Історія справи

Постанова КЦС ВП від 12.04.2023 року у справі №725/6193/21
Постанова КЦС ВП від 12.04.2023 року у справі №725/6193/21

Постанова

Іменем України

12 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 725/6193/21

провадження № 61-11791 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представник позивачів - адвокат Герегова Наталія Іванівна,

відповідач - ОСОБА_3 ,

представник відповідача - адвокат Веретенко Євген Олександрович,

треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Веретенка Євгена Олександровича, на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці у складі судді Нестеренко Є. В. від 23 червня

2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду у складі колегії суддів: Перепелюк І. Б., Владичана А. І., Литвинюк І. М. від 27 жовтня

2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , Управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, в якому просили суд усунути їм перешкоди у користуванні приміщенням спільної сумісної власності (горищем) багатоквартирного будинку

АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_3 демонтувати самочинну збудовану перегородку на горищі будинку, демонтувати металеві сходи між горищем та квартирою № 4 вказаного будинку й повернути дах на горищі, перекриття між горищем і квартирою № 4 у попередній стан.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_3 .

На вказаному поверсі також розташована квартира № 4 , яка належить

ОСОБА_3 .

У грудні 2020 року відповідачкою розпочато реконструкцію квартири № 4 ,

у тому числі її розширення за рахунок горища, яке знаходиться над вказаною квартирою, без дотримання встановленого законом порядку щодо проведення перепланування та переобладнання жилих приміщень у багатоквартирних будинках, зокрема, у частині отримання дозволу компетентного державного органу та згоди співвласників житлового будинку, що є порушенням

статей 368 369 382 383 ЦК України та статті 152 ЖК України.

Вказували, що численні звернення до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, відділу охорони культурної спадщини міської ради, поліції та прокуратури результатів не дали. Роботи по переплануванню квартири відповідачем не зупинені, горище у попередній стан не приведено.

Позивачі зазначали, що вчинення відповідачкою таких дій по реконструюванні своєї квартири за рахунок частини горища спільного користування, без будь-якої домовленості та без згоди усіх співвласників, без проектної документації на початок будівельних робіт є грубим порушенням їхніх прав та прав інших мешканців, як співвласників даної будівлі, що призвело до позбавлення можливості ними, як співвласниками, користуватись приміщенням спільної сумісної власності багатоквартирного будинку (частиною горища) для власних потреб. Крім того, зазначали, що перепланування та порушення конструкції даху проведені без дозволу на виконання таких робіт, отримання якого повинно відбуватись у порядку, встановленому для об`єктів СС3 класу та без згоди відділу охорони культурної спадщини.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд їх позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 23 червня

2022 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у користуванні приміщенням спільної сумісної власності (горищем) багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_3 демонтувати самочинно збудовану перегородку на горищі будинку АДРЕСА_1 , демонтувати металеві сходи між горищем та квартирою

АДРЕСА_4 та повернути дах на горищі й перекриття між горищем і квартирою № 4 у попередній стан.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_3 не отримала згоди від всіх співвласників багатоквартирного будинку

АДРЕСА_1 для переобладнання і перепланування допоміжного приміщення (горища) вказаного багатоквартирного будинку та не зверталась до виконавчого комітету місцевої ради й не отримувала відповідного дозволу на проведення робіт по переобладнанню та переплануванню (горища) багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , тому права та інтереси позивачів, як співвласників допоміжних приміщень, були порушені відповідачем.

Суди керувалися статтями 382 383 391 ЦК України та Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2022 року представник ОСОБА_3 -адвокат Веретенко Є. О., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці 23 червня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року, у якій посилаючи не неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 08 грудня 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Веретенко Є. О., залишено без руху. Запропоновано заявникові надати до суду докази надсилання листом з описом вкладення копії касаційної скарги та доданих до неї документів іншим учасникам справи й сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий судом строк представник ОСОБА_3 - адвокат Веретенко Є. О., надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Веретенка Є. О., на рішення Першотравневого районного суду

м. Чернівців від 23 червня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 жовтня2022 року, витребувано цивільну справу № 725/6193/21 із Першотравневого районного суду м. Чернівців. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Веретенка Є. О., про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень відмовлено.Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката Веретенка Є. О., мотивована тим, що суди ухвалили судові рішення без належного врахування фактичних обставин у справі та наданих доказів. У матеріалах справи відсутні докази притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за самочинне будівництво чи складання приписів про усунення порушень. При цьому, вказує, що врахування листів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю не можуть бути належними та допустимими доказами самочинного переобладнання горища ОСОБА_3 , посилаючись на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі

№ 646/7646/16-ц щодо питання знесення або перебудови самочинно збудованого об`єкта нерухомості.

Зазначає, що суди залишили без належного з`ясування обставину щодо надання нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , в якій останні не заперечували та дали згоду на реконструкцію, з влаштуванням мансардних приміщень в об`ємі горища, квартири

АДРЕСА_4 . При цьому, тільки при розгляді справи відповідачу стало відомо про відкликання даної заяви, у матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачкою вказаної заяви, а сама заява про відкликання попередньо наданої згоди була подана після завершення підготовчого засідання у даній справі всупереч вимогам статті 83 ЦПК України.

Також, зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази щодо можливості приведення в попередній стан горища без порушення цілісності основних конструктивних елементів житлового будинку, збереження його в належному технічному стані відповідно до чинних будівельних норм та інших державних норм та відсутні докази обмеження доступу позивачів до спірного горища.

При цьому наявні в матеріалах справи акти, складені ТОВ «Єврокомунбуд» про обмеження доступу до горища, є необґрунтованим і такі акти не є належними, допустимими та достатніми доказами.

Крім того, зазначає, що суди прийняли рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а саме до участі в справі в установленому процесуальними нормами порядку не були залучені власники квартир під № 6 та № 8 .

Також зазначає, що судами не враховано правові висновки, викладені

у постановах Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі

№ 404/5040/14; від 22 січня 2020 року у справі № 646/7646/16-ц; від 06 квітня 2020 року у справі № 2-150/11 (провадження № 61-22530св19); від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15 щодо вирішення питання можливості приведення приміщення в попередній стан.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив від представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Герегової Н. І., на касаційну скаргу, в якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованим, суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права, відповідно до встановлених фактичних обставин справи, які мають значення для справи й дали належну правову оцінку доказам наданих сторонами.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень

представник ОСОБА_3 - адвокат Веретенко Є. О., посилається на:

1) застосування судами норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених

у постановах Верховного Суду; 2) не дослідження судами належним чином зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи

(пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката Веретенка Є. О., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судами встановлено, що згідно з листів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в квартирі АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_3 , здійснюються будівельні роботи з її розширення за рахунок горища, а саме демонтовано частину перекриття, змонтовано металеві сходи, змінено планувальні рішення першого поверху. Інформація щодо документів дозвільного та декларативного характеру, які б надавали право на виконання будівельних робіт за вищевказаною адресою відсутня. Вказані роботи здійснювались самовільно, без набуття права на виконання будівельних робіт. Чим порушено вимоги пункту 3 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та з порушенням законодавства про охорону культурної спадщини.

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку, регулюють Закони України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Частиною шостою Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що співвласники мають право: вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; інші права, визначені законом. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Відповідно до частини другої статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Статтею 10 ЖК України визначено, що громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

Порядок здійснення переобладнання та перепланування жилого приміщення визначено у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій (далі - Правила), затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76.

Пунктом 3.2.1 Правил установлено, що на горищах та технічних поверхах повинен забезпечуватися: температурно - вологісний режим горищних приміщень, що перешкоджає випаданню конденсату на поверхні захисних конструкцій; доступ до всіх елементів і чистота горищного приміщення. Горищні приміщення не повинні бути захаращені будівельним сміттям, домашніми й іншими речами та обладнанням; використання горищних приміщень під майстерні, для сушіння білизни і під складські приміщення не допускається (пункти 3.2.5, 3.2.7 Правил).

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те,

що співвласники горища - власники квартир у багатоквартирному будинку, зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, у якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення. Допоміжні приміщення, а саме горище, яке призначене для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, не підлягає приватизації та не може бути поділене і виділене власнику квартири в багатоквартирному житловому будинку без втрати його функціонального призначення.

У пункті 1.3 Рішення Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року

№ 4-рп/2004 зазначено, що питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності. Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що будь-які переобладнання або перепланування допоміжних приміщень у жилих багатоквартирних будинках можуть проводитися тільки за згодою співвласників і за умови, що такі зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку. Право спільної власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Отже, щоб не порушувався принцип спільності здійснення права спільної сумісної власності, будь-яка дія стосовно переобладнання чи реконструкції допоміжних приміщень вимагає погодження всіх співвласників. Для проведення власником приватного житлового фонду переобладнання і перепланування житлових приміщень, зокрема тих, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, необхідний дозвіл власника будинку (квартири). На підставі дозволу співвласників на проведення переобладнання і перепланування житлових приміщень власник звертається до виконавчого комітету місцевої ради. За відсутності нотаріально завіреної копії згоди співвласників приміщення загального користування, а саме горища над квартирою, містобудівні умови та обмеження є такими, що видані з порушенням установленого законодавством порядку.

Судами встановлено, що згідно з нотаріальної заяви ОСОБА_2 та

ОСОБА_4 від 17 жовтня 2020 року, посвідченої приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н. В., останні не заперечувала та надали згоду ОСОБА_3 на реконструкцію з влаштування мансардних приміщень в об`ємі горища, квартири АДРЕСА_4 з виготовленням (погодженням) всіх дозвільних документів.

Однак, згідно із нотаріальної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 27 травня

2021 року, посвідченої приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Романюк Г. В., вони відкликали надану ними заяву про згоду на реконструкцію квартири

АДРЕСА_4 власником якої є ОСОБА_3 , оскільки відповідачка не дотрималася домовленості й не отримала необхідні дозволи і вимоги державних будівельних норм.

Крім того, суди встановили, що жодних погоджень інших співвласників будинку матеріали справи не містять, відповідач їх не надала.

Відповідно до частини першої та другої статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку, що фактично було зроблено відповідачами.

Право спільної сумісної власності не передбачає визначення часток співвласників у праві спільної власності, на відміну від права спільної часткової власності, учасник якої наділений правом вимагати виділення йому в натурі частини майна у володіння та користування (частини друга - четверта статті 358 ЦК України), а також самостійно розпоряджатися своєю часткою (стаття 361 ЦК України).

Проте співвласники майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, не тільки володіють та користуються, але й розпоряджаються таким майном за спільною згодою.

Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

У статті 41 Конституції України визначено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що перепланування приміщення спільної сумісної власності може бути здійснено з дотримання встановленого законом порядку, у тому числі за згодою осіб, які таким приміщенням володіють.

Зазначене спростовує доводи представника ОСОБА_3 - адвоката

Веретенка Є. О., що права позивачів не порушені.

Крім того, встановлено, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться в межах комплексної охоронної зони Центрального історичного ареалу м. Чернівців, а також в межах буферної (охоронної) зони пам`ятки культурної спадщини, занесеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На території цієї зони повністю зберігаються пам`ятки та об`єкти культурної спадщини, забезпечується охорона традиційного характеру середовища, тобто ландшафту, історично сформованих розпланування, парцеляції, забудови, цінних елементів історичного благоустрою, закріплюється та відтворюється значення пам`яток в архітектурно-просторовій організації історичного середовища, забезпечуються сприятливі умови огляду пам`яток та історичного ареалу в цілому. Згідно з історико-архітектурним опорним планом м. Чернівців будинок АДРЕСА_1 є пам`яткою історії місцевого значення будинок, в якому жив український художник ОСОБА_9 (1865-1937рр.) та відомий український філолог ОСОБА_10 (1885-1959 рр.), взятий на державний облік рішенням Чернівецького облвиконкому від 17 жовтня

1980 року № 431.

Відповідачка охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини не укладала. Отже, за наслідками здійснення візуального спостереження за станом збереження пам`ятки, проведеного Управлінням охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, встановлено,

що власником квартири АДРЕСА_4 здійснюються роботи по реконструкції квартири з порушенням законодавства про охорону культурної спадщини. Відповідачем самочинно, з порушенням законодавства у сфері охорони культурної спадщини та без згоди співвласників будинку проведено будівельні роботи на об`єкті культурної спадщини. При цьому питання перебудови самочинного будівництва, про що йдеться у наведених в касаційній скарзі судових рішень Верховного Суду, стосуються інших правових вимог, а у цій справі вимоги стосуються порушень прав співвласників допоміжних приміщень.

Посилання заявника на неврахування судами відповідних правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, є безпідставними, оскільки фактичні обставини у справах не є подібними. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти лише такі рішення, де аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Доводи про те, що суди прийняли рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а саме до участі в справі в установленому процесуальними нормами порядку не були залучені власники квартир під № 6 та № 8 є безпідставними, оскільки з позовом про порушення своїх права звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 чиї права були порушені, а власники квартир під № 6 та № 8 з позовом не зверталися, судові рішення не оскаржували.

Доводи касаційної скарги проте, що суд прийняв нотаріальну заяву про відкликання попередньо наданої згоди, яка була подана після завершення підготовчого засідання у даній справі всупереч вимогам статті 83 ЦПК України, є необґрунтованими, оскільки суд прийняв клопотання відповідно до норм ЦПК України. При цьому, подане клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи було мотивоване, а саме були вказані причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами процесуальних повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).

Ураховуючи викладене, судами попередніх інстанцій на основі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин у справі, надано належну оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, розподіл судових витрат за подання відповідної касаційної скарги Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 141 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Веретенка Євгена Олександровича, залишити без задоволення.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 червня

2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 жовтня

2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць