Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.08.2018 року у справі №522/2189/18

Постанова

Іменем України

10 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 522/2189/18

провадження № 61-41892св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Крата В. І. (суддя-доповідач), КурилоВ.П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3,

третя особа - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 09 липня 2018 року у складі судді: Громіка Р. Д.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3, третя особа - Приморська районна адміністрація виконавчого комітету одеської міської ради, про знесення самочинно збудованої будівлі гаражу та прибудови до нього, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Розкідайлівська, 43.

Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

У травні 2018 року ОСОБА_3, відповідач по справі, подала заяву, в якій просила суд стягнути з позивача на її користь судові витрати, пов'язані з розглядом справи на суму 2 526,50 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30 травня 2018 року заяву ОСОБА_3 про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 1 825,00 грн.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на виконання вимог статі 134 ЦПК України адвокатом надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. Окрім цього, суд виходив зі того, що обґрунтованими є витрати адвоката на підготовку відзиву та за участь в одному судовому засіданні.

Короткий зміст ухвалою суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 09 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 30 травня 2018 року повернуто.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, апеляційна скарга згідно із статті 357 ЦПК України не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції. За наведених обставин, апеляційне провадження за апеляційною скаргою на ухвалу суду про розподіл судових витрат порушено бути не може, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Аргументи учасників справи

У серпні 2018 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 09 липня 2018 року, в якій просить оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати та направити справу на продовження розгляду до апеляційної інстанції. При цьому посилалася на те, що апеляційним судом порушено норми процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що пунктом 13 частини першої статті 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали щодо визначення розміру судових витрат. Розмір витрат на правничу допомогу визначається відповідно до статті 137 ЦПК України. Таким чином, позивач оскаржував ухвалу, якою, на його думку, було неправильно визначено розмір витрат на правничу допомогу.

У вересні 2018 року ОСОБА_3 надіслала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін. Відзив мотивований безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги. ОСОБА_3 зазначає, що суд на підставі Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року правильно зазначив, що окремо від рішення суду в апеляційному порядку може бути оскаржені ухвали суду першої інстанції відповідно до буквального змісту кожного з пунктів.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2019 року справа призначена до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30 травня 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 1 825,00 грн.

Аналіз змісту апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 30 травня 2018 року свідчить, що позивач не погоджувалась із оскарженою ухвалою суду першої інстанції щодо стягнення із неї витрат на правничу допомогу. Зокрема зазначала, що відповідачем не надавався під час судового розгляду документи про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, розрахунок таких витрат, тощо. Окрім цього, ОСОБА_2 указувала, що добросовісно користувалася своїми процесуальними правами. Тому просила скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 30 травня 2018 року та відмовити у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Згідно пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

У пункті 13 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат.

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

При поверненні апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не врахував, що оскаржена ОСОБА_2 ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 30 травня 2018 року стосується визначення розміру судових витрат і за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_2 рішення по суті спору не ухвалювалося, а постановлено 10 травня 2018 року ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_2 за її заявою залишено без розгляду.

Таким чином, висновок апеляційного суду про те, що ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 30 травня 2018 року про стягнення з ОСОБА_2 судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, є помилковим.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Тому доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржена ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі та їх постановлено без додержанням норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 09 липня 2018 року скасувати.

Справу № 522/2189/18 направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасована ухвала апеляційного суду Одеської області від 09 липня 2018 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. І. Крат

В.П. Курило