Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 30.07.2019 року у справі №758/824/17Ухвала КЦС ВП від 09.05.2018 року у справі №758/824/17

Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 758/824/17
провадження № 61-610св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощоков Є. В., Русинчука М. М.,
позивачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Комунікації», ОСОБА_1 ,
відповідачі: державне підприємство «Сетам», Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу державного підприємства «Сетам», яка підписана представником Деяком Ярославом Михайловичем, на постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Ящук Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Комунікації» (далі - ТОВ «Бізнес Комунікації») та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними.
Позов мотивований тим, що на виконання виконавчих документів, виданих Господарським судом м. Києва про стягнення з публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» на користь юридичних та фізичних осіб грошових коштів на загальну суму 1 660 780,94 грн, 10 січня 2017 року на електронному торгівельному майданчику ДП «Сетам» відбулись електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - комплексу будівель і споруд, загальною площею 3 608,70 кв. м, які знаходяться на АДРЕСА_1 .
Результати торгів оформлені протоколом проведення електронних торгів, сформованим системою реалізації майна 10 січня 2017 року, згідно з яким переможцем став ОСОБА_2 . Продавцем вказаного нерухомого майна виступив Подільський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Вважали, що при проведенні електронних торгів був порушений Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року та положення статті 626 ЦК України.
Гарантійний внесок, який вони сплачували на рахунок ДП «Сетам» для участі в електронних торгах у розмірі 99 950 грн. 15 коп. двічі їм повертався 13 грудня 2016 року та 26 грудня 2016 року, хоча з відповідною заявою про повернення цих коштів вони не звертались. Внаслідок цього вони були позбавлені можливості прийняти участь в електронних торгах.
Просили визнати недійсними електронні торги від 10 січня 2017 року, оформлені протоколом з реалізації арештованого майна - комплексу будівель і споруд, загальною площею 3608,70 кв. м, які знаходяться на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Справа судами розглядалась неодноразово.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду м. Києва від 06 березня 2018 року, у задоволенні позову ТОВ «Бізнес Комунікації», ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що ТОВ «Бізнес Комунікації» участь в електронних торгах не приймало, гарантійний внесок йому повернуто, тобто витрати воно не понесло. Переможцем торгів став ОСОБА_2 , який вніс гарантійний внесок вчасно, відбувся перехід права власності до нового покупця, право власності якого на вказане майно позивачами не оспорюється. Товариство не є стороною спірного правочину та не довело, яким чином його права порушені, яким способом вони мають бути відновлені і якою нормою закону передбачено можливість проведення повторних електронних торгів.
Постановою Верховного Суду від 18 липня 2018 року касаційну скаргу ТОВ «Бізнес Комунікації» задоволено частково.
Постанову апеляційного суду міста Києва від 06 березня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи постанову апеляційного суду, суд касаційної інстанції виходив з того, що апеляційний суд не перевірив, чи порушено положення Порядку реалізації арештованого майна ДП «Сетам», у разі якщо ним двічі повертався ТОВ «Бізнес Комунікації» гарантійний внесок за участь у спірних електронних торгах після їх зупинення, без відповідної заяви товариства. Апеляційний суд не врахував, що гарантійні внески від кожного з учасників, які були допущені до участі у торгах, у тому числі внески від переможця торгів ОСОБА_2 , надійшли після зупинення торгів і до їх відновлення і не повертались. Судом не досліджено доводів позивачів про те, що ТОВ «Бізнес Комунікації» сплачено гарантійний внесок у розмірі 99 950 грн 15 коп. до моменту зупинення ним торгів. Таким чином, апеляційному суду слід перевірити, чи правомірно переможця торгів ОСОБА_2 допущено до участі у спірних торгах та чи правомірно ТОВ «Бізнес Комунікації» було не допущено до участі у цих торгах. Суду необхідно звернути увагу на доводи позивачів про те, що спірне нерухоме майно продано на торгах за значно нижчою ціною, ніж його ринкова вартість.
Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Бізнес Комунікації» задоволено.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року скасовано та постановлено нове рішення, яким позов ТОВ «Бізнес Комунікації» та ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсними електронні торги № 182973 з реалізації арештованого рухомого майна комплексу будівель та споруд, загальною площею 3608,70 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , результати яких оформлені протоколом № 227347 проведення електронних торгів від 10 січня 2017 року 22:00:02.
Стягнуто з ДП «Сетам», Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києва, ОСОБА_2 з кожного на користь ТОВ «Бізнес Комунікації» по 8 144,66 грн. судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ДП «Сетам» повертаючи ТОВ «Бізнес Комунікації» двічі гарантійний внесок за участь в торгах після їх зупинення без відповідної на те заяви товариства, щоразу порушувало Порядок реалізації арештованого майна, внаслідок чого ТОВ «Бізнес Комунікації» було неправомірно не допущено до участі в електронних торгах. Крім того, спірне нерухоме майно продано на торгах за значно нижчою ціною, ніж його ринкова вартість.
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У липні 2019 року ДП «Сетам» через засоби поштового зв`язку подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року та залишити в силі рішення Подільського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що гарантійні внески позивача, сплачені для участі у електронних торгах за лотом № 182284 (комплекс будівель та споруд, загальною площею 3608,70 кв. м., за адресою АДРЕСА_1) надходили на розрахунковий рахунок ДП «Сетам» під час зупинення електронних торгів, а тому система автоматично повертала їх назад учаснику, оскільки під час зупинення електронних торгів будь-які дії по торгам зупиняються, в тому числі зарахування гарантійного внеску та допуск учасника до участі у торгах.
Суд апеляційної інстанції не обґрунтував та не довів, як описані ним порушення вплинули на результат торгів та як це порушило права позивачів.
Аргументи учасників справи
У серпні 2019 року представник ТОВ «Бізнес Комунікації» - ОСОБА_1. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує щодо змісту і вимог касаційної скарги ДП «Сетам».
Відзив мотивований тим, що якщо слідувати тому, що у разі надходження гарантійного внеску від учасника після зупинення електронних торгів і до їх відновлення, система реалізації майна має в автоматичному режимі повертати внесок назад учаснику, то переможець торгів ОСОБА_2 був неправомірно допущений до участі в оспорюваних торгах № 182973 «Комплекс будівель та споруд, загальною площею 3 608,70 кв.м.» по лоту № 182284, а ТОВ «Бізнес Комунікації» було неправомірно не допущено до участі в них.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2019 року поновлено ДП «Сетам» строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано справу. У задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року відмовлено.
У серпні 2019 року матеріали цивільної справи № 758/824/17 надійшли до Верховного Суду та 22 серпня 2019 року передані судді-доповідачу.
Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів приймає аргументи, викладені в касаційній скарзі, з огляду на наступне.
Судами встановлено, що на виконання виконавчих документів виданих Господарським судом м. Києва про стягнення з ПАТ «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» на користь юридичних та фізичних осіб грошових коштів на загальну суму 1 660 780 грн. 94 коп., 11 листопада 2016 року Подільським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві по зведеному виконавчому провадженню передано ДП «Сетам» заяву від 10 листопада 2016 року на реалізацію комплексу будівель та споруд, загальною площею 3 608,70 кв. м, які знаходяться на АДРЕСА_1 .
11 листопада 2016 року ДП «Сетам» внесло інформацію у систему за лотом № 182284, проведення електронних торгів, по якому було призначено на 12 грудня 2016 року.
08 грудня 2016 року ТОВ «Бізнес Комунікації» зареєструвалося на електронних торгах, гарантійний внесок ним сплачений 09 грудня 2016 року.
09 грудня 2016 року на адресу ДП «Сетам» надійшла постанова державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про відкладення проведення виконавчих дій до 22 грудня 2016 року, яка стала підставою для зупинення електронних торгів.
23 грудня 2016 року у зв`язку зі спливом строку відкладення проведення виконавчих дій, ДП «Сетам» відновлено проведення електронних торгів.
23 грудня 2016 року ТОВ «Бізнес Комунікації» знову сплачено гарантійний внесок, який надійшов на рахунок ДП «Сетам».
Проте у цей же день ДП «Сетам» знову було зупинено електронні торги з вищевказаних підстав.
06 січня 2017 року на адресу ДП «Сетам» надійшла постанова начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, якою вищевказані дії державного виконавця визнано такими, що вчинені з порушенням положень статей 32, 57 Закону України «Про виконавче провадження», а постанову державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій скасовано.
10 січня 2017 року на електронному торгівельному майданчику ДП «Сетам» відбулись чергові електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна.
Результати торгів оформлені протоколом проведення електронних торгів, сформованим системою реалізації майна 10 січня 2017 рокую, згідно з яким переможцем став ОСОБА_2 .
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».
У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що «при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів».
Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
У пунктах 45-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) зазначено, що «відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Апеляційний суд вірно вказував, що до предмета доказування в даній справі належало дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком, а саме: правил які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів (розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7)». Разом із тим порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом про ВП 1999, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статей 55, 85 цього Закону)».
За таких обставин, суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, дійшов правильного висновку про те, що позивачі не приймали участь у електронних торгах, кошти їм повернуті, переможцем торгів стала інша особа - ОСОБА_2 , та встановивши, що позивачі не довели, яким чином порушені їх права оспорюваними торгами, зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову. Натомість апеляційний суд скасував законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм матеріального права. У зв`язку із наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
За подання касаційної скарги ДП «Сетам» сплатило судовий збір у розмірі 3524,00 грн. Тому ці грошові кошти слід стягнути з позивачів на користь відповідача.
Керуючись статтями 141, 413, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу державного підприємства «Сетам», яка підписана представником Деяком Ярославом Михайловичем, задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року скасувати, рішення Подільського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року залишити в силі.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Комунікації» та ОСОБА_1 на користь державного підприємства «Сетам» витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1762 грн з кожного.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасована постанова Київського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: І. О. Дундар
В. І. Журавель
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук