Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 11.09.2018 року у справі №390/57/17
ПостановаІменем України03 лютого 2021 рокум. Київсправа № 390/57/17провадження № 61-43265св18Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:головуючого - Крата В. І.,суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,учасники справи:
позивач за первісним позовом - ОСОБА_1,відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3, Созонівська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області,треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5,позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
треті особи: Созонівська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5,розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2018 року у складі судді Пасічника Д. І. та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 17 липня 2018 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Письменного О. А., Чельник О. І.,ВСТАНОВИВ:Історія справиКороткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3, Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області про визнання приватизації недійсною, скасування рішень, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення.Позов мотивований тим, що вона є мешканкою гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. У зв'язку з перебуванням у трудових відносинах з державним підприємством Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція 24 квітня 1980 року за наказом № 110 їй надано в користування дві житлові кімнати, площею 16 кв. м. і 9 кв. м., а також допоміжне приміщення (комору), площею 9,9 кв. м.28 жовтня 2003 року вказаний гуртожиток прийнято у комунальну власність територіальної громади с. Созонівка, з того часу гуртожиток перебуває на праві повного господарського відання сільської ради.На підставі рішення виконкому Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області № 02 від 31 січня 2007 року, ОСОБА_1 на сім'ю у складі шести осіб: ОСОБА_1; її чоловік - ОСОБА_6; матір - ОСОБА_7; донька - ОСОБА_5; син - ОСОБА_4; малолітній онук - ОСОБА_8, видано ордер на право зайняття трьох кімнат, загальною площею 52,4 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1.28 квітня 2010 року ОКП "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" проведено технічну інвентаризацію, за результатами якої встановлено, що допоміжне суміжне приміщення (комора) є складовою частиною приміщення, на яке ОСОБА_1 набула право користування відповідно до ордеру НОМЕР_2 від 28 березня 2007 року.
Згідно технічного паспорта, виготовленого ОКП "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 04 липня 2016 року, житлове приміщення (квартира) замовника ОСОБА_1 складається з трьох жилих кімнат площею 38,8 кв. м., та допоміжного приміщення (комори) площею 9,9 кв. м., загальна площа - 49,7 кв. м.З часу вселення ОСОБА_1 разом із сім'єю постійно проживає у зазначених кімнатах гуртожитку, які є їх єдиним місцем проживання. Спірне приміщення - комора завжди утримувалося ОСОБА_1 та використовувалося як допоміжне приміщення.З метою реалізації свого права на приватизацію на вказані вище кімнати ОСОБА_1 зверталась до Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, однак жодних рішень, розпоряджень чи належним чином оформленої відмови від сільської ради, як органу приватизації, їй не надано.Проте, рішенням Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області № 103-8/16 від 12 серпня 2016 року надано дозвіл на приватизацію та оформлення права власності ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на допоміжне приміщення (комору), хоча позивач ОСОБА_1 не давала своєї згоди на вселення будь-кого в спірне приміщення. На підставі вказаного рішення, Созонівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області видано ОСОБА_2 і ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на нерухоме майно від НОМЕР_3 від 22 серпня 2014 року.З урахуванням уточнених позовних вимог просила:
визнати недійсним рішення виконавчого комітету Созонівської сільської ради Кіровоградського Кіровоградської області від 9 червня 2016 року № 27 про вселення до кімнати АДРЕСА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_3;визнати частково недійсним рішення Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 12 серпня 2016 року № 103-8/16 в частині надання дозволу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на приватизацію кімнати АДРЕСА_2, у рівних частках;визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3 від 22 серпня 2014 року, видане на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на кімнату АДРЕСА_2, на підставі рішення Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 12 серпня 2016 року № 103-8/16;виселити відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з кімнати АДРЕСА_2, без надання іншого житлового приміщення;скасувати реєстраційний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 1006493235225 про право власності ОСОБА_2 на 1/2 частку кімнати, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, номер запису про право власності 16023358 від 22 серпня 2016 року;
скасувати реєстраційний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 1006493235225 про право власності ОСОБА_3 на 1/2 частки кімнати, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, номер запису про право власності ~organization0~ від 22 серпня 2016 року;визнати недійсним рішення виконавчого комітету Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області НОМЕР_3 від 09 червня 2016 року "Про переведення нежитлового приміщення до категорії житлових".У лютому 2017 року ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_1, треті особи:Созонівська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про усунення перешкод в здійсненні права користування житловим приміщенням шляхом виселення.Зустрічний позов мотивований тим що, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3 від 22 серпня 2014 року, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є власниками кімнати АДРЕСА_2. ОСОБА_1 самоправно зайняла спірну кімнату, створює їм перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належним їй нерухомим майном, не надає доступу до приміщення кімнати, використовує його на власний розсуд.
Просила усунути перешкоди в здійсненні права користування житловим приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_2 шляхом виселення ОСОБА_1 із вказаної кімнати.Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанціїРішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 17 липня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1, від імені якої діє ОСОБА_9, до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання приватизації недійсною, скасування рішень, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення, відмовлено.Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Созонівська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в здійсненні права користування житловим приміщенням шляхом виселення задоволено.Усунуто перешкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в здійсненні права користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, шляхом виселення ОСОБА_1 із вказаної кімнати.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов до висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про недоведеність позовних вимог, відсутність доказів на підтвердження доводів позивача щодо виникнення будь-якого права на спірну кімнату та незаконності дій Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області при прийнятті рішення про переведення спірного приміщення у житлове, виділення в користування та передачу у власність в порядку приватизації кімнати гуртожитку ОСОБА_10 та ОСОБА_3, безпідставність вимог про усунення перешкод у користуванні власністю і виселення останніх, оскільки право володіння, розпорядження і користування вказаним позивачем нерухомим майном їй не належить.Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є власниками спірного житлового приміщення в рівних частинах, однак їх право щодо володіння, користування та розпорядження цим майном порушується ОСОБА_1, яка на власний розсуд його використовує і перешкоджає доступу до приміщення.Короткий зміст вимог касаційної скаргиУ серпні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 17 червня 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, в задоволенні зустрічного позову відмовити.Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргуКасаційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без достатніх на те правових підстав займають спірну кімнату. Спірне допоміжне приміщення відповідачам в установленому законом порядку не надавалось і відповідно до
Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" вони не наділені правом його приватизувати. Созонівською сільською радою при прийнятті рішення про переведення нежитлового приміщення до категорії житлових від 09 червня 2016 року не було враховано, що спірне допоміжне приміщення не відносилось до нежитлового фонду і не було самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.Допоміжні приміщення (кладовки, сараї тощо) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" містить у собі заборону щодо реалізації громадянами права на безоплатну приватизацію житла поза межами санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї. Згідно з технічними характеристиками та поверховим планом спірна кімната має площу усього 9,9 кв. м.Позиція інших учасників справиУ грудні 2018 року Созонівська сільська рада подала відзив на касаційну скаргу.
У відзиві зазначено, що згідно єдиного документа, який дає право на зайняття приміщень, а саме, ордеру НОМЕР_2 від 28 березня 2007 року, ОСОБА_1 та членам її сім'ї надано право на зайняття житлових приміщень, а саме, трьох житлових кімнат без будь-якого допоміжного приміщення площею 9,9 кв. м. ОСОБА_1 не доведено належними доказами вимоги стосовно наявності у неї права на спірне приміщення площею 9,9 кв. м. у гуртожитку по АДРЕСА_1, яке надане ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_3.Рух справи в суді касаційної інстанціїУхвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу № 390/57/17 з суду першої інстанції.У листопаді 2018 року матеріали цивільної справи № 390/57/17 надійшли до Верховного Суду.15 квітня 2020 року цивільна справа передана судді-доповідачу Дундар І. О.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2020 року касаційне провадження у цій справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 447/455/17.Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року поновлено касаційне провадження у справі № 390/57/17, справу призначено до судового розгляду.Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення"
Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності
Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності
Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України
Цивільного процесуального кодексу України
Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.Позиція Верховного СудуКолегія суддів частково приймає аргументи, викладені у касаційній скарзі, з таких підстав.
Суди встановили, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будівля гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.Гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_1, прийнято у комунальну власність територіальної громади с. Созонівка на підставі рішення вісімнадцятої сесії Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області двадцять четвертого скликання № 188 від 18 вересня 2003 року.Згідно наказу № 110 по Кіровоградській державній сільськогосподарській дослідній станції від 24 квітня 1980 року ОСОБА_1 виділено дві кімнати в гуртожитку на першому поверсі площею 16 кв. м. та 9 кв. м. з підсобним приміщенням.28 березня 2007 року Созонівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області видано ордер НОМЕР_2 на право зайняття жилого приміщення, на підставі рішення виконкому Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області № 02 від 31 січня 2007 року, за яким ОСОБА_1 з сім'єю із 5 осіб (чоловік - ОСОБА_6; мати - ОСОБА_7; донька - ОСОБА_5; син - ОСОБА_4; онук - ОСОБА_8) мають право зайняття жилого приміщення площею 52,4 кв. м., яке складається із трьох кімнат за адресою: АДРЕСА_1.Рішенням сесії Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області шостого скликання № 663-31/15 від 14 серпня 2015 року скасовано рішення сільської ради № 29-3/10 від 20 липня 2010 року "Про надання цілісному майновому комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, статусу соціальне житло". Затверджено "Положення про порядок передачі житлових приміщень гуртожитків, що належать до комунальної власності територіальної громади с.
Созонівка".09 вересня 2015 року ОСОБА_1 зверталася із заявою, що зареєстрована за № 279, до голови Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, про надання дозволу на приватизацію кімнат НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, що розташовані в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, які вона займає разом із членами своєї сім'ї.Згідно технічного паспорта на будівлю гуртожитку, виготовленого ОКП "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" станом на 22 жовтня 2015 року на замовлення Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, яким проведено інвентаризацію, підраховано загальну площу приміщення та встановлено технічні характеристики гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, спірне приміщення площею 9,9 кв. м розташоване на першому поверсі зазначене під номером VII як кладова.23 травня 2016 року ОСОБА_2 звернулася з заявою, що зареєстрована за № 151, до голови Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, про надання їй та її малолітній дочці ОСОБА_3, кімнати для постійного проживання в гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.31 травня 2016 року ОСОБА_2 звернулася з заявою, що зареєстрована за № 167, до голови Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, про вирішення питання можливості переведення нежитлового приміщення в житлове в гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, загально площею 9,9 кв. м. до категорії житлових з присвоєнням номеру кімнати - 6а.
На підставі рішення виконавчого комітету Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області сьомого скликання НОМЕР_3 від 09 червня 2016 року вказане нежитлове приміщення у гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, переведено до категорії житлових, та присвоєно номер даній кімнаті - 6а.Рішенням виконавчого комітету Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області сьомого скликання № 27 від 09 червня 2016 року надано дозвіл ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вселення до кімнати гуртожитку, за адресою: АДРЕСА_2, та рекомендовано звернутися до відповідальної особи по реєстрації місця проживання та зняття із реєстрації місця проживання для здійснення реєстрації місця проживання.12 липня 2016 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до голови Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, про надання дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_2, яку вона займає разом із членами сім'ї на умовах найму.Згідно з технічним паспортом, виготовленим станом на 17 червня 2016 року на замовлення ОСОБА_2, проведено інвентаризацію та встановлено технічні характеристики кімнати гуртожитку АДРЕСА_2, загальною площею 9,9 кв. м.Відповідно до технічного паспорта, виготовленого ОКП "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" станом на 04 липня 2016 року на замовлення ОСОБА_1, проведено інвентаризацію та встановлено технічні характеристики кімнат гуртожитку НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_2 та підсобного приміщення у житловому гуртожитку АДРЕСА_1, станом на 04 липня 2016 року, квартира посімейного, спільного заселення розташована на 1 поверсі, складається з 3 кімнат, житловою площею 39,8 кв. м: 12,9 кв. м, 17,3 кв. м, 9,6 кв. м, та комори площею 9,9 кв. м., загальна площа становить 49,7 кв. м.
Рішенням восьмої сесії Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області сьомого скликання № 103-8/16 від 12 серпня 2016 року надано дозвіл на приватизацію кімнат в гуртожитку, зокрема, за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у рівних частинах.Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3 від 22 серпня 2014 року, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, є власниками кімнати у будівлі гуртожитку, загальною житловою площею 9,9 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, в рівних частинах, що також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек і Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 66385828 від 22 серпня 2016 року.Відповідно до акту засідання комісії
ЖКГ Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 04 жовтня 2016 року кімната АДРЕСА_2, або інше підсобне або допоміжне приміщення ОСОБА_1 та членам її родини не надавалися, інші відомості не обліковуються, рішення не приймалися.Зазначена кімната була незаконно зайнята ОСОБА_1, правові підстави для її користування відсутні.Згідно з довідкою Созонівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області № 217 від 16 лютого 2017 року ОСОБА_1 не зверталася до сільської ради із заявою про приватизацію кімнати гуртожитку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2. Житлові кімнати у вказаному гуртожитку надавалися ОСОБА_1 без допоміжного приміщення, площею 9,9 кв. м.
Згідно висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи № 29/39 від 01 червня 2017 року функціональне призначення приміщення АДРЕСА_2, є забезпечення експлуатації гуртожитку та побутового обслуговування і задоволення санітарно-гігієнічних потреб його мешканців. Вказане приміщення фактично відноситься до типу допоміжних та являється підсобним. Такий висновок експерта ґрунтується на тому, що за фактичними об'ємно-планувальними особливостями, досліджуване приміщення НОМЕР_7, площею 9,9 кв. м, є взаємопов'язаним з приміщенням ІХ - санвузол та ХІ - душ, а також за своїми параметрами не може забезпечити мінімальний комфорт для проживання двох осіб.Правовідносини, що пов'язані з житловими правами мешканців у гуртожитках, регулюються
Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".Відповідно до статті 1-1 Закону України "
Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків":- допоміжні приміщення у гуртожитку - приміщення у гуртожитку, призначені для забезпечення експлуатації гуртожитку як житлового комплексу та побутового обслуговування і задоволення санітарно-гігієнічних потреб його мешканців (кухні, санвузли, сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні (позакімнатні) коридори, колясочні, кладові, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення);- жилі приміщення у гуртожитку - приміщення у гуртожитку (жилі кімнати, жилі блоки чи жилі секції), призначені та придатні відповідно до вимог законодавства до житла, призначеного для постійного проживання у ньому;
- нежилі приміщення у гуртожитку - приміщення адміністративного, господарського та іншого призначення (для проведення культурно-масових заходів, навчання, спортивних занять, відпочинку, громадського харчування, медичного і побутового обслуговування тощо), що входять до житлового комплексу гуртожитку, але не належать (не віднесені) до жилих (житлових) приміщень і є самостійними об'єктами цивільно-правових відносин.Згідно з частиною
1 статті
6 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" власники житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у гуртожитку, відповідно до своєї частки у майні гуртожитку. Допоміжні приміщення у гуртожитку передаються у спільну сумісну власність безоплатно і окремо приватизації не підлягають.Відповідно до пункту
2 статті
10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін. ) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.У рішенні від 02 березня 2004 року №4-рп/2004 року Конституційним Судом України роз'яснено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін. ) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього; власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир; питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, влаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
Європейський суд з прав людини вказав, що суд відмічає спільність позицій сторін у тому, що до реконструкції горище, про яке йдеться, належало на праві спільної власності всім власникам квартир у будинку, включно із заявниками. Отже, стаття 1 Першого протоколу застосовна в цій справі. Відповідно рішення місцевого органу влади щодо укладення контракту на реконструкцію горища третьою особою становило втручання у право заявників володіти своїм майном у значенні першого речення зазначеної статті.. Беручи до уваги зазначені вище висновки, що із самого початку заявники мали право на частку власності на горище, Суд вважає встановленим той факт, що після переобладнання горища під мансардний поверх, який було передано інвесторам, заявники втратили своє майно. Отже, їх позбавили їхнього майна у значенні другого речення статті 1 Першого протоколу (SERYAVIN AND OTHER
S v. UKRAINE, № 4909/04, § 41,46, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).Відповідно до частини
4 статті
263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2020 року у справі № 914/554/19 зазначено, що "допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону, стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.Таким чином, для вирішення даного спору необхідно визначити правовий режим спірного приміщення, а саме, встановити, чи відноситься вказане приміщення до допоміжних, чи є нежитловим приміщенням у структурі гуртожитку, та з'ясувати, чи порушуються права позивача.Згідно з частинами
1 ,
2 та
3 статті
367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Таким чином, апеляційний суд не з'ясував в повному обсязі обставини справи, не визначив правовий режим спірного приміщення та дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2.Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті
400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).Висновки за результатами розгляду касаційної скаргиДоводи касаційної скарги дають підстав для висновку, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.Керуючись статтями
400,
411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409,416
ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.Постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 17 липня 2018 року скасувати.Справу № 390/57/17 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції постанова апеляційного суду Кіровоградської області від 17 липня 2018 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.Головуючий В. І. КратСудді: Н. О. АнтоненкоІ. О. ДундарЄ. В. Краснощоков
М. М. Русинчук
Пошук
page
telegram
viber
youtube