Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.04.2019 року у справі №395/542/17

Постанова

Іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа №395/542/17

провадження № 61-704св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), ЖуравельВ. І., Коротуна В. М., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - приватне підприємство «Агрофірма «Панчеве»,

відповідачі: ОСОБА_4, фермерське господарство «Аграрник-2007»,

представник відповідача - ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5, подану в інтересах фермерського господарства «Аграрник-2007» на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2017 року в складі судді Забуранного Р. А. та на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2017 року в складі суддів: Єгорової С. М., Дуковського О. Л., Дьомич Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року приватне підприємство «Агрофірма «Панчеве» (далі - ПП «Агрофірма «Панчеве») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, фермерського господарства «Аграрник-2007» (далі - ФГ «Аграрник-2007») про визнання недійсним договору оренди.

В обґрунтування позовних вимог позивач указував, що 11 вересня 2003 року уклав з ОСОБА_4 договір оренди земельної ділянки площею 5,01 га, кадастровий НОМЕР_1, що розташована на території Панчівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області строком на 10 років. Після закінчення строку дії договорупозивач продовжував користуватись спірною земельною, а ОСОБА_4 заперечень щодо продовження договору оренди позивачу не надіслала, однак ухилилася від укладення із агрофірмою додаткової угоди про поновлення договору оренди і, як встановлено пізніше, в порушення переважного права на поновлення договору оренди уклала 04 жовтня 2013 року договір оренди з Фермерським господарством «Босько А. Б.» (далі - ФГ «Босько А. Б.»).

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2017 року, визнаний недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та ФГ «Босько А. Б.», визнаний поновленим договір оренди землі, укладений 11 вересня 2003 року з ПП «Агрофірма «Панчеве». Незважаючи на це судове рішення, 19 квітня 2017 року ОСОБА_4 та ФГ «Аграрник-2007» уклали новий договір оренди спірної земельної ділянки, чим порушені права ПП «Агрофірма «Панчеве» на поновлення договору оренди.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати недійсним договір оренди землі, укладений ОСОБА_4 та ФГ «Аграрник-2007».

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_4 та ФГ «Аграрник-2007» від 20 квітня 2017 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що станом на дату укладення оспорюваного договору земельна ділянка вже перебувала в оренді ПП «Агрофірма «Панчеве», тому ОСОБА_4 не мала права повторно передавати її в оренду іншому орендарю, що є підставою для визнання цього договору недійсним. Крім того, ОСОБА_4 передала належну їй земельну ділянку в оренду ФГ «Аграрник-2007» після набрання законної сили рішенням суду про визнання поновленим договору оренди землі від 11 вересня 2003 року, укладеного між ПП «Агрофірма «Панчеве» ОСОБА_4, що є порушенням права позивача на поновлення договору оренди.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Ухвалою апеляційного суду Кіровогрдаської області від 22 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що внаслідок укладення відповідачами договору оренди та державною реєстрацією речового права на користування спірною земельною ділянкою за ФГ «Аграрник-2007» права ПП «Агрофірма «Панчеве» є порушеними, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2017 року ФГ «Аграрник-2007» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та вирішити справу по суті.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

19 травня 2018 року справа надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судовим рішенням, на яке посилається позивач, договір оренди, укладений ОСОБА_4 та ПП. «Агрофірма «Панчеве», визнано поновленим, а не укладеним. Цим же рішенням було відмовлено ПП «Агрофірма «Панчеве» в задоволенні позову про визнання укладеною додаткової угоди, оскільки сторони не досягли домовленості щодо істотних умов договору, а саме, орендної плати та можливості передавати право оренди земельної ділянки до статутного фонду або в заставу. Умови договору оренди, укладеного ОСОБА_4 та ФГ «Аграрник-2007» є більш вигідними для орендодавця в частині орендної плати. Ураховуючи те, що на момент державної реєстрації оспорюваного договору оренди землі вже існувало рішення суду про відмову у визнанні додаткової угоди укладеною, ОСОБА_4 будь-якої іншої угоди про поновлення договору оренди із попереднім орендарем не укладала та в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за позивачем не було зареєстровано право оренди на земельну ділянку, що належить ОСОБА_4, то посилання позивача на порушення його прав є необґрунтованим.

Відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 11 вересня 2003 року ПП «Агрофірма «Панчеве» та ОСОБА_4 уклали договір оренди земельної ділянки площею 5,01 га, розташованої на території Панчівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, кадастровий номер НОМЕР_2 строком на 10 років.

04 жовтня 2013 року ОСОБА_4 та ФГ «Босько А.Б.». уклала договір оренди цієї земельної ділянки.

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2017 року, частково задоволено позов ПП «Агрофірма Панчеве», визнано недійсним договір оренди землі, укладений між відповідачами, та визнано поновленим договір оренди землі від 11 вересня 2003 року, строк дії якого до 11 вересня 2023 року.

Увалюючи таке рішення, суди виходили з того, що продовження користування земельною ділянкою та внесення орендної плати після закінчення строку дії договору, а також відсутність заперечень з боку орендодавця щодо продовження договору оренди свідчить про намір ПП «Агрофірма Панчеве» скористатись переважним правом на поновлення договору оренди, укладеного з ОСОБА_4, що є підставою для визнання договору оренди землі, укладеного ОСОБА_4 та ПП «Агрофірма Панчеве» поновленим.

19 квітня 2017 року ОСОБА_4 та ФГ «Босько А.Б.» уклали угоду про розірвання договору оренди землі.

20 квітня 2017 року ОСОБА_4 та ФГ «Аграрник-2007» уклали договір оренди спірної земельної ділянки. Цього ж дня право оренди на спірну земельну ділянку зареєстровано за ФГ «Аграрник 2007» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме мано.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Частиною 1 статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

Стаття 764 цього Кодексу передбачає такий правовий механізм, як поновлення договору найму, який зводиться до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Відповідно до частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач, як орендар земельної ділянки, переважне право якого на поновлення договору оренди землі на новий строк підтверджене судовим рішенням, має право на оспорювання цього договору.

До такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1282цс16.

Установивши, що позивач продовжував користування спірною земельною ділянкою, а ОСОБА_4 не надіслала заперечень у поновленні договору оренди, тому позивач як орендар спірної земельної ділянки, переважне право якого на поновлення договору оренди землі на новий строк підтверджене судовим рішення, має право на оспорювання договору оренди, укладеного ОСОБА_4 та ФГ «Аграрник-2007» як такого, що порушує його право на використання зазначеної земельної ділянки.

За таких обставин, відповідно до частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання спірного договору оренди землі недійсним.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгодою із судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, що відповідно до статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фермерського господарства «Аграрник-2007» залишити без задоволення.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді Н. О. Антоненко

В.І. Журавель

В.М. Коротун

В.І. Крат