Історія справи

Постанова КЦС ВП від 12.11.2019 року у справі №742/2490/17

Постанова

Іменем України

11 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 742/2490/17

провадження № 61-30205св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В.

П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області,

треті особи: ОСОБА_2, Нашиванько Володимир Петрович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 вересня 2017 року у складі судді Коваленка А. В. та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 08 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

17 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, Прилуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області про визнання звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що з липня 2017 року припинили свою діяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чернігівській області та Виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та їх робочі органи шляхом злиття. Правонаступником їх стала юридична особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області. До того часу позивач працювала на посаді головного бухгалтера Прилуцької міжрайонної виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

25 травня 2017 року позивачу було представлено повідомлення про зміни в організації праці без розкриття відомостей, які зміни впроваджуються та з якого часу.

31 липня 2017 року позивачу було вручений наказ від 26 липня 2017 року № 29-ос про звільнення її з посади головного бухгалтера з 31 липня 2017 року в зв'язку з відмовою від переведення до Прилуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, згідно пункту 6 статті 36 Кодексу законів про працю України.

Не погоджуючись зі звільненням, позивач просила перевести її на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП України.

Фактично позивача було звільнено 31 липня 2017 року без отримання відмови від продовження трудових відносин, так як вона бажала продовжувати працювати, про що письмово зазначила у наказі про звільнення.

Позивач вважає, що її звільнено з роботи незаконно. Після звільнення позивач не має можливості матеріально забезпечувати свою сім'ю. Позбавлення засобів до існування вимагає додаткових зусиль для організації її життя, постійні хвилювання про те, як матеріально забезпечити себе та свою сім'ю, оскільки її чоловік ніде не працює, завдають сильні душевні переживання та призводять до втрати нормальних життєвих зав'язків.

З урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд визнати наказ від 26 липня 2017 року № 29-ос про її звільнення на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України незаконним; визнати переважне право ОСОБА_1 на працевлаштування на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера з 01 серпня 2017 року в Прилуцькому відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області; визнати повідомлення начальника Управління Фонду соціального страхування України управління виконавчої дирекції фонду в Чернігівській області Нашиванько В. П. від 22 червня 2017 року № 09-04/100 про пропозицію перейти на посаду заступника головного бухгалтера обліку та звітності - заступника головного бухгалтера Прилуцького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області з 01 серпня 2017 року - незаконним; визнати дії начальника Управління фонду соціального страхування України управління виконавчої дирекції Фонду в Чернігівській області Нашиванько В. П. щодо незапропонування ОСОБА_1 посади начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера з 01 серпня 2017 року - незаконним; поновити ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера та зобов'язати відповідача перевести її на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера з 01 серпня 2017 року в Прилуцькому відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області - негайно; стягнути з відповідача середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по дату поновлення на роботі судом; стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі ~money0~

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області про визнання звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - задоволено частково.

Визнано наказ Прилуцької міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 липня 2017 року № 29-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера Прилуцької міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у зв'язку з відмовою від переведення до Прилуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, згідно пункту 6 статті 36 Кодексу законів про працю України - незаконним.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді головного бухгалтера Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області.

Стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі ~money1~

Стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 ~money2~ в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звільнення позивача на підставі пункту 6 частини 1 статті 36 КЗпП України у зв'язку із реорганізацією та зміною істотних умов праці є незаконним, а тому оскаржуваний наказ щодо звільнення позивача є протиправним, стягненню підлягає середній заробіток, та відшкодування моральної шкоди у зв'язку з порушенням законних прав позивача на працю, моральних страждань та порушення нормальних життєвих зв'язків.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача перевести ОСОБА_1 на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера з 01 серпня 2017 року в Прилуцькому відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Чернігівській області - негайно, суд зазначив, що дана вимога не підлягає до задоволення, оскільки виходить за межі компетенції суду, оскільки правом призначення на посади та переведення наділений лише уповноважений орган відповідного підприємства, установи та організації і є його дискреційним повноваженням, втручатися в які суд немає права.

Щодо вимог про визнання переважного права ОСОБА_1 на працевлаштування на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера з 01 серпня 2017 року в Прилуцькому відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, визнання повідомлення начальника управління Фонду соціального страхування України управління виконавчої дирекції Фонду в Чернігівській області В. П. Нашиванько від 22 червня 2017 року № 09-04/100 про пропозицію перейти на посаду заступника головного бухгалтера обліку та звітності - заступника головного бухгалтера Прилуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області з 01 серпня 2017 року - незаконним, визнання дії начальника управління Фонду соціального страхування України управління виконавчої дирекції Фонду в Чернігівській області Нашиванько В. П. щодо не запропонування ОСОБА_1 посади начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера з 01 серпня 2017 року - незаконним, визнання відмови начальника управління Фонду соціального страхування України управління виконавчої дирекції Фонду в Чернігівській області Нашиванько В. П. щодо переведення ОСОБА_1 по заявам від 17 липня 2017 року та 28 липня 2017 року, на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера з 01 серпня 2017 року - незаконною, суд вказав, що ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки такий спосіб захисту трудових прав працівників не передбачений статтею 232 КЗпП України, а отже вони не підлягають задоволенню.

Додатковим рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2017 року стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області на користь держави судовий збір в розмірі ~money3~

Не погодившись із рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 вересня 2017 року та додатковим рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2017 року, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу.

Також, не погодившись із рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 вересня 2017 року, ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 08 листопада 2017 року апеляційні скарги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області та ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 вересня 2017 року задоволено частково.

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області на додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2017 року задоволено.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 вересня 2017 року змінено, викладено абзаци 3,4 рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 вересня 2017 року в наступній редакції:

"Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді головного бухгалтера Прилуцької міжрайонної виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі ~money4~ без утримання податку на доходи фізичних осіб і інших обов'язкових платежів".

Додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2017 року скасовано.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Разом з тим, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції, в порушення вимог статті 235 КЗпП України, прийшов до помилкового висновку та поновив ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, коли позивача слід поновити на посаді головного бухгалтера Прилуцької міжрайонної виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що при вивільненні позивача було виплачено вихідну допомогу у розмірі ~money5~, яка за вимогами статті 44 КЗпП України підлягає виплаті працівникові, який звільняється.

Крім цього зазначив, що суд першої інстанції безпідставно стягнув додатковим рішенням від 02 жовтня 2017 з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області на користь держави судовий збір в розмірі ~money6~, тобто за 2 позовні вимоги, хоча і послався на пункт 13 Постанови Пленуму Вищого, проте не врахував положень пункту 18 частини першої статті 5 null, відповідно до якої органи Фонду соціального страхування України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ у всіх судових інстанціях.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У листопаді 2017 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 вересня 2017 року та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 08 листопада 2017 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

02 січня 2018 року на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від ОСОБА_1 надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому позивач просила суд касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області відхилити, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою та витребувано цивільну справу.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

05 червня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу Коротенку Є. В.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 07 листопада 2001 року ОСОБА_1 прийнята на посаду завідуючою відділом - головним бухгалтером Прилуцької виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

01 листопада 2012 на підставі наказу від 01 листопада 2012 № 34-ос Прилуцької міжрайонної виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_1 була переведена на посаду головного бухгалтера Прилуцької міжрайонної виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у зв'язку з реорганізацією.

Згідно з наказом від 22 травня 2017 року № 268-ос виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, припинено виконавчу дирекцію Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності шляхом приєднання до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Чернігівській області. Створено комісію з реорганізації виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, якій наказано забезпечити до 26 травня 2017 року дотримання порядку звільнення працівників у відповідності до чинного законодавства.

25 травня 2017 року головного бухгалтера Прилуцької міжрайонної виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_1 було повідомлено, що згідно наказу Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 травня 2017 № 268-ос виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності припиняється шляхом приєднання до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області та попереджено про зміни в організації праці.

22 червня 2017 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області листом № 09-04/100 звернулось до головного бухгалтера Прилуцької міжрайонної виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_1 з пропозицією їй перейти на посаду заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - заступника головного бухгалтера Прилуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області з 01 серпня 2017 року з посадовим окладом у розмірі ~money7~ У разі визначення щодо згоди про переведення на роботу до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області надати письмову заяву до відділу кадрів управління Фонду соціального страхування України в Чернігівській області протягом трьох робочих днів. Якщо у строк до 01 липня 2017 року не буде надано згоди на переведення на нову роботу, рішення про припинення її трудового договору буде прийматися за місцем роботи. На дану пропозицію ОСОБА_1 погодилася зазначивши про це на зворотній стороні даного листа.

Але 30 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до начальника Управління виконавчої дирекції фонду у Чернігівській області Нашиванько В. П. з письмовою заявою про відмову від запропонованої посади заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - заступника головного бухгалтера Прилуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області та зазначила, що вона претендує на посаду головного бухгалтера.

11 липня 2017 року Управління виконавчої дирекції фонду у Чернігівській області надіслало на адресу ОСОБА_1 лист в якому останню повідомлялося про прийняття до відома її заяви від 30 червня 2017 про відмову від запропонованої їй посади заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - заступника головного бухгалтера Прилуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області.

12 липня 2017 Управління виконавчої дирекції фонду у Чернігівській області надіслало лист № 09-04/244 на адресу директора Прилуцької міжрайонної виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Ярошенко Г. В. та Голові комісії з реорганізації, директору виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Савичу П. І., в якому повідомлялося про відмову ОСОБА_1 від запропонованої посади заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - заступника головного бухгалтера Прилуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, передбаченої штатним розписом Прилуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області з 01 серпня 2017 року.

17 липня 2017 ОСОБА_1 звернулась до Фонду соціального страхування України Управління виконавчої дирекції фонду в Чернігівській області з письмовою заявою про бажання працювати на посаді начальника відділу - головного бухгалтера Прилуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області з 01 серпня 2017 року.

21 липня 2017 року Управління виконавчої дирекції фонду у Чернігівській області надіслало на адресу ОСОБА_1 лист, в якому позивачу було запропоновано посаду головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності Прилуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області з посадовим окладом згідно штатного розпису, на що згоди надано не було.

На підставі наказу від 26 липня 2017 № 29-ос Прилуцької міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Чернігівського обласного відділення, з урахуванням листа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області від 12 липня 2017 року № 09-04/244, ОСОБА_1 звільнено з посади головного бухгалтера 31 липня 2017, у зв'язку з відмовою від переведення до Прилуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, згідно з пунктом 6 статті 36 КЗпП України.

28 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Фонду соціального страхування України Управління виконавчої дирекції фонду в Чернігівській області з письмовою заявою про прийняття її на посаду начальника відділу - головний бухгалтер Прилуцького відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області з 01 серпня 2017 року.

08 серпня 2017 року Управління виконавчої дирекції фонду у Чернігівській області надіслало на адресу ОСОБА_1 лист в якому позивачу повідомлялося, що посада начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера Прилуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області не є вакантною.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 04 травня 2017 Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Чернігівській області, вид діяльності внесено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис щодо юридичної особи -діяльність у сфері обов'язкового соціального страхування.

В Додатку № 1 до наказу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області від 30 червня 2017 № 6 в Прилуцькому відділенні визначено кількість працівників - 22,5.

Відповідно до штатного розпису Прилуцького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, в відділі бухгалтерського обліку та звітності передбачено посади: начальник відділу - головний бухгалтер - 1 штатна посада, заступник начальника відділу - заступник головного бухгалтера - 1 штатна посада, головний спеціаліст - 1 штатна посада.

Згідно з передавальним актом від 01 серпня 2017 року, правонаступництво щодо майна, усіх прав та обов'язків виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності після його реорганізації шляхом приєднання переходить правонаступнику - Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вимогами частин 1 та 2 статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Стаття 36 КЗпП України визначає підстави припинення трудового договору, кожна з яких є самостійною.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.

Пунктом 3 та 4 статті 32 КЗпП України встановлено, що у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше, ніж за два місяці. Якщо колишні (попередні) істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи на нових умовах, то трудовий договір припиняється за Пунктом 3 та 4 статті 32 КЗпП України.

Припинення трудового договору за пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обгрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06 листопада 1992 року № 9).

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні норми частини 3 статті 32 Кодексу законів про працю України, Верховним судом України у постанові від 04 липня 2012 року № 6-59цс12 викладено правовий висновок про те, що зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки у тому випадку, якщо буде доведено наявність змін в організації виробництва і праці.

Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

Зміною істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, викликаною змінами в організації виробництва і праці, визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, в тому числі перехід на бригадну форму організації праці і впровадження передових методів тощо.

Зміна істотних умов праці, передбачена частиною 3 статті 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна звільненню у зв'язку із зміною організації виробництва праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі частиною 3 статті 32 КЗпП України, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.

Аналогічна правова позиція закріплена у постанові Верховного суду України № 6-2748 цс 15 від 23 березня 2016 року.

Суди попередніх інстанцій, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшли обґрунтованого висновку, що мали місце обумовлені реорганізацією зміни в організації виробництва і праці, які потягли затвердження нового штатного розпису та скорочення в тому числі й посади головного бухгалтера Прилуцької міжрайонної виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Факт скорочення посади сам по собі виключає звільнення за пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України, оскільки відсутні передбачені частиною 3 статті 32 КЗпП України обставини. Про визначену частиною 3 статті 32 КЗпП України зміну істотних умов праці та відповідно припинення трудового договору за пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України можливо говорити тоді, коли посада працівника не скорочується, а лише змінюються істотні умови праці за цією посадою.

Таким чином, правові підстави для припинення з ОСОБА_1 трудового договору за пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України відсутні.

У відповідності до частини 2 статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При таких обставинах суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, зробили обґрунтований висновок, що звільнення позивача з підстав, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України, проведено всупереч вимогам чинного трудового законодавства, отже, наказ про її звільнення є незаконним, а позивачка підлягає поновленню на роботі.

При цьому апеляційним судом вірно було взято до уваги, що у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) або його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, виділення з нього одного або декількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше), дія трудового договору працівника триває (стаття 36 КЗпП України). Тому в разі прийняття судом рішення у справі про поновлення працівника на роботі заходи щодо його виконання мають здійснюватися правонаступником роботодавця.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік (частина 3 статті 235 КЗпП України).

При таких обставинах суди попередніх інстанцій вірно стягнули з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі ~money8~ без утримання податку на доходи фізичних осіб і інших обов'язкових платежів, урахувавши, що при вивільненні позивача їй на підставі статті 44 КЗпП України вже було виплачено вихідну допомогу у розмірі ~money9~

Також суди першої та апеляційної інстанцій, враховуючи ступінь моральних страждань, яких позивач зазнала внаслідок порушення її трудових прав, та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості зробили обґрунтований висновок про стягнення з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди в розмірі ~money10~

Посилання відповідачем на дотримання роботодавцем встановленого трудовим законодавством порядку звільнення позивача спростовуються матеріалами справи.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права, та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року.

Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Верховний Суд встановив, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої (у незміненій частині) та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 вересня 2017 року у незміненій частині та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 08 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

В. П. Курило