Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.07.2019 року у справі №462/2232/16

Постанова

Іменем України

10 липня 2019 року

м. Київ

справа № 462/2232/16

провадження № 61-21671св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Сихівський відділ державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Державного підприємство «СЕТАМ» в особі Львівської філії Державного підприємства «СЕТАМ»,

третя особа, без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор Плюс ЛТД»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Плюс ЛТД» та Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області на рішення Апеляційного суду Львівської області від 20 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Державного підприємство «СЕТАМ» в особі Львівської філії ДП «СЕТАМ», третя особа, без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор Плюс ЛТД» про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Позов мотивовано тим, що Сихівським районним судом м. Львова 08 серпня 2011 року винесено рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ «Укрсиббанк» (правонаступник ПАТ «Дельта Банк») в розмірі 1 590 352 грн 31 коп. 28 липня 2014 року постановою Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 44159929 на виконання виконавчого листа від 23 квітня 2013 року № 2-1274/11. Постановою Сихівського Відділу державної виконавчої служби Львівського Міського управління юстиції від 04 вересня 2015 року виконавче провадження належного позивачу № 44159929 було приєднане до зведеного виконавчого провадження № 48118022. 25 січня 2016 року відбулися електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, які проводилися Державним підприємством «СЕТАМ», в особі Львівської філії, а саме: лоту № 118954 (нежитлове приміщення складу навісу літ. Т-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 226,0 кв. м, склад 216,2 кв. м та службове приміщення 9,8 кв. м).

Прилюдні торги відбулися на виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 08 серпня 2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в межах вартості предмету іпотеки заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ «Укрсиббанк» (правонаступник ПАТ «Дельта Банк» в розмірі 1 590 352 грн 31 коп. Прилюдні торги відбулися за заявкою Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у Львівській області від 21 жовтня 2015 року. За результатами проведених торгів за лотом № 118954 було складено протокол від 25 січня 2016 року № 141844, відповідно до якого переможцем прилюдних торгів визнано учасника № 3, який запропонував 1 091 580 грн.

Позивач вважала, що зазначені торги були проведені з порушенням норм діючого законодавства України та мають бути визнані недійсними, оскільки майно, яке реалізовувалося на електронних торгах, є предметом іпотеки.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: лоту № 118954 (нежитлове приміщення складу навісу літ. Т-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 226,0 кв. м, склад 216,2 кв. м та службове приміщення 9,8 кв. м) недійсними.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 31 серпня 2016 року у складі судді Кирилюка А. І. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів суду, чим саме неотримання ним повідомлення про проведення електронних торгів порушують його законні майнові права та інтереси.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 20 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 31 серпня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано недійсними електронні торги з реалізації нерухомого майна, реєстраційний номер лоту № 118954 (нежитлове приміщення складу навісу літ. Т-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 226,0 кв. м, склад 216,2 кв. м та службове приміщення 9,8 кв. м).

Визнано недійсним протокол від 25 січня 2016 року № 141844, складений за результатами проведених електронних торгів за лотом реєстраційний номер № 118954.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване відсутністю в матеріалах справи будь-яких доказів повідомлення позивача та інших зацікавлених осіб про час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна, у зв`язку із чим дійшов висновку, що особа, яка проводила торги порушила встановлений законом порядок проведення прилюдних торгів і позбавила інших осіб гарантованого законодавством права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор Плюс ЛТД» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У березні 2017 року Сихівський відділ державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалами судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2017 року та від 30 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та зупинено виконання рішення Апеляційного суду Львівської області від 20 лютого 2017 року до закінчення касаційного розгляду.

Відповідно до пункту 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

26 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Державне підприємство «СЕТАМ» в особі Львівської філії Державного підприємства «СЕТАМ», третя особа, без самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор Плюс ЛТД», про визнання електронних торгів недійсними призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Плюс ЛТД» та Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ідентичні, мотивовано тим, що організатором торгів було дотримано всі вимоги чинного законодавства України під час проведення електронних торгів. Крім того, судом апеляційної інстанції не встановлено, чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів та чи вплинули ці порушення на результат електронних торгів. Факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними. Крім того, апеляційний суд скасовуючи рішення суду першої інстанції виходив із того, що спірні торги мали проводитися з урахуванням норм Закону України «Про іпотеку». Однак судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки тому, що 03 лютого 2014 року на підставі постанови від 30 січня 2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області іпотека спірного нерухомого майна була припинена.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

17 вересня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11216816000.

На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 17 вересня 2007 року, між ПАТ «УкрСиббанк», як «іпотекодержателем», ОСОБА_1 , як «іпотекодавцем - майновим поручителем», ОСОБА_2 , як «позичальником», було укладено іпотечний договір, за яким іпотекодавець надав банку в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме, нежитлові будівлі: складське приміщення літ. О-1 площею 678.7 кв. м; ПТО з гаражем літ . Щ-1 площею 570,8 кв. м; споруда УМС літ. Б-1 площею 241.1 кв. м, будівля ГРП площею 7.0 кв. м; склад - навіс літ Т-1 площею 226.0 кв. м; пожежний пункт літ М-1, загальною площею 1734 кв. м, які розташовані АДРЕСА_1 .

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов`язань за вказаним договором про надання споживчого кредиту, ПАТ «УкрСиббанк» 29 березня 2010 року звернулося з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та в межах вартості предмету іпотеки з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 17 вересня 2007 року № 11216816000 в розмірі 1 590 352 грн 31 коп.

Заочним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 08 серпня 2011 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , в межах вартості предмету іпотеки, та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 590 352 грн 31 коп.

Виконавчий лист на виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 08 серпня 2011 року, яке набрало законної сили 12 березня 2012 року, виданий 23 квітня 2013 року.

Надалі, у виконавчому провадженні, стягувач ПАТ «УкрСиббанк» був замінений правонаступником ПАТ «Дельта Банк».

28 липня 2014 року, постановою Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 44159929 на виконання виконавчого листа від 23 квітня 2013 року № 2-1274/11 виданого Сихівським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 1 590 352 грн 31 коп. на користь ПАТ «Дельтабанк».

На виконанні у Сихівському відділі державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції також перебуває зведене виконавче провадження № 48118022 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 4 897 256 грн 21 коп., що стверджується обліковою карткою на зведене виконавче провадження № ЄДРВП 48118022.

02 вересня 2016 року державним виконавцем призначено експерта для проведення оцінки майна та подальшої реалізації іпотечного майна з прилюдних торгів, що підтверджується постановою про призначення експерта від 02 вересня 2016 року.

Відповідно до висновку від 30 вересня 2015 року № 3299 складеного Львівським науково дослідним інститутом судових експертиз, ринкова вартість нежитлового приміщення складу-навісу літ. Т-1, площею 226,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 становить 1 559 400 грн.

Згідно протоколу від 14 грудня 2015 року № 133857 про проведення електронних торгів, такі не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів.

18 грудня 2015 року у зв`язку з тим, що прилюдні торги по реалізації нерухомого арештованого майна, а саме: будівля Т-1, площею 226,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 не відбулися, державним виконавцем вирішено вищезгадане майно переоцінити на 30 % від початкової вартості. Вартість майна після переоцінки становить 1 091 580 грн, що підтверджується актом державного виконавця від 18 грудня 2015 року.

За результатом проведення повторних електронних торгів за лотом № 118954 було складено протокол від 25 січня 2016 року № 141844, відповідно до якого переможцем торгів визнано учасника № 3, який запропонував 1 091 580 грн, що стверджується протоколом від 25 січня 2016 року № 141844.

Інформація щодо проведення електронних торгів була розміщена на сайті Державного підприємства «СЕТАМ» та була загальнодоступною.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом першої інстанції встановлено, що проведення електронних торгів з продажу предмета іпотеки відбулось в рамках виконавчого провадження на виконання заочного рішення Сихівського районного суду м. Львова від 08 серпня 2011 року, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , в межах вартості предмету іпотеки, та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 590 352 грн 31 коп.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року (який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до частини сьомої статті 51 вказаного Законупримусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Державний виконавець може передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішення суду про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».

Таким чином норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 911/494/17 та від 11 квітня 2019 року у справі № 607/6096/17).

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилалася на те, що її не повідомлено про проведення торгів, в яких вона мала намір брати участь, у зв`язку із чим вважала порушеними її права, як зацікавленої особи.

Нормативно-правовим актом, який встановлює порядок та правила проведення прилюдних торгів на час їх проведення 06 березня 2017 року, є Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 20 вересня 2016 року (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 розділу VII Порядку реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України «Про іпотеку». Строк підготовки до електронних торгів під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів. Організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації. Організатор письмово повідомляє виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Аналогічні положення містилися й в статті 43 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

У статті 15 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Отже, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, наведеного не врахував, визнав недійсними електронні торги та протокол від 25 січня 2016 року № 141844, встановивши неналежне повідомлення позивача (боржника).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не врахував зазначених положень закону та дійшов помилкового висновку про те, що неналежне повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів є підставою для визнання таких торгів недійсними.

Разом з тим, у матеріалах справи наявні докази повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, арешт майна боржника та провадження експертної оцінки майна (т. 1 а. с. 17, 66, 75 ).

Вирішуючи справу, суд першої інстанції правильно керувався тим, що позивач був обізнаний з тим, що його майно є предметом іпотеки, на нього судом звернено стягнення та відкрито виконавче провадження. Зазначене майно арештовано державним виконавцем та здійснено експертну оцінку цього майна. Позивачем не було надано жодних доказів щодо його спроб проведення погашення заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права та із дотриманням норм процесуального права, тому це рішення необхідно залишити в силі, а рішення апеляційного суду - скасувати.

Керуючись статтями 402, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Плюс ЛТД» та Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Львівської області від 20 лютого 2017 року скасувати.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 31 серпня 2016 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк