Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.02.2021 року у справі №617/1374/17
Постанова КЦС ВП від 13.04.2022 року у справі №617/1374/17

Постанова

Іменем України

13 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 617/1374/17

провадження № 61-101св21

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантагро», Іванівська сільська рада Вовчанського району Харківської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 22 липня 2020 року у складі судді Глоби М. М., постанову Харківського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Котелевець А. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Іванівської сільської ради Вовчанського району Харківської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантагро» (далі - ТОВ «Сантагро») про визнання незаконними та скасування рішень.

Позов мотивовано тим, що 29 лютого 2012 року проведено засідання комісії з організації вирішення майнових питань колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Карла Маркса (далі - КСП ім. Карла Маркса), реорганізованого в СБК «Мрія», за результатом якого задоволено заяву ТОВ «Сантагро» про виділення майна вказаного підприємства.

10 квітня 2012 року виконкомом Іванівської сільської ради на підставі цього рішення прийнято рішення про видачу свідоцтва на право власності ТОВ «Сантагро».

Зазначив, що він є власником майнового сертифікату колишнього КСП ім. Карла Маркса і вказані рішення виконавчого комітету Іванівської сільської ради порушують його права.

Вважав, що комісія з організації вирішення майнових питань колишнього КСП ім. Карла Маркса, реорганізованого в СБК «Мрія», взагалі не мала права приймати рішення про виділення майна згідно Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств.

Вказав, що рішення виконавчого комітету Іванівської сільської ради не мають юридичної сили, оскільки той діяв без наявності на то відповідних повноважень.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати:

- рішення № 13 від 10 квітня 2012 року виконавчого комітету Іванівської сільської ради «Про оформлення права власності на нежитлові будівлі» на автогараж № 30, Р-1 загальною площею 1243, кв. м; паливну будку № 33, И-1 загальною площею 6,1 кв. м; вагову будку 37, Ж-1 загальною площею 17,8 кв. м; вагову будку № 38, З-1 загальною площею 19 кв. м; гараж № 31, В-1 загальною площею 832,8 кв. м; будинок механізаторів (їдальня) № 36, А-1 загальною площею 162,5 кв. м; зерносклад № 26, В-1 загальною площею 1235,7 кв. м; зерносховище № 28, Г-1 загальною площею 2376 кв. м; комору продукції № 27, Е-1 загальною площею 271,7 кв. м; критий тік № 51, Д-1 загальною площею 4508 кв. м, майстерню № 10, С-1 загальною площею 515,8 кв. м; нафтобазу № 32, К-1 загальною площею 13,1 кв. м; овочесховище № 26, Т-1 загальною площею 621,4 кв. м; пилораму № 64, О-1 загальною площею 28,1 кв. м; сарай з підвалом № 50, Н-1, П-1 загальною площею 128 кв. м; ПТО № 57, У-1 загальною площею 140,7 кв. м; склад газових балонів № 33, М-1 загальною площею 45,1 кв. м; будівлю КЗС № 49, Л-1 загальною площею 230,2 кв. м; столярню гаражу № НОМЕР_1 , Ф-1 загальною площею 61,1 кв. м; баню-склад № 45, Х-1 загальною площею 104,1 кв. м;

- рішення № 14 від 10 квітня 2012 року виконавчого комітету Іванівської сільської ради «Про оформлення права власності на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 » на: корівник № 16, А-1 загальною площею 2475,7 кв. м; корівник № 17, Б-1 загальною площею 2448,9 кв. м; корівник № 18, В-1 загальною площею 1655,2 кв. м; пункт штучного запліднення № 20, Ж-1 загальною площею 56,6 кв. м; будинок тваринників № 19, Д-1 загальною площею 62,5 кв. м.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 22 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сантагро» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 920 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено, що надання спірних нежитлових будівель у власність ТОВ «Сантагро» порушують його права та виходять за межі повноважень Комісії з організації вирішення майнових питань колишнього КСП ім. Карла Маркса і виконкому Іванівської сільської ради.

Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Не погодившись з таким рішенням місцевого суду в частині розподілу судових витрат, ТОВ «Сантагро» подало апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року рішення місцевого суду змінено зі скасуванням його в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сантагро» 3 920 грн витрат на професійну правничу допомогу та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сантагро» 12 499,98 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сантагро» 2 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції по суті спору ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Змінюючи рішення місцевого суду в частині вирішення питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд виходив з того, що позивач в суді першої інстанції не заявляв про зменшення витрат на правничу допомогу, а вимоги відповідача щодо стягнення витрат у відповідному розмірі на правничу допомогу, надану в суді першої інстанції, є доведеними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції скасувати, ухваливши нове рішення у справі, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення необґрунтовано, з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування існуючих правових позицій Верховного Суду, неповно та неправильно встановили обставини, які мають значення для справи, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргупредставник ТОВ «Сантагро» просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК Українипередбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

18 лютого 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Встановлено, що КСП ім. Карла Маркса було реорганізоване на підставі рішення загальних зборів 10 лютого 2000 року в СБК «Мрія». Згідно рішення загальних зборів від 03 вересня 2007 року правонаступником СБК «Мрія» стало ТОВ «Сантагро».

25 березня 2001 року відповідно до Протоколу загальних зборів співвласників № 3 створено та затверджено склад Комісії з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі - Комісія), Положення про Комісію.

Відповідно до Положення про Комісію, затвердженого загальними зборами співвласників колишнього КСП ім. Карла Маркса від 25 березня 2001 року, Комісія створена з метою забезпечення захисту прав на майновий фонд майна членів колективного сільськогосподарського підприємства та діяльність Комісії припиняється за рішенням зборів співвласників.

Згідно з протоколом загальних зборів співвласників колишнього КСП ім. Карла Маркса № 7 від 27 лютого 2005 року вбачається, що співвласниками передані всі повноваження з виділу майна в натурі Комісії.

Відповідно до свідоцтва НОМЕР_2 про право власності та майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) від 10 вересня 2012 року ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна КСП ім. Карла Маркса, реорганізованого в СБК «Мрія» с. Іванівка, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 11 травня 2001 року. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 11 травня 2001 року становила 2 558 861,15 грн, частка ОСОБА_1 визначена в розмірі 148 833,00 грн, або 5,8%.

Згідно із свідоцтвом НОМЕР_3 про право власності та майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) від 21 червня 2012 року вбачається, що ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна КСП ім. Карла Маркса, реорганізованого в СБК «Мрія» с. Іванівка, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 11 травня 2001 року. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 11 травня 2001 року становила 2 558 861,15 грн, частка ОСОБА_1 визначена в розмірі 45 422,00 грн, або 1,775%.

Відповідно до свідоцтва про право власності та майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) від 12 січня 2012 року, ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна КСП ім. Карла Маркса, реорганізованого в СБК «Мрія» с. Іванівка, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 11 травня 2001 року. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 11 травня 2001 року становила 2 558 861,15 грн, частка ОСОБА_1 визначена в розмірі 22 932,00 грн, або 0,896%.

Згідно із свідоцтвом НОМЕР_4 про право власності та майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) від 06 січня 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна КСП ім. Карла Маркса, реорганізованого в СБК «Мрія» с. Іванівка, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 11 травня 2001 року. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 11 травня 2001 року становила 2 558 861,15 грн, частка ОСОБА_1 визначена в розмірі 7 182,00 грн, або 0,281%.

Відповідно до протоколу № 1 засідання Комісії з організації вирішення майнових питань колишнього КСП ім. Карла Маркса, реорганізованого в СБК «Мрія», від 29 лютого 2012 року вирішено виділити майно в натурі ТОВ «Сантагро» з основних засобів співвласників.

Рішенням виконавчого комітету Іванівської сільської ради Вовчанського району Харківської області № 13 від 10 квітня 2012 року «Про оформлення права власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 », розглянувши заяву директора ТОВ «Сантагро» про оформлення права власності на нежитлові будівлі (додаток № 1), розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва НОМЕР_5 про право власності на майновий пай, протоколу № 1 засідання комісії з організації вирішення майнових питань від 29 лютого 2012 року та пункту 6.1-а Тимчасового положення «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», вирішено оформити право власності на нежитлові будівлі (додаток № 1), розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , які належать ТОВ «Сантагро».

Відповідно до додатку № 1 переліку нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, що до переліку увійшли наступні нежитлові будівлі, які належать ТОВ «Сантагро»: автогараж № 30 загальною площею 1243, кв. м; паливна будка № 33 загальною площею 6,1 кв. м; вагова будка 37 загальною площею 17,8 кв. м; вагова будка № 38 загальною площею 19 кв. м; гараж № 31 загальною площею 832,8 кв. м; будинок механізаторів (їдальня) № 36 загальною площею 162,5 кв. м; зерносклад № 26 загальною площею 1235,7 кв. м; зерносховище № 28 загальною площею 2376 кв. м; комора продукції № 27 загальною площею 271,7 кв. м; критий тік № 51 загальною площею 4508 кв. м, майстерня № 10 загальною площею 515,8 кв. м; нафтобаза № 32 загальною площею 13,1 кв. м; овочесховище № 26 загальною площею 621,4 кв. м; пилорама № 64 загальною площею 28,1 кв. м; сарай з підвалом № 50 загальною площею 60,2 кв. м; ПТО № 57 загальною площею 140,7 кв. м; склад газових балонів № 33 загальною площею 45,1 кв. м; споруда КЗС № 49 загальною площею 230,2 кв. м; столярня гаражу № НОМЕР_1 загальною площею 61,1 кв. м; баня-склад № 45 загальною площею 104,1 кв. м.

Рішенням Виконавчого комітету Іванівської сільської ради Вовчанського району Харківської області № 14 від 10 квітня 2012 року «Про оформлення права власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 », розглянувши заяву директора ТОВ «Сантагро» про оформлення права власності на нежитлові будівлі, на підставі свідоцтва НОМЕР_5 про право власності на майновий пай, протоколу № 1 засідання комісії з організації вирішення майнових питань від 29 лютого 2012 року та пункту 6.1-а Тимчасового положення «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», вирішено оформити право власності на нежитлові будівлі: корівник № 16 загальною площею 2475,7 кв. м, корівник № 17 загальною площею 2448,9 кв. м, корівник № 18 загальною площею 1655,2 кв. м, будинок тваринників № 19 загальною площею 62,5 кв. м, пункт штучного запліднення № 20 загальною площею 56,6 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ТОВ «Сантагро».

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11 квітня 2012 року на підставі рішення № 13 від 10 квітня 2012 року за ТОВ «Сантагро» зареєстровано право власності на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 : автогараж № 30 загальною площею 1243, кв. м; паливна будка № 33 загальною площею 6,1 кв. м; вагова будка 37 загальною площею 17,8 кв. м; вагова будка № 38 загальною площею 19 кв. м; гараж № 31 загальною площею 832,8 кв. м; будинок механізаторів (їдальня) № 36 загальною площею 162,5 кв. м; зерносклад № 26 загальною площею 1235,7 кв. м; зерносховище № 28 загальною площею 2376 кв. м; комора продукції № 27 загальною площею 271,7 кв. м; критий тік № 51 загальною площею 4508 кв. м, майстерня № 10 загальною площею 515,8 кв. м; нафтобаза № 32 загальною площею 13,1 кв. м; овочесховище № 26 загальною площею 621,4 кв. м; пилорама № 64 загальною площею 28,1 кв. м; сарай з підвалом № 50 загальною площею 60,2 кв. м; ПТО № 57 загальною площею 140,7 кв. м; склад газових балонів № 33 загальною площею 45,1 кв. м; споруда КЗС № 49 загальною площею 230,2 кв. м; столярня гаражу № НОМЕР_1 загальною площею 61,1 кв. м; баня-склад № 45 загальною площею 104,1 кв. м.

Із свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11 квітня 2012 року вбачається, що на підставі рішення № 14 від 10 квітня 2012 року за ТОВ «Сантагро» зареєстровано право власності на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 : корівник № 16 загальною площею 2475,7 кв. м, корівник № 17 загальною площею 2448,9 кв. м, корівник № 18 загальною площею 1655,2 кв. м, будинок тваринників № 19 загальною площею 62,5 кв. м, пункт штучного запліднення № 20 загальною площею 56,6 кв. м.

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 04 вересня 2014 року у справі № 617/1956/13-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 04 листопада 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 лютого 2015 року, за позовом ОСОБА_1 до Комісії з організації вирішення майнових питань колишнього КСП ім. Карла Маркса, реорганізованого в СБК «Мрія», ТОВ «Сантагро», третя особа - Іванівська сільська рада Вовчанського району Харківської області, про поновлення порушеного права, визнання недійсним договору оренди майнових сертифікатів, визнання недійсними рішень, зобов`язання виділити в натурі майнові сертифікати та визнання недійсними свідоцтв, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Вказаними судовими рішеннями, зокрема, встановлена правомірність рішення Комісії з організації вирішення майнових питань колишнього КСП ім. Карла Маркса від 29 лютого 2012 року про виділення майна ТОВ «Сантагро», оскільки згідно рішення (протоколу) загальних зборів співвласників колишнього КСП ім. Карла Маркса № 7 від 27 лютого 2005 року, співвласниками передані всі повноваження по виділу майна в натурі вказаній Комісії. Зазначене рішення загальних зборів співвласників щодо передачі зазначених повноважень є чинним та дійсним.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» з метою забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки зобов`язано відповідні органи влади розробити та здійснити протягом року комплекс організаційних заходів, в тому числі щодо: забезпечення вільного здійснення права власності на паї (передачі в оренду, купівлі-продажу, дарування, міни, спадкування); виділення в натурі власникам паїв (групі осіб чи окремим особам), індивідуально визначених об`єктів із складу майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (далі - КСП) чи їх правонаступників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» серед іншого затверджено Порядок визначення розмірів майнових паїв членів КСП та їх документального посвідчення.

Відповідно до пунктів 13-14 вказаного Порядку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво. Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

На виконання зазначених Указу Президента України і постанови Кабінету Міністрів України Міністерство аграрної політики України наказом від 14 березня 2001 року № 62 затвердило Порядок розподілу та використання майна реорганізованих КСП, відповідно до пункту 9 якого (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Абзацами 4-6 пункту 15 цього Порядку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при виділенні майна у натурі групі співвласників, які уклали договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, співвласники передають підприємству-правонаступнику (користувачу) один примірник цього договору і копію рішення зборів співвласників про виділення майна в натурі. Підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акту приймання-передавання майна робить відмітки про виділення майна в натурі у спільну часткову власність у Свідоцтвах цієї групи співвласників, що засвідчені підписом керівника підприємства та печаткою. Свідоцтва з відмітками про виділення майна в натурі у спільну часткову власність, акт приймання-передавання майна та договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, можуть бути підставою для оформлення співвласниками прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що наявність у особи свідоцтва про право власності на майновий пай (сукупну вартість викуплених майнових паїв) свідчить про наявність у цієї особи виключно права на виділ в натурі майна зі складу пайового фонду КСП у розмірі вартості паю за рішенням зборів із дотриманням процедури, встановленої пунктом 15 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (наказ Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62).

Зазначене свідоцтво не є доказом виникнення у власника паю права власності на конкретне рухоме чи нерухоме майно, яке входить до складу пайового фонду.

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконними та скасувати рішення виконавчого комітету Іванівської сільської ради № 13 від 10 квітня 2012 року, № 14 від 10 квітня 2012 року про оформлення права власності ТОВ «Сантагро» на нежитлові будівлі, посилаючись що відсутність у Комісії з організації вирішення майнових питань колишнього КСП ім. Карла Маркса права приймати рішення про виділення майна ТОВ «Сантагро» та на відсутність у виконавчого комітету Іванівської сільської ради відповідних повноважень щодо оформлення права власності на нежитлові будівлі за вказаним товариством.

Встановлено, що рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 04 вересня 2014 року у справі № 617/1956/13-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 04 листопада 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 лютого 2015 року, за позовом ОСОБА_1 до Комісії з організації вирішення майнових питань колишнього КСП ім. Карла Маркса, реорганізованого в СБК «Мрія», ТОВ «Сантагро», третя особа - Іванівська сільська рада Вовчанського району Харківської області, про поновлення порушеного права, визнання недійсним договору оренди майнових сертифікатів, визнання недійсними рішень, зобов`язання виділити в натурі майнові сертифікати та визнання недійсними свідоцтв, позов ОСОБА_1 , зокрема в частині визнання недійсним рішення Комісії з організації вирішення майнових питань колишнього КСП ім. Карла Маркса від 29 лютого 2012 року про виділення майна ТОВ «Сантагро», залишено без задоволення.

Вказаними судовими рішеннями, зокрема, встановлено, що згідно рішення (протоколу) загальних зборів співвласників колишнього КСП ім. Карла Маркса № 7 від 27 лютого 2005 року співвласниками передані всі повноваження по виділу майна в натурі Комісії з організації вирішення майнових питань колишнього КСП ім. Карла Маркса. Зазначене рішення загальних зборів співвласників щодо передачі зазначених повноважень є чинним та дійсним, а відтак судом встановлена правомірність рішення Комісії з організації вирішення майнових питань колишнього КСП ім. Карла Маркса від 29 лютого 2012 року про виділення майна ТОВ «Сантагро», оскільки.

Згідно із частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, суди попередніх інстанцій при розгляді позову ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Вовчанського району Харківської області, ТОВ «Сантагро» про визнання незаконними та скасування рішень, що є предметом касаційного перегляду у цій справі, встановили, що ОСОБА_1 не звертався із заявою про виділення майна в натурі на підставі майнових сертифікатів, серія ХА № 024366 на суму 45 422 грн, серія ХА № 124191 на суму 22 932 грн, серія ХА 024368 на суму 148 833 грн, серія ХА № 024376 на суму 7182 грн, виданих Іванівською сільською радою. Відповідно, таке майно в натурі йому не виділялось.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

При таких обставинах, приймаючи до уваги обставини, встановлені рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 04 вересня 2014 року у справі № 617/1956/13-ц,з огляду на те, що збори Комісії від 29 лютого 2012 року були правомочні, оскільки на засіданні 29 лютого 2012 року був кворум, суди першої та апеляційної інстанцій правильно вважали безпідставними посилання позивача на відсутність у Комісії повноважень на вирішення питання про виділення майна.

Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності у виконавчого комітета Іванівської сільської ради Вовчанського району Харківської області повноважень щодо оформлення права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності є необґрунтованими, оскільки такі повноваження визначені, зокрема, підпунктом «а» пункту 8.1. Розділу VIII Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Враховуючи вказані вище норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Доводи касаційної скарги щодо визначення розміру судових втрат відповідача не спростовують висновків апеляційного суд в цій частині, оскільки встановлено, що сторона позивача в суді першої інстанції всупереч приписам частин п`ятої-шостої статті 137 ЦПК Українине заявляла про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. При цьому, судами встановлено, що розмір понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції, у сумі 12 499,98 грн є доведеним.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованого та правильного висновку судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не впливають на правильність судових рішень, не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення, у незміненій частині, постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення,у незміненій частині, - без змін,

Керуючись статтями 400 402 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 22 липня 2020 року, у незміненій частині, постанову Харківського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов