Історія справи

Постанова

Іменем України

14 березня 2018 року

м. Київ

справа № 728/905/17

провадження № 61-5094св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Чернігівської області у складі колегії суддів: Шитченко Н. В., Висоцької Н. В., Мамонової О. Є. від 12 грудня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування майнових збитків у розмірі 9 213 грн та 5 тис. грн моральної шкоди, спричиненої незаконним заволодінням відповідачем урожаю люцерни, яка була посіяна на належній їй земельній ділянці для потреб власної пасіки, унаслідок чого продуктивність бджіл різко знизилась, що призвело до значного недобору меду.

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування майнової шкоди 6 442 грн 03 коп., та у рахунок відшкодування моральної шкоди - 1 500 грн, а всього стягнуто 7 942 грн 03 коп. У решті вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено факт заподіяння їй неправомірними діями відповідача майнових збитків, до яких відніс вартість сіна люцерни та придбаного позивачем цукру. Наявність упущеної вимоги позивачем відповідними та належними доказами не підтверджена. Виходячи із засад розумності та справедливості, ураховуючи протиправну поведінку ОСОБА_5 та глибину душевних страждань позивача, суд частково задовольнив її вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 12 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2017 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 741 грн 90 коп. у рахунок відшкодування майнової шкоди та 250 грн - моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру майнової та моральної шкоди, апеляційний суд виходив з наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача майнових збитків, завданих скошуванням урожаю люцерни, однак не погодився з висновком про стягнення вартості цукру, пославшись на відсутність доказів безпосереднього причинного зв'язку між косінням люцерни влітку 2016 року та необхідністю придбання цукру в цей період для годівлі бджіл. Вирішуючи спір в частині вимог про відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для її стягнення, однак зменшив її розмір з урахуванням засад розумності та справедливості. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині вимог про стягнення упущеної вигоди, апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

У січні 2018 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду Чернігівської області від 12 грудня 2017 року і залишити в силі рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2017 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом невірно встановлено обставини справи щодо розміру земельної ділянки, зайнятою люцерною, а також безпідставно відмовлено у задоволенні позову в частині вимог про стягнення вартості цукру.

Судові рішення в частині відмови в задоволенні позову про стягнення упущеної вигоди до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є (ст. 400 КЗпП України).

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

13 лютого 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 17 червня 2003 року є власником земельної ділянки площею 0,59 га, надану для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території Дмитрівської селищної ради, Бахмацького району за адресою: АДРЕСА_1. Частина земельної ділянки площею 0,05 га зайнята під будівлями, а 0,54 га під ріллею.

Судами встановлено, що рілля земельної ділянки протягом декількох останніх років засівалась багаторічними травами люцерною, як медонос, для потреб пасіки. У 2015 році за домовленістю з позивачем, врожай люцерни скошував ОСОБА_5

Постановою Бахмацького відділу поліції від 06 квітня 2017 року кримінальне провадження № 12016270070000 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України закрито у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення. Вказаною постановою встановлено, що відповідач, не досягнувши домовленості із ОСОБА_4, двічі у липні 2016 року скосив люцерну на належній їй земельній ділянці.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Встановивши, що неправомірними діями відповідача позивачу завдана майнова шкода, яка полягає у незаконному скошуванні урожаю люцерни, апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для її стягнення у розмірі з урахуванням площі засіяної земельної ділянки та середньої урожайності сіна люцерни на удобреній площі у 2016 році.

Також є правильним висновок апеляційного суду щодо необхідності зменшення розміру стягнутої у рахунок відшкодування моральної шкоди з 1 500 грн до 250 грн з урахуванням характеру скоєного ОСОБА_5 правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань позивача, унаслідок незаконного скошування відповідачем її люцерни.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 12 грудня 2017 року в частині задоволення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

В. М. Коротун

В. П. Курило