Історія справи

Постанова

Іменем України

13 березня 2025 року

м. Київ

Справа № 557/1226/23

Провадження № 61-2354св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В. - розглянув у порядку письмового провадження справу,

учасниками якої є

позивач - ОСОБА_1 (далі - позивач), інтереси якого представляє адвокат Андрієнко Ірина Вікторівна (далі - адвокат позивача),

відповідачка - ОСОБА_2 (далі - відповідачка), інтереси якої представляє адвокат Цуняк Володимир Йосипович (далі - адвокат відповідачки),

про зміну способу стягнення та розміру аліментів

за касаційною скаргою позивача на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 17 січня 2024 року, постановлену колегією суддів у складі Ковальчук Н. М., Гордійчук С. О., Хилевича С. В.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Вступ

1. Сторони спору перебували у фактичних шлюбних відносинах. Мають неповнолітнього сина. На підставі рішення суду відповідачку позбавили батьківських прав відносно її сина та стягнули з неї на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 50,00 грн щомісячно. Згодом суд задовольнив вимогу позивача про зміну розміру аліментів і визначив їх у розмірі 1 200,00 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Після цього позивач звернувся до суду зі ще одним позовом - про зміну способу та розміру стягнення аліментів. Суд першої інстанції вимогу задовольнив: стягнув із відповідачки аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів її доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

2. Апеляційний суд під час розгляду апеляційної скарги відповідачки за її клопотанням зупинив провадження у справі до припинення перебування відповідачки у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Мотивував тим, що вона проходить військову службу у Збройних Сил України та перебуває в районі виконання бойових завдань на території України з метою забезпечення національної безпеки і оборони України.

3. Позивач у касаційній скарзі стверджував, зокрема, що апеляційний суд помилково не звернув увагу на те, що відповідачка не надала жодного належного доказу переведення військової частини, у якій вона проходить службу, на воєнний стан і участі у виконанні бойових завдань; вимогу процесуального закону щодо зупинення провадження у справі у разі перебування учасника справи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, слід застосовувати, враховуючи право особи на розумний строк розгляду справи для забезпечення найкращих інтересів дитини.

4. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, що слід ураховувати під час вирішення питання про зупинення провадження у справі через перебування учасника справи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вказав, що треба встановити, чи є належні докази того, що військова частина, в якій проходить службу відповідач, переведена на воєнний стан, і що він виконує бойові завдання, перебуваючи у зоні бойових дій, унаслідок чого не може брати участь у судових засіданнях ні особисто, ні у режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, чи користувався відповідач правничою допомогою під час судового провадження, чи мав можливість самостійно або з допомогою представника висловитися щодо позовних вимог, а також слід керуватися принципом забезпечення найкращих інтересів дитини для забезпечення балансу інтересів сторін спору. Тому за обставин цієї справи Верховний Суд вважав касаційну скаргу обґрунтованою.

(2) Зміст позовної заяви та судових рішень

5. 20 липня 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про зміну способу та розміру стягнення аліментів на утримання дитини.

6. 23 листопада 2023 року Гощанський районний суд Рівненської області ухвалив рішення, згідно з яким позов задовольнив: змінив спосіб стягнення аліментів, встановлений у заочному рішенні Гощанського районного суду Рівненської області від 13 лютого 2018 року у справі № 557/430/18; стягнув із відповідачки на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходів (заробітку) відповідачки щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття; стягнув із відповідачки на користь держави 1 073,60 грн судового збору.

7. 26 грудня 2023 року відповідачка оскаржила це рішення до апеляційного суду, а 9 січня 2024 року подала заяву про зупинення провадження у справі. Обґрунтувала тим, що вона з 20 грудня 2023 року проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України та перебуває в районі виконання бойових завдань на території України.

8. 17 січня 2024 року Рівненський апеляційний суд постановив ухвали, згідно з якими відкрив апеляційне провадження у справі та зупинив у ній провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до припинення перебування відповідачки у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Мотивував тим, що відповідачка є військовослужбовцем, проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, перебуває в районі виконання бойових завдань на території України з метою забезпечення національної безпеки і оборони України.

(3) Провадження у суді касаційної інстанції

9. 16 лютого 2024 року адвокат позивача сформувала в системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 5723/0/220-24 від 19 лютого 2024 року), у якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 17 січня 2024 року, направити справу до цього суду для продовження розгляду, стягнути з відповідачки 6 000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

10. 11 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на підставі, визначеній в останньому абзаці частини другої статті 389 ЦПК України.

11. 5 червня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

12. 13 червня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою передав справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Обґрунтував тим, що необхідно відступити від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 466/5393/22, за змістом якого імперативність припису пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та предмет спору, який не стосується стягнення аліментів вперше, переважають над принципом якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

13. 4 листопада 2024 року Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановила ухвалу, згідно з якою повернула справу на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Обґрунтувала тим, що Верховний Суд в іншій справі не викладав висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14. Позивач мотивував касаційну скаргу так:

14.1. Належнимписьмовим доказом для зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням особи у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу. Інші докази (довідки, листи з військової частини) є недостатніми (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20 (провадження № 61-7918св22)). Відповідачка такого наказу до клопотання про зупинення провадження у справі не додала.

14.2. Довідка форми 5 і витяг з наказу командира військової частини не підтверджують наявність підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17 (провадження № 61-9218св22)).

14.3. Застосуванняформального підходу до вирішення питання про зупинення провадження у справі може мати наслідком порушення права особи на справедливий суд, елементом якого є реальний та ефективний доступ до правосуддя та розгляд справи протягом розумного строку. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 грудня 2021 року у справі № 452/1872/20 (провадження № 61-17807св21)) зазначив, що, «зупинивши провадження у справі, суд порушив право позивача на розумні строки розгляду справи».

14.4. Відповідачка не надала жодного належного доказу, який би підтверджував те, що військова частина НОМЕР_1 переведена на воєнний стан і бере участь у виконанні бойових завдань.

14.5. Апеляційний судне звернув увагу, що у матеріалах справи є довідка від 1 вересня 2023 року № 1490/501нт, яку відповідачка надала також у суді першої інстанції разом із клопотанням про зупинення провадження у справі. Суд першої інстанції врахував висновки Верховного Суду та встановив, що у цій довідці немає інформації про переведення на воєнний стан і залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військової частини НОМЕР_1 (див. ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від 20 вересня 2023 року).

14.6. Апеляційний суд не врахував, що у наданому відповідачкою витягу з наказу від 19 грудня 2023 року № 358 є лише інформація про її прибуття у район розташування населеного пункту АДРЕСА_1 та немає підстави для знаходження там. Такими підставами можуть бути як участь у виконанні бойових завдань, так і відрядження на декілька днів. Посада, яку займає відповідачка, передбачає роботу з документами, а не участь у виконанні бойових завдань.

14.7. Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що подане 9 січня 2024 року клопотання про зупинення провадження у справі відповідачка підписала особисто. Крім того, під час розгляду справи у суді першої інстанції вона не знаходилась у районі виконання бойових завдань.

14.8. Розглядаючи питання щодо зупинення провадження у справах щодо стягнення аліментів, суди мають застосовувати міжнародно-правові акти, які мають вищу юридичну силу, ніж закон.

14.9. Існує прямо протилежна судова практика щодо застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК Українипро зупинення провадження у справі. Також немає висновку Верховного Суду щодо застосування припису цього пункту у контексті дотримання права особи на розумний строк розгляду справи для забезпечення найкращихінтересів дитини.

(2) Позиції інших учасників справи

15. 28 березня 2024 року адвокат відповідачки подав через систему «Електронний суд» відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просила залишити оскаржену ухвалу апеляційного суду без змін. Мотивував так:

15.1. Оскаржена ухвала апеляційного суду є законною і обґрунтованою. Її обґрунтованість підтверджують такі додатки до відзиву: довідка № 1490/637 від 28 березня 2024 року про безпосередню участь відповідачки у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави; витяг із наказу № 6 від 25 лютого 2022 року про зарахування відповідачки до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; витяг із наказу № 1 від 24 лютого 2022 року про переведення військової частини НОМЕР_1 на воєнний стан. Зазначені документи не були долучені раніше до заяви про зупинення провадження у справі, оскільки суду надали витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19 грудня 2023 року.

15.2. Припис пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є імперативним. Відповідачка виконує її конституційний обов`язок із захисту Вітчизни та не може реалізувати її процесуальні права й обов`язки.

15.3. Найкращі інтереси дитини вже забезпечені за рішенням суду про стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Межі розгляду справи у суді касаційної інстанції

16. 11 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на підставі, визначеній останньому абзаці частини другої статті 389 ЦПК України.

17. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

18. З огляду на вказаний припис Верховний Суд за загальним правилом переглядає оскаржені судові рішення у межах тих доводів і вимог касаційних скарг, які стали підставами для відкриття касаційного провадження.

19. Відповідачка додала до відзиву нові докази, якими додатково обґрунтовувала вказані у відповідній заяві, поданій до апеляційного суду, підстави для зупинення провадження у справі згідно з пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

19.1. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звертає увагу відповідачки на те, що згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України на стадії касаційного перегляду судових рішень суд касаційної інстанції не має можливості приймати нові докази.

19.2. З огляду на це слід повернути відповідачці додатки до відзиву, зокрема, довідку № 1490/637 від 28 березня 2024 року про безпосередню участь відповідачки у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави; витяг із наказу № 6 від 25 лютого 2022 року про зарахування відповідачки до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; витяг із наказу № 1 від 24 лютого 2022 року про переведення військової частини НОМЕР_1 на воєнний стан.

(2) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій

(2.1) Що слід ураховувати під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України?

20. Відповідачка просила апеляційний суд зупинити провадження у справі через її перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. До заяви додала: витяг із наказу командира військової частини про прибуття в район виконання бойового завдання; довідку командира військової частини про те, що відповідачка призвана на військову службу за мобілізацією 25 лютого 2022 року та перебуває на цій службі; довідку командира військової частини про те, що з 24 березня до 12 квітня 2022 року та з 20 грудня 2023 року до 5 січня 2024 року (до дати видачі довідки) відповідачка перебувала в районі виконання бойових завдань на території України.

21. Апеляційний суд зазначену заяву задовольнив, зупинив провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України. Вважав, що відповідачка як військовослужбовець Збройних Сил України перебуває в районі виконання бойових завдань на території України з метою забезпечення національної безпеки і оборони України.

22. Позивач у касаційній скарзі стверджував, що відповідачка до заяви не додала доказів переведення військової частини на воєнний стан, участі у виконанні бойових завдань і тривалості перебування в місці виконання цих завдань. Тому вважав, що суд апеляційної інстанції, не врахувавши найкращих інтересів дитини, безпідставно зупинив провадження у справі. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає ці доводи позивача обґрунтованими.

23. Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України).

24. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (пункт 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини).

25. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору (частина друга статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України»).

26. Суди першої й апеляційної інстанцій встановили таке:

26.1. Згідно з довідкою командира військової частини НОМЕР_1 від 27 грудня 2023 року № 1490/5 відповідачка перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України з 25 лютого 2022 року до часу видачі довідки.

26.2. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 5 січня 2024 року № 1490/6 відповідачка з 24 березня до 12 квітня 2022 року та з 21 грудня 2023 року до дати видачі довідки проходила військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України та перебувала у районі виконання бойових завдань у Коростишеві Житомирської області, Загальцях Бородянського району Київської області, Дачному Бахмутського району Донецької області.

26.3. Згідно з витягом із наказу командира військової частин НОМЕР_1 від 19 грудня 2023 року № 358 відповідачка прибула в район розташування Костянтинівки Краматорського району Донецької області 19 грудня 2023 року.

27. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 9 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17 і від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20 виснував, що для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України необхідно надати докази перебування заявника у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан і виконує бойові завдання у зоні бойових дій.

