Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.05.2018 року у справі №724/1681/15ц

Постанова

Іменем України

13 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 724/1681/15-ц

провадження № 61-23216 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач)

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 травня 2016 року у складі судді Руснак А. І. та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 14 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Кулянди М. І., Яремка В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2015 рокуПублічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 04 травня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_3 укладено договір кредиту № 966/169-632-32, за умовами якого банк надав позичальникові у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі

18 000,00 дол. США, зі сплатою 13,00 процентів річних, з кінцевим терміном повернення 03 травня 2014 року.

Позичальник зобов'язання кредитним договором належним чином не виконував, що призвело до виникнення у нього заборгованості.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 17 травня

2016 року, у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 до участі у справі залучено його правонаступників ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Посилаючись на наведене, з урахуванням уточнених позовних вимог,

ПАТ «Укрсоцбанк» просило стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, як спадкоємців померлого ОСОБА_3, заборгованість за кредитним договором, що виникла на дату смерті позичальника (ІНФОРМАЦІЯ_1) у розмірі 24 469,14 дол. США, що еквівалентно 539 107,40 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом 14 142,78 дол. США, що еквівалентно 311 595,62 грн; сума заборгованості за відсотками 10 326,36 дол. США, що еквівалентно 227 511,78 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 травня

2016 року у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач пропустив строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, що відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України, з огляду на подану ОСОБА_1 заяву про її застосування, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 27 липня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено частково, рішення Хотинського районного суду від 23 травня 2016 року скасовано, провадження у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито.

Постановою Верховного Суду від 16 січня 2018 року касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 27 липня 2016 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 14 лютого 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» залишено без задоволення, рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 травня 2016 року залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про застосування до спірних правовідносин позовної давності за заявою відповідача, перебіг якої розпочався з моменту спливу строку кредитування відповідно до пункту 4.5. кредитного договору, а саме: з 21 лютого 2009 року.

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У травні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ПАТ «Укрсоцбанк»,у якій заявник просив скасувати рішення Хотинського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2016 року та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 14 лютого 2018 року, ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк», чи направлення справи на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що обов'язки спадкодавця щодо погашення заборгованості за кредитним договором не припинилися внаслідок його смерті, а перейшли до його спадкоємців у розмірі, що відповідає частці кожного у спадщині. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску позовної давності, суди попередніх інстанцій не врахували, що її перебіг розпочався з наступного дня після спливу кінцевого терміну повернення кредитних коштів, встановленого кредитним договором - 03 травня 2014 року. Встановивши, що Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» пред'являв позовні вимоги до ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості у лютому 2010 року, суди не звернули на те, що у такий спосіб відбулося переривання позовної давності. Оскільки при простроченні виконання боржником грошового зобов'язання, підлягають застосуванню положення статті 625 ЦК України, суди безпідставно не вирішили питання про стягнення з відповідачів у межах позовної давності процентів від суми заборгованості у розмірі, визначеному на рівні облікової ставки Національного банку України.

У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу обгрунтований посиланнями на те, що суди попередніх інстанцій обгрунтовано застосували до позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» позовну давність, яка підлягає обчисленню від дати здійснення позичальником останнього платежу за кредитним договором, що свідчить про її сплив як до основної вимоги про стягнення непогашеного кредиту, так і до додаткової вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені). Оскільки пред'явлений банком у лютому 2010 року позов до позичальника та поручителів про стягнення заборгованості за кредитним договором, був залишений без розгляду, зазначене відповідно до частини першої статті 265 ЦК України, не є підставою для переривання перебігу позовної давності.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що 04 травня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_3 укладено договір кредиту № 966/169-632-32, за умовами якого банк надав позичальникові у тимчасове користування грошові кошти у розмірі 18 000,00 дол. США, зі сплатою 13,00 процентів річних, з кінцевим терміном повернення 03 травня

2014 року.

Відповідно до пункту 1.1.1. кредитного договору, позичальник погашає суму основної заборгованості, в наступному порядку:

- по 214,29 дол. США до 20 числа кожного місяця, починаючи з червня 2007 року по 03 травня 2014 року включно на умовах визначених цим договором;

- по 213,93 дол. США до 03 травня 2014 року.

У разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків щодо сплати процентів за використання кредиту, в порядку визначеному пунктами 2.4., 2.5. кредитного договору (пункт 3.3.8.), та своєчасного і в повному обсязі погашення кредиту із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими санкціями в порядку, визначеному пунктом 1.1. кредитного договору (пункт 3.3.9), протягом більше, ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню) (пункт 4.5. кредитного договору).

З наданого банком розрахунку заборгованості за кредитом, судами встановлено, що останній платіж на погашення кредиту у розмірі 213,95 дол. США, ОСОБА_3 здійснив 21 листопада 2008 року.

У лютому 2010 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 03 березня

2010 року було залишено без розгляду.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальникомзобов'язань, розмір його заборгованості за кредитним договором № 966/169-632-32 від 04 травня

2007 року на дату смерті становив 24 469,14 дол. США, що згідно офіційного курсу Національного банку України на ІНФОРМАЦІЯ_1 еквівалентно 539 107,40 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом 14 142,78 дол. США, що еквівалентно 311 595,62 грн; сума заборгованості за відсотками 10 326,36 дол. США, що еквівалентно 227 511,78 грн.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України) Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги (частина друга статті 1281 ЦК України).

Щодо правонаступництва у спірних правовідносинах

Спадкування як перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах.

За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, та не відмовились від неї, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Установивши, що на час відкриття спадщини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 постійно проживали із спадкодавцем та не відмовилися від прийняття спадщини, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що вони, як спадкоємці померлого, успадкували його зобов'язання з повернення грошових коштів за кредитним договором № 966/169-632-32від 04 травня

2007 року.

Щодо застосування судами попередніх інстанцій позовної давності

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язань (частина п'ята статті 261 ЦК України)

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції, обгрунтовано виходили з того, що ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором з пропуском позовної давності, оскільки умовами кредитного договору між банком та позичальником було узгоджено не лише строк дії договору, а й строки виконання позичальником окремих зобов'язань (внесення періодичних платежів), що входять до змісту зобов'язання, та наслідком невиконання окремих зобов'язань протягом, більше, ніж 60 календарних днів, є настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі.

За наведених обставин, з урахуванням дати останнього платежу ОСОБА_3 (21 листопада 2008 року), суди дійшли правильного висновку, що строк виконання зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі настав

21 лютого 2009 року, тобто на 61-й день з моменту виникнення порушення обов'язків позичальником по сплаті кредитних коштів, процентів за їх користування та інших платежів, передбачених умовами договору, а тому саме з цієї дати належить відраховувати для ПАТ «Укрсоцбанк» перебіг позовної давності до вимог про погашенню заборгованості за кредитним договором.

Доводи касаційної скарги про те, що право вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у ПАТ «Укрсоцбанк» виникло з часу закінчення дії кредитного договору - 03 травня 2014 року, спростовуються пунктом 4.5. кредитного договору, яким передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, визначених пунктами 3.3.8., 3.3.9. договору, протягом більше 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив. Зазначене підтверджується також і зверненням ПАТ «Укрсоцбанк» у лютому 2010 року до суду з позовом до позичальника ОСОБА_3 та поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, з посиланням на сплив строку кредитування відповідно до пункту 4.5. кредитного договору.

Твердження заявника про те, що пред'явленнямПАТ «Укрсоцбанк» позову до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором у лютому 2010 року відбулося переривання перебігу позовної давності є необгрунтованими, оскільки зазначений позов ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 03 березня 2010 року було залишено без розгляду, що не зупиняє перебігу позовної давності (частина перша статті 265 ЦК України).

Звернення ПАТ «Укрсоцбанк» у межах шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 1281 ЦК України, до нотаріальної контори з претензією кредитора до спадкоємців позичальника, само по собі не є підставою для задоволення позовних вимог кредитора за спливом строку звернення до суду за захистом порушеного права.

Поняття «строк пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність». Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред'явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, що про застосування позовної давності у суді заявила одна із сторін.

Зазначений правовий висновок, викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі 14-53цс18.

Таким чином, з'ясувавши, що кредитор своєчасно пред'явив претензію до спадкоємців ОСОБА_3 шляхом її подання до нотаріальної контори за місцем проживання позичальника, проте з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором звернувся до суду із пропуском позовної давності за відсутності для такого пропуску поважних причин, суди першої та апеляційної інстанції правильно відмовили у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» за спливом позовної давності.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обгрунтованими, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги ПАТ «Укрсоцбанк».

Керуючись статтями 400, 409, 410, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» залишити без задоволення.

Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 травня

2016 року та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 14 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

А.С. Олійник

С.О. Погрібний

Г. І. Усик