Історія справи

Постанова КЦС ВП від 01.08.2019 року у справі №640/9533/15ц

Постанова

Іменем України

10 липня 2019 року

м. Київ

справа № 640/9533/15

провадження № 61-14135 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - ОСОБА_2 ;

відповідач - комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»;

представник відповідача - Шевченко Володимир Якович;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2016 року у складі судді Ніколаєнко І. В. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Котелевець А. В., Кругової С. С., Піддбуного Р. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суд з позовом до комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (далі - КП «Харківські теплові мережі») про відшкодування шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 26 квітня 2013 року.

Зазначав, що близько 15:00 год. 05 березня 2015 року сталось затоплення належної йому квартири. Комісією ділянки № 12 Київського району комунального підприємства «Жилкомсервіс» (далі - КП «Жилкомсервіс») було складено акт обстеження квартири від 06 березня 2015 року, яким підтверджено факт залиття квартири та встановлено, що причиною пошкодження є свищ діаметром приблизно 1-1,5 мм, що утворився на трубопроводі центрального опалювання, розташованого на горищі будинку.

Вказував, що у зв?язку із залиттям квартири йому завдано майнової та моральної шкоди. Відповідно до звіту про оцінку вартості реального збитку (доповненого та корегованого) приватного підприємства «Агентство оцінки майна та землі» величина збитку від пошкодження і зіпсування майна та частини житлової квартири АДРЕСА_1 на момент оцінки 06 березня 2015 року була визначена у розмірі 34 тис. грн.

Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд стягнути з КП «Харківські теплові мережі» на його користь 34 тис. грн на відшкодування майнової шкоди та 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, а також понесені ним судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 34 тис. грн на відшкодування майнової шкоди та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обов`язок щодо здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж та вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій покладено на КП «Харківські теплові мережі», тому наявні підстави для відшкодування завданої позивачеві майнової шкоди, розмір якої визначено згідно зі звітом про оцінку вартості реального збитку (доповненого та корегованого) від 06 березня 2015 року. Розмір моральної шкоди визначено судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2016 року апеляційну скаргу КП «Харківські теплові мережі» відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши про покладання саме на виконавця послуг з теплопостачання відповідальності за прорив труби й завдання унаслідок цього шкоди позивачу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2016 року КП «Харківські теплові мережі» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 640/9533/15 з Київського районного суду м. Харкова.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що утримувачем будинку, в якому розташована квартира позивача, є КП «Жилкомсервіс», що підтверджується рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20 грудня 2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова». Послуги з утримання будинку, в якому розташована квартира позивача, споживачі сплачують до КП «Жилкомсервіс», що підтверджується квитанціями. Пошкоджена ділянка трубопроводу на горищі житлового будинку АДРЕСА_2 знаходиться на балансі КП «Жилкомсервіс», а тому відповідно до вимог статей 24, 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» КП «Жилкомсервіс» зобов`язано забезпечити їхню надійну експлуатацію та утримання, тобто своєчасну заміну обладнання, строк експлуатації якого сплив. Вважало, що відповідальність за створення аварійної ситуації та заподіяння шкоди позивачу повинно нести КП «Жилкомсервіс».

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування квартири від 26 квітня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Серветник А. Г., зареєстрованого в реєстрі за № 851, згідно з яким ОСОБА_4 передала безоплатно у власність сину - ОСОБА_1 , квартиру АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 , цей дарунок прийняв. Вказана квартира складається з чотирьох жилих кімнат, житловою площею 62,4 кв. м, загальною площею 94,0 кв.м.

Актом про обстеження житлового будинку АДРЕСА_2 від 06 березня 2015 року, затвердженого начальником дільниці № 12 Київського району КП «Жилкомсервіс», встановлено факт залиття квартири АДРЕСА_1 . У результаті обстеження виявлені свіжі сліди залиття в приміщеннях кухні та суміжної з кухнею кімнати, на площі приблизно 18 кв. м. З причини залиття відбулось обвалення гіпсокартонної стелі на площі приблизно 3 кв. м, залита та не працює електропроводка, випали з гнізд кріплення світильники в кількості 2 шт. Спостерігається також намокання стін, обклеєних шпалерами, на площі приблизно 20 кв. м, відбулось намокання та деформація покриття підлоги (ламінат) на площі приблизно 18 кв. м та дерев`яного плінтусу по периметру кухні та суміжної з кухнею кімнати довжиною приблизно 18 м/п. Сліди залиття виявлені на навісних шафах та інших кухонних меблях, а також залита побутова техніка. Зі слів мешканців квартири, залиття відбулось 05 березня 2015 року приблизно о 15:00 год. Причиною залиття став свищ діаметром 1-1,5 мм на трубопроводі центрального опалення, розташованого на горищі. Силами КП «Харківські теплові мережі» виконані роботи з усунення дефекту на трубопроводі. На момент обстеження система центрального опалення знаходилась в задовільному стані, протікання відсутнє.

Згідно з актом оцінки технічного стану від 17 березня 2015 року № 17/03/2015/01, складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , було проведено оцінку технічного стану: телевізійного приймача Toshiba, модель: 14N1XRY, серійний номер: 26002991, заявлена несправність - не вмикається; мікрохвильової печі Delongi, модель: MW 535, серійний номер 82106 S02-239262, заявлена несправність - не нагріває; ноутбук Dell, модель XPS L 421X, серійний номер 725KGV1, заявлена несправність - не вмикається. При проведенні діагностики заявлені дефекти підтвердились. При огляді техніки виявлено потрапляння вологи всередину пристроїв, виявлені сліди окислення на платах. Ремонт є економічно недоцільним.

З інформаційної довідки, складеної старшим диспетчером Київської філії КП «Харківські теплові мережі» Сметана І. А., від 02 липня 2015 року убачається, що 05 березня 2015 року о 14:05 за програмою «15-62» надійшла аварійна заявка на аварійно-диспетчерську службу Київської філії у м. Харкові по АДРЕСА_5 зі скаргою на протікання з технічного поверху. Вказана заявка була передана майстру дільниці ОСОБА_6 . По прибуттю на місце були виконані зварювальні роботи на лежаку діаметром 76 мм на технічному поверсі. Дефект усунуто о 15:30 год. Інших звернень за вказаною адресою на аварійно-диспетчерську службу не надходило.

Відповідно до звіту про оцінку вартості реального збитку (доповненого та корегованого) від 06 березня 2015 року, складеного приватним підприємством «Агентство оцінки майна та землі», розмір завданої ОСОБА_1 унаслідок залиття майнової шкоди визначено на момент оцінки у розмірі 34 тис. грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною другою статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-ІV, чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управителем є особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом будинків і споруд (далі-управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20 грудня 2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» визначено виконавцем з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Вказаним рішенням, прийнятим органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «Харківські теплові мережі» - як виконавця послуг з їх утримання.

Відповідно статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Стаття 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Частиною другою статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що балансоутримувач зобов`язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов`язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що передані на його баланс.

Пунктом 8 частини другої статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов`язок управителя забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.

Відповідно до положень статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель має право, зокрема, укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом.

Як встановлено судами попередніх інстанції 13 лютого 2012 року між КП «Жилкомсервіс» (управитель) та КП «Харківські теплові мережі» (виконавець) було укладено договір, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання: мережі, приладів та обладнання, які розміщені в межах будинку, та виконання робіт з усунення аварійних ушкоджень на внутрішньобудинкових системах, а управитель зобов`язується прийняти та оплатити надані КП «Харківські теплові мережі» послуги.

Пунктами 3.2 та 3.5 вказаного договору сторони передбачили, що виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені цим договором.

Сторонами не заперечувалось, що актом про обстеження житлового будинку АДРЕСА_2 від 06 березня 2015 року встановлено, що причиною залиття квартири позивача став свищ діаметром 1-1,5 мм на трубопроводі центрального опалення, розташованого на горищі.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

За змістом статті 57 ЦПК України 2004 року доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно з частинами першою, другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Вирішуючи спір, суди на підставі належним чином оцінених доказів дійшли правильного висновку про те, що рішенням органу місцевого самоврядування та умовами укладеного між КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківські теплові мережі» обов`язок щодо здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж та вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій покладено на КП «Харківські теплові мережі», тому відповідальність за завдану унаслідок залиття квартиру позивачу шкоду покладається саме на КП «Харківські теплові мережі».

Зазначений висновок узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2018 року у справі № 638/9832/15-ц (провадження № 61-3280зпв18).

Відтак, доводи касаційної скарги КП «Харківські теплові мережі» про те, що чинним законодавством України та будь-якими іншими актами чи договорами на нього не покладено обов`язків, невиконання яких мало наслідком залиття кватири позивача, є безпідставними.

Розмір майнової шкоди, завданої позивачу унаслідок залиття квартири, визначено згідно зі звітом про оцінку вартості реального збитку (доповненого та корегованого) від 06 березня 2015 року.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суди правильно виходили із засад розумності і справедливості, з урахуванням обставин справи та наслідків, що настали для позивача.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства «Харківські теплові мережі» залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара