Історія справи

Постанова КЦС ВП від 19.03.2025 року у справі №335/4669/23
Постанова КЦС ВП від 11.09.2024 року у справі №335/4669/23

Постанова

Іменем України

11 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 335/4669/23

провадження № 61-8050св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про встановлення юридичного факту

за касаційною скаргою адвоката Вельможко Анни Ігорівни як представника ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 30 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст заяви

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт проживання її з ОСОБА_2 з 1969 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та перебування її на утриманні ОСОБА_2 .

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 указувала про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , з яким вона з 1969 року і до дня його смерті вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки, проживали разом у квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 перебувала на утриманні чоловіка, оскільки його пенсія була набагато більшою за розміром, ніж її, тому була для них постійним і основним джерелом доходу. Проте, коли вона звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_2 , то отримала відмову, оскільки немає підтвердження факту перебування її на утриманні чоловіка.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя рішенням від 02 жовтня 2023 року заяву задовольнив частково. Встановив факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня його смерті.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заявник підтвердила належними та допустимими доказами факт фактичних шлюбних відносин з ОСОБА_2 , з яким проживала однією сім`єю до дня його смерті. Враховуючи, що встановлення факту перебування її на утриманні ОСОБА_2 необхідне заявнику її переходу з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, вимоги заяви щодо встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є зайвими.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Запорізький апеляційний суд постановою від 30 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким заяву залишив без розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що колегія суддів встановила наявність спору про право щодо спадкового майна ОСОБА_2 , який належить розглядати в порядку загального позовного провадження, а не в окремому провадженні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Вельможко А. І. як представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 30 квітня 2024 року та повернути справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 308/12730/15-ц, від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 201/1935/20, від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19, від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19.

На обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України.

У разі встановлення факта проживання однією сім`єю із померлим спадкодавцем, заявниця не стає спадкоємицею першої черги, якими є її діти, тому не може претендувати на спадщину та вплинути на їх права. Сама по собі наявність спадкового майна не означає автоматичної наявності спору про право на це майно. Встановлення відповідного факту їй необхідне для оформлення пенсії.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

07 серпня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 з 02 липня 1969 року зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав у квартирі АДРЕСА_2 з 1969 року до 27 вересня 2022 року.

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Власниками квартири АДРЕСА_3 з ідеальними частками 1/5 є: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (син), ОСОБА_5 (дочка), ОСОБА_6 (онука).

Згідно з довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 163630 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи, безстроково.

На звернення ОСОБА_1 до відділу обслуговування громадян № 1 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника надано відповідь від 24 квітня 2023 року, у якій зазначено, що «відповідно пункту 2.11 розділу ІІ Порядку 22-1 необхідно надати документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється в судовому порядку».

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання її з ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та перебування на його утриманні, ОСОБА_1 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого вона звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, однак їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю доказів її перебування на утриманні чоловіка.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2022 року в справі № 759/12740/21 (провадження № 61-126 св 22).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи заяву без розгляду суд апеляційної інстанції, зазначив, що хоча встановлення факту потрібне заявниці для переходу на пенсію по втраті годувальника, однак наявність спадкового майна, на яке, за умови встановлення відповідного факту, може претендувати заявниця, свідчить про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження.

Однак, такий висновок апеляційного суду є передчасним і нічим не підтверджений, адже суд не встановив і в рішенні не зазначив, між ким саме існує спір про право; хто є спадкоємцями, після смерті ОСОБА_3 , у порядку передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), які у разі задоволення заяви про встановлення цього факту оспорювали б право ОСОБА_1 на прийняття спадщини як спадкоємиці четвертої черги.

Апеляційний суд не врахував, що метою звернення ОСОБА_1 із цією заявою про встановлення факту є перерахунок пенсії з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Сама по собі необхідність встановлення такого факту не свідчить про наявність спору щодо спадкового майна, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду не може вважатися законною й обґрунтованою, тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Оскільки справа передається на новий розгляд, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката Вельможко Анни Ігорівни як представника ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 30 квітня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов