Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.09.2018 року у справі №2-1541/11

Постанова

Іменем України

13 березня 2019 року

м. Київ

справа № 2-1541/11

провадження № 61-24954св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

представники позивача: Тіторенко Ігор Анатолійович, Шинкаренко Олег Ігорович, КожиховАндрій Юрійович,

відповідач - ОСОБА_5,

представники відповідача: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 липня 2017 року у складі судді Погасій О. Ф. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 24 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Бровченка І. О., Кіся П. В., Кружиліної О. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2010 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5, в якому просило стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором від 17 серпня 2007 року у розмірі 29 697,44 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 07 жовтня 2010 року складає 234 903 грн 78 коп., з яких: сума заборгованості за кредитом -

25 632,82 долари США, що за курсом Національного банку України станом на

07 жовтня 2010 року складає 202 753 грн 04 коп.; сума простроченої заборгованості за користування кредитними коштами - 146,33 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 07 жовтня 2010 року складає

1 157 грн 46 коп.; сума простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами - 1 650,75 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 07 жовтня 2010 року складає 13 057 грн 27 коп.; сума нарахованих процентів - 220,16 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 07 жовтня 2010 року складає 1 741 грн 44 коп.; сума пені, нарахованої за порушення строків повернення кредитної заборгованості та сплати процентів за користування кредитом - 2 193,71 долари США, що за курсом Національного банку України станом на 07 жовтня 2010 року складає 17 352 грн 03 коп.; судовий збір у розмірі 1 700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 120 грн.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25 жовтня

2011 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Стягнуто з

ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість

за кредитним договором від 17 серпня 2007 року у розмірі 234 903 грн 78 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У липня 2017 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, посилаючись на те, що у резолютивній частині рішення суду стягнення заборгованості зазначено тільки у гривневому еквіваленті, тоді як позовні вимоги банку заявлені в іноземній валюті - доларах США, із зазначенням всіх складових заборгованості.

Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20 липня 2017 року доповнено рішення Московського районного суду м. Харкова

від 25 жовтня 2011 року у справі № 2-1541/11 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором та зазначено, що стягнуто з ОСОБА_5 на користь

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором

від 17 серпня 2007 року у розмірі 29 697,44 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 07 жовтня 2010 року складає 234 903 грн 78 коп., з яких: сума заборгованості за кредитом - 25 632,82 долари США, що за курсом Національного банку України станом на 07 жовтня 2010 року складає

202 753 грн 04 коп.; сума простроченої заборгованості за користування кредитними коштами - 146,33 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 07 жовтня 2010 року складає 1 157 грн 46 коп.; сума простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами - 1 650,75 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 07 жовтня 2010 року складає 13 057 грн 27 коп.; сума нарахованих процентів - 220,16 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 07 жовтня 2010 року складає 1 741 грн 44 коп.; сума пені, нарахованої за порушення строків повернення кредитної заборгованості та сплати процентів за користування кредитом - 2 193,71 долари США, що за курсом Національного банку України станом на 07 жовтня 2010 року складає 17 352 грн 03 коп.; судовий збір у розмірі 1 700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 120 грн.

Додаткове рішення районного суду мотивовано тим, що при ухваленні рішення районного суду не було зазначено точної суми грошових коштів, яка підлягає стягненню, тобто в еквіваленті на іноземну валюту, із зазначенням усіх складових заборгованості, тому відповідно до статті 220 ЦПК України 2004 року заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 24 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено. Додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 липня 2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що при ухваленні заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2011 року судом не було зазначено точної суми грошових коштів, яка підлягає стягненню, тобто в еквіваленті на іноземну валюту, із зазначенням усіх складових заборгованості.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про ухвалення додаткового рішення у справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до частини другої

статті 220 ЦПК України 2004 року заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення, при цьому

24 квітня 2017 року ним було здійснено повну оплату заборгованості за заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2011 року у цивільній справі № 2-154/11, що підтверджується копією квитанції від 24 квітня 2017 року. Виконавчий лист до примусового виконання до виконавчої служби банком не пред'являвся та примусове виконання рішення не здійснювалось. Оскільки заяву про ухвалення додаткового рішення банком було подано лише в липні 2017 року, а його повне, добровільне та фактичне виконання ним було здійснено 24 квітня 2017 року, тому у задоволенні заяви слід було відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2017 року було відкрито касаційне провадження у справі за позовом ПАТ «Райффайщен Банк Аваль» до

ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором

у справі за заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про ухвалення додаткового рішення за касаційною скаргою ОСОБА_5 на додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 24 жовтня 2017 року у вказаній справі та витребувано з Московського районного суду м. Харкова вищезазначену цивільну справу.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року справу за позовом ПАТ «Райффайщен Банк Аваль» до ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за кредитним договорому справі за заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами установлено, що у жовтні 2010 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 та просило стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі: 29 697,44 доларів США, що еквівалентно 234 903 грн 78 коп., з яких: сума заборгованості за кредитом - 25 632,82 доларів США, що еквівалентно 202 753 грн 04 коп.; сума простроченої заборгованості за користування кредитними коштами - 146,33 доларів США, що еквівалентно 1 157 грн 46 коп.; сума простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами - 1 650,75 доларів США, що еквівалентно 13 057 грн 27 коп.; сума нарахованих процентів - 220,16 доларів США, що еквівалентно 1 741 грн 44 коп.; сума пені, нарахованої за порушення строків повернення кредитної заборгованості та сплати процентів за користування кредитом - 2 193,71 доларів США, що еквівалентно 17 352 грн 03 коп.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25 жовтня

2011 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Стягнуто з

ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 17 серпня 2007 року в сумі 234 903 грн 78 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2016 року, яка набрала законної сили, за заявою стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» поновлено строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа

№ 2-1541/11, виданого Московський районним судом м. Харкова 25 жовтня

2011 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягає задоволенню.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Додаткове рішення ухвалюється в порядку передбаченому статтею 220 ЦПК України 2004 року, яка визначає підстави і порядок ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до статті 220 ЦПК України 2004 року суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою. На додаткове рішення може бути подано скаргу. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Тобто, процесуальним законом визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення.

За змістом частин першої та третьої пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України 2004 року, і не може змінити по суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Встановлено, що 24 квітня 2017 року ОСОБА_5 було здійснено повну оплату заборгованості за кредитним договором від 17 серпня 2007 року на виконання заочного рішення Московського районного суду м. Харкова

від 25 жовтня 2011 року у цивільній справі № 2-154/11, що підтверджується копією квитанції від 24 квітня 2017 року № 209/1535-11. Виконавчий лист до примусового виконання до виконавчої служби банком не пред'являвся та примусове виконання рішення не здійснювалось.

Задовольняючи заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про ухвалення додаткового рішення у справі з підстав того, що при ухваленні заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2011 року судом не було зазначено точної суми грошових коштів, яка підлягає стягненню, тобто в еквіваленті на іноземну валюту, із зазначенням усіх складових заборгованості, суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідно до частини другої

статті 220 ЦПК України 2004 року заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення й щодо обставин, які були дослідженні в судовому засіданні, та не змінюючи при цьому зміст основного рішення. Визначивши валютою боргу долар США у порядку статті 220 ЦПК України 2004 року, суди змінили по суті основне рішення.

Згідно з частиною другою статті 412 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Оскільки при ухваленні додаткового рішення судами було порушено вимоги статті 220 ЦПК України 2004 року, ухвалено додаткове рішення до основного рішення, яке на час його ухвалення було виконано, та змінено при цьому його зміст, тому ухвалені судові рішення підлягають скасуванню, а у задоволенні заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» слід відмовити.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скарну ОСОБА_5 задовольнити.

Додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 липня

2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 24 жовтня

2017 року скасувати.

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б.І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта