Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.11.2018 року у справі №311/645/17

Постанова

Іменем України

13 лютого 2019 року

м. Київ

справа №311/645/17

провадження №61-44877св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя - доповідач),

суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І.М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Маркіної-Квітки Ірини Станіславівни, заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізька насіннєва станція», за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Запорізької області від 30 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Кочеткової І. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

представник заявника - Притула Микола Іванович,

суб'єкт оскарження -Василівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

представник - Маркіна-Квітка Ірина Станіславівна,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізької області Маркіної-Квітки І. С. (далі - держвиконавець Маркіна-Квітка І. С.), у якій просив визнати неправомірними дії цього держвиконавця щодо повернення виконавчого листа № 2/311/461/2017, виданого 22 лютого 2018 року Василівським районним судом Запорізької області, стягувачу без прийняття до виконання повідомленням від 19 березня 2018 року; зобов'язати державиконавця прийняти виконавчий лист до виконання; покласти на орган державної виконавчої служби судові витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3 000 грн.

2. Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні в Василівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізької області (далі - Василівський РРРВДВС) перебуває виконавчий лист № 2/311/461/2017, виданий 22 лютого 2018 року Василівським районним судом Запорізької області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька насіннєва станція» на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 1 280 грн.

3. Повідомленням держвиконавця Маркіної І. С. від 19 березня 2018 року виконавчий документ повернуто стягувачу без прийняття до виконання, оскільки не відповідає вимогам пункту 6 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не містить ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

4. Такі дії держвиконавця заявник вважає неправомірними, оскільки відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного коду юридичної особи не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Короткий зміст судових рішень

5. Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 04 червня 2018 року у складі судді Нікандрової С. О. скаргу задоволено частково.

Визнано дії держвиконавця Маркіної-Квітки І. С. щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання - виконавчого листа № 2др/311/3/2017, виданого 22 лютого 2018 року Василівським районним судом Запорізької області, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька насіннєва станція» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в сумі 1 280 гривень неправомірними

Зобов'язано держвиконавця прийняти до виконання виконавчий лист

№ 2др/311/3/2017, виданий 22 лютого 2018 року Василівським районним судом Запорізької області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька насіннєва станція» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в сумі 1 280 грн.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині стягнення судових витрат на правову допомогу в сумі 3 000 грн відмовлено.

6. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки державний виконавець має право безоплатно одержувати відповідну інформацію, відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного коду боржника - юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, не є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, тому дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання є неправомірними

7. Відмовляючи у задоволені скарги в частині стягнення судових витрат на правову допомогу в сумі 3 000 грн, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до пункту 3.1 угоди про надання правової допомоги від 17 травня 2018 року ОСОБА_1 адвокатом Притулою М. І. винагорода сплачується у розмірі 3 000 грн, але не більше 40% від мінімальної заробітної плати за годину роботи на підставі акту виконаних робіт, підписаного сторонами, але з наданих стягувачем доказів неможливо встановити обсяг витраченого часу з надання послуг та, відповідно, неможливо в такому разі розрахувати їх вартість.

8. ОСОБА_1 оскаржив ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у стягненні на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

9. Постановою апеляційного суду Запорізької області від 30 серпня 2018 року ухвалу суду першої інстанції змінено в частині правового обґрунтування відмови в задоволенні скарги щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

10. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вимога про стягнення витрат на правову допомогу адвоката з держвиконавця Маркіної-Квітки І. С. не може бути задоволена, оскільки остання не є стороною виконавчого провадження, а є посадовою особою органу державної виконавчої служби, на яку відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» покладається примусове виконання рішень.

11. Водночас апеляційний суд указав, що статтею 452 ЦПК України передбачено покладення судових витрат на орган державної виконавчої служби у випадку задоволення скарги сторони виконавчого провадження, але у цій справі Василівський РРРВДВС до розгляду справи залучений не був, що виключає можливість задоволення будь-яких вимог, спрямованих до нього.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення апеляційної скарги про стягнення судових витрат на правничу допомогу в сумі 3 000 грн, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

13. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що при зверненні до суду витрати на правову допомогу заявник просив покласти не персонально на виконавця, а на Відділ державної виконавчої служби, який вона представляє.

14. Касаційна скарга також містить посилання на те, що положеннями статті 450 ЦПК України, у якій наведено вичерпний перелік осіб, які підлягають залученню до розгляду справи, не передбачено залучення органів ВДВС.

15. У грудні 2018 року на адресу суду надійшли заперечення Василівського РРРВДВС на касаційну скаргу, проте колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не відповідають вимогами статті 395 ЦПК України так як не містять доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Доводи інших учасників справи

16. Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направили.

Позиція Верховного Суду

17. Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

18. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

19. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

20. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

21. Апеляційний суд установив, що 22 лютого 2018 року Василівським районним судом Запорізької області видано виконавчий лист №311/645/17, за яким стягнуто з боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька насіннєва станція» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 1 280 грн.

22. 19 березня 2018 року держвиконавцем МаркіноюІ. С. винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу, без прийняття його до виконання, так як він не відповідає вимогам передбаченими пунктом 6 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, не вказано ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

23. ОСОБА_1 вважає дії держвиконавця по поверненню виконавчого документу стягувачу без виконання неправомірними та оскаржив їх у судовому порядку.

24. У скарзі на дії держвиконавця, ОСОБА_1, зокрема, просив покласти на орган державної виконавчої служби судові витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3 000 грн. На підтвердження витрат на правову допомогу адвоката ПритулиМ. І. додано угоду про надання правової допомоги

від 17 травня 2018 року, укладену між ОСОБА_1 та адвокатом

Притулою М. І., акт від 18 травня 2018 року виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 17 травня 2018 року.

25. Статтями 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

26. Відповідно до статей 1-3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців. Правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

27. Систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (частина перша статті «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

28. Згідно зі статтею 7 «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби. Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

29. Згідно статті 447 та частини другої статті 448 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

30. З правового аналізу наведних норм права можна дійти висновку, що при оскарженні дій або бездіяльності державного виконавця, останній, у силу повноважень наділених законом, виступає як посадова особа, уповноважена на виконання функцій держави, а не як приватна особа, дії якої можна оскаржити.

31. З матеріалів справи вбачається, що заперечення на скаргу ОСОБА_1 подавались безпосередньо Василівським РВДВС (а. с. 23).

32. Інтереси Василівського РВДВС у суді при розгляді цієї скарги представляла Маркіна І. С. на підставі довіреності від 13 грудня 2017 року №22216 (а. с. 30).

33. За викладених обставин висновок апеляційного суду про те, що Василівський РРРВДВС до розгляду справи залучений не був не відповідає вимогам закону та суперечить матеріалам справи.

34. Частиною четвертою статті 137 ЦПК України запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката.

35. Надані заявником угода про надання правової допомоги від 17 травня 2018 року, укладена між ним та адвокатом ПритулоюМ. І., та акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 18 травня 2018 року не були предметом дослідження апеляційним судом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. У силу положень статті 400 ЦПК України касаційний суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а відтак, не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

37. Згідно з пунктами 1, 2 частини третьою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

38. За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи апеляційним судом не встановлені, судове рішення апеляційного суду не може вважатись законним і обґрунтованим та в силу статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

2. Постанову апеляційного суду Запорізької області від 30 серпня 2018 року скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

В. В. Пророк

В. М. Сімоненко

І. М. Фаловська