28. Надані відповідачкою довідки та витяг не містять інформації про переведення військової частини, в якій вона служить, на воєнний стан і про залучення відповідачки до виконання бойових завдань у зоні бойових дій. За змістом довідки військової частини НОМЕР_1 від 5 січня 2024 року № 1490/6 відповідачка періодично відряджалася з місця дислокації цієї частини у Рівненській області до населених пунктів у Житомирській, Київській і Донецькій областях.

29. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що, вирішуючи питання про зупинення на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України провадження у справі щодо аліментів на утримання дитини через перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, переведених на воєнний стан, суд має враховувати, зокрема, чи є належні докази того, що військова частина, в якій проходить службу відповідач, переведена на воєнний стан, і що він виконує бойові завдання, перебуваючи у зоні бойових дій, унаслідок чого не може брати участь у судових засіданнях ні особисто, ні у режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, чи користувався відповідач правничою допомогою під час судового провадження, чи мав можливість самостійно або з допомогою представника висловитися щодо позовних вимог. Не враховуючи ці обставини, обов`язкове зупинення провадження у справі щодо аліментів на утримання дитини, зокрема про зміну способу стягнення та їхнього розміру, хоч і відповідатиме певним інтересам того відповідача, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, але може шкодити захищеним інтересам дитини у передбаченому законом утриманні з боку такого відповідача.

30. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду також бере до уваги те, що у справі, яка стосується аліментів на утримання дитини, суд і сторони справи повинні забезпечити реалізацію найкращих інтересів дитини. Незважаючи на те, що позивачем у такій справі є один із батьків, а відповідачем - інший, інтереси дитини, яка не є стороною справи, мають домінувати над інтересами кожного з її батьків.

31. Колегія суддів вважає необґрунтованим довід відзиву на касаційну скаргу про те, що найкращі інтереси дитини вже забезпечені з урахуванням рішення суду від 13 грудня 2018 року про стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини у розмірі 1200,00 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто 1598,00 грн з 1 січня 2024 року. Верховний Суд наголошує, що забезпечити реалізацію найкращих інтересів дитини слід у кожній справі, яка стосується прав та інтересів дитини, зокрема і в справі про зміну способу стягнення та розміру аліментів на її утримання.

32. За обставин цієї справи (на відміну, наприклад, від справи № 317/3364/21, в якій Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду прийняв постанову 5 червня 2024 року) із урахуванням того, що відповідачка користується правничою допомогою адвоката, мала можливість висловитися щодо позовних вимог, особисто підписала клопотання про зупинення провадження у справі у судах першої й апеляційної інстанцій, була представлена адвокатом на судових засіданнях, через нього подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також відзив на касаційну скаргу, беручи до уваги документи, які вона надала в апеляційному суді для зупинення провадження у справі, таке зупинення хоч і відповідатиме певним інтересам відповідачки, але може зашкодити інтересам малолітньої дитини в отриманні передбаченого законом утримання з боку її матері, позбавленої батьківських прав. Отже, з огляду на вказане зупинення провадження у справі порушує баланс інтересів дитини і батька, з одного боку, та її матері, з іншого боку, і суперечить найкращим інтересам цієї дитини. Тому касаційна скарга є обґрунтованою.

33. З огляду на те, що інтереси відповідачки під час усього провадження у справі представляє адвокат, а вона самостійно підписувала заяви з процесуальних питань, подані до судів першої й апеляційної інстанцій, Верховний Суд критично оцінює аргументи відзиву на касаційну скаргу про те, відповідачка, виконуючи її конституційний обов`язок із захисту Вітчизни, не може реалізувати процесуальні права й обов`язки.

(3) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(3.1) Щодо суті касаційної скарги

34. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини першої статті 409 ЦПК України).

35. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

36. Оскільки касаційна скарга є обґрунтованою, ухвалу апеляційного суду слід скасувати та передати справу для продовження розгляду до цього суду.

Керуючись статтями 400 409 411 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

у х в а л и в:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 17 січня 2024 року про зупинення провадження у справі скасувати, а справу передати для продовження розгляду до цього суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. КратСудді Д. А. Гудима І. О. Дундар В. М. Коротун Є. В. Краснощоков