Історія справи

Постанова КЦС ВП від 13.12.2023 року у справі №523/5581/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 523/5581/19

провадження № 61-10103ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідачі: Одеський орден «Знак Пошани» завод продовольчого машинобудування підприємства з колективною власністю Заводу «Продмаш», Товариство з обмеженою відповідальністю «Темп плюс сервіс»,

треті особи:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 серпня 2020 року у складі судді Дяченко В. Г. та постанову Одеського апеляційного суду від 25 травня 2023 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С., Цюри Т. В.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського ордена «Знак Пошани» заводу продовольчого машинобудування підприємства з колективною власністю Заводу «Продмаш» (далі - Завод «Продмаш»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп плюс сервіс» (далі - ТОВ «Темп плюс сервіс»), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним рішення загальних зборів.

Позовна заява мотивована тим, що з 1958 по 2014 рік будинок АДРЕСА_1 перебував на балансі заводу «Продмаш». При реєстрації ОСББ «Чайка-168» у 2016 році стало відомо, що горище будинку площею 551,2 кв. м зареєстровано 28 січня 2015 року за ТОВ «Темп плюс сервіс», як нежитлове приміщення № 102 під реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 586460751101 на підставі свідоцтва про право власності від 02 березня 2015 року, виданого 02 березня 2015 року реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області.

Позивач зазначив, що горище є допоміжним приміщенням житлового багатоквартирного будинку, яке передається безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирного будинку, при цьому підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, що, зокрема, зазначено і у рішенні Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року у справі № 1-2/2004.

Крім того, позивач вказував, що 25 квітня 2014 року складено протокол № 68 загальних зборів співвласників заводу «Продмаш», в якому зазначено, що загальні збори прийняли рішення про вступ до ТОВ «Темп плюс Сервіс» в якості співзасновника та зробили внесок до статутного капіталу товариства у вигляді домоволодіння, а саме багатоквартирного будинку з будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за балансовою вартістю 14 400 грн. Згідно з відомістю співвласників колективного підприємства Одеський завод «Продмаш» станом на 01 січня 2014 року налічувалось 127 співвласників. Оскільки протокол № 1 рахункової комісії відсутній, то є підстави вважати, що протокол № 68 від 25 квітня 2014 року є підробленим, так як кворуму на зборах не було. На підставі протоколу № 68 від 25 квітня 2014 року був складений акт приймання-передачі від 01 жовтня 2014 року між ТОВ «Темп плюс сервіс» та Одеським заводом «Продмаш» про передачу у тому числі і горища загальною площею 551,2 кв. м. Акт приймання-передачі є недійсним, так як відсутні підписи членів комісії та відмітка бухгалтерії про переміщення об`єкта з проведенням відповідних реєстраційних дій. До 2014 року 20 квартир із 27 вже були приватизовані чи викуплені ветеранами заводу. У заводу «Продмаш» відсутні документи, які підтверджують право власності на допоміжне приміщення - горище, загальною площею 551,2 кв. м. Письмова згода всіх співвласників заводу «Продмаш» та співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 на передачу об`єкта нерухомого майна, яке перебуває у спільній власності, відсутня. Таким чином, директор ПП «Топ-проект» ОСОБА_8 у порушення вимог інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна», затвердженої Наказом Держбуду України 24 травня 2001 року № 127, та ДБН 2010 зарахував в загальну площу будинку площу горища 551,2 кв. м, змінивши статус з допоміжного приміщення, яке передається безоплатно у спільну власність громадян, на нежитлове приміщення № 102, яке всупереч Рішенню Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року у справі № 1-2/2004 стало власністю ТОВ «Темп плюс сервіс», власники якого не мешкають в цьому будинку та використовують горище в особистих цілях. Зареєстроване право власності на зазначене приміщення № 102 (горище) є незаконним та таким, що суперечить інтересам мешканців будинку, оскільки використовуватиметься ТОВ «Темп плюс сервіс» в особистих підприємницьких цілях, що позбавить мешканців будинку можливості обслуговувати будинок.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:

- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «Темп плюс сервіс» на нежитлове приміщення № 102, загальною площею 551,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , з видачею свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , яке видано реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області 02 березня 2015 року;

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Одеського заводу продовольчого машинобудування - підприємства з колективною відповідальністю (завод «Продмаш»), оформлені протоколом від 25 квітня 2014 року № 68, у частині внесення до статутного капіталу ТОВ «Темп плюс сервіс» горища (нежитлового приміщення № 102), загальною площею 551,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ «Темп плюс сервіс» на нежитлове приміщення № 102, загальною площею 551,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке виникло на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 02 березня 2015 року, виданого реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що спірне приміщення є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку, що є спільним майном мешканців багатоквартирного будинку на праві спільної сумісної власності, у ньому знаходиться технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-технічних умов і безпечної експлуатації квартир тощо), без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою. ТОВ «Темп плюс сервіс» виділив в натурі та зареєстрував право власності на вказане приміщення без згоди власників та користувачів квартир та нежитлових приміщень, що є порушенням права розпорядження майном, що є у спільній власності.

Право позивача порушено, так як не надано доказів відсутності у нього права власності на майно у спірному будинку або права користування житловим приміщенням.

Щодо вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів підприємства, оформлене протоколом, то такі задоволенню не підлягають, так як вказаний протокол загальних зборів є актом, а не правочином у розумінні статті 202 ЦК України, який може бути оскаржений в порядку господарського судочинства.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 25 травня 2023 року апеляційну скаргу Заводу «Продмаш», ТОВ «Темп плюс сервіс» задоволено.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивач обрав неналежний спосіб захисту. Заявлене ОСОБА_1 право на спірне приміщення, як на допоміжне приміщення багатоквартирного будинку (горище), не може бути доведено та захищено лише у спосіб скасування державної реєстрації права товариства, оскільки спір виник щодо прав заводу на майно, що за ним обліковувалось. Скасування державної реєстрації права власності не відновить становища, яке існувало до відповідної державної реєстрації, оскільки не змінює облік приміщення «горище ХІV» за заводом «Продмаш».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 серпня 2020 року в частині незадоволених позовних вимог скасувати; постанову Одеського апеляційного суду від 25 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції застосував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які не є подібними із цією справою. Судом не було враховано, що він як власник квартири в багатоквартирному будинку є співвласником допоміжних приміщень цього будинку, у тому числі горища. ТОВ «Темп плюс сервіс» при реєстрації права власності на спірне майно не дотрималося порядку державної реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки не отримало письмової згоди співвласників на відчуження цього майна.

Крім того, зазначає, що спірне горище є допоміжним приміщенням, яке використовується, у тому числі, для розміщення комунікацій, які обслуговують будинок, тому воно не може перебувати у власності конкретної особи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2023 року представник відповідачів - адвокат Поприцький Д. М. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що наведені в ній доводи не спростовують правильність вирішення апеляційним судом спору, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

25 серпня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2023 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_2 .

Згідно з протоколом від 25 квітня 2014 року № 68 загальних зборів учасників Одеського ордена «Знак пошани» заводу продовольчого машинобудування, підприємство з колективною відповідальністю завод «Продмаш» за результатами розгляду питання порядку денного про «Зняття з балансу заводу «Продмаш» житлового будинку АДРЕСА_1 з метою створення товариства з обмеженою відповідальністю «Темп плюс сервіс», утворення статутного капіталу та затвердження статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Темп плюс сервіс» прийнято рішення:

виступити співзасновником товариства з обмеженою відповідальністю «Темп плюс сервіс»;

внести до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Темп плюс сервіс» домоволодіння - багатоквартирний житловий будинок з будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 за балансовою вартістю 14 400 грн.

За змістом протоколу від 25 квітня 2014 року № 68 до загальних зборів при обговоренні питання щодо зняття будинку з балансу заводу та створення товариства доведено інформацію про те, що йдеться про внесення до статутного капіталу ТОВ «Темп плюс сервіс» частини домоволодіння, яка залишилася після продажу квартир та нежитлових приміщень, що за підсумками інвентаризації багатоквартирного житлового будинку з будівлями та спорудами, оформленою технічним паспортом від 08 лютого 2014 року, та довідкою від 16 квітня 2014 року №5 ПП «ТОП.ПРОЕКТ» становить 561/1000 будинку (загальна площа житлового будинку з будівлями та спорудами становила 2 991,1 кв. м, загальна площа квартир та інших нежитлових приміщень, що не відчужені, 1678,50 кв. м). За даними інвентаризації, серед іншого, у 561/1000 частку будинку входило і «горище ХІV» будинку.

Згідно з актом приймання-передачі від 01 жовтня 2014 року, складеним на виконання протоколу від 25 квітня 2014 року № 68 загальних зборів учасників Одеського ордена «Знак пошани» заводу продовольчого машинобудування, підприємство з колективною відповідальністю завод «Продмаш», завод «Продмаш» передав, а ТОВ «Темп плюс сервіс» прийняв з балансовою вартість 14 400 грн квартири та інші нежитлові приміщення загальною площею 1 678,5 кв. м, які рахувалися належними заводу «Продмаш», де серед іншого, «горище ХІV» будинку.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 586460751101) нежитлове приміщення загальною площею 551,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано 28 січня 2015 року на праві приватної власності (розмір частки: 1/1) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Темп плюс сервіс» (код ЄДРПОУ: 39294173).

За даними вказаного Реєстру:

підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 34334988, видане 02 березня 2015 року Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, серія НОМЕР_2 .;

підставою внесення запису про право власності (номер запису: 8902682) є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 19705483 від 02 березня 2015 року державного реєстратора Антоненко О. С. Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16, від 18 листопада 2020 року у справі № 4819/49/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 523/16568/17, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає про необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, що були застосовані апеляційним судом в оскаржуваній постанові (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засади судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

Верховний Суд зазначає, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З аналізу наведених норм процесуального права можна дійти висновку, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що ним обрано неналежний та неповний спосіб захисту своїх прав, оскільки саме по собі скасування реєстрації права власності ТОВ «Темп плюс сервіс» на нежитлове приміщення № 102, загальною площею 551,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 не призведе до бажаних для позивача результатів, оскільки не відновить жодних його прав, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до суду з позовом про витребування вказаного майна, як його співвласник, якщо вважає, що воно вибуло з його власності незаконно.

Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування апеляційним судом правових висновків Великої Палати Верховного Суду, є необґрунтованими, оскільки судом зроблено посилання на відповідні правові висновки щодо необхідності обрання належного способу захисту прав, а не безпосередньо щодо вирішення питання матеріального права у справі про скасування державної реєстрації права власності на допоміжні приміщення.

Посилання заявника на необхідність відступлення від правових висновків Верховного Суду у раніше прийнятих постановах також безпідставне, оскільки ним належно не обґрунтоване. Не знаходить підстав для відступлення й колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Отже, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 не можуть бути підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права, були предметом дослідження в апеляційному суді з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Посилання заявника на те, що висновки суду апеляційної інстанції суперечать правовим висновкам, які висловлені у раніше прийнятих постановах Верховного Суду, не заслуговує на увагу, оскільки вони не є суперечними, а у задоволенні його позову було відмовлено через обрання неналежного способу захисту.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість його судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

При цьому, вимоги скарги про скасування рішення суду першої інстанції, є безпідставними, оскільки воно вже скасовано апеляційним судом. Крім того, заяник не оскаржував його до апеляційного суду.

Керуючись статтями 400 402 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 25 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець