Форінт» про заміну сторони у виконавчому провадженні є необґрунтованою, оскільки її вимоги не підтверджені належними доказами. Зокрема, до матеріалів справи не додано документів, які підтверджують перехід права вимоги; акт приймання-передачі документації за договором; оригінал кредитного договору; документи, що підтверджують фактичну передачу боржнику грошових коштів; сплату ОСОБА_1 грошових коштів за тілом кредиту, процентів, неустойки; платіжного документа, який підтверджує оплату вартості за договором про відступлення права вимоги, а надана копія платіжного доручення від 11 квітня 2018 року № 221 не містить відмітки банку про здійснення платіжної операції. Крім того, у матеріалах справи немає документів, які підтверджують надсилання боржнику повідомлення переходу права вимоги. При цьому

ОСОБА_1 не обізнана про перехід до ТОВ «ФК «Форінт» права вимоги до неї,

а в заяві не зазначено суму грошового зобов`язання, за яким до нового стягувача перейшло право вимоги;

апеляційний суд прийняв постанову без урахування висновків Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 801/1273/16, від 21 січня 2020 року у справі № 904/8538/16, від 13 березня 2019 року у справі № 308/10552/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 545/3383/15-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 913/675/17, від 22 лютого 2018 року у справі № 44/497-б, від 26 вересня 2018 року у справі

№ 226/1362/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 761/35577/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 336/2450/13-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 923/607/16.

У вересні 2021 року ТОВ «Діджи Фінанс» подало відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26 квітня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 липня

2021 року залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:

ТОВ «Діджи Фінанс» належним чином обґрунтувало вимоги заяви про зміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, матеріали справи містять належні докази переходу права вимоги за відступленим договором;

08 лютого 2021 року між ТОВ «ФК «Форінт» і ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 10 жовтня 2008 року, підписано акт приймання-передачі документації до договору від 08 лютого 2021 року № 146, сплачено вартість прав вимоги. За таких обставин заявник належним чином виконав умови договору про відступлення права вимоги до боржника;

ОСОБА_1 була присутня в судових засіданнях, заперечень проти задоволення вимог заяви не висловлювала. Акт приймання-передачі документів за кредитною справою суд не витребовував, оскільки вважав достатніми докази, подані разом із заявою про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні;

посилання боржника на відсутність доказів, що підтверджують оплату права вимоги, є безпідставними, оскільки договір є дійсним і ніким не оспорювався;

рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 02 грудня

2009 року з ОСОБА_1 стягнено заборгованість у розмірі 43 809,01 грн, тому до ТОВ «Діджи Фінанс» як правонаступника перейшло право вимоги, яке існувало на момент переходу цього права.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26 квітня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 липня 2021 року, витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційних скарг ОСОБА_1 містять підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 02 грудня 2009 року позовні вимоги ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено, стягнено з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 10 жовтня 2008 року № 013/02-2/1133-08 у розмірі 43 137,63 грн та судові витрати у розмірі 671,38 грн.

14 грудня 2009 року Придніпровський районний суд міста Черкаси видав виконавчий лист на виконання вказаного рішення.

11 квітня 2013 року старший державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції відкрив виконавче провадження № 37507230 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5601/2009.

Виконавче провадження № 37507230 перебуває на виконанні у Придніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

11 квітня 2018 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ТОВ «ФК «Форінт» укладено договір, за умовами якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило

ТОВ «ФК «Форінт» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 10 жовтня 2008 року.

ТОВ «ФК «Форінт» за платіжним дорученням від 11 квітня 2018 року № 221 сплатило загальну вартість права вимоги.

Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 12 вересня 2018 року замінено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником ТОВ «ФК «Форінт»

у виконавчому провадженні щодо виконання виконавчого листа № 2-5601/2009.

08 лютого 2021 року між ТОВ «ФК «Форінт» і ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір № 146 про відступлення прав вимоги, за яким новий кредитор (ТОВ «Діджи Фінанс») набув права вимоги належні первісному кредитору (ТОВ «ФК «Форінт»), зокрема і право вимоги за кредитним договором від 10 жовтня 2008 року.

ТОВ «Діджи Фінанс» за платіжним дорученням від 08 лютого 2021 року № 702 сплатило загальну вартість права вимоги, відповідно до умов договору.

Позиція Верховного Суду

У частині першій статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до частин першої та другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Заміна стягувача ніяким чином не порушує законних прав та інтересів боржника та з урахуванням положень статті 516 ЦК України не залежить від його думки щодо такої заміни.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки,

а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин».

У постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 2-а-3494/11 та від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18 викладено правовий висновок такого змісту. Заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (див. постанову Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15).

У справі, що переглядається:

суди встановили, що рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 02 грудня 2009 року із ОСОБА_1 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнено заборгованість за кредитним договором від 10 жовтня 2008 року № 013/02-2/1133-08 у розмірі 43 137,63 грн та судові витрати у розмірі 671,38 грн;

виконавчий лист від 14 грудня 2009 року № 2-5601/2009 пред`явлений до органу державної виконавчої служби для виконання, за ним відкрито виконавче провадження;

за договором від 11 квітня 2018 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило ТОВ «ФК «Форінт» право вимоги до боржника ОСОБА_1 , правонаступник за умовами договору сплатив вартість права вимоги;

надалі за договором від 08 лютого 2021 року ТОВ «ФК «Форінт» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 . Вартість права вимоги сплачено відповідно до умов договору;

договори про відступлення права вимоги від 11 квітня 2018 року та

від 08 лютого 2021 року не оспорювались і є чинними.

За таких обставин суди зробили правильний висновок про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником.

Доводи касаційної скарги про відсутність у матеріалах справи документів, які підтверджують перехід права вимоги до стягувача ТОВ «ФК» Форінт», а надалі до ТОВ «Діджи Фінанс», спростовуються встановленими фактичними обставинами

у справі. Правонаступництво стягувачів відбулося відповідно до умов укладених договорів про відступлення права вимоги, які недійсними не визнавались.

Аргументи касаційних скарг ОСОБА_1 про відсутність документа про оплату вартості права вимоги відповідно до умов договору спростовуються матеріалами справи, зокрема платіжними дорученнями від 11 квітня 2018 року № 221 та від

08 лютого 2021 року № 702 (т. 1, а. с. 10; т. 1, а. с. 71).

Твердження скаржника про відсутність у матеріалах справи оригіналів документів, які підтверджують суму її заборгованості є необґрунтованими, оскільки спростовуються рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від

02 грудня 2009 року, яким з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнено заборгованість за кредитним договором від 10 жовтня 2008 року № 013/02-2/1133-08 у розмірі 43 137,63 грн та судові витрати у розмірі 671,38 грн (т. 1, а. с. 31-32), копією кредитного договору від 10 жовтня 2008 року

№ 013/02-2/1133-08 і графіком повернення кредиту (т. 1, а. с. 68-70).

Посилання на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23 січня

2019 року у справі № 801/1273/16, від 21 січня 2020 року у справі № 904/8538/16, від 13 березня 2019 року у справі № 308/10552/16-ц, від 27 лютого 2019 року

у справі № 545/3383/15-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 913/675/17, від 26 вересня 2018 року у справі № 226/1362/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі

№ 761/35577/16-ц, є помилковими, оскільки у справі, що переглядається, фактичні обставини справи є іншими (відмінними), ніж у зазначених справах.

Водночас висновки судів першої та апеляційної інстанцій у справі, що переглядається, про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником не суперечать висновкам, викладеним

у постановах Верховного Суду від 22 лютого 2018 року у справі № 44/497-б, від

12 грудня 2018 року у справі № 336/2450/13-ц, від 05 квітня 2018 року у справі

№ 923/607/16.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв`язку

з наведеним колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Оскільки касаційні скарги залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку

з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 , підписані представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26 квітня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 27 липня 2021 року залишити без змін.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

І. О. Дундар