Історія справи

Постанова КЦС ВП від 28.05.2025 року у справі №759/119/18
Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №759/119/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року

м. Київ

справа № 759/119/18

провадження № 61-48726 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В.І. Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року в складі судді П'ятничук І. В. про забезпечення позову та на постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року в складі колегії суддів Приходька К. П., Таргоній Д. О., Ігнатченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 та просив усунути перешкоди в участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми.

20 червня 2018 року ОСОБА_4 подав до суду заяву про забезпечення позову в даній справі шляхом зобов'язання ОСОБА_5 не чинити йому перешкоди в спілкуванні з дітьми та надати можливість підтримувати особисті відносини, прямі контакти та здійснювати пряме спілкування з дітьми.

В обґрунтування вимог заяви позивач зазначав, що ОСОБА_5 чинить йому перешкоди в спілкуванні з дітьми, тому існує ймовірність втрати емоційних контактів батька з дітьми, що може призвести до повного розриву батьківських стосунків з сином і дочкою. Вважав, що вказані обставини можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення його позову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року, заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено, в порядку забезпечення позову зобов'язано ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_4 у спілкуванні з сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також надавати ОСОБА_4 можливість підтримувати особисті відносини, прямі контакти та здійснювати пряме спілкування з дітьми.

Суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами виник спір, що стосується питання участі батька у вихованні дітей та спілкуванні з ними, а відсутність можливості спілкування дітей з батьком протягом тривалого часу може утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позову, тому наявні правові підстави для задоволення даної заяви.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково, скасовано ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року в частині зобов'язання ОСОБА_5 надати ОСОБА_4 можливість підтримувати особисті відносини, прямі контакти та здійснювати пряме спілкування з дітьми та відмовлено в задоволенні цих вимог заяви. В іншій частині ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що вимога про зобов'язання ОСОБА_5 надати ОСОБА_4 можливість підтримувати на регулярній основі особисті відносини, прямі особисті контакти з дітьми, здійснювати пряме особисте спілкування з його дітьми, є безпідставною, а тому в цій частині в задоволенні заяви необхідно відмовити.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_5 просила скасувати оскаржувані судові рішення, оскільки вони прийняті з порушенням норм процесуального права, та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову в даній справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

17 грудня 2018 року ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, а 22 грудня 2018 року - клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень до завершення розгляду касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суд від 27 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі та зупинено виконання ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року та постанови Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року до завершення розгляду касаційної скарги.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року вказану справу призначеного до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_5 указує, що забезпечення позову шляхом зобоз'язання не чинити перешкоди в спілкуванні з дітьми фактично є рішенням по суті в даній справі, а тому суди безпідставно застосували такі заходи забезпечення позову.

Постанова апеляційного суду в частині відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом зобов'язання надавати ОСОБА_4 можливість підтримувати особисті відносини, прямі контакти та здійснювати пряме спілкування з сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.

Відзив на касаційну скаргу

26 січня 2019 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду відзив на дану касаційну скаргу, в якому зазначив, що суд першої інстанції дотримався норм процесуального права, а тому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Окрім того вказував, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні його заяви в частині вимоги про забезпечення позову шляхом зобов'язання ОСОБА_5 надати ОСОБА_4 можливість підтримувати особисті відносини, прямі контакти та здійснювати пряме спілкування з дітьми.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в участі у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочкою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

20 червня 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову в даній справі шляхом зобов'язання матері не чинити перешкоди батькові у спілкуванні з дітьми та надати можливість батькові підтримувати особисті відносини, прямі контакти та здійснювати пряме спілкування з сином і дочкою.

Предметом позову в даній справі є вимога немайнового характеру про усунення перешкод в участі у вихованні та спілкуванні з дітьми.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення не відповідають зазначеним вимогам закону.

Відповідно до статей 149, 150 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною десятою статті 151 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Застосування судом таких заходів забезпечення позову, які за змістом є вирішенням спору по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, передбачених ЦПК України, що є неприпустимим.

Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що забезпечення даного позову в обраний позивачем спосіб є вирішенням справи по суті, неправильно застосували норми процесуального права та дійшли безпідставного висновку про наявність правових підстав для повного чи часткового задоволення заяви про забезпечення позову в даній справі.

Реалізація позивачем права на підтримання емоційних контактів, особистих відносин, спілкування з дітьми може бути забезпечена дотриманням судом розумних строків розгляду справи. На обставини, які унеможливлюють розгляд справи в установленому ЦПК України порядку не посилається.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню в справі.

За встановлених обставин Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.

Таким чином, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню 352,4 грн судового збору, сплаченого за подачу касаційної скарги.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 22 червня 2018 року в нескасованій апеляційним судом частині та постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року в частині задоволення вимоги про забезпечення позову про усунення перешкод в участі у вихованні та спілкуванні з дітьми шляхом зобов'язання ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_4 в спілкуванні з сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_4 в частині вимоги про забезпечення позову про усунення перешкод в участі у вихованні та спілкуванні з дітьми шляхом зобов'язання ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_4 в спілкуванні з сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 352,4 грн судового збору, сплаченого за подачу касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В.М. Коротун

В. П. Курило