Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.11.2019 року у справі №533/949/19

Постанова

Іменем України

04 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 533/949/19

провадження № 61-20021ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

заінтересована особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Балкова-Петренко Таміла Михайлівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану в його інтересах адвокатом Єрмак Вікторією Олександрівною, на ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2019 року

у складі судді Оксенюк М. М. та постанову Полтавського апеляційного суду

від 17 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Панченка О.

О., Одринської Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

і після смерті якої залишилось спадкове майно.

В обґрунтування позову посилався на те, що його батько, ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, був рідним братом ОСОБА_2, тобто він є племінником спадкодавця ОСОБА_2 та її єдиним спадкоємцем.

Оскільки відсутні відповідні особисті документи, що підтверджують ступінь спорідненості між ним та спадкодавцем, ОСОБА_1 просив встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_2, а саме те, що він є племінником спадкодавця, з метою одержання свідоцтва про право на спадщину.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2019 року заявнику ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження

за заявою про встановлення факту родинних відносин і роз'яснено право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлення вказаного вище юридичного факту необхідно заявнику для захисту його спадкових прав після смерті спадкодавця, отже вбачається спір про право, який повинен розглядатися в позовному провадженні.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відмову

у відкритті провадження у справі з підстав існування спору про право, роз'яснивши заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах

із дотриманням правил підсудності.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 08 листопада 2019 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Єрмак В. О., посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги вказує, що висновок суду про наявність спору про право є помилковим, оскільки він, ОСОБА_1, є єдиним племінником

та єдиним спадкоємцем ОСОБА_2.

Заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_1, подана ним 24 липня 2014 року, надійшла до нотаріуса

28 липня 2014 року, і з того часу він вчиняв дії щодо оформлення документів для встановлення факту родинних відносин.

Відмовляючи у відкритті провадження за його заявою, суди першої й апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність спору про право та про те, що існують інші зацікавлені особи, спадкових прав яких може стосуватись рішення у цій справі, без відкриття провадження та перевірки всіх обставин, отже, висновок про відмову у відкритті провадження у справі за його заявою про встановлення факту родинних відносин, поданою в порядку окремного провадження,

є передчасним та зроблений з порушенням норм процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником - адвокатом Єрмак В. О., до Верховного Суду не надходило.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2019 року ОСОБА_4 відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано з Козельщинського районного суду Полтавської області цивільну справу № 533/949/19

про встановлення факту родинних відносин.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Оскільки касаційна скарга подана до суду 08 листопада 2019 року, то за таких обставин розгляд касаційної скарги Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами 1 , 2 статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до статті 315 ЦПК України, в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із змісту заяви

про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право. У разі, якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, то залишає заяву без розгляду.

Звернувшись до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, ОСОБА_1 посилався на те, що він є племінником спадкодавця

ОСОБА_2 та є її єдиним спадкоємцем за законом.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості висновку судів першої та апеляційної інстанцій про існування у випадку, який розглядається, спору про право, колегія суддів враховує положення статті 1266 ЦК України, відповідно до якої племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини, за правом представлення. Цивільний кодекс України не визначає окремо племінників спадкодавця як спадкоємців за законом, які одержують право на спадкування почергово.

При цьому, як вбачається із матеріалів, доданих до заяви ОСОБА_1 до суду, його батько, рідний брат спадкодавця ОСОБА_2, на час її смерті був живий, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_2, таким чином самостійних підстав

для спадкування за правом представлення у розумінні Цивільного Кодексу України у ОСОБА_1, як племінника спадкодавця, не виникло.

Отже, з огляду на наведене, касаційний суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що в даному випадку вбачається спір

про право, який повинен розглядатися в позовному провадженні, а доводи касаційної скарги щодо відсутності спору про право слід визнати такими,

що не спростовують висновки судів.

Інші доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки такі судові рішення є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням вимог процесуального та матеріального закону, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове рішення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану в його інтересах адвокатом Єрмак Вікторією Олександрівною, залишити без задоволення.

Ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 07 серпня

2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун М. Є. Червинська