Постанова

Іменем України

09 червня 2021 року

місто Київ

справа № 344/20757/18

провадження № 61-21439св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, Державне підприємство "Сетам",

третя особа - Акціонерне товариство "УкрСиббанк",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Максюти І. О., Горейко М. Д., Матківського Р. Й.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав позов до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (далі - ВДВС), Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам") про визнання недійсними електронних торгів та протоколу їх проведення.

Позивач обґрунтовував пред'явлені вимоги тим, що головним державним виконавцем ВДВС 11 травня 2018 року відкрито виконавче провадження № 56376264 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого

Івано-Франківським міським судом 04 травня 2012 року № 0970/2-283/2011, відповідно до якого проводиться стягнення у солідарному порядку з нього (ОСОБА_1), ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") заборгованості у розмірі 778 625,40 грн та судових витрат. У подальшому, державним виконавцем звернено стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить йому на праві приватної власності та незаконно передано цю квартиру на реалізацію шляхом проведення ДП "Сетам" електронних торгів.

За результатами третіх електронних торгів, які відбулися 13 грудня 2018 року, згідно з протоколом № 375568 переможцем став учасник № 3, який придбав майно (лот номер 315193 - квартиру) за ціною 784 540,00 грн.

Позивач вважає, що проведені електронні торги та винесений за результатом їх проведення протокол № 375568 є незаконними та нечинним, оскільки під час проведення прилюдних торгів не дотримано вимог чинного законодавства України та допущено істотні порушення його прав і законних інтересів. Так, інформація про характеристику квартири, переданої на електронні торги, не відповідає дійсності, оскільки відповідно до технічного паспорта, виданого Івано-Франківським бюро технічної інвентаризації 18 серпня 2008 року, спірна квартира складається з чотирьох житлових кімнат, житлова площа квартири - НОМЕР_2,9 кв. м, загальна площа квартири - 140,5 кв. м, у тому числі комора 2,3 кв. м. Зазначене також підтверджується звітом від 18 серпня 2008 року про незалежну оцінку квартири АДРЕСА_2. Втім, відповідачі, приховуючи всі обставини, намагалися реалізувати його квартиру як двокімнатну з житловою площею 38,6 кв. м, яка розташована на 5 поверсі.

Також оцінка вартості нерухомого майна проведена з істотним порушенням положень чинного законодавства та є такою, що порушує права та інтереси ОСОБА_1. Так, оцінювачем 25 червня 2018 року не проведено безпосереднє ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом огляду та дослідження приміщень, ОСОБА_1 не повідомлено про проведення огляду об'єкта оцінки і про необхідність забезпечення доступу для огляду приміщень об'єкта оцінки. Також оцінювач взяв до уваги об'єкт нерухомого майна як двокімнатну квартиру, житловою площею 38,6 кв. м, кухнею та іншими приміщеннями, а фактично ця квартира складається з чотирьох кімнат (чотирикімнатна), кухні, інших приміщень, житловою площею НОМЕР_2,9 кв. м; жодного погодження ціни продажу предмета іпотеки, переданого на електроні торги, іпотекодержателем (ПАТ "УкрСиббанк") з позивачем не було, та, відповідно, він і не знав про існування виконавчого провадження, самостійно погодити з іпотекодержателем ціну він не міг. ДП "Сетам" не повідомило позивача про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу спірного майна, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Наслідком допущеного невиконання вимог чинного законодавства стало порушення прав позивача, який в значному розмірі недоотримав грошові кошти від реалізації належного йому майна та незаконно позбавлений права на володіння своїм майном.

Сума, яка підлягає до стягнення з ОСОБА_1, становить 856 682,94 грн, а незаконна реалізація квартири за нижчою ціною у сумі 784 540,00 грн не повною мірою задовольнить вимоги іпотекодержателя, оскільки частина грошових коштів підлягає виплаті на винагороду державного виконавця, інші виконавчі дії, що призведе до існування залишку заборгованості перед іпотекодержателем та втратою позивачем коштів, які він витратив на ремонт квартири.

Стислий виклад заперечень інших учасників справи

Відповідачі заперечували проти пред'явлених позовних вимог з підстав їхньої необґрунтованості.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Івано-Франківського суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2019 року позов задоволено. Визнано недійсними електронні торги щодо продажу квартири АДРЕСА_2, які проведені ДП "Сетам" 13 грудня 2018 року та за результатами яких складено протокол № 375568. Визнано недійсним протокол від 13 грудня 2018 року № 375568 про проведення електронних торгів щодо продажу квартири АДРЕСА_2, які проведені ДП "Сетам" 13 грудня 2018 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався положеннями статей 41, 47 Конституції України, статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", статті 43 Закону України "Про іпотеку", статей 51,56,57 Закону України "Про виконавче провадження", статті 203 ЦК України. Встановивши, що ціна продажу предмета іпотеки з іпотекодавцем (власником) узгоджена не була, вартість квартири, проданої на електронних торгах, є істотно заниженою, іпотекодавець (власник) не був повідомлений про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу квартири, тому мало місце порушення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, а внаслідок продажу квартири порушено права позивача і фактично позбавлено його єдиного житла.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у позові.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, керувався тим, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем, відповідно, є переможець електронних торгів. Виходячи з наведеного, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів.

Встановлено, що грошові кошти у сумі 745 278,80 грн, які одержано від ОСОБА_3 за результатами реалізації майна у виконавчому провадженні № 56376264 станом на 13 листопада 2019 року, знаходяться на депозитному рахунку відділу, що підтверджується листом ВДВС від 14 листопада 2019 року № 72769 та виписками з рахунку.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 19 грудня 2018 року задоволено заяву про забезпечення позову, а способом забезпечення позову визначена заборона головному державному виконавцю ВДВС видавати акт про проведені електронні торги 13 грудня 2018 року щодо реалізації лоту № 315193 до набрання рішенням у справі законної сили, що стало безпосередньою перешкодою для переможця торгів ОСОБА_3 у отриманні акта, який є підставою для оформлення права власності, а кошти, внесені нею на депозитний рахунок продавця, їй не повернуті і вона не відмовилася від договору купівлі-продажу, а також не втратила можливості на отримання такого акта у разі скасування заходів забезпечення позову.

Це свідчить про те, що оскаржуваним рішенням вирішені питання про права та інтереси ОСОБА_3. Звертаючись із позовом про визнання недійсними електронних торгів, позивач пред'явив позов лише до однієї із сторін правочину - продавців, а переможець торгів ОСОБА_3 не залучена до участі у справі. Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства та враховуючи обмежені процесуальні можливості на залучення апеляційним судом співвідповідачів, суд дійшов висновку, що позов пред'явлено не до всіх належних відповідачів, які мають відповідати за цим позовом, у зв'язку із чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а у задоволенні позову необхідно відмовити з підстав незалучення всіх належних відповідачів у справі.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у грудні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заявник зазначає, що апеляційний суд дійшов помилкового та передчасного висновку про те, що ОСОБА_3 має бути залучена до участі у справі як співвідповідач. Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, передбачених законодавством. Однак у справі, що переглядається, правочин фактично укладений не був, акт про проведені торги та свідоцтво про придбання майна не видавалися. Таким чином, ОСОБА_3 не потрібно було залучати до участі у справі, оскільки вона не набула прав на спірне майно.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ДП "Сетам" просить касаційну скаргу відхилити, оскаржуване судове рішення залишити без змін. Відповідач зазначив, що не є належним відповідачем у справі.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law22~) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law23~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law24~.

Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2019 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності ~law25~.

За змістом правил частини 1 та 3 статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному статті 263 ЦПК України. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги правильність застосування норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 20 липня 2007 року ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 140,5 кв. м, житловою площею 38,6 кв. м.

Відповідно до технічного паспорта, виданого Івано-Франківським бюро технічної інвентаризації 18 серпня 2008 року, квартира складається з чотирьох житлових кімнат, житлова площа квартири НОМЕР_2,9 кв. м, загальна площа квартири 140,5 кв. м, у тому числі комора 2,3 кв. м.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку квартири від 18 серпня 2008 року, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 з метою визначення ринкової вартості об'єкта оцінки для передачі в банківську заставу, вартість об'єкта оцінки (збудованої на шостому та мансардному поверхах шестиповерхового житлового будинку дворівнева чотирикімнатна квартира НОМЕР_1, загальною площею 140,5 кв. м) становить 823 780,00 грн.

На виконанні у ВДВС перебуває виконавче провадження № 56376264 з виконання виконавчого листа від 04 травня 2012 року № 0907/2-283/2011.

11 травня 2018 року головним державним виконавцем Кузиком І. І. на підставі постанови відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 0907/2-283/2011; стягувачем є ПАТ "УкрСиббанк".

29 травня 2018 року на адресу ВДВС надійшла заява ПАТ "УкрСиббанк" про першочергове звернення стягнення на предмет іпотеки, квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

30 травня 2018 року ухвалено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Виконавчі дії проведені у присутності понятих: ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Підпис боржника у постанові відсутній.

13 червня 2018 року державним виконавцем призначений суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання ОСОБА_7.

Згідно з висновком оцінювача про вартість майна від 25 червня 2018 року ринкова вартість двокімнатної квартири, загальною площею 140,5 кв. м, становить 1 120
720,00 грн. Під час виконання оцінки був проведений візуальний огляд, вивчена технічна документація, надана замовником. Оцінювач виходив з достовірності наданих замовником документів про об'єкт оцінки та зібраної під час виконання оцінки інформації.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 02 серпня 2018 року, ОСОБА_1 є власником двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.

У матеріалах справи наявна заявка на реалізацію описаного й арештованого майна державним виконавцем від 10 серпня 2018 року № 41017, відповідно до якої ВДВС направляє документи для внесення інформації про описане та арештоване майно на сайт електронних торгів арештованого майна.

На підставі заявки на реалізацію арештованого майна від 10 серпня 2018 року № 41017 розміщено інформаційне повідомлення про реалізацію двокімнатної квартири АДРЕСА_2.

Згідно з протоколом проведення електронних торгів від 01 листопада 2018 року такі торги 01 листопада 2018 року не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 375568 торги відбулися 13 грудня 2018 року: продано двокімнатну квартиру НОМЕР_1, загальною площею 140,5 кв. м.

22 грудня 2018 року ДП "Сетам" направило до ВДВС протокол проведення електронних торгів №375568 для подальшого складання акта про реалізацію предмета іпотеки.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 13 грудня 2018 року № 375568 переможцем торгів стала ОСОБА_3 із зазначенням її персональних даних (ідентифікаційного податкового номера та зареєстрованого місця проживання). Цей протокол містить підписи переможця та організатора та у ньому зазначено, що на рахунок продавця має бути перерахована сума коштів у розмірі 745 278,80 грн у строк до 28 грудня 2018 року.

03 січня 2019 року ВДВС повідомлено ДП "Сетам" про внесення грошових коштів станом на 03 січня 2019 року на рахунок обліку депозитних сум ВДВС за лот №
315193.

Оцінка аргументів касаційної скарги

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством.

Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини 1 статті 650, частини 1 статті 655 та частини 4 статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина 1 статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та/або організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, як відповідачі мають залучатися усі сторони правочину - відповідний орган державної виконавчої служби, організатор електронних торгів і переможець таких торгів.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18).

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Такий саме висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

У справі, що переглядається, позивачі пред'явили позов до ДП "Сетам", ВДВС. АТ "УкрСиббанк" залучений до участі у справі як третя особа, а переможець торгів - ОСОБА_3 не залучена до участі у справі у будь-якому процесуальному статусі.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові, оскільки внаслідок визначення неналежного (неповного) складу відповідачів відсутні підстави для вирішення та задоволення такого позову.

При цьому, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що, оскільки ухвалою Івано-Франківського міського суду від 19 грудня 2018 року задоволено заяву про забезпечення позову, а способом забезпечення позову визначена заборона головному державному виконавцю ВДВС видавати акт про проведені електронні торги 13 грудня 2018 року щодо реалізації лоту № 315193 до набрання рішенням у справі законної сили, що стало безпосередньою перешкодою для переможця торгів ОСОБА_3 у отриманні акта, який є підставою для оформлення права власності, а грошові кошти, внесені нею на депозитний рахунок продавця, їй не повернуті і вона не відмовилася від договору купівлі-продажу, а також не втратила можливості на отримання такого акта у разі скасування заходів забезпечення позову.

Доводи заявника щодо неотримання згаданого акта про проведені електронні торги та, як наслідок, відсутності порушених прав покупця лота, спростовуються наведеними обставинами.

Отже, суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, обґрунтовано врахував, що до участі у справі не залучені особи, чиї права та обов'язки порушено оскаржуваним судове рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд встановив, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають. Інші доводи касаційної скарги спрямовані на зміну оцінки доказів, здійсненої судами, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції та не може бути здійснене цим судом під час перегляду оскаржуваних судових рішень.

Враховуючи наведене, Верховний Суд зробив висновок, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик