Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.04.2020 року у справі №292/90/19

Постанова

Іменем України

09 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 292/90/19

провадження № 61-4604св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М.

Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи: ОСОБА_3, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2019 року у складі судді Рябенької Т. С. та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Григорусь Н. Й., Микитюк О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників у формі протоколу № 1 зборів співвласників майнових паїв КСП "Зоря" від 18 грудня 2017 року.

Позов мотивований тим, що позивач є власником майнового паю члена КСП "Зоря" с.

Соколів Пулинського району Житомирської області на суму 10 353,00 грн.

18 грудня 2017 року сільський голова с. Соколів ОСОБА_4 без попередження організував збори співвласників майна колишнього КСП "Зоря", на яких були присутні максимум 40 чоловік, та через деякий час склав протокол загальних зборів, згідно якого загальні збори співвласників майна колишнього КСП "Зоря" 18 грудня 2017 року проголосували за продаж майна колишнього КСП "Зоря" ОСОБА_3.

Даний протокол є сфабрикованим документом, оскільки збори проведені не були, голосування за вказані в ньому рішення не проводилось. Через деякий час після цього співвласникам майнових паїв стало відомо, що нерозпайоване майно КСП "Зоря" передано в безкоштовну оренду ОСОБА_3, який оформляє його на себе та фактично розпродає майно, яке перебуває у спільній власності усіх громадян-власників майнових паїв колишнього КСП "Зоря". При цьому про укладення, підписання та реєстрацію згідно чинного законодавства договору про безоплатну оренду майна колишнього КСП "Зоря" їм не відомо, на зборах це питання не піднімалося, істотних умов цього договору ніхто не оголошував.

Вважає, що в даному випадку за відсутності кворуму та повноважень на проведення загальних зборів співвласників майнових паїв колишнього КСП "Зоря", рішення, за які нібито проголосували на загальних зборах, є недійсними. Статуту спілки не існує, на підставі чого діяла голова комітету співвласників майна ОСОБА_2 невідомо.

Всупереч цьому ОСОБА_3, використовуючи це рішення, безпідставно продає худобу та вивозить рухоме майно, нерухоме майно приводиться до стану, непридатному для його використання чи продажу, чим наносить шкоду майну усіх співвласників пайового фонду майна колишнього КСП "Зоря", в тому числі порушує і його права як співвласника пайового фонду даного КСП.

Вважає, що рішення загальних зборів співвласників майнових паїв КСП "Зоря" від 18 грудня 2017 року, оформлене протоколом № 1 від 18 грудня 2017 року, прийнято з порушенням норм чинного законодавства, оскільки на зборах не були присутні усі співвласники пайового фонду майна колишнього КСП "Зоря", що є обов'язковим для вирішення питань відчуження майна та виділення в натурі часток з майна, яке повинно бути прийнято одностайно усіма співвласниками.

Позивач просив визнати недійсним рішення загальних зборів співвласників майнових паїв КСП "Зоря", оформлене протоколом № 1 загальних зборів співвласників майнових паїв КСП "Зоря" від 18 грудня 2017 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ОСОБА_3, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря", про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників у формі протоколу №1 зборів співвласників майнових паїв КСП "Зоря" від 18 грудня 2017 року, відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що прийнятими рішеннями на загальних зборах від 18 грудня 2017 року зачіпаються інтереси усіх власників майнових паїв, які були присутні на зборах та голосували за вказані рішення, та тих, які були відсутні з певних причин, оскільки ці рішення створюють для них юридичні наслідки. Між тим, позивач у справі не ставив питання про залучення до участі у справі інших, крім відповідачки, співвласників майнових паїв. Крім того, позивачем не доведено, що рішенням загальних зборів співвласників майнових паїв від 18 грудня 2017 року або діями відповідачки ОСОБА_2, яка підписала дане рішення, порушуються його права як власника майнового паю та створюються перешкоди вільно розпоряджатися ним.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оспорюване позивачем рішення загальних зборів від 18 грудня 2017 року було прийнято власниками майнових паїв, до яких позовні вимоги пред'явлені не були і позивач не ставив питання про їх залучення, що свідчить про неналежний суб'єктний склад цивільних процесуальних правовідносин. Крім того, вказаним рішенням зачіпаються інтереси власників паїв, які не брали участь на загальних зборах, до яких також позовні вимоги пред'явлені не були. За таких обставин, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позов пред'явлений до неналежного відповідача, яким позивач визначив ОСОБА_2, яка згідно протоколу зборів вказана, як голова комітету майнових паїв. Позивач під час розгляду справи не був позбавлений права звернутися до суду із клопотанням про залучення інших співвласників майнових паїв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій поверхнево та однобічно дослідили докази по справі. Відповідач у справі належний, оскільки саме ОСОБА_2 зазначена у протоколі загальних зборів від 18 грудня 2017 року як голова зборів та саме вона підписала протокол. Протокол № 1 зборів співвласників майнових паїв КСП "Зоря" від 18 грудня 2017 рокує сфабрикованим документом. У відповідача не було жодних повноважень ініціювати та проводити загальні збори співвласників майна колишнього КСП "Зоря" та підписувати протокол від 18 грудня 2017 року. Права позивача оспорюваним рішенням загальних зборів порушуються, тому, що усе майно передано одному ОСОБА_3 не в правовий спосіб, обманним шляхом. Суди не застосували правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2019 року у справі № 132/2483/16-ц (провадження № 61-4128св19), від 14 листопада 2019 року у справі № 207/2364/2012 (провадження № 61-14850св18), від 28 жовтня 2019 року у справі № 148/722/16-ц (провадження № 61-24530св18). Позиція інших учасників справи

У липні 2020 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_6, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Відзив мотивований тим, що при розгляді справи про визнання рішення зборів співвласників майнових паїв недійсним необхідно до участі у справі залучити всіх інших співвласників та осіб, присутніх на зборах в якості відповідачів.

Позивачем не залучено до участі у справі належних відповідачів, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Доводи скаржника суперечать один одному. Так, спочатку він посилається на те, що його права порушено, оскільки він не був присутній на зборах та не брав участі у прийнятті рішення про відчуження майна, а потім зазначає, що він був на зборах головою лічильної комісії і нарахував 63 співвласника майнових паїв.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі № 292/90/19, витребувано справу з суду першої інстанції.

У липні 2020 року матеріали цивільної справи № 292/90/19 надійшли до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 8 статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини 1 статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України), якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1 , 3 статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини 2 статті 389 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 11 червня 2020 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2019 року у справі № 132/2483/16-ц, від 14 листопада 2019 року у справі № 207/2364/2012; від 28 жовтня 2019 року у справі № 148/722/16-ц; та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1 , 3 статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства від 16 лютого 2018 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства "Зоря" с. Соколів Пулинського району Житомирської області.

Згідно із протоколом № 1 зборів співвласників майнових паїв КСП "Зоря" с.

Соколів Пулинського району Житомирської області від 18 грудня 2017 року Постановою Житомирського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року, на яких були присутні 120 з 176 співвласників майнових паїв, одноголосно було прийнято рішення про продаж ОСОБА_3 залишку майна (техніку, будівлю, споруди, інше), що є основними засобами СТОВ "Зоря", по залишковій його вартості згідно балансу шляхом викупу майнових сертифікатів у співвласників майна КСП "Зоря" та їх погашення після викупу, по ціні 1,50 грн за 1 грн майнового сертифікату. У даному рішенні також зазначено, що остаточний розрахунок слід провести до 31 грудня 2018 року; перереєстрацію (зняття з обліку майна, у тому числі рухомого (автомобілі, трактори, комбайни, причепи та інше) провести у встановленому порядку. Цим же рішенням затверджено список майна, яке підлягає викупу по залишковій вартості та на період оформлення відповідної документації надано дозвіл ОСОБА_3 на використання цього майна на правах оренди без сплати орендної плати

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 4 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім'я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини 2 статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина 2 статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина 1 , 2 та 3 статті 51 ЦПК України).

Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.

Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже суди дійшли вірного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки до участі у справі не були залучені інші співвласники майнових паїв КСП "Зоря", а доводи касаційної скарги безпідставні.

Висновки суду першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2019 року у справі № 132/2483/16-ц, від 14 листопада 2019 року у справі № 207/2364/2012; від 28 жовтня 2019 року у справі № 148/722/16-ц.

Висновки Верховного Суду

Відповідно до частин 1 та 2 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції та постанову суд апеляційної інстанції залишити без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов