Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.07.2019 року у справі №608/1046/18

Постанова

Іменем України

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 608/1046/18

провадження № 61-13052св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник відповідача - ОСОБА_2,

відповідачі: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, прокуратура Тернопільської області, Державна казначейська служба України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на постанову Тернопільського апеляційного суду від 28 травня 2019 року у складі колегії суддів: Костіва О. З.,

Сташківа Б. І., Хоми М. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі - ГУНП в Тернопільській області), прокуратури Тернопільської області та Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 21 жовтня 2015 року та 16 січня 2016 року внаслідок недбальства працівників відкритого акціонерного товариства "Чортківгаз" (далі - ВАТ "Чортківгаз") в її будинку, що розташований в

с. Білобожниця Чортківського району Тернопільської області, сталися вибухи газу, внаслідок яких вона отримала численні опіки 1 та 2 ступенів та змушена була проходити лікування, а її житловий будинок зазнав руйнувань.

З жовтня 2015 року по час звернення до суду з цим позовом Головне управління Національної поліції в Тернопільській області не вносило відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄДРДР) про кримінальні правопорушення, не визнали потерпілими усіх членів її сім'ї, вчиняють незаконні дії, що викликають сумнів в об'єктивності, неупередженості та незалежності розслідування, необґрунтовано зволікають з розслідуванням кримінального провадження, з розглядом її звернень та клопотань, приймають передчасні та протиправні рішення у справі, умисно не внесли відомості до ЄДРДР за другим фактом вибуху газу, щоб прикривати протиправну недбалість Чортківського управління з експлуатації газового господарства.

У межах розслідування кримінального провадження № 12016210190000213 судом встановлено факти порушення її прав, а саме: 28 квітня 2016 року ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області у справі № 608/658/16-к зобов'язано слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення. Крім цього, 13 березня 2018 року ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області у справі № 608/248/17 скасовано постанову про закриття кримінального провадження як належно не обґрунтовану та не вмотивовану, передчасну та незаконну.

Враховуючи викладене та з урахуванням уточнених позовних вимог,

ОСОБА_1 просила суд визнати протиправними бездіяльність прокуратури Тернопільської області та ГУНП в Тернопільській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальні правопорушення та не розгляду клопотань у кримінальному провадженні, а також дії, які направлені на приниження її честі, гідності, ділової репутації, обмежують її у визнанні, реалізації та користуванні своїми правами і свободами шляхом дискримінації за ознакою меншовартості.

Визнати протиправною постанову про закриття кримінального провадження.

Вважала, що протиправними діями (бездіяльністю) та протиправним рішенням відповідачами їй заподіяно моральну шкоду в розмірі

2 000 000 грн, яку просила стягнути з відповідачів солідарно, а також

92 000 грн судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2018 року у складі судді Коломієць Н. З. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди у розмірі 20
000,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 14 лютого 2019 року вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ухвалами слідчих суддів Чортківського районного суду Тернопільської області задоволені скарги ОСОБА_1 та скасовано постанову слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП України в Тернопільській області від 29 грудня 2017 року про закриття кримінального провадження № 12016210190000213 від 28 квітня 2016 року; зобов'язано слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП України в Тернопільській області з'ясувати ряд фактів і обставин у цьому кримінальному провадженні; зобов'язано слідчого забезпечити надходження доказів у це кримінальне провадження; зобов'язано слідчого повторно розглянути заяву

ОСОБА_3 та визнати його потерпілим у цьому кримінальному провадженні; зобов'язано слідчого в повному обсязі виконати ухвалу слідчого судді щодо зазначення в цьому кримінальному провадженні дат вибуху газу в будинку ОСОБА_1.

Оскільки, судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено неправомірність рішень посадових осіб, відповідачів у справі та їх бездіяльність, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди, що виразилась у душевних стражданнях, завданих неправомірною бездіяльністю та рішеннями, а тому з врахуванням вимог розумності та справедливості, тривалості кримінального досудового розслідування більше трьох років, суд частково задовольнив вимогу

ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 28 травня 2019 року апеляційні скарги ГУНП в Тернопільській області та прокуратури Тернопільської області задоволено. Рішення Чортківського районного суду тернопільської області від 28 грудня 2018 року у частині задоволення позову скасовано та прийнято у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що чинні на момент розгляду справи судом першої інстанції закони не передбачали можливості відшкодування моральної шкоди у разі визнання незаконними в порядку кримінально-процесуального закону дій (бездіяльності) та процесуальних рішень слідчих правоохоронного органу. Заявник (потерпілий) в кримінальному провадженні у разі незгоди з діями (бездіяльністю) органу досудового розслідування або прокуратури вправі їх оскаржити. Іншого способу захисту прав заявника (потерпілого) закон не передбачає.

Реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого під час досудового розслідування в межах кримінальних проваджень не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не є порушенням прав позивача. Ухвали слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області про задоволення скарг позивачки та її чоловіка на бездіяльність та скасування постанови слідчого свідчать про реалізацію ОСОБА_1 передбаченого КПК України права на оскарження процесуальних рішень слідчого, прокурора і не є безумовним доказом неправомірності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності у розумінні статті 1176 ЦК України.

Позивачка не надала достатніх та допустимих доказів на підтвердження доводів про заподіяння їй відповідачами моральної шкоди, яка згідно з частиною 2 статті 23 ЦК України полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Таким чином, правові підстави для застосування норм статей 1173, 1174, 1176 ЦК України та відшкодування моральної шкоди, враховуючи наявні у справі докази, відсутні.

Сам факт зобов'язання ухвалою слідчого судді внести відомості до ЄРДР, а також скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження не свідчить про протиправність дій відповідачів та завдання позивачці моральної шкоди, враховуючи, що права та інтереси позивачки були поновлені ухвалами слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про часткове задоволення позову, оскільки у справі, яка переглядається, реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого під час досудового розслідування в межах кримінального провадження не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не є порушенням прав позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що кримінальне провадження щодо факту вибуху побутового газу в будинку позивача не розслідується

СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області, оскільки спеціально не вносилися відомості до ЄРДР, умисно не визнавали потерпілими усіх членів її сім'ї, вчиняють незаконні дії, що викликають сумнів в об'єктивності, неупередженості та незалежності розслідування, необґрунтовано зволікають з розслідуванням кримінального провадження, не забезпечують проведення розслідування у розумні строки. Суд першої інстанції врахував виключну важливість та виняткове значення цієї справи для неї, її пригнічений морально-психологічний стан та душевні страждання, спричинені тривалою протиправною поведінкою відповідачів. Судом апеляційної інстанції при перегляді справи не було застосовано статті 23,280,1167,1173 та

1176 ЦК України, що підлягали застосуванню.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У вересні 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року справу за позовом

ОСОБА_1 до ГУНП в Тернопільській області, прокуратури Тернопільської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди призначено до розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ГУНП в Тернопільській області на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому воно просило залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив прокуратури Тернопільської області на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому вона просило залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21 жовтня 2015 року та 16 січня 2016 року в житловому будинку подружжя ОСОБА_1, що розташований в с. Білобожниця Чортквіського району Тернопільської області, сталися вибухи газу, внаслідок чого ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді опіків 1 та 2 ступенів та змушена була проходити лікування з 21 жовтня 2015 року по 17 листопада 2015 року, а її житловий будинок зазнав значних руйнувань.

Чортківським ВП ГУНП в Тернопільській області за вказаними фактами проводилася перевірка в порядку Закону України "Про звернення громадян" на підставі повідомлення диспетчера Чортківської ЦКРЛ та повідомлення чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на спеціальний номер телефону "НОМЕР_1".

Однак, відомості про такі факти в ЄРДР не були внесені і розслідування фактів вибухів газу проведено не було, у зв'язку із чим чоловік

ОСОБА_1 - ОСОБА_3 15 квітня 2016 року звернувся до Чортківського районного суду Тернопільської області із скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування - Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області у справі № 608/656/16-к від 28 квітня 2016 року скаргу ОСОБА_3 задоволено та зобов'язано слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області внести відомості до ЄРДР за фактом вибуху

газу 21 жовтня 2015 року та 16 січня 2016 року в житловому будинку

ОСОБА_3, що в с. Білобожниця Чортківського району Тернопільської області за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті

367 КК України, з боку посадових осіб Чортківського УЕГГ у формі службової недбалості, та розпочати досудове розслідування.

В цей же день відомості про злочин були внесені в ЄРДР та відкрито кримінальне провадження за № 12016210190000213.

Ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 квітня 2017 року у справі № 608/248/17 зобов'язано слідчого

СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області розглянути клопотання ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12016210190000213

від 28 квітня 2016 року у відповідності до вимог статті 220 КПК України та забезпечити надходження доказів у цьому кримінальному провадженні.

Постановою старшого слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП України в Тернопільській області від 29 грудня 2017 року це кримінальне провадження закрито в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

26 лютого 2018 року представник потерпілої ОСОБА_1 вказану постанову оскаржив до Чортківського районного суду Тернопільської області.

Ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області у справі № 608/248/17 від 13 березня 2018 року постанову про закриття кримінального провадження № 12016210190000213 від 28 квітня 2016 року скасовано, як незаконну та винесену передчасно, а кримінальне провадження направлено начальнику СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області для організації проведення подальшого досудового розслідування з дотриманням вимог КПК України.

Ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 03 липня 2018 року у справі № 608/248/17 зобов'язано старшого слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області повторно розглянути заяву адвоката Поморянського В. С. про визнання потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12016210190000213 від 28 квітня 2016 року.

Цього ж дня слідчим суддею була розглянута скарга адвоката Поморянського В. С. на бездіяльність старшого слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області Старовойтова А. Є. та прокурорів Чортківської місцевої прокуратури Гринюка О. О. та Жука І. О., які здійснюють повноваження у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12016210190000213 від 28 квітня 2016 року, щодо невнесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення за фактом вибуху газу 16 січня 2016 року в житловому будинку ОСОБА_3, що в с. Білобожниця Чортківського району Тернопільської області.

Згідно ухвали від 03 липня 2018 року зобов'язано старшого слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області Старовойтова А. Є. виконати в повному обсязі ухвалу слідчого судді Чортківського районного суду від 28 квітня 2016 року, винесену за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 щодо невідкладної реєстрації органом досудового розслідування його повідомлення про вибухи газу до ЄРДР, якою: зобов'язано слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області внести відповідні відомості до ЄРДР за фактом вибуху газу 21 жовтня

2015 року та 16 січня 2016 року в житловому будинку ОСОБА_3 у

с. Білобожниця Чортківського району Тернопільської області за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 367 КК України з боку посадових осіб Чортківського УЕГГ у формі службової недбалості та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.

На час розгляду цієї справи у судах проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12016210190000213 від 28 квітня 2016 року, що не заперечується учасниками справи.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції

до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1, подана представником - ОСОБА_2, підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких передбачений частиною 1 статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини 1 статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами підлягають застосуванню правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто, виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (частини 1 статті 1176 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

Реалізація механізму оскарження постанов слідчого у розумінні

статті 23 ЦК України не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не є порушенням прав особи.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 04 липня

2018 року в справі № 641/2328/17, від 04 липня 2018 року в справі № 638/14260/16-ц, від 31 жовтня 2018 року в справі № 646/5224/17,

від 28 листопада 2018 року в справі № 638/9055/15-ц з аналогічним предметом спору.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що судові рішення про задоволення скарг заявника, який є позивачем у цій справі, на дії (бездіяльність) та процесуальні рішення слідчих не є безумовною підставною для відшкодування моральної шкоди.

Заявник (потерпілий) в кримінальному провадженні у разі незгоди з діями (бездіяльністю) органу досудового розслідування або прокуратури вправі їх оскаржити. Іншого способу захисту прав заявника (потерпілого) закон не передбачає.

У цій справі обставини, з якими могло бути пов'язано порушення особистих немайнових прав ОСОБА_1 або її моральних страждань, обмежувались лише незаконністю процесуальних дій слідчих під час здійснення кримінального провадження.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, право на оскарження постанови слідчого про закриття кримінального провадження позивачкою було реалізовано, а судовим рішенням слідчого судді скаргу позивачки задоволено, постанову слідчого скасовано та справу направлено прокурору для продовження розслідування.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого під час досудового розслідування в межах кримінальних проваджень не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не є порушенням прав позивача.

Ухвали слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області про задоволення скарг позивачки та її чоловіка на бездіяльність та скасування постанови слідчого свідчать про реалізацію ОСОБА_1 передбаченого КПК України права на оскарження процесуальних рішень слідчого, прокурора і не є безумовним доказом неправомірності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності у розумінні

статті 1176 ЦК України.

У відповідності до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 2 статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивачка не надала достатніх та допустимих доказів на підтвердження доводів про заподіяння їй відповідачами моральної шкоди, яка згідно з частиною 2 статті 23 ЦК України полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Отже, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції правильно застосував вказані норми матеріального та процесуального права, встановив фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Наведені у касаційній скарзі доводи, про те, що судом апеляційної інстанції винесено постанову з порушенням вимог статей 23, 1174 ЦК України, які гарантовані статтею 56 Конституції України, не заслуговують на увагу, оскільки належних і допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння позивачу моральних страждань або втрат немайнового характеру, встановлення факту протиправності дій працівників ГУНП в Тернопільській області та прокуратури Тернопільської області, факту наявності причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями (бездіяльністю) працівників зазначених органів та їх вини в заподіянні цієї шкоди, позивач суду не надав.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції винесена без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського апеляційного суду від 28 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович