Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.04.2018 року у справі №711/5021/17

Постанова

Іменем України

15 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 711/5021/17

провадження № 61-16889св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 липня

2017 року у складі судді Дунаєва С. О. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 18 січня 2018 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б.,

Бондаренка С. І., Новіков О. М.,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_6 про розірвання шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що 27 жовтня 2011 року між ОСОБА_4та ОСОБА_6був зареєстрований шлюб. У шлюбі народилася дочка - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач зазначала, що шлюбні відносини між подружжям фактично припинені, шлюб існує лише формально, оскільки ОСОБА_6 згідно з вироком суду перебуває в місцях позбавлення волі та відбуває тривале покарання, а за таких обставин позивачка вважала, що у збереженні сім'ї не має сенсу.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_4 просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_6, що був зареєстрований 27 жовтня 2011 року, після розірвання шлюбу змінити прізвище на дошлюбне «ОСОБА_4».

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 липня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 18 січня 2018 року, позов ОСОБА_4задоволено.

Розірвано шлюб між ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по

м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції 27 жовтня 2011 року, актовий запис № 1592.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_4 змінено на дошлюбне - «ОСОБА_4».

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, оскільки перебування її у шлюбі з відповідачем не ґрунтується на принципі вільного волевиявлення.

У березні 2018 рокуОСОБА_6 подав до Верховного Суду касаційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження оскаржуваних судових рішень, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що що судами неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а висновки судів першої та апеляційної інстанції не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 27 жовтня 2011 року між сторонами укладений та зареєстрований шлюб, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1.

Згідно з свідоцтвом про народження від 25 січня 2012 року серія НОМЕР_2 у сторін народилася дочка - ОСОБА_9

Вироком Обухівського районного суду Київської області від 11 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області

від 07 листопада 2016 року, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого частиною першою статті 14, частиною третьою статті 27, пунктами 1, 3, 6, 11, 12 частини другої статті 115 КК України та призначено йому покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.

Позивач звертаючись до суду посилалась на те, що відповідач засуджений на тривалий термін за вчинення злочину, тому подружжя значний час не проживає разом та не веде спільне господарство. Крім того, вона з відповідачем має несумісні погляди на життя, а їхні характери унеможливлюють подальше проживання однією сім'єю.

Згідно з статтею 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (частини перша, третя статті 55 СК України).

Згідно з частиною третьою, четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 2 статті 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За змістом частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Отже, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, повно встановив обставини справи та фактичні взаємини подружжя, причини розірвання шлюбу, врахував наявність у сторін неповнолітньої дитини та відсутність спору щодо її місця проживання, дійшов до правильного висновку про задоволення позову, оскільки позивач обґрунтовано висловила таке бажання, вказавши, що продовження шлюбу з відповідачем буде суперечити її інтересам, а примушення жінки до шлюбу не допускається.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 липня

2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 18 січня

2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П.Курило

М. Є.Червинська