Історія справи

Постанова КЦС ВП від 14.05.2025 року у справі №125/2156/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року

м. Київ

справа № 125/2156/23

провадження № 61-10323св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Барського районного суду Вінницької області від 09 квітня 2024 року у складі судді Салдан Ю. О. та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 липня 2024 року у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Голоти Л. О., Стадника І. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2023 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Державний ощадний банк України», АТ «Ощадбанк») про захист прав споживачів.

Позовна заява мотивована тим, що він був клієнтом АТ «Державний ощадний банк України» та мав у цьому банку відкриті рахунки на підставі відповідних договорів.

26 червня 2023 року близько 10 год. 28 хв. він зайшов на сайт, де була інформація щодо отримання допомоги внутрішньо переміщеним особам від ООН, та ввів останні 4 цифри зарплатної картки, а також номер мобільного телефону за вказаними на сайті реквізитами, більше ніяких даних не вводив. Упродовж усієї доби 26 червня йому неодноразово телефонували шахраї, однак жодної вразливої банківської інформації щодо своїх рахунків він їм не повідомив.

У ніч з 26 на 27 червня 2023 року з 23:31 до 00:00 без його дозволу через систему онлайн-банкінгу «Ощад24/7» шахраї почали здійснювати незаконні транзакції та викрадати з його рахунків кошти. Всього здійснено 42 спроби вчинення операцій по рахунку, з яких 11 успішних. Незаконні транзакції відбувались майже безперервно з великою швидкістю, більшість спроб було відхилено. Під час викрадення коштів шахраї додатково здійснювали перекази між його власними рахунками та створили дві віртуальні банківські картки.

Внаслідок незабезпечення банком безпеки його рахунків, успішно вдалося списати такі належні йому кошти:

із зарплатного рахунку НОМЕР_1 :

26 червня 2023 року о 23:31 год - 9 903 грн;

26 червня 2023 року о 23:36 год - 15 000 грн;

26 червня 2023 року о 23:46 год - 48 000 грн;

26 червня 2023 року о 23:51 год - 10 000 грн.

3 кредитного рахунку НОМЕР_2 :

26 червня 2023 року о 23:34 год - 4 045 грн та комісія за отримання готівки за рахунок кредитних коштів в сумі 119,6 грн;

26 червня 2023 року о 23:34 год - 4 045 грн та комісія за отримання готівки за рахунок кредитних коштів в сумі 119,6 грн;

26 червня 2023 року о 23:58 год - 4 824 грн та комісія за отримання готівки за рахунок кредитних коштів в сумі 93,56 грн;

27 червня 2023 року року о 00:00 год - 8 085 грн та комісія за отримання готівки за рахунок кредитних коштів в сумі 239,2 грн.

При цьому до моменту вчинення незаконних списань, початковий кредитний баланс цієї кредитної картки був нульовим, тобто кредитної заборгованості у нього не було. Однак, внаслідок проведення шахрайських транзакцій по цьому кредитному рахунку не з його вини утворилася кредитна заборгованість у розмірі 11 570, 96 грн. Для того, щоб погасити цю заборгованість, він вніс на кредитний рахунок кошти у сумі 11 721 грн, включаючи комісію.

З новоствореного шахраями рахунку НОМЕР_3 списано:

26 червня 2023 року о 23:37 год - 4 000 грн;

26 червня 2023 року 23:38 год - 4 800 грн.

З новоствореного шахраями рахунку НОМЕР_4 списано: 27 червня 2023 року о 00:00 год - 4 500 грн.

Після того, як він виявив, що відбулись несанкціоновані списання коштів, він вжив всіх можливих заходів, щоб унеможливити подальше списання коштів, зокрема зателефонував у поліцію, на «гарячу лінію» АТ «Державний ощадний банк України».

Вказував, що ім`я власника рахунку та номер платіжної картки без решти необхідних реквізитів для виконання платіжної операції не є вразливим платіжними даними, тому введення ним на сайті останніх чотирьох цифр номера банківської картки не могло призвести до несанкціонованого втручання у систему онлайн-банкінгу «Ощад24/7». Жодні паролі та ПІН-коди під час шахрайського списання коштів на його мобільний номер не надходили. Саме внаслідок незабезпечення відповідачем безпеки банківських рахунків його права було порушено, заподіяно значної майнової шкоди, виникла кредитна заборгованість та подальше неправомірне зарахування банком коштів у рахунок погашення цієї заборгованості. Сума заподіяної шкоди становить 129 494,96 грн.

Крім того, позивач вказував, що підписував лише заяву про приєднання від 20 жовтня 2021 року, а договору банківського обслуговування не підписував, тому неможливо з`ясувати, які саме умови договору діяли між сторонами. Крім відшкодування прямої шкоди, оскільки банк не повернув неправомірно списані кошти, вважав, що банк повинен також сплатити пеню відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у сумі 477 836,40 грн.

В обґрунтування моральної шкоди зазначав, що протиправна поведінка банку завдала значних душевних страждань та переживань, призвела до погіршення фізичного та емоційного самопочуття, зниження працездатності, погіршення його якості життя та сім`ї, зниження рівня платоспроможності. Втрата великої суми коштів викликала стан відчаю, адже ці кошті складали сімейний бюджет. Внаслідок пережитого стресу дружина потрапила до лікарні і мала значні проблеми з фізичним здоров`ям.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними, безпідставними як такі, що були вчинені не за розпорядженням та без його дозволу, такі банківські операції (транзакції):

- по рахунку НОМЕР_1 , які відбулися: 26 червня 2023 року о 23:31 год на суму 9 903 грн; 26 червня 2023 року о 23:36 год на суму 15 000 грн; 26 червня 2023 року о 23:46 год на суму 48 000 грн; 26 червня 2023 року о 23:51 год на суму 10 000 грн;

- по рахунку НОМЕР_2 , які відбулися: 26 червня 2023 року о 23:34 год на суму 4 045 грн, включно з комісією 119,60 грн; 26 червня 2023 року о 23:34 год на суму 4 045 грн, включно з комісією 119,60 грн; 26 червня 2023 року о 23:58 год на суму 4 824 грн, включно з комісією 93,56 грн; 27 червня 2023 року року о 00:00 год на суму 8 085 грн, включно з комісією 239,20 грн;

- по рахунку НОМЕР_3 , які відбулися: 26 червня 2023 року о 23:37 год на суму 4 000 грн; 26 червня 2023 року 23:38 год на суму 4 800 грн;

- по рахунку НОМЕР_4 , які відбулися: 27 червня 2023 року року о 00:00 год на суму 4 500 грн.

Також просив:

- визнати кредитну заборгованість по рахунку НОМЕР_2 у сумі 11 570,96 грн безпідставною, такою, що виникла не з його вини;

- зобов`язати АТ «Державний ощадний банк України» повернути йому безпідставно списані з його банківських рахунків кошти у сумі 117 773,96 грн, а також 11 721 грн, які були зараховані банком у погашення недійсної кредитної заборгованості;

- стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» на його користь пеню у розмірі трьох відсотків за кожний день прострочення банком зобов`язання з повернення коштів у сумі 477 836,4 грн;

- стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» на його користь компенсацію моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 09 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 10 липня

2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсними банківські операції (транзакції) по рахунках:

НОМЕР_1 на суму 9 903 грн, 15 000 грн, 48 000 грн,

10 000 грн;

НОМЕР_5 на суму 4 045 грн, 4 045 грн, 4 824 грн, 8 085 грн;

НОМЕР_6 на суму 4 000 грн, 4 800 грн;

НОМЕР_4 на суму 4 500 грн.

Визнано кредитну заборгованість по рахунку НОМЕР_2 в сумі 11 570, 96 грн безпідставною і такою, що виникла не з вини ОСОБА_1 .

Стягнуто з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 безпідставно списані з його рахунків кошти в загальній сумі 129 494,96 грн.

Стягнуто з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1

30 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з АТ «Державний ощадний банк України» на користь держави 2 336,39 грн судового збору.

Відмовлено у решті позовних вимог щодо стягнення пені і моральної шкоди.

Судові рішення мотивовано тим, що саме на банку, як на фінансовій установі, лежить обов`язок захистити споживача банківських послуг, котрий є слабшою стороною у правовідносинах, від цифрового шахрайства.

Розголошення лише номера банківської картки не дозволяє здійснювати платіжні операції, оскільки під час здійснення дистанційних операцій, банк зобов`язаний застосовувати посилену автентифікацію, яка ґрунтується на використанні двох чи більше сукупностей даних, що належать до різних категорій. Відтак, ця система має бути побудована таким чином, щоб розголошення одного набору даних не потягло можливість здійснювати неправомірні платіжні операції.

Позивач не робив платежів у мережі інтернет з використанням платіжних систем, де потрібно було б ввести реквізити платіжної картки (зокрема, номер картки, дату закінчення строку дії, тризначний код CVV). Натомість усі оспорювані операції з переказів коштів здійснювалися через мобільний банкінг - з використанням системи дистанційного обслуговування рахунку у вигляді мобільного додатку «Ощад24/7», який є сервісом, що надається АТ «Ощадбанк». Тому посилання банку на правові висновки Верховного Суду, які стосувалися інших фактичних обставин, зокрема, здійснення платежів через платіжну систему IPAY (постанова від 25 липня 2022 року у справі № 577/2701/20), є нерелевантним до обставин цієї справи.

Відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я позивача, не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Позивач, як споживач банківських послуг і слабша сторона договірних правовідносин, вправі розраховувати на виконання банком усіх законодавчо встановлених вимог щодо гарантування безпеки операцій з використанням інтернет-банкінгу, оскільки довіряє банку свої власні зароблені кошти. Внаслідок втрати значної суми коштів, які надійшли на його рахунок як заробітна плата, позивач неминуче зазнав моральних страждань, яку суди зменшили порівняно із заявленими вимогами з урахуванням принципів законності, справедливості та виваженості.

Частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» не застосовується до спірних правовідносин, оскільки ними передбачено стягнення пені за невиконання роботи або ненадання послуги чи прострочення виконання згідно з договором. Однак шкода позивачу завдана не внаслідок невиконання банком умов договору, а внаслідок неправомірних дій із рахунками позивача, щодо яких банком недоведено, що такі неправомірні платіжні операції сталися з вини позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2024 року до Верховного Суду, АТ «Державний ощадний банк України», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Барського районного суду Вінницької області від 09 квітня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 липня 2024 року скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що доведення позовних вимог ОСОБА_1 ґрунтується на припущеннях, які суди попередніх інстанцій взяли за основу судових рішень, а саме те, що він не надавав шахраям інформації щодо банківських карток, яка б могла ініціювати здійснення спірних платіжних транзакцій. Вважає такі вимоги та посилання позивача недоведеними, що безпідставно не враховано судами попередніх інстанцій.

Вказує, що 20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку № НОМЕР_7 , внаслідок чого беззастережно приєднався до вказаного договору, який є договором приєднання в розумінні статті 634 ЦК України.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 правил позивач повинен також був вживати всіх можливих заходів для запобігання втрати, крадіжки чи незаконного використання платіжної картки.

26 червня 2023 о 09:24:31 позивачем здійснено реєстрацію в системі дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» за допомогою телефонного пристрою. Для реєстрації і встановлення нового мобільного додатку використовуються реквізити ПК та ПІН-код до неї, які відомі тільки клієнту, а також одноразові ОТР-паролі, які надаються клієнту в автоматичному режимі на фінансовий номер мобільного телефону. Без введення коду, який направлявся на фінансовий номер позивача, вхід до системи «Ощад 24/7» та проведення операцій щодо перерахунку коштів неможливий. Згаданий код міг бути відомий тільки особі, яка здійснювала операції з платіжною карткою, а саме позивачу, оскільки направлявся на його номер телефону, зокрема 26 червня 2023 року о 09:21:20 позивачу надійшло смс із кодом, після чого ним було відкрито два рахунки і створено власні Digital картки. Digital картки було створено на підставі сформованих в системі «Ощад 24/7» заяв, підписання яких відбулося з використанням пароля позивача, що відповідно до пункту 3.4 договору має таку ж юридичну силу, як і документи, що були подані позивачем на паперовому носії та підписані власноруч позивачем.

Зазначає, що у період з 26 червня 2023 року 23:31:11 год до 00:00:42 год 27 червня 2023 року позивачем було здійснено низку переказів коштів як на власні картки, так і на картки інших банків.

При цьому, верифікацію проведено коректно за допомогою введення позивачем даних платіжної картки, зокрема CVC-коду та з використанням коду-доступу, який надходив після введення даних платіжної картки на фінансовий номер телефону позивача. Заявник стверджує, що згаданий код міг бути відомий тільки позивачу.

Про результати кожної операції позивача було повідомлено банком за допомогою смс-повідомлень на фінансовий номер телефону.

Суди не врахували, що саме позивач здійснив розголошення інформації щодо даних банківських карток, оскільки 26 червня 2023 року він направляв свої дані невідомим особам через невідомий сайт та ввів останні чотири цифри платіжної картки та номер мобільного телефону, який є фінансовим номером, що на переконання банку призвело до здійснення операцій по рахунках позивача сторонніми особами.

Вказує, що позивачем було завищено суму операцій, які були здійснені з його рахунків у спірний період.

Суди надали неправильну правову оцінку доказам у справі, які, на думку заявника, підтверджують, що всі спірні операції здійснені після успішної реєстрації в системі та ідентифікації клієнта.

Позивач не надав суду доказів наявності вини банку у списанні коштів з його рахунків.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди банк вважає безпідставними, оскільки позивачем не було доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між рішеннями чи діями банку та завданою позивачу моральною шкодою.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сидор А. В., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними, не спростовують правильності вирішення судами спору, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2024 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

30 вересня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 підписав заяву № 660864111/201021 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) АТ «Ощадбанк». У заяві було вказано, що ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 за тарифним пакетом «зарплатний».

20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 підписав іншу заяву про приєднання № 660864111/201021 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) АТ «Державний ощадний банк України», у якій було вказано, що ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 за тарифним пакетом «Мій комфорт».

20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Державний ощадний банк України» кредитний договір шляхом підписання заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту), в якій викладені умови кредитування. Зокрема, у пункті 5.1. заяви вказано, що підписанням цієї Заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту) (далі - Заява), яка є складовою Заяви про приєднання, Клієнт укладає з Банком Кредитний договір, ініціює одержання Кредиту на споживчі потреби та погоджується з умовами користування Кредитом відповідно до умов Кредитного договору та підтверджує укладення між ним та Банком Кредитного договору з істотними умовами кредитування, викладеними в цій Заяві (зокрема, розміром Кредиту) та в Кредитному договорі.

У вказаній заяві сторони узгодили умови кредитування. Зокрема, на картковий рахунок № НОМЕР_2 було встановлено кредитний ліміт з максимальним розміром 250 000 грн, строк користування кредитом - до дати закінчення строку дії платіжної картки, процентна ставка за кредитом (крім Грейс-періоду) - фіксована, 38 процентів річних, процентна ставка за користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки - 0,001 процентів річних, процентна ставка за перевищення 60 (шістдесят) процентів річних витратного ліміту по поточному рахунку (Несанкціонований овердрафт) періодичність сплати процентів - щомісячно, порядок погашення кредиту - щомісячно в розмірі не менше обов`язкового щомісячного платежу, що складає 5 % від суми використаних кредитних коштів.

Підписання ОСОБА_1 і представником АТ «Державний ощадний банк України» вказаних заяв про приєднання визнали сторони, і підтверджується наданими відповідачем копіями вказаних заяв, які містять власноручні підписи позивача і представника відповідача.

26 червня 2023 за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування «ОЩАД 24/7» на ім`я ОСОБА_1 було відкрито рахунки № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , за якими створено Digital картки.

Відповідно до виписок по рахунку, за період з 23:31:11 26 червня 2023 року до 00:00:42 27 червня 2023 року по рахунках: № НОМЕР_3 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_1 з використанням Платіжних карток № НОМЕР_20, № НОМЕР_21 власних Digital карток № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 було здійснено такі операції:

По зарплатному рахунку № НОМЕР_1 :

- 26 червня 2023 року о 23:31 переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING в сумі 9 800.00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_11 ( НОМЕР_12 ) (Монобанк), комісія: 103,00 грн. всього: 9 903,00 грн.;

- 26 червня 2023 року о 23:36 переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING НОМЕР_13 в сумі 15 000,00 грн. на Digital картку Ощадбанк НОМЕР_8 , відкриту на ім`я ОСОБА_1 ;

- 26 червня 2023 року о 23:46 платіж в сумі 48 000,00 грн. на довільні реквізити, призначення платежу - для поповнення карткового рахунку № НОМЕР_14 , відкритого на ім`я ОСОБА_2;

- 26 червня 2023 року о 23:51 переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING НОМЕР_15 в сумі 10 000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_16 Ощадбанк ( НОМЕР_17 ), відкриту на ім`я ОСОБА_1 (зараховано на кредитну картку).

По кредитному рахунку № НОМЕР_2 :

- 26 червня 2023 року 23:34 переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING в сумі 4 000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_11 ( НОМЕР_12 ) (Монобанк), комісія за переказ коштів 45,00 грн, всього: 4045,00 грн (комісія за отримання готівки за рахунок кредитних коштів в сумі 119,60);

- 26 червня 2023 року о 23:34 переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING НОМЕР_18 в сумі 4 000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_11 ( НОМЕР_12 ) (Монобанк), комісія 45,00 грн, всього: 4 045,00 грн (комісія за отримання готівки за рахунок кредитних коштів в сумі 119,60);

- 26 червня 2023 року 23:51 зарахування переказу на рахунок СН Payment UKR KYIV Perekaz vid ОСОБА_1 10 000,00 грн;

- 26 червня 2023 року 23:58 переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING в сумі 4 800,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_10 ( НОМЕР_19 ) (Digital картка Ощадбанк відкрита на ім`я ОСОБА_1 ), комісія: 824,00 грн, всього: 4 824,00 грн (комісія за отримання готівки за рахунок кредитних коштів в сумі 93,56 грн);

- 27 червня 2023 року 00:00 переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING в сумі 8 000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_11 ( НОМЕР_12 ) (Монобанк), комісія 85,00 грн, всього: 8 085,00 грн (комісія за отримання готівки за рахунок кредитних коштів в сумі 239,20 грн).

По рахунку № НОМЕР_3 , за яким відкрито Digital картку Ощадбанк:

- 26 червня 2023 року 23:36 зарахування переказу на рахунок СН Рayment UKR KYIV Perekaz vid ОСОБА_1 у сумі 15 000,00 грн;

- 26 червня 2023 року о 23:37 переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING в сумі 4000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_11 ( НОМЕР_12 ) (Монобанк);

- 26 червня 2023 року 23:38 переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING в сумі 4 800,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_11 ( НОМЕР_12 ) (Монобанк).

По рахунку № НОМЕР_4 , за яким відкрито Digital картку Ощадбанк:

- 26 червня 2023 року 23:58 зарахування переказу на суму 4 800,00 грн; рахунок СН Рayment UKR KYIV Perekaz vid ОСОБА_1;

- 27 червня 2023 року 00:00 переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING в сумі 4 500,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_11 ( НОМЕР_12 ) (Монобанк).

Здійснення вищезазначених операцій з переказу коштів між рахунками, які відкриті на ім`я ОСОБА_1 і на рахунки, відкриті на ім`я інших осіб, підтверджується наданим позивачем і відповідачем виписками щодо руху коштів за рахунками.

Перекази коштів здійснювалися через систему дистанційного банківського обслуговування «ОЩАД 24/7», що не оспорювалося позивачем, і підтверджується наданими відповідачем витягами з інформаційної системи «ОЩАД 24/7».

Оскаржувані позивачем операції щодо переказу коштів здійснювалися на іншому пристрої, ніж той, яким раніше користувався позивач, а саме на пристрої JNY-LX1, ID цього пристрою - 979fd5b3a0da830a. Вказане підтверджується наданим відповідачем витягом з інформаційної системи «ОЩАД 24/7».

27 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Державний ощадний банк України» із заявою з приводу несанкціонованого списання грошових коштів, що відбулося 26 червня 2023, з платіжної картки № НОМЕР_20 на суми: 48 000 грн, 9 800 грн, 15 000 грн, 10 000 грн, у якій вказав, що не здійснював зазначених операцій і просив повернути йому списані кошти.

04 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Державний ощадний банк України» із заявою з приводу несанкціонованого списання грошових коштів, що відбулося 26 червня 2023, з платіжної картки № НОМЕР_21 на суми: 4 000 грн, 4 000 грн, 4 800 грн, 8 000 грн, у якій вказав, що не здійснював зазначених операцій і просив повернути йому списані кошти.

05 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Державний ощадний банк України» з двома заявами: з приводу несанкціонованого списання грошових коштів з платіжної картки № НОМЕР_22 на суми: 4 000 грн і 4 800 грн, що відбулося 26 червня 2023, а також з картки № НОМЕР_23 на суму 4 500 грн, що відбулося 27 червня 2023 року, у яких вказав, що не здійснював зазначених операцій і просив повернути йому списані кошти.

Заявою від 05 липня 2023 року ОСОБА_1 було оскаржено операції щодо списання коштів з платіжної картки № НОМЕР_23 на суму 4 500 грн.

06 липня 2023 року ОСОБА_1 подав до АТ «Державний ощадний банк України» заяву про розірвання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та/або закриття рахунку, у якій просив розірвати укладений між ним і банком договір та закрити рахунок НОМЕР_4 (який було відкрито 26 червня 2023 року). Вказане підтверджується наданою відповідачем копією заяви, які містить власноручний підпис ОСОБА_1 , що не оспорювалося позивачем.

06 липня 2023 року ОСОБА_1 також подав до АТ «Державний ощадний банк України» заяву про розірвання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та/або закриття рахунку, у якій просив розірвати укладений між ним і банком договір та закрити рахунок НОМЕР_3 (який було відкрито 26 червня 2023 року). Вказане підтверджується наданою відповідачем копією заяви, які містить власноручний підпис ОСОБА_1 , що не оспорювалося позивачем.

За заявою ОСОБА_1 від 27 червня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 червня 2023 року було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12023100100002512: 27 червня 2023 року до Шевченківського УП ГУНП в м. Києві із заявою звернувся гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що 26 червня 2023 приблизно о 10 годині 30 хвилин під час переходу за інтернет-посиланням фішингового сайту «ВПО допомога від ООН», останній ввів свій номер телефону НОМЕР_24 та реквізити належної йому банківської картки, а саме останні 4 цифри *3558, після чого з його картки були зняті грошові кошти декількома транзакціями на загальну суму 112 000 грн, таким чином, невстановлена особа шахрайським шляхом, за допомогою незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, заволоділа грошовими коштами заявника.

У листі АТ «Державний ощадний банк України» від 17 липня 2023 року №100.16-11/36064/2023 у відповідь на звернення ОСОБА_1 стосовно опротестованих ним операцій на загальну суму 116 900 грн, банк зазначив про те, що операції з використанням інтернет-ресурсу «Ощад 24/7» були проведені коректно, вказав на відсутність підстав для повернення грошових коштів та рекомендував звернутися до правоохоронних органів.

Відповідно до відповіді ПрАТ «Київстар» від 22 січня 2024 року № 666/3/14 на виконання ухвали від 08 січня 2023 року у справі № 125/2156/23, комунікаційні послуги за номером телефону НОМЕР_25 у період з 26 червня 2023 року до 27 червня 2023 року надавались на умовах передплаченої форми обслуговування, без укладання договору або реєстрації.

Отримання вхідних телефонних дзвінків номером телефону НОМЕР_25 з телефонного номеру, який обслуговується на умовах письмового договору і зареєстрований за юридичною особою АТ «Державний ощадний банк України», протягом 26 червня 2023 року та 27 червня 2023 року комунікаційним обладнанням ПрАТ «Київстар» не зафіксовано.

ПрАТ «Київстар» зафіксовано отримання вхідних СМС повідомлень телефонним номером НОМЕР_25 від абонента «Oschadbank» 26 червня 2023 року та 27 червня 2023 року, зокрема:

одне СМС - 26 червня 2023 о 09:24:24 - відображено також у витягу з інформаційної системи «ОЩАД 24/7», який надав відповідач;

два СМС - 26 червня 2023 о 12:49:39 - відсутні у витягу з інформаційної системи «ОЩАД 24/7»;

два СМС - 26 червня 2023 о 23:40:05 - відсутні у витягу з інформаційної системи «ОЩАД 24/7»;

два СМС - 26 червня 2023 о 23:44:31 - відсутні у витягу з інформаційної системи «ОЩАД 24/7»;

одне СМС - 26 червня 2023 о 23:59:59 - відображено також у витягу з інформаційної системи «ОЩАД 24/7», який надав відповідач, зміст повідомлення стосувався тимчасового блокування доступу до веб-банкінгу;

одне СМС - 27 червня 2023 року о 00:00:25 - відображено також у витягу з інформаційної системи «ОЩАД 24/7», який надав відповідач, зміст повідомлення стосувався тимчасового блокування доступу до веб-банкінгу;

три СМС - 27 червня 2023 року о 00:08:50 - відображені також у витягу з інформаційної системи «ОЩАД 24/7», який надав відповідач, зміст повідомлень стосувався деактивації карт.

Згідно з даними витягу з інформаційної системи «ОЩАД 24/7» 27 червня 2023 року о 00:05 було заблоковано зарплатний рахунок НОМЕР_1 , о 00:07 було заблоковано рахунок НОМЕР_3 (який було відкрито 26 червня 2023), рахунок НОМЕР_4 (який було відкрито 26 червня 2023), кредитний рахунок НОМЕР_2 і рахунок НОМЕР_26 (який було відкрито 20.06.2022) з коментарями - підозра на шахрайство.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду 10 липня 2019 року у справі № 522/22780/15, від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18, від 01 грудня 2021 року у справі № 720/1119/19, від 25 липня 2022 року у справі № 577/2701/20, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази та суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання учасника справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга АТ «Державний ощадний банк України» підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (тут і далі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу.

Відповідно до пункту 11 Розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 705 від 05 листопада 2014 року, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та постановах Верховного Суду: від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22.

Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (частина четверта статті 23 ЦК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, належно не дослідили всіх наданих сторонами доказів, не перевірили доводи та заперечення банку.

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 вказував, що 26 червня 2023 року він зайшов на сайт, де була інформація щодо отримання допомоги внутрішньо переміщеним особам від ООН, та ввів останні 4 цифри зарплатної картки, а також номер мобільного телефону за вказаними на сайті реквізитами.

Відповідно до відповіді ПрАТ «Київстар» від 22 січня 2024 року № 666/3/14 на виконання ухвали від 08 січня 2023 року у справі № 125/2156/23, комунікаційні послуги за номером телефону НОМЕР_25 у період з 26 червня 2023 року до 27 червня 2023 року надавались на умовах передплаченої форми обслуговування, без укладання договору або реєстрації.

Суд першої інстанції належно не перевірив, чи власні дії або бездіяльність позивача щодо збереження його фінансового номера телефону не сприяли тому, що сторонні особи могли використати його фінансовий номер телефону для здійснення несанкціонованих банківських переказів.

Крім того, судом не було належно перевірено заперечень відповідача про те, що 26 червня 2023 о 09:24:31 позивачем здійснено реєстрацію в системі дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» за допомогою телефонного пристрою. Для реєстрації і встановлення нового мобільного додатку використовуються реквізити ПК та ПІН-код до неї, які відомі тільки клієнту, а також одноразові ОТР-паролі, які надаються клієнту в автоматичному режимі на фінансовий номер мобільного телефону. Без введення коду, який направлявся на фінансовий номер позивача, вхід до системи «Ощад 24/7» та проведення операцій щодо перерахунку коштів не можливий. Згаданий код міг бути відомий тільки особі, яка здійснювала операції з платіжною карткою, а саме позивачу, оскільки направлявся на його номер телефону, зокрема 26 червня 2023 року о 09:21:20 позивачу надійшло смс із кодом, після чого ним було відкрито два рахунки і створено власні Digital картки. Digital картки було створено на підставі сформованих в системі «Ощад 24/7» заяв, підписання яких відбулося з використанням пароля позивача, що відповідно до пункту 3.4 договору має таку ж юридичну силу, як і документи, що були подані позивачем на паперовому носії та підписані власноруч позивачем.

У період з 26 червня 2023 року 23:31:11 год до 00:00:42 год 27 червня 2023 року позивачем було здійснено низку переказів коштів як на власні картки, так і на картки інших банків. При цьому, верифікацію проведено коректно за допомогою введення позивачем даних платіжної картки, зокрема CVC-коду та з використанням коду-доступу, який надходив після введення даних платіжної картки на фінансовий номер телефону позивача.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції не дослідив умови та порядок здійснення реєстрації в он-лайн сервісі «Ощад 24/7», здійснення транзакцій в ньому, а також відкриття рахунків то додаткових карток. Зокрема, які саме дії слід вчинити споживачу та яка саме інформація щодо реквізитів карток, банківського номеру, тощо, необхідні для здійснення тієї чи іншої операції.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції формально послався на правові висновки Верховного Суду про те, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

При цьому, судом не було надано належно правову оцінку викладеним вище запереченням банку, а також доводам про те, що всі спірні операції відбувалися після успішної реєстрації в системі та ідентифікації клієнта.

У свою чергу суд апеляційної інстанції, переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції в силу своїх повноважень, на вказане уваги не звернув, недоліків рішення суду першої інстанції в цій частині не виправив.

При цьому, зміст судового рішення по суті є односторонньою правовою оцінкою обставин справи. Так, суди звернули увагу лише на те, що банк не забезпечив доказування вини позивача у розголошенні даних, які б могли ініціювати перекази коштів, і не дали жодної правової оцінки діям позивача, які, на думку банку, сприяли цьому.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Згідно із частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Отже, оскільки суди не з`ясували належно фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, не дослідили та не надали належної правової оцінки зібраним у справі доказам, а суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, то відповідно до статті 411 ЦПК України, керуючись принципом процесуальної економії, Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваних рішення та постанови та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог норм матеріального і процесуального права; перевірити, чи власні дії чи бездіяльність позивача щодо необхідності збереження його фінансового номера телефону не сприяла тому, що сторонні особи могли використати його фінансовий номер телефону для здійснення несанкціонованих банківських переказів; дослідити доводів позивача про те, що він не передавав стороннім особам інформацію, яка б могла бути достатньою для здійснення банківських операцій, не вчиняв будь-яких інших дій, які б могли призвести до списання грошових коштів з його рахунків із алгоритмом реєстрації у системі «Ощад 24/7», які саме необхідні дії для авторизації у цій системі; дати належну правову оцінку всім доказам наявним у справі, а саме: доказам, які містять інформацію про дату, час та спосіб авторизації у системі «Ощад 24/7»та введенні особою, яка здійснила авторизацію, даних; проаналізувати всі доводи, запереченням сторін; ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин та вимог закону.

Керуючись статтями 400 402 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

Рішення Барського районного суду Вінницької області від 09 квітня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 10 липня 2024 рокускасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець