Історія справи

Постанова КЦС ВП від 14.12.2022 року у справі №362/6846/18

Постанова

Іменем України

14 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 362/6846/18

провадження № 61-8967св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , Приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Світанок»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2021 року у складі судді Марчука О. Л. та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У листопаді 2018 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» (далі - ПСП «Агрофірма «Світанок») про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2018 року відкрито провадження в цій справі.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2021 року позов першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з урахуванням відсутності доказів поважності причин неприбуття прокурора в судові засідання 21 жовтня та 18 листопада 2021 року, виходив з того, що прокурор повторно не з`явився в засідання, про дату, час та місце яких був повідомлений належним чином. Також суд зазначив, що Васильківський відділ Обухівської окружної прокуратури не є правонаступником Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, яка подала цей позов. Зокрема, Обухівська окружна прокуратура і Києво-Святошинська окружна прокуратура є двома окремими прокуратурами в системі органів прокуратури та не підпорядковані одна одній. Як наслідок, прокурор Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури не має повноважень на участь в судовому розгляді цієї справи.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року апеляційну скаргу керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області залишено без задоволення, а ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2021 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позовної заяви прокурора без розгляду є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням процесуального закону. Як вбачається з матеріалів справи, позов в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру було пред`явлено Києво-Святошинською місцевою прокуратурою. Саме вказаний орган і повідомлявся місцевим судом про судові засідання. 13 жовтня 2021 року на адресу Васильківського міськрайонного суду Київської області від Обухівської окружної прокуратури надійшла заява про залучення названої прокуратури до участі у справі в порядку процесуального правонаступництва з огляду на те, що наразі на місто Васильків та Васильківський район Київської області поширюється юрисдикція Обухівської окружної прокуратури, а не Києво-Святошинської місцевої прокуратури. Разом з тим у разі заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі його правонаступника, однак виключно за умови доведення ним наявності правових підстав для такого процесуального правонаступництва. Так, прокурором було надано суду копію наказу Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 39, пунктом 1 якого затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур. В той же час жодного доказу щодо того, чи почали працювати такі окружні прокуратури, до суду не було надано, а відтак не доведено сам факт зміни юрисдикції. Згідно з Витягом з переліку територіальної юрисдикції окружних прокуратур юрисдикція Обухівської окружної прокуратури розповсюджується на Обухівський район Київської області. Однак суду не надано жодних відомостей щодо віднесення міста Васильків та Васильківського району Київської області до компетенції саме Обухівської окружної прокуратури. Прокурора, який подав позов, було належним чином повідомлено про судове засідання, призначене як на 21 жовтня, так і на 18 листопада 2021 року, що підтверджується повідомленнями про вручення відповідного рекомендованого поштового відправлення. Більше того, в матеріалах справи наявні документи щодо направлення Києво-Святошинською місцевою прокуратурою отриманих нею повісток до Обухівської окружної прокуратури. Таким чином, навіть не зважаючи на те, що місцевий суд направляв повістки на адресу Києво-Святошинської місцевої прокуратури, однак з огляду на єдину систему прокуратур та принцип повідомлення про судові засідання саме учасників процесу, апеляційний суд вважав, що прокурора було належним чином повідомлено про розгляд справи. Крім того, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру також була належним чином повідомлена про дату, час та місце судових засідань. Твердження прокурора про перебування представника прокуратури в судовому засіданні 18 листопада 2021 року нічим не підтверджене, а відтак залишається голослівним і не може бути прийняте судом.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.

У вересні 2022 року заступник керівника Київської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник вказав, що суди безпідставно залишили позовну заяву без розгляду через повторну неявку прокурора в судове засідання. Відповідно до вимог Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», наказу Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур, згідно з яким утворено Обухівську окружну прокуратуру Київської області, сфера діяльності якої поширюється на територію Обухівського району Київської області. Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» у Київській області утворено Обухівський район (з адміністративним центром у місті Обухів) у складі територій Богуславської міської, Васильківської міської, Кагарлицької міської, Козинської селищної, Миронівської міської, Обухівської міської, Ржишівської міської, Української міської, Феодосіївської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Згідно з наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» Обухівська окружна прокуратура Київської області розпочала діяльність з 15 березня 2021 року. Земельна ділянка, яка є предметом спору в цій справі, розташована в адміністративних межах Мар`янівської сільської ради Васильківського району Київської області, тобто на території, на яку наразі поширюється юрисдикція саме Обухівської окружної прокуратури. Водночас Обухівська окружна прокуратура (як і колишня Києво-Святошинська місцева прокуратура) не має статусу окремої юридичної особи, оскільки підпорядкована та входить у структуру Київської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909996). Разом з тим відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення представництва інтересів держави прокурор окружної прокуратури бере участь у розгляді справи. Враховуючи викладене, оскільки зміна найменування органу юридичної особи не є підставою для процесуального правонаступництва, то в цій справі були наявні підстави зміни найменування органу прокуратури, який звернувся з позовною заявою до суду, із «Києво-Святошинської місцевої прокуратури» на «Обухівську окружну прокуратуру», що, у свою чергу, мало б наслідком забезпечення участі в розгляді справи прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури. Достовірно знаючи про припинення існування Києво-Святошинської місцевої прокуратури, суд першої інстанції свідомо направляв судові повістки до неіснуючої прокуратури. При цьому прокурор Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури був присутній в судових засіданнях 21 жовтня та 18 листопада 2021 року, однак місцевий суд безпідставно не допустив його до участі у справі, внаслідок чого протиправно залишив позов без розгляду.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Васильківського міськрайонного суду Київської області.

21 жовтня 2022 року справа № 362/6846/18 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Вказаним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.

Матеріалами цієї справи підтверджується, що в листопаді 2018 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив: визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 18 вересня 2017 року № 10-17346/15-17, яким затверджено проект землеустрою та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 3221485400:04:006:0043), розташовану на території Мар`янівської сільської ради Васильківського району Київської області; витребувати в ПСП «Агрофірма «Світанок» на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру згадану земельну ділянку (том 1, а. с. 1-11).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2018 року відкрито провадження в цій справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (том 1, а. с. 29).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 08 квітня 2021 року о 09 год. 00 хв. Підготовче засідання 11 березня 2021 року відбулося за участю прокурора Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Радька О. Г. (том 1, а. с. 188-193).

У зв`язку з неявкою учасників справи призначене на 08 квітня 2021 року судове засідання було відкладене на 20 травня 2021 року о 09 год. 00 хв. (том 1, а. с. 198)

При цьому у справі наявна судова повістка, якою Васильківський міськрайонний суд Київської області викликав першого заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури як позивача в судове засідання, призначене на 20 травня 2021 року (том 1, а. с. 199). Водночас матеріали справи містять довідку секретаря судових засідань від 08 квітня 2021 року, згідно з якою згадана судова повістка не була направлена до прокуратури через відсутність поштових марок (том 1, а. с. 200).

У зв`язку з неявкою учасників справи та відсутністю відомостей про їх належне повідомлення призначене на 20 травня 2021 року судове засідання було відкладене на 24 червня 2021 року о 09 год. 00 хв. Судова повістка про розгляд справи 24 червня 2021 року була скерована місцевим судом до Києво-Святошинської окружної прокуратури (том 1, а. с. 201, 202).

У зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення прокурора призначене на 24 червня 2021 року судове засідання було відкладене на 09 серпня 2021 року о 10 год. 30 хв. Судова повістка про розгляд справи 09 серпня 2021 року була надіслана місцевим судом до Києво-Святошинської окружної прокуратури (том 1, а. с. 208, 209).

У зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення прокурора призначене на 09 серпня 2021 року судове засідання було відкладене на 10 вересня 2021 року о 10 год. 30 хв. Судова повістка про розгляд справи 10 вересня 2021 року була надіслана місцевим судом до Києво-Святошинської окружної прокуратури (том 1, а. с. 216-217, 219).

У зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення прокурора та відповідача ОСОБА_1 призначене на 10 вересня 2021 року судове засідання було відкладене на 21 жовтня 2021 року о 10 год. 30 хв. (том 1, а. с. 223). Судову повістку про розгляд справи 21 жовтня 2021 року Києво-Святошинська окружна прокуратура отримала 24 вересня 2021 року, що підтверджується поверненим до суду повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, а. с. 224, 234).

13 жовтня 2021 року Обухівська окружна прокуратура надіслала на адресу місцевого суду заяву, в якій просила залучити її як позивача до участі в цій справі. Заява мотивована тим, що після реорганізації у 2021 році місцевих прокуратур розпочали роботу окружні прокуратури. Земельна ділянка, яка є предметом спору в цій справі, розташована в адміністративних межах Васильківської територіальної громади Київської області, тобто на території, на яку поширюється юрисдикція саме Обухівської окружної прокуратури (том 1, а. с. 229-230).

20 жовтня 2021 року Обухівська окружна прокуратура надіслала до суду першої інстанції клопотання, в якому просила відкласти на іншу дату судове засідання, призначене на 21 жовтня 2021 року, з огляду на те, що прокурор Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Радько О. Г., на якого покладено обов`язок здійснення представництва інтересів держави в суді в межах територіальної юрисдикції названого відділу окружної прокуратури, з 18 жовтня по 05 листопада 2021 року перебуває у відпустці (том 1, а. с. 232).

Протокольними ухвалами Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2021 року було відмовлено в задоволенні заяви керівника Обухівської окружної прокуратури про залучення його до участі у справі з посиланням на те, що Обухівська окружна прокуратура і Києво-Святошинська прокуратура є окремими прокуратурами в системі прокуратур та діють незалежно одна від одної. Обухівська окружна прокуратура не є правонаступником Києво-Святошинської місцевої прокуратури, а отже, не має процесуальних повноважень в цій справі за позовом, який подано Києво-Святошинською прокуратурою, у зв`язку з чим клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури про відкладення розгляду справи не береться до уваги і не розглядається. Суд визнав неповажною причиною неприбуття Києво-Святошинської прокуратури, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ПСП «Агрофірма «Світанок» в судове засідання 21 жовтня 2021 року, про дату, час та місце якого названі особи були повідомлені належним чином (том 1, а. с. 237).

У зв`язку з неявкою учасників справи призначене на 21 жовтня 2021 року судове засідання було відкладене на 18 листопада 2021 року о 10 год. 30 хв. Судову повістку про розгляд справи 18 листопада 2021 року Києво-Святошинська окружна прокуратура отримала 24 жовтня 2021 року, що підтверджується поверненим до суду повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, а. с. 237, 238, 242).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 43 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Частинами першою-третьою, десятою, тринадцятою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв`язку з їхньою діяльністю. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України).

Згідно зі статтею 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частин першою, другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Залишаючи позовну заяву в цій справі без розгляду, суд першої інстанції, з урахуванням відсутності доказів поважності причин неприбуття прокурора в судові засідання 21 жовтня та 18 листопада 2021 року, виходив з того, що прокурор повторно не з`явився в засідання, про дату, час та місце яких був повідомлений належним чином. Також суд зазначив, що Васильківський відділ Обухівської окружної прокуратури не є правонаступником Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, яка подала цей позов. Обухівська окружна прокуратура і Києво-Святошинська окружна прокуратура є двома окремими прокуратурами в системі органів прокуратури та не підпорядковані одна одній. Тому прокурор Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури не має повноважень на участь у судовому розгляді цієї справи.

Погоджуючись із судовим рішенням місцевого суду щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, суд апеляційної інстанції також зазначив, що позов в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру було подано Києво-Святошинською місцевою прокуратурою. Саме вказаний орган і повідомлявся місцевим судом про судові засідання. 13 жовтня 2021 року на адресу Васильківського міськрайонного суду Київської області від Обухівської окружної прокуратури надійшла заява про залучення названої прокуратури до участі у справі з огляду на те, що наразі на місто Васильків та Васильківський район Київської області поширюється юрисдикція Обухівської окружної прокуратури, а не Києво-Святошинської місцевої прокуратури. Разом з тим у разі заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі його правонаступника, однак виключно за умови доведення ним наявності правових підстав для такого процесуального правонаступництва. Прокурором було надано суду копію наказу Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 39, пунктом 1 якого затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур. В той же час жодного доказу щодо того, чи почали працювати такі окружні прокуратури, до суду не було надано, а відтак не доведено сам факт зміни юрисдикції. Також суду не надано жодних відомостей щодо віднесення міста Васильків та Васильківського району Київської області до компетенції Обухівської окружної прокуратури. Прокурора, який подав позов, було належним чином повідомлено про судове засідання, призначене як на 21 жовтня, так і на 18 листопада 2021 року, що підтверджується повідомленнями про вручення відповідного рекомендованого поштового відправлення. Більше того, в матеріалах справи наявні документи щодо направлення Києво-Святошинською місцевою прокуратурою отриманих нею повісток до Обухівської окружної прокуратури. Таким чином, навіть не зважаючи на те, що місцевий суд направляв повістки на адресу Києво-Святошинської місцевої прокуратури, однак з огляду на єдину систему прокуратур та принцип повідомлення про судові засідання саме учасників процесу, апеляційний суд вважав, що прокурора було належним чином повідомлено про розгляд справи.

Верховний Суд не погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема в постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц (провадження № 61-4801св20), від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19), від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21).

У справі, яка переглядається, два останні судові засідання були призначені місцевим судом на 21 жовтня та 18 листопада 2021 року.

13 жовтня 2021 року Обухівська окружна прокуратура надіслала на адресу місцевого суду заяву, в якій просила залучити її як позивача до участі в цій справі. Заява мотивована тим, що після реорганізації в 2021 році місцевих прокуратур розпочали роботу окружні прокуратури. Земельна ділянка, яка є предметом спору, розташована в адміністративних межах Васильківської територіальної громади Київської області, тобто на території, на яку поширюється юрисдикція саме Обухівської окружної прокуратури.

При цьому 20 жовтня 2021 року Обухівська окружна прокуратура надіслала до суду першої інстанції клопотання, в якому просила відкласти на іншу дату судове засідання, призначене на 21 жовтня 2021 року, з огляду на те, що прокурор Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Радько О. Г., на якого покладено обов`язок здійснення представництва інтересів держави в суді в межах територіальної юрисдикції названого відділу окружної прокуратури, перебуває з 18 жовтня по 05 листопада 2021 року у відпустці.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-20#Text) у Київській області утворено, зокрема: Обухівський район (з адміністративним центром у місті Обухів) у складі територій Богуславської міської, Васильківської міської, Кагарлицької міської, Козинської селищної, Миронівської міської, Обухівської міської, Ржищівської міської, Української міської, Феодосіївської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; Бучанський район (з адміністративним центром у місті Буча) у складі територій Білогородської сільської, Бородянської селищної, Борщагівської сільської, Бучанської міської, Вишневої міської, Гостомельської селищної, Дмитрівської сільської, Ірпінської міської, Коцюбинської селищної, Макарівської селищної, Немішаївської селищної, Пісківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0039905-21#Text) затверджено перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур, згідно з яким утворено, зокрема: Обухівську окружну прокуратуру (з місцем розташування у місті Обухові), сфера діяльності якої поширюється на територію Обухівського району Київської області; Києво-Святошинську окружну прокуратуру (з місцем розташування у селі Софіївській Борщагівці), сфера діяльності якої поширюється на територію Бучанського району у межах: Білогородської сільської територіальної громади, Борщагівської сільської територіальної громади, Вишневої міської територіальної громади, Дмитрівської сільської територіальної громади, Макарівської селищної територіальної громади. Також зобов`язано керівників обласних прокуратур організувати приймання-передачу справ, документів та майна місцевих прокуратур, роботу з питань забезпечення охорони державної таємниці.

Наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року № 40 «Про день початку роботи окружних прокуратур» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0040905-21#Text) днем початку роботи окружних прокуратур було визначено 15 березня 2021 року.

З урахуванням зазначених положень законодавства земельна ділянка, яка є предметом спору в цій справі, розташована в адміністративних межах Мар`янівської сільської ради Васильківського району Київської області, тобто на території, на яку поширюється юрисдикція саме Обухівської окружної прокуратури.

Відповідно до частини першої статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.

Обухівська окружна прокуратура (як і колишня Києво-Святошинська місцева прокуратура) не має статусу окремої юридичної особи, оскільки підпорядкована та входить у структуру Київської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909996).

Відповідно до частин першої, другої, пункту 1, 4 частини шостої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); брати участь у розгляді справи.

Враховуючи викладене, оскільки зміна найменування органу юридичної особи не є підставою для процесуального правонаступництва, то в цій справі були наявні підстави для зміни найменування органу прокуратури, який звернувся з позовною заявою до суду, із «Києво-Святошинської місцевої прокуратури» на «Обухівську окружну прокуратуру», що, у свою чергу, мало б наслідком забезпечення участі прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури в розгляді цієї справи.

Таким чином, оскільки прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури не мав повноважень на участь в судовому розгляді цієї справи, то суд першої інстанції помилково вважав, що в даному конкретному випадку прокурор був належним чином повідомлений про судові засідання, призначенні на 21 жовтня та 18 листопада 2021 року.

З огляду на викладене, за відсутності підстав щодо недопуску прокурора Обухівської окружної прокуратури до участі в розгляді цієї справи висновок суду першої інстанції, з судовим рішенням якого погодився апеляційний суд, про наявність підстав для застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суперечить матеріалам справи та свідчить про неправильне застосування судами положень зазначеної норми процесуального закону.

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що в матеріалах справи наявні документи щодо направлення Києво-Святошинською окружною прокуратурою отриманих нею судових повісток до Обухівської окружної прокуратури, що, з урахуванням існування єдиної системи прокуратур та принципу повідомлення про судові засідання саме учасників процесу, свідчить про належне повідомлення місцевим судом прокурора про розгляд справи, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

У справі, яка переглядається, два останні судові засідання були призначені місцевим судом на 21 жовтня та 18 листопада2021 року.

Дійсно, у справі наявний супровідний лист Києво-Святошинської окружної прокуратури (том 1, а. с. 240), вихідна дата якого - 30 вересня 2021 року, щодо направлення керівнику Обухівської окружної прокуратури однієї повістки в цій справі (№ 362/6846/18), отримавши яку, Обухівська окружна прокуратура звернулася до місцевого суду з вищевказаними заявою від 13 жовтня 2021 року та клопотанням від 20 жовтня 2021 року, в яких просила залучити її до участі у справі та відкласти на іншу дату судове засідання, призначене на 21 жовтня 2021 року. При цьому заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури перенаправив згаданий документ саме з урахуванням того, що участь у розгляді цієї справи забезпечувалася Васильківським відділом Києво-Святошинської місцевої прокуратури, який наразі входить до складу Обухівської окружної прокуратури.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Зокрема, в пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та в пункті 23 рішення цього Суду у справі «Гурепка проти України № 2» вказано, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Неповідомлення судом в установленому законом порядку учасників процесу, в даному випадку - представника Обухівської окружної прокуратури, про дату, час та місце судового засідання є порушенням статті 6 Конвенції.

Таким чином, судами попередніх інстанцій були порушені вищенаведені норми процесуального права під час вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Частиною четвертою статті 406 та частиною шостою статті 411 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене наявні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 червня 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийІ. М. Фаловська Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук