Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.02.2020 року у справі №215/3676/19

Постанова

Іменем України

12 листопада2020 року

м. Київ

справа № 215/3676/19

провадження № 61-2461св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Покровський відділ державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,

треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 жовтня 2019 року у складі судді Власенко М. Д. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2020 року у складі колегії суддів: Зубакова В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Покровського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання незаконним правового акта, що порушує право власності,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання незаконним правового акта, що порушує право власності.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у провадженні Покровського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження № 52298794 з примусового виконання виконавчого листа № 2/212/160/16, виданого 12 вересня 2016 року колегією суддів у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 09 грудня 2014 року у розмірі 165 425 грн - основного боргу, 6 598,87
грн - відсотків, 4 120 грн - 3 % річних, 64 522,15 грн - інфляції, а всього 240
666,02 грн, судових витрат 5 053,99 грн, витрат на правову допомогу 8 903,19
грн, разом - 254 623,20 грн.

14 червня 2019 року з офіційного сайту автоматизованої системи виконавчих проваджень Коцюрубі Н. П. стало відомо про те, що постановою про доручення перевірки від 13 червня 2019 року на підставі заяви стягувача доручено Тернівському ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області здійснити перевірку факту наявності майна, належного боржнику за адресою: АДРЕСА_1, про що скласти відповідні постанови. Також доручено провести опис майна боржника.

Позивач вважає вказану постанову незаконною та необґрунтованою, а також такою, що порушує її права як власника нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1.

Стягувачем не надано доказів фактичного проживання боржника ОСОБА_2 у вказаному будинку, при цьому в постанові про відкриття виконавчого провадження від 20 вересня 2016 року зазначено адресу проживання боржника ОСОБА_2, АДРЕСА_2. Лише заява стягувача, котрий являється зацікавленою особою, без наявності достовірних доказів, не може слугувати підставою для перевірки факту наявності майна, належного боржнику та його опису, в будинку, власником якого боржник не являється. Власником нерухомого майна на АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_1, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач вважає, що державним виконавцем при винесенні постанови про доручення перевірки від 13 червня 2019 року порушено її право на недоторканість житла та непорушність права власності. Здійснення перевірки Тернівським ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області факту наявності майна, належного боржнику за адресою: АДРЕСА_1, можливе тільки шляхом проникнення до житла, що належить позивачу на праві власності, яка не є боржником у виконавчому провадженні.

Рішення суду про примусове проникнення до житла відсутнє.

Вважає, що оскаржуваною постановою Покровського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про доручення перевірки від 13 червня 2019 року e виконавчому провадженні № 52298794 порушено її право на недоторканість житла та право власності на житло, у зв'язку з чим просила суд визнати незаконним та скасувати постанову державного виконавця Шевченко В. М. Покровського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 13 червня 2019 року у виконавчому провадженні № 52298794 з примусового виконання виконавчого листа №2

/212/160/16 про доручення Тернівському відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області здійснити перевірку наявності майна, належного боржнику за адресою: АДРЕСА_1, провести опис майна боржника, у 10-денний термін з дня отримання постанови направити до Покровського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області відповідні постанови разом з фотознімками для подальшого виконання.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 жовтня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м.

Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 жовтня 2019 року без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ратушна Р. П. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2020 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить оскаржувані судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не було враховано тієї обставини, що оскаржувана постанова державного виконавця є процесуальним документом на підставі якого повинно було відбутись проникнення до житла позивача і лише вчасно подана позовна заява до суду фактично не дозволила її виконати.

Висновок апеляційного суду про те, що жодних процесуальних рішень щодо проникнення до будинку позивача, власником якого вона є, державним виконавцем не приймалось, у зв'язку із чим місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що право власності останньої не порушено не ґрунтується на матеріалах справи.

Вказує, що постанова про доручення перевірки прийнята з порушенням вимог пункту 11 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, а чинним законодавством взагалі не передбачено такого процесуального документу як постанова про доручення.

Доводом касаційної скарги є також те, що твердження суду першої інстанції, що винесенням оскаржуваної постанови не порушується недоторканість житла позивача є помилковим, адже є припущення відповідача та суду, що майно боржника знаходиться в будинку позивача.

Зазначає, що заяв про зазначення наявності майна боржника із вказанням його найменування у будинку позивача, як до позивача так і до боржника від відповідача не надходило, а тому власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Жовтневого районного суд м. Кривого Рогу.

25 лютого 2020 року цивільна справа № 215/3676/19 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 20 вересня 2016 року постановою державного виконавця Покровського відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження № 52298794 з примусового виконання виконавчого листа № 2/212/160/16, виданого 12 вересня 2016 року колегією суддів у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 09 грудня 2014 року у розмірі 165 425 грн - основного боргу, 6598,87 грн - відсотків, 4120,00 грн - 3 % річних, 64522,15
грн - інфляції, а всього 240 666,02 грн, судових витрат 5 053,99 грн, витрат на правову допомогу 8 903,19 грн, разом - 254 623,20 грн.

Постановою державного виконавця Покровського відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 13 червня 2019 року, на підставі заяви стягувача, доручено Тернівському ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області здійснити перевірку факту наявності майна, належного боржнику за адресою: АДРЕСА_1 про що скласти відповідні постанови. Також, доручено провести опис майна боржника. У 10-денний термін з дня отримання постанови направити до Покровського ВДВС відповідні постанови разом з фотознімками для подальшого виконання.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 червня 2019 року, власником будинку АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_1.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", а також рішеннями, які відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" та іншими нормативно-правовими актами.

У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби (частина 5 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження").

Приписами частини 4 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов'язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Пунктами 2-5 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5 встановлено, що виконавцем до системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.

До системи в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання системи з подальшим обов'язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї. Документ виконавчого провадження, який направляється у паперовому вигляді, формується виконавцем у системі до друку та вноситься до журналу реєстрації вихідної кореспонденції протягом 24 годин з моменту формування.

Судами встановлено, що постановою державного виконавця Покровського відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 13 червня 2019 року, на підставі заяви стягувача, доручено Тернівському ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області здійснити перевірку факту наявності майна, належного боржнику за адресою: АДРЕСА_1, про що скласти відповідні постанови. Також, доручено провести опис майна боржника. У 10-денний термін з дня отримання постанови направити до Покровського ВДВС відповідні постанови разом з фотознімками для подальшого виконання.

З огляду на вищенаведені норми матеріального права колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду, що доручення про проведення перевірки факту наявності майна, належного боржнику, яке оформлене у вигляді постанови в автоматизованій системі виконавчих проваджень не суперечить вимогам діючого законодавства та жодним чином не порушує прав позивачки ОСОБА_1, як власника житла, за та таких обставин відхиляє аналогічні за змістом доводи касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги про те, що постанову про доручення перевірки прийнято з порушенням вимог пункту 11 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень не заслуговують на увагу у зв'язку з таким.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802 з подальшими змінами та доповненнями, визначено (п. 11 розділ ІІІ), що доручення виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом щодо проведення окремих виконавчих дій органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами. Перевірка інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи або здійснення опису та арешту майна на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на територію вчинення таких дій за дорученням державного виконавця.

В дорученні зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця, який надає доручення; номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа, а у разі зведеного виконавчого провадження - прізвище, ім'я та по батькові боржника - фізичної особи, повне найменування боржника - юридичної особи та дата об'єднання виконавчих проваджень у зведене; обставини, які обумовили проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна (клопотання стягувача, відповіді на запити державного виконавця тощо); інформація, яку необхідно перевірити (найменування майна, яке необхідно описати та арештувати); адреса, за якою слід провести перевірку (здійснити опис та арешт майна); інші необхідні відомості, які можуть сприяти перевірці.

Доручення підписується державним виконавцем та погоджується начальником органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Орган державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки (здійснення опису та арешту майна), зобов'язаний вчинити дії за дорученням у строк до десяти робочих днів з моменту надходження його до органу державної виконавчої служби.

За результатами проведених дій складається відповідний процесуальний документ, що надсилається державному виконавцю, який надав доручення.

Доводи касаційної скарги щодо наявності порушення права позивача на недоторканість житла у зв'язку із припущенням про можливу наявність у її будинку речей боржника колегія судів відхиляє з огляду на таке.

Доказів, які б свідчили про порушення державним виконавцем вимог означеної інструкції судами не встановлено, і позивачем не доведено, за таких обставин вказаний довід касаційної скарги не заслуговує на увагу.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Суд апеляційної інстанції правильно вказував, що жодних процесуальних рішень щодо проникнення до будинку АДРЕСА_1, власником якого є позивач ОСОБА_1, державним виконавцем не приймалося, у зв'язку з чим право власності останньої не порушено.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в апеляційному суді з наданням відповідної правової оцінки всім обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Таким чином, Верховний Суд доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявників, при цьому враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, доводи касаційної скарги правильність висновків судів не спростовують, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька І. М. Фаловська