Історія справи

Постанова КЦС ВП від 09.04.2025 року у справі №181/1057/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 181/1057/23

провадження № 61-13545св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - орган опіки і піклування Новопавлівської сільської ради в особі служби у справах дітей, в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

третя особа - старший інспектор із соціальної роботи Виконавчого комітету Новопавлівської сільської ради Терещенко Наталія Юріївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Новопавлівської сільської ради в особі служби у справах дітей в інтересах дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - старший інспектор з соціальної роботи Виконавчого комітету Новопавлівської сільської ради Терещенко Наталія Юріївна, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

за касаційними скаргами Виконавчого комітету Новопавлівської сільської ради і органу опіки та піклування Новопавлівської сільської ради в особі служби у справах дітей на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Барильської А. П., Демченко Е. Л.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року орган опіки та піклування Новопавлівської сільської ради в особі служби у справах дітей в інтересах дітей ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на користь особи, на утриманні якої будуть перебувати діти.

Як на обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що на обліку служби у справах дітей Новопавлівської сільської ради з 11 травня 2021 року перебувають малолітні діти, які опинилися в складних життєвих обставинах, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , народження, на підставі ухиляння матері від виконання батьківських обов`язків. Відомості про батька дітей записані згідно з частиною першою статті 135 СК України. ОСОБА_3 проживає за рахунок державної соціальної допомоги, державні кошти використовує не за призначенням, у дітей відсутнє повноцінне харчування. Родина ОСОБА_4 перебуває під соціальним супроводом у старшого інспектора з соціальної роботи, з матір`ю проводилися бесіди щодо належного догляду за дітьми. ОСОБА_3 не виконує батьківських обов`язків з утримання, виховання, розвитку дітей, що є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Межівський районний суд Дніпропетровської області рішенням від 08 січня 2024 року позов задовольнив. Позбавив ОСОБА_3 батьківських прав щодо дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнув з ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частині всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 20 липня 2023 року та до досягнення дітьми повноліття, на користь державного закладу, в якому буде перебувати дитина, чи фізичної особи - опікуна (піклувальника) на утриманні якої буде перебувати дитина, допустивши рішення суду до негайного виконання в межах місячної суми стягнення аