Історія справи

Постанова КЦС ВП від 09.09.2019 року у справі №645/4229/16

Постанова

Іменем України

28 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 645/4229/16-ц

провадження № 61-31221св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2017 року у складі судді Бабкової Т. В. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 травня 2017 року у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Кругової С. С., Котелевець А. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 29 березня 2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 8 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

У зв'язку зі смертю відповідача банк подав уточнену позовну заяву, зазначивши відповідачем ОСОБА_1, яка за твердженням позивача, постійно проживала з померлим на час відкриття спадщини.

Посилаючись на указані обставини, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 14 841,38 грн заборгованості за кредитним договором від 29 березня 2012 року б/н.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2017 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки банк не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_2, що вона у встановленому порядку прийняла спадщину, що за життя ОСОБА_2 взагалі належало будь-яке рухоме чи нерухоме майно, і у неї виник обов'язок відповідати перед кредитором у межах вартості успадкованого майна, а тому вважав, що відсутні підстави для задоволення позову.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 травня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції про недоведеність позову відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала за однією адресою зі своїм чоловіком, а тому в силу вимог частини 3 статті 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину після смерті спадкодавця. Обставини щодо складу та вартості спадкового майна в силу вимог статей 10, 60 ЦПК України 2004 року має доводити відповідач. Суд не сприяв у збиранні доказів щодо наявності у спадкодавця спадкового майна.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 645/4229/16-ц із суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Указана справа передана до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 29 березня 2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 8 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Станом на дату смерті заборгованість позичальника становила 14841,38 грн, яка складалася із: 8 107,92 грн заборгованості за кредитом, 5435,22 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 1298,24 грн заборгованості з пені та комісії.

Згідно з відповіддю 12-ї Харківської державної нотаріальної контори від 10 жовтня 2016 року із заявами про прийняття спадщини ОСОБА_2 ніхто не звертався, свідоцтво про спадщину нікому не видавалось.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Згідно з частиною 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого частиною 3 статті 1268 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини 1 статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Відповідно до положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна.

Тобто, до спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 1282 ЦК України; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 12 ЦПК України 2004 року).

Враховуючи недоведеність позивачем факту наявності та об'єму спадкового майна після смерті ОСОБА_2, у межах вартості якого спадкоємець останнього несе відповідальність перед кредитором, колегія судів погоджується із висновками судів про необґрунтованість позову банку до спадкоємця боржника.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, оскільки зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції, були предметом дослідження у суді із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Частиною 3 статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Оскільки оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" залишити без задоволення.

Заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська