Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.10.2018 року у справі №711/10912/17

Постанова

Іменем України

12 червня 2019 року

м. Київ

справа № 711/10912/17

провадження № 61-45272св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),

суддів: Жданової В, С., Ігнатенка В. М., Олійник А. С., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Макк-Трейд», Приватне акціонерне товариство «Трест Київміськбуд-1»,

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 29 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макк-Трейд» (далі - ТОВ «Макк-Трейд»), Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» (далі - ПрАТ «Трест Київміськбуд-1»), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В. О., про визнання недійсною додаткової угоди до інвестиційного договору та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Позовна заява мотивована тим, що 30 червня 2016 року приватним нотаріусом Киїського міського нотаріального округу Бригідою В. О. за ТОВ «Макк-Трейд» було зареєстровано право власності на нерухоме майно - підвальне приміщення загальною площею 488,1 кв.м, розташоване в житловому багатоповерховому будинку АДРЕСА_1 .

Як свідчить витяг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно підставою для державної реєстрації права власності на це підвальне приміщення стали: інвестиційний договір від 03 березня 2015 року № 03/03-15, укладений між ПрАТ «Трест Київміськбуд -1» та ТОВ «Макк-Трейд»; додаткова угода від 06 січня 2016 року до інвестиційного договору від 03 березня 2015 року № 03/03-15; додаткова угода від 10 січня 2016 року № 1 до інвестиційного договору від 03 березня 2015 року № 03/03- 15; акт прийому-передачі об`єктів інвестування від 15 січня 2016 року.

Оспорюваною додатковою угодою від 06 січня 2016 року відповідачі внесли зміни до характеристики об`єкту інвестування: нежитлове торговельно-виставкове приміщення загальною проектною площею 200 кв.м було замінено на офісні приміщення № 1, 2, 3 , 4 загальною площею 811,70 кв.м в 16-ти поверховому будинку, підвальне підсобне приміщення загальною площею 488,10 кв.м в 16-ти поверховому будинку та незавершену будівництвом трансформаторну підстанцію з чотирма кабельними вводами, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином відповідачі розпорядилися майном, а саме: підвальним підсобним приміщенням, яке належить на праві спільної сумісної власності всім співвласникам вказаного житлового будинку.

З урахуванням наведеного, позивачі просили визнати частково недійсною додаткову угоду від 06 січня 2016 року до інвестиційного договору від 03 березня 2015 року № 03/03-15, укладеного між ПрАТ «Київміськбуд-1» та ТОВ «Макк-Трейд» в частині зміни характеристик об`єктів інвестування, обраних інвестором для інвестування за інвестиційним договором відповідно до технічної інвентаризації і включення цих об`єктів інвестування відвального підсобного приміщення в 16-ти поверховому житловому будинку АДРЕСА_1 загальною площею 488,10 кв.м недійсною з моменту укладення цієї додаткової угоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 травня 2018 року у складі судді Демчика Р. В. позов задоволено.

Визнано частково недійсною додаткову угоду від 06 січня 2016 року до інвестиційного договору від 03 березня 2015 року № 03-03/15, укладеного між ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» та ТОВ «Макк-Трейд» в частині зміни характеристик об`єктів інвестування, обраних інвестором для інвестування за інвестиційним договором відповідно до технічної інвентаризації і включення до цих об`єктів інвестування підвального підсобного приміщення в 16-ти поверховому житловому будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 488,10 кв. м (пункт 3.3.2. додаткової угоди від 06 січня 2016 року).

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачі розпорядилися майном, а саме: підвальним підсобним приміщенням, яке належить на праві спільної сумісної власності всім співвласникам спірного житлового будинку. Укладенням оспорюваної додаткової угоди до інвестиційного договору з наступною державною реєстрацією права власності на підвальне підсобне приміщення цього житлового будинку відповідачі позбавили співвласників будинку права спільної сумісної власності на це приміщення, чим порушили приписи статті 41 Конституції України, пункт 2 частини першої статті 3, частину першу статті 321, частину другу статті 382 ЦК України, статтю 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», рішення Конституційного Суду України від 09 листопада 2011 року № 14-рп/2011.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 29 серпня 2018 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 травня 2018 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, встановивши наявність спору щодо частини нерухомого майна, не визначився з колом усіх осіб, чиї права зачіпає виниклий спір, та не перевіривши цих обставин, не залучив до участі у справі у якості відповідача ОСББ «Олімп - Гагаріна, 41/1», відповідно, прийшов до помилкового висновку про те, що права позивачів дійсно порушені внаслідок неправомірних дій відповідачів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд помилково вважав, що до участі у справі у якості відповідача має бути залучено ОСББ «Олімп - Гагаріна, 41/1», адже це об`єднання не є суб`єктом права власності у багатоквартирному будинку, а тому його залучення до участі у справі є безпідставним. Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною власністю співвласників, воно за приписами частин першої, другої статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» не може бути поділене між співвласниками та виділено таким співвласникам в натурі.

Крім того заявники у касаційній скарзі звертають увагу на те, що чинним законодавством не передбачено звернення до суду співвласника багатоквартирного будинку за захистом свого порушеного права власності в тому числі на спірне майно через об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.

20 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що відповідно до рішення Черкаської міської ради від 22 січня 2005 року №8-730 ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 1,04 га в оренду під багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 та виконання будівельних робіт.

На підставі цього рішення ВАТ «Черкасицивілпроект» було розроблено генеральний план розміщення багатоповерхових житлових будинків з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_1.

03 листопада 2010 року було складено акт готовності об`єкта до експлуатації, відповідно до якого, 31 березня 2011 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області було видано сертифікат НОМЕР_1, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта (окремого пускового комплексу): 16-ти поверховий житловий будинок номер на плані 50/2 (з вбудованими приміщеннями) - І черга будівництва трьох односекційних багатоповерхових житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення, АДРЕСА_1 кількість квартир - 84 шт., проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, та підтверджує його готовність до експлуатації.

По завершенню будівництва і готовності будинку до експлуатації особи, які брали участь у дольовому фінансуванні будівництва, у відповідності до наказів управління власністю міста виконавчого комітету Черкаської міської ради до кінця 2011 року отримали свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зазначеному будинку (квартири) і з метою забезпечення прав власників квартир та дотримання їхніх обов`язків належного утримання та використання неподільного спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством, створили ОСББ «ОЛІМП-Гагаріна, 41/1».

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_6 належить на праві приватної власності ОСОБА_2

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_7 належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_8 належить на праві приватної власності ОСОБА_3

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна підвальне підсобне приміщення загальною площею 488,1 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ТОВ «Макк-Трейд», код ЄДРПОУ 35220747. Підставою для державної реєстрації права власності на вищеназване підвальне приміщення стали: інвестиційний договір від 03 березня 2015 року № 03/03-15, укладений між ПрАТ «Трест Київміськбуд -1» та ТОВ «Макк-Трейд»; додаткова угода від 06 січня 2016 року до інвестиційного договору від 03 березня 2015 року № 03/03-15; додаткова угода від 10 січня 2016 року № 1 до інвестиційного договору від 03 березня 2015року № 03/03-15; акт прийому-передачі об`єктів інвестування від 15 січня 2016 року.

Як вбачається з інвестиційного договору №03/03-15, укладеного між ТзОВ «Макк-Трейд» (інвестор) та ПАТ «Трест Київміськбуд-1» (забудовник) 03 березня 2015 року, забудовник зобов`язується організувати спорудження та забезпечити введення в експлуатацію об`єкту будівництва, здійснити закріплення за інвестором об`єкту інвестування, а також передати інвестору об`єкт інвестування, а інвестор, в свою чергу, зобов`язується здійснити відповідне фінансування об`єкту інвестування на умовах, в порядку та строки, що передбачені договором.

Характеристика об`єкту інвестування, обраного інвестором для інвестування за договором, відповідно до проектно-кошторисної документації: нежитлове торговельно-виставкове приміщення в 10-ти - поверховому будинку; загальна проектна площа - 200,00 кв. м; поверх будинку - перший; будівельні, ряди -1.

Додатковою угодою від 06 січня 2016 року відповідачі внесли зміни до характеристики об`єкту інвестування: нежитлове торговельно-виставкове приміщення загальною проектною площею 200 кв.м було замінено на офісні приміщення № 1, 2, 3 , 4 загальною площею 811,70 кв.м в 16-ти поверховому будинку (адрес будинку не вказаний), підвальне підсобне приміщення загальною площею 488,10 кв.м в 16-ти поверховому будинку (адрес будинку не вказаний) та незавершену будівництвом трансформаторну підстанцію з чотирма кабельними вводами, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Стаття 203 Цивільного кодексу України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, зокрема, частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до акта прийому-передачі об`єктів інвестування, складеного 15 січня 2016 року між ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» та ТОВ «Макк-Трейд» згідно з інвестиційним договором від 03 березня 2015 року № 0/03-15 забудовник (ПрАТ «Трест Київміськбуд-1») передає, а інвестор (ТОВ «Макк-Трейд») приймає такі об`єкти інвестування, що знаходяться в будинку АДРЕСА_1 , де серед іншого зазначено підвальне підсобне приміщення в 16-ти поверховому будинку загальною площею 488,10 кв.м (пункт 1.2). Цей акт підписаний сторонами та скріплений печатками (а.с. 17 том 1).

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами у даній справі, потребують визначення правового статусу приміщення, відчуженого за оспорюваним правочином.

Відповідно до частини другої статті 183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

У статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» наведено визначення термінів за яким об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Статтею 186 ЦК України передбачено, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд, всупереч вимог статей 367, 374 ЦПК України, не визначився в повному обсязі з характером спірних правовідносин, належним чином не встановив у повному обсязі фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для її вирішення з урахуванням наданих сторонами доказам у їх сукупності та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у рішенні.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову у позові, апеляційний суд помилково виходив з того, що до участі у справі не було залучено як відповідача ОСББ «Олімп-Гагаріна, 41/1», при цьому не зазначивши, яким чином воно порушує права позивачів.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд помилково послався на положення статті 19 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», яка на час виникнення спірних правовідносин (06 та 10 січня 2016 року) виключена на підставі Закону України № 417-VIII від 14 травня 2015 року «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Так, поза увагою апеляційного суду залишився зміст статуту ОСББ «Олімп-Гагаріна, 41/1» де серед іншого зазначено, що майно об`єднання утворюється з майна, переданого йому співвласниками у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом (пункт 3 ). Відомостей, що спірний підвал був переданий співвласниками у власність ОСББ «Олімп-Гагаріна, 41/1» заперечується, навпаки наголошено, що це приміщення належить саме співвласникам будинку, як таке де розташоване технічне обладнання багатоквартирного будинку а саме: інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання, елеваторних вузлів, а також елементи благоустрою території).

Крім того, апеляційний суд, досліджуючи оспорювані правочини зазначав, що у їхньому тексті адреса будинку не вказана, залишивши поза увагою, що актом прийому-передачі об`єктів інвестування від 15 січня 2016 року визначено, що об`єкт інвестування (підвальне підсобне приміщення у 16-ти поверховому будинку загальною площею 488,10 кв.м) розташоване саме у будинку АДРЕСА_1 (а.с. 17 том 1).

Під час судового розгляду відповідачами не було спростовано належними та допустимими доказами, що спірне підсобне приміщення не належить співвласникам будинку та має інший правовий статус ніж визначений законом для таких приміщень.

Таким чином, суд першої інстанції, з урахуванням встановлених обставин та наданих учасниками справи доказів, дійшов правильного висновку про задоволення позову з підстав, викладених у рішенні суду.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачі розпорядилися майном, а саме: підвальним підсобним приміщенням, яке належить на праві спільної сумісної власності всім співвласникам спірного житлового будинку.

Укладанням оспорюваної додаткової угоди до інвестиційного договору з наступною державною реєстрацією права власності на підвальне підсобне приміщення цього житлового будинку відповідачі позбавили співвласників будинку права спільної сумісної власності на це приміщення.

З такими висновками погоджується й Верховний суд.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Таким чином, суд першої інстанції встановив всі обставини справи, надав їм належну оцінку, дослідив надані учасниками справи докази та ухвалив законне, обґрунтоване і справедливе рішення.

Апеляційний суд вищевикладеного не врахував та дійшов помилкового висновку про відмову у позові й відсутність правових підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи те, що апеляційний суд скасував судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує рішення апеляційного суду та залишає в силі рішення суду першої інстанції на підставі статті 413 ЦПК України.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання касаційної скарги ОСОБА_2 сплатив 3 525,00 грн, які підлягають стягненню з відповідачів ТОВ «Макк-Трейд», ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» на його користь по 1762,50 грн з кожного.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Черкаської області від 29 серпня 2018 рокускасувати, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 травня 2018 року залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макк-Трейд», Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» на користь ОСОБА_2 по 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 50 копійок з кожного судових витрат, понесених за сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко А.С. Олійник Г. І. Усик