Постанова

Іменем України

06 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 642/2858/16

провадження № 61-26204св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірський-2",

представник позивача - Стець Максим Леонідович,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірський-2" на рішення апеляційного суду Харківської області в складі колегії суддів: Кіся П. В., Кружиліної О. А., Хорошевського О. М. від 31 травня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2016 року житловий кооператив "Холодногірський-2" (далі - ЖК "Холодногірський-2"), правонаступником якого є об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірський-2" (далі - ОСББ "Холодногірський-2"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем послуг, які надаються ЖК "Холодногірський-2" (послуги з утримання будинку, інженерного обладнання будинку та житлових приміщень, під'їздів, інших місць загального користування будинку та прибудинкової території). Внаслідок порушення відповідачем обов'язку щодо їх сплати, за період з березня 2013 року по квітень 2016 року за ним рахується заборгованість у розмірі ~money0~, яку позивач просив стягнути на свою користь.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 31 серпня 2016 року позов ЖК "Холодногірський-2" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖК "Холодногірський-2" ~money1~ заборгованості. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1, будучи власником та зареєстрованим у квартирі АДРЕСА_1, є споживачем послуг, які надаються ЖК "Холодногірський-2", однак тривалий час не реагує на письмові досудові повідомлення та не сплачує за надані позивачем послуги. Внаслідок чого за період з березня 2013 року по квітень 2016 року за ним утворилась заборгованість у розмірі ~money2~, що підлягає стягненню на користь позивача у судовому порядку.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 31 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 31 серпня 2016 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ЖК "Холодногірський-2" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін, що передбачені Законом України "Про кооперацію", статтями 11, 509 ЦК України та статутом ЖК "Холодногірський-2".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2017 року ОСББ "Холодногірський-2" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не з'ясував належним чином всіх фактичних обставин справи; не врахував, що відповідач частково сплачуючи надані позивачем послуги з утримання будинку та прибудинкової території, тим самим визнав факт їх надання.

Узагальнені доводи заперечення на касаційну скаргу

У вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ОСОБА_1 на касаційну скаргу, у яких, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 вересня 2017 року поновлено ОСББ "Холодногірський-2" строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду Харківської області від 31 травня 2017 року; відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 642/2858/16-ц з Ленінського районного суду м. Харкова.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Указану справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, у якій зареєстрований, та споживачем послуг, що надаються ОСББ "Холодногірський-2".

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 26 грудня 2012 року № 848 встановлено тарифи на послуги по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій, які надають ряд організацій, у склад яких входить і ЖК "Холодногірський-2", правонаступником якого є ОСББ "Холодногірський-2".

Пунктами 5.2.4., 5.2.7. Статуту ОСББ "Холодногірський-2" передбачено, що обов'язками члена кооперативу є сплата визначених статутом кооперативу внесків у розмірі, встановленому загальними зборами, з урахуванням реальних витрат; сплата внесків на утримання, експлуатацію та капітальний ремонт будинку, який належить кооперативу, та прибудинкової території.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з березня 2013 року по квітень 2016 року становить ~money3~, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов'язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 Житлового кодексу Української РСР.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 та від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Відповідач у встановленому законом порядку не відмовлявся від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачем надано не було.

Крім того, згідно з розрахунку заборгованості відповідач частково здійснював оплату за отримані послуги, що підтверджує визнання ним свого обов'язку оплачувати надані послуги.

Ураховуючи те, що ОСОБА_1 належним чином не виконував своїх обов'язків щодо оплати наданих позивачем житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого за період з березня 2013 року по квітень 2016 року утворилась заборгованість по квартирній платі у визначеному позивачем розмірі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Доводи ОСОБА_1, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, щодо не застосування судом першої інстанції позовної давності, передбаченої статтею 257 ЦК України, є безпідставними, оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території стягнута судом за період з березня 2013 року по квітень 2016 року, тобто у межах позовної давності.

Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі, судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, тому рішення суду є законним і обґрунтованим.

Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України.

Щодо судових витрат

Оскільки судом касаційної інстанції задоволено касаційну скаргу ОСББ "Холодногірський-2", скасовано ухвалене в справі рішення апеляційного суду та залишено в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову, то відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України понесені позивачем судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірський-2" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 31 травня 2017 року скасувати, залишити в силі заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 31 серпня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Холодногірський-2" ~money4~ (одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні 60 коп. ) судового збору, сплаченого у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

В. П. Курило