Історія справи

Постанова КЦС ВП від 09.04.2025 року у справі №750/16665/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 750/16665/23

провадження № 61-12585св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 березня 2024 року у складі судді Маринченко О. А. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 рокуу складі колегії суддів: Скрипки А. А., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання незаконним та скасування акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання.

Позовна заява мотивована тим, що його дружина - ОСОБА_2 , працювала у Комунальному некомерційному підприємстві (далі -- КНП) «Дитяча поліклініка № 2» Чернігівської міської ради на посаді лікаря-кардіоревматолога. Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 26 березня 2021 року № 153 назва вказаного підприємства була змінена на КНП «Сімейна поліклініка» Чернігівської міської ради.

13 листопада 2020 року ОСОБА_2 захворіла, а 16 листопада 2020 року нею було отримано позитивний тест ПЛР на COVID-19.

20 листопада 2020 року у зв`язку із погіршенням стану здоров`я його дружину було госпіталізовано у відділення для лікування хворих з COVID-19 до КНП «Чернігівська міська лікарня № 3». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Наказом Управління Держпраці у Чернігівській області від 24 листопада 2020 року № 80-11-ГП було утворено комісію спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 13 листопада 2020 року на КНП «Дитяча поліклініка № 2» Чернігівської міської ради з ОСОБА_2 , яка працювала у закладі на посаді лікаря-кардіоревматолога. За результатами проведеного спеціального розслідування було складено акт від 28 травня 2021 року за формою Н-1/НП, затверджений начальником Управління Держпраці у Чернігівській області 31 травня 2021 року, в якому зазначено, що гостре професійне захворювання не пов`язане із виробництвом. Йому було вручено один екземпляр акту, з яким він не згоден.

Вказував, що при проведенні спеціального розслідування не всім матеріалам розслідування була надана належна правова оцінка, наявні сумнівні протиріччя, упередженість, чим були порушені норми чинного законодавства. Стверджував, що на думку спеціальної комісії, захворювання зі смертельним наслідком не відноситься до професійного. Комісією із розслідування не надана жодна правова оцінка інформації та документам, які свідчать, що ОСОБА_2 отримала захворювання в період знаходження на роботі. У карті епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання № 6476/1 зазначено, що ОСОБА_3 могла стати джерелом зараження. При цьому, у висновку епідеміологічного обстеження вказано, що найімовірніше місце зараження - КНП «Дитяча поліклініка № 2» за місцем роботи. Ймовірне джерело інфекції - хворий з гострою формою - ОСОБА_3 . Імовірний основний фактор передачі збудника інфекції - повітряно-краплинний шлях. Умови, які сприяли зараженню - обставини виявити не вдалось.

На спростування зазначених обставин комісія взяла чотири письмові пояснення медичної сестри ОСОБА_3 , в яких вона вказала, що у період з 30 жовтня 2020 року до 12 листопада 2020 року не перебувала у контакті із лікарем ОСОБА_2 , не знаходилась з нею в одному приміщенні, фізичних контактів не мала, спільну роботу не виконувала, у кабінеті ОСОБА_2 не перебувала.

Вважав, що враховуючи, що потерпіла ОСОБА_2 та хвора ОСОБА_3 працювали в одному закладі, не можна виключати вірогідність їх одночасного тимчасового перебування в одному приміщенні. Таке перебування може бути визначене як «контакт». Комісією не враховано специфіку роботи лікаря-кардіоревматолога та специфіку діяльності КНП «Дитяча поліклініка № 2» Чернігівської міської ради в умовах карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. В умовах епідемії, саме робоче місце лікаря-кардіоревматолога, яке передбачає постійний контакт з колегами, які мають контакт із хворими на COVID-19, стає шкідливим і небезпечним фактором виробничого середовища. Виконання функціональних обов`язків ОСОБА_2 було неможливе без тісного контакту з пацієнтом (дитиною), супроводжуючими її особами, а також медсестрою. Всі перелічені особи є потенційними розповсюджувачами вірусу COVID-19. Облік чи реєстрація супроводжуючих осіб ніким у поліклініці не проводилась, і тому відсутній навіть приблизний список осіб, які відвідували кабінет ОСОБА_2 при виконанні нею її прямих професійних лікарських функцій протягом жовтня-листопада 2020 року. Будь-хто із дітей та/або супроводжуючих міг бути інфікований COVID-19 на момент відвідування кабінету ОСОБА_2 . Пацієнти у більшості випадків потребують консультацій лікарів із суміжних спеціальностей, і тому у ОСОБА_2 за час її роботи неодноразово виникала необхідність з екстреної допомоги пацієнтам, яка не була передбачена жодними інструкціями, а отже, їй доводилось спілкуватись та обговорювати медичні справи пацієнтів, особисто контактуючи з колегами, які працюють у поліклініці, та могли бути джерелом зараження на COVID-19.

Комісія з розслідування також не надала належної уваги заключенню профпатолога, яке чітко вказує, що «захворювання може бути пов`язане з виконанням професійних обов`язків» та, що «інфікування відбулося за місцем роботи від ОСОБА_3 » Посилання спеціальної комісії на те, що ОСОБА_3 у письмових поясненнях не підтверджує «контакту» з ОСОБА_2 , на думку позивача, є суперечливим та таким, що не може бути прийнято до уваги. Є сумнівним твердження комісії відносно того, що ОСОБА_3 , весь час перебуваючи у приміщенні, була у захисній масці, яку регулярно змінювала. Комісія повністю ігнорує висновки медичних закладів та експерта з профпатології, перебирає на себе повноваження вказаних вище установ, в частині визначення причинного зв`язку інфікування. Формулювання в акті спеціального розслідування, що гостре професійне захворювання зі смертельним наслідком, пов`язане з інфікуванням коронавірусом COVID-19, що сталося з лікарем-кардіоревматологом дитячим КНП «Дитяча поліклініка № 2» ОСОБА_2 під «обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом», які викладено в пункті 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок 337), не підпадає, є незаконним.

Вважав, що обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними із виробництвом, у померлої ОСОБА_2 були наявні.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати незаконним та скасувати акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 13 листопада 2020 року о 09 год 30 хв на КНП «Дитяча поліклініка № 2» Чернігівської міської ради, від 28 травня 2021 року за формою Н-1/НП, затверджений начальником Управління Держпраці у Чернігівській області 31 травня 2021 року;

- зобов`язати Управління Держпраці у Чернігівській області провести повторне спеціальне розслідування професійного захворювання, що сталося 13 листопада 2020 року о 09 год 30 хв на КНП «Дитяча поліклініка № 2» Чернігівської міської ради із ОСОБА_2 , та скласти акт форми Н-1 (випадок захворювання ОСОБА_2 на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, що стався на КНП «Дитяча поліклініка № 2» Чернігівської міської ради, пов`язаний з виробництвом).

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2023 року замінено відповідача - Управління Держпраці у Чернігівській області на Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано Акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання від 28 травня 2021 року за формою Н-1/НП.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що спеціальне розслідування гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком потерпілої ОСОБА_2 проведено комісією неповно, без врахування всіх обставин та без належної оцінки всіх матеріалів розслідування, у зв`язку із цим акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 13 листопада 2020 року о 09 год 30 хв на КНП «Дитяча поліклініка № 2» Чернігівської міської ради, від 28 травня 2021 року за формою Н-1/НП, затвердженого начальником Управлінням Держпраці у Чернігівській області Глущенко М. П. 31 травня 2021 року слід скасувати.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача провести повторне спеціальне розслідування та скласти акт суд не може перебирати на себе функції уповноваженої спеціальної комісії і робити висновки про те, чи відноситься гостре професійне захворювання зі смертельним наслідком до такого, що пов`язане з виробництвом, а тим більше, зобов`язувати комісію зі спеціального розслідування скласти акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання за формою Н-1. Крім того, скасування акту за формою Н-1/НП має своїм наслідком проведення комісією повторного спеціального розслідування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2024 року до Верховного Суду, Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 березня 2024 року і постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не надав жодних доказів на обґрунтування своїх позовних вимог, а судові рішення побудовані на припущеннях, оцінка доказів, зроблена судами, є неправильною.

Вважає, що розслідування гострого професійного захворювання ОСОБА_2 було проведено повно та правильно.

Вказує на неврахування судами правових висновків Верховного Суду у постановах: від 18 березня 2020 року у справі № 235/3755/17, від 21 травня 2020 року у справі № 186/1053/17, від 26 січня 2022 року у справі № 227/2477/20, від 08 червня 2022 року у справі № 604/290/19

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Грищенко О. В., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними, не спростовують правильності вирішення судами попередніх інстанцій справи, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

14 жовтня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2025 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 24 січня 1987 року.

ОСОБА_2 працювала у КНП «Дитяча поліклініка № 2» Чернігівської міської ради лікарем-кардіоревматологом та лікарем-педіатром (0,25 ставки) у реабілітаційному відділенні.

12 листопада 2020 року ОСОБА_2 захворіла, а 13 листопада 2020 року звернулася до сімейного лікаря. 16 листопада 2020 року щодо ОСОБА_2 було отримано позитивний результат ПЛР-тест на COVID-19.

20 листопада 2020 року у зв`язку з погіршенням стану здоров`я ОСОБА_2 була госпіталізована у відділення для лікування хворих з COVID-19 КНП «Чернігівська міська лікарня № 3» Чернігівської міської ради.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

У період з 30 жовтня 2020 року до 23 листопада 2020 року у КНП «Дитяча поліклініка № 2» Чернігівської міської ради захворіло три працівники: ОСОБА_4 , дата захворювання - 22 жовтня 2020 року, дата одужання - 04 листопада 2020 року (ПЛР тест позитивний від 26 жовтня 2020 року № 049371С); ОСОБА_3 , дата захворювання - 09 листопада 2020 року, дата одужання - 26 листопада 2020 року (ПЛР тест позитивний від 13 листопада 2020 року № 065241С); ОСОБА_5 , дата захворювання - 23 листопада 2020 року, дата одужання - 08 грудня 2020 року (ПЛР тест позитивний від 24 листопада 2020 року № 072095C).

23 листопада 2020 року до Управління Держпраці у Чернігівській області від КНП «Чернігівська міська лікарня № 4» Чернігівської міської ради надійшло повідомлення про гостре професійне захворювання зі смертельним наслідком, пов`язаного з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, що сталося 23 листопада 2020 року з лікарем-кардіоревматологом дитячим КНП «Дитяча поліклініка № 2» Чернігівської міської ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2.

Для з`ясування обставин і причин вказаного гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком, наказом Управління Держпраці у Чернігівській області від 24 листопада 2020 року № 80-11-ГПЗ (зі змінами згідно наказів від 10 грудня 2020 року № 93-11ГПЗ-ЗМ, від 03 березня 2021 року № 32-11ГПЗ-ЗM, від 09 березня 2021 року № 42-11ГПЗ-ЗМ, від 16 квітня 2021 року № 60-11ГПЗ-ЗМ, від 13 травня 2021 року № 80-11-ГП3, від 27 травня 2021 року № 86-11ГП3-3М), була створена комісія із спеціального розслідування.

Відповідно до копій табелів робочого часу за жовтень-листопад 2020 року у період з 30 жовтня 2020 року до 12 листопада 2020 року, ОСОБА_2 працювала лікарем-кардіоревматологом 7,28 год щодня, окрім суботи та неділі до 12 листопада 2020 року (останній робочий день) та лікарем-педіатром на 0,25 по 1,56 год щодня, окрім суботи та неділі до 12 листопада 2020 року (останній робочий день) у реабілітаційному відділенні.

Відповідно до результату аналізу від 10 листопада 2020 року № 060969C у дочки померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_6 не підтверджено наявність РНК вірусу SARS-CoV-2 (результат негативний).

У карті епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання № 6476/1, оформленої при епідрозслідуванні летального випадку захворювання лікаря-кардіоревматолога ОСОБА_2 , наданій Державною установою «Чернігівський ОЛЦ МОЗ України», зокрема, зазначено, що особи, які могли стати джерелом зараження - ОСОБА_3 , діагноз - COVID-19, місце та час спілкування, адреса - КНП «Дитяча поліклініка № 2», за місцем роботи (результат обстеження від 13 листопада 2020 року № 065241C - позитивний). Висновки епідеміологічного обстеження: найімовірніше місце зараження - КНП «Дитяча поліклініка № 2» за місцем роботи; ймовірне джерело інфекції - хворий з гострою формою ОСОБА_3 ; імовірний основний фактор передачі збудника інфекції - повітряно-краплинний шлях.

Згідно з листа експерта УОЗ з профпатології КНП «Чернігівська обласна лікарня» від 07 травня 2021 року № 1425 щодо можливості зв`язку гострого професійного захворювання лікаря-кардіоревматолога дитячого КНП «Дитяча поліклініка № 2» ОСОБА_2 : «… Причинно-наслідковий зв`язок: інфікування відбулося за місцем роботи від ОСОБА_3 (позитивний ПЛР-тест від 13 листопада 2020 року № 065241С). Враховуючи, що потерпіла ОСОБА_2 та хвора ОСОБА_3 працювали в одному закладі, не можна виключати вірогідність їх одночасного перебування в одному приміщенні (можливо вестибюль реєстратури як зал очікування закладу охорони здоров`я). Відповідно до додатку 5 до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затвердженого наказом Міністерством охорони здоров`я України від 28 березня 2020 року № 722 «Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)» таке перебування може бути визначене як «контакт». У результаті розслідування та вивчення документації (посмертний епікриз № 5100, карта епідеміологічного обстеження № 6476/1), а також контакту з хворою на COVID-19 ОСОБА_3 , захворювання може бути пов`язане з виконанням професійних обов`язків.».

31 травня 2021 року начальником Управління Держпраці у Чернігівській області Глущенко М. П було затверджено акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 13 листопада 2020 року о 09 год 30 хв на КНП «Дитяча поліклініка № 2» Чернігівської міської ради від 28 травня 2021 року.

Відповідно до висновку комісії зі спеціального розслідування, гостре професійне захворювання зі смертельним наслідком, пов`язане з інфікуванням коронавірусом COVID-19, що сталося з лікарем-кардіоревматологом дитячим КНП «Дитяча поліклініка № 2» Чернігівської міської ради ОСОБА_2 , під «Обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом», які викладено в пункті 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, не підпадає. Гостре професійне захворювання визнається таким, що не пов`язане з виробництвом, у зв`язку із чим складається акт за формою Н-1/НГ.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 235/3755/17, від 21 травня 2020 року у справі № 186/1053/17, від 26 січня 2022 року у справі № 227/2477/20, від 08 червня 2022 року у справі № 604/290/19, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Згідно із частинами першою, другою статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.

У частинах першій та другій статті 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю працівника або настала його смерть.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Згідно зі статтею 171 КЗпП України роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» також установлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене в судовому порядку.

Пунктом 12 Порядку № 337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Окрім того, пунктом 29 указаного Порядку визначено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено в судовому порядку. Якщо такий факт встановлено в судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).

Пунктом 33 Порядку № 337 передбачено, що комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:

провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою

Н-1 на кожного потерпілого;

розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;

дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Згідно з пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Відповідно до пункту 52 Порядку № 337 обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, серед інших, є також:

перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;

підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;

раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку.

Пунктом 53 Порядку № 337 визначено, що нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Відповідно до пункту 58 Порядку № 337 протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1. За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння). Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов`язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку. Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії). Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

Зазначені положення Порядку № 337 дають підстави дійти висновку, що до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов`язаності чи непов`язаності нещасного випадку з виробництвом, а суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22 травня 2024 року в справі № 227/2301/21 (провадження № 14-37цс24).

Крім того у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, сформульованого в постанові від 13 грудня 2023 року у справі № 459/1639/22 про наявність у суду повноважень щодо визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний із виробництвом.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд не наділений цими повноваженнями, а може лише перевіряти правильність установлення такого факту уповноваженими на те органами.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та надавши правову оцінку всім наданим судам доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що спеціальне розслідування гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком потерпілої ОСОБА_2 проведено комісією неповно, без врахування всіх обставин та без належної оцінки всіх матеріалів розслідування.

Доводи касаційної скарги побудовані виключно на наданні суб`єктивної оцінки заявником доказам у справі, а також доводам та запереченням учасників справи, тобто на необхідності здійснювати переоцінку доказів у справі, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції відповідно до статті 400 ЦК України.

Належних доводів на неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права касаційна скарга не містить.

Посилання заявника на неврахування судами правових Верховного Суду також не заслуговують на увагу, оскільки правові висновки судів попередніх інстанцій наведеним заявником висновкам Верховного Суду не суперечать, а у справах встановлені різні фактичні обставини.

Отже, доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права, були предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 402 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 березня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець