Історія справи

Постанова КЦС ВП від 17.05.2022 року у справі №175/3982/18

Постанова

Іменем України

17 травня 2022 року

м. Київ

справа № 175/3982/18

провадження № 61-1906св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз»,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бут Наталія Вікторівна, на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2021 року у складі судді

Бойко О. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 грудня

2021 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю.,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз» (далі -

ПАТ «Дніпрогаз») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Позовну заяву мотивовано тим, що 20 квітня 2018 року працівниками

ПАТ «Дніпрогаз» за адресою місця проживання відповідача проводилися роботи зі зняття лічильника газу для направлення його на чергову повірку, в ході яких було виявлено несанкціонований відбір природного газу повз побутовий лічильник природного газу шляхом самовільного встановлення пробкового крану на системі газопостачання, про що складено акту про порушення № 343.

Комісією з розгляду актів про порушення ПАТ «Дніпрогаз» було розглянуто вказаний акт № 34-3 і прийнято рішення про його задоволення та 04 червня 20218 року було складено акт-розрахунок необлікованого об`єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 20 жовтня 2017 року до 19 квітня 2018 року у розмірі 166 388,58 грн, яка повинна бути компенсовано споживачем, одна відповідач у добровільному порядку сплачувати збитки відмовляється, у зв`язку із чим позивач просив стягнути такі у судовому порядку.

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив зобов`язати ПАТ «Дніпрогаз» підключити до газопостачання будинок

АДРЕСА_1 , посилався на те, що складений працівниками ПАТ «Дніпрогаз» акт про порушення, на підставі якого було здійснено відключення газопостачання належного йому домоволодіння, не відповідає нормам чинного законодавства, з численними порушеннями, зокрема у графі навпроти його прізвища стоїть підпис, виконаний не ним.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 10 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 грудня 2021 року, позов ПАТ «Дніпрогаз» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дніпрогаз» грошові кошти у розмірі 166 388,58 грн.

У задоволеннізустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення в частині вирішення позовних вимог ПАТ «Дніпрогаз» мотивовані тим, що ОСОБА_1 здійснював несанкціонований відбір природного газу повз побутовий лічильник шляхом самовільного встановлення пробкового крану на системі газопостачання, чим завдав позивачу збитки, які підлягають відшкодуванню у заявленому останнім розмірі.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що жодних порушень при складанні позивачем акту допущено не було, належне відповідачу домоволодіння відключено від газопостачання відповідно до норм чинного законодавства.

ОСОБА_1 не оскаржив рішення суду першої інстанції в частині вирішення його позовних вимог в апеляційному порядку, а тому апеляційний суд здійснив перегляд судового рішення лише в частині вирішення позовних вимог ПАТ «Дніпрогаз».

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій помилково взяли до уваги висновок почеркознавчої експертизи від 21 квітня 2021 року про належність відповідачу підпису в акті про порушення від 20 квітня

2020 року № 343, оскільки вказана експертиза у порушення вимог чинного законодавства проводилася на підставі фотокопії, а не оригіналу документу. Зазначає, що позивач не довів несанкціонований відбір природного газу відповідачем.

Оскільки касаційна скарга не містить доводів в частині вирішення судами зустрічного позову, то відповідно до статті 400 ЦПК України законність судових рішень в цій частині колегією суддів не перевіряється.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 21 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

ПАТ «Дніпргаз» є оператором газорозподільних мереж (ГРМ) до вказаного домоволодіння.

20 квітня 2018 року працівники ПАТ «Дніпрогаз» у будинку ОСОБА_1 проводили роботи із зняття лічильника газу для направлення його на чергову повірку. У ході робіт було виявлено несанкціонований відбір природного газу повз побутовий лічильник природного газу, шляхом самовільного встановлення пробкового крану на системі газопостачання, про що складено відповідний акт про порушення № 343.

Акт про порушення від 20 квітня 2018 року № 343 містить підпис відповідача ОСОБА_1 та не містить будь-яких зауважень.

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи від 21 квітня 2021 року, проведеної Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2020 року, підпис від імені ОСОБА_1 , що розміщений навпроти прізвища « ОСОБА_1 » на зворотній сторінці акту про порушення від 20 квітня 2018 року № 343 виконаний самим ОСОБА_1 .

Комісією оператора ГРМ з розгляду актів про порушення було розглянуто акт про порушення від 20 квітня 2018 року № 343 і прийнято рішення про його задоволення, та 04 червня 2018 року було складено акт-розрахунок необлікованого об`єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 20 жовтня 2017 року до 19 квітня 2018 року у розмірі 166 388,58 грн.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

У частині першій статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є несанкціонований відбір природного газу.

Відносини між газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу регулюються Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 2494 від 30 вересня 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824.

Згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, несанкціонований відбір природного газу - це відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодекс ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу у оператора газорозподільної системи(далі - ГРМ) (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: несанкціоноване втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), зокрема лічильника газу.

Згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодекс ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Згідно з пунктом 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу.

Згідно з пунктами 8, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Абзацом 1 пункту 1 глави 3 розділу ХІ Кодекс ГРС встановлено, що у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму не облікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Відповідно до статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій установивши, що позивач ПАТ «Дніпрогаз» довів належними і допустимими доказами факт несанкціонованого відбору природного газу повз лічильник шляхом самовільного встановлення пробкового крану на системі газопостачання, що підтверджується належними доказами: актом про порушення від 20 квітня 2018 року та рішенням про його задоволення, актом-розрахунком

від 04 червня 2018 року № 346 та фотокартками, дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Дніпрогаз» про стягнення з ОСОБА_1 вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу у сумі 166 388,58 грн, розмір якої не спростовано відповідачем.

Вказана вартість необлікованого об`єму та обсягу природного газу розрахована відповідно до глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС.

Верховний Суд враховує, що акт про порушення від 20 квітня 2020 року № 343 підписаний особисто відповідачем ОСОБА_1 без жодних зауважень та не оспорювався останнім.

Посилання у касаційній скарзі на те, що він вказаний акт не підписував є аналогічними його доводам у апеляційній скарзі, яким суд апеляційної інстанції надав належну оцінку. Зокрема, суд правильно вказав, що такі доводи спростовуються проведеною за клопотанням ОСОБА_1 на підставі ухвали суду першої інстанції почеркознавчою експертизою

від 21 квітня 2021 року, відповідно до висновку якої підпис від імені ОСОБА_1 , що розміщений навпроти прізвища « ОСОБА_1 » на зворотній сторінці акту про порушення від 20 квітня 2018 року № 343 виконаний самим ОСОБА_1 .

Доводи касаційної скарги про те, що суди помилково взяли до уваги висновок почеркознавчої експертизи від 21 квітня 2021 року про належність відповідачу підпису в акті про порушення від 20 квітня 2020 року № 343, яка була проведена на підставі фотокопії, а не оригіналу акту, є помилковими, оскільки відповідно до вступної частини висновку експертизи для її проведення надана ця справа, в якій прошитий оригінал досліджуваного акту про порушення від 20 квітня 2018 року № 343 (а. с. 177, 231, т. 1).

Отже, доводи касаційної скарги про недоведеність позивачем позовних вимог спростовуються вищевикладеним.

Також є помилковими посилання заявника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 761/310/17, від 21 січня 2021 у справі

№ 824/62/20.

Відповідно до змісту пункту 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц сформульовано такий висновок: під судовим рішенням у подібних правовідносинах потрібно розуміти такі рішення, де схожими є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

У справі № 761/310/17 предметом позову є визнання недійсним договору оренди землі.

У справі № 824/62/20 розглядалася заява про скасування рішення МКАС при ТПП.

Із зазначеного вбачається, що у справі, яка переглядається, та у справах, які переглядав суд касаційної інстанції, є різними, не тотожними предмет спору та відповідно й встановлені судами фактичні обставини, отже правовідносини не є подібними.

Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; і підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, її доводи зводяться до переоцінки доказів та встановленню інших обставин ніж ті, що були встановлені судом апеляційної інстанції, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, відповідно касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Суди попередніх інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бут Наталія Вікторівна, залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 10 вересня 2021 року тапостанову Дніпровського апеляційного суду

від 30 грудня 2021 рокув частині вирішення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишитибез змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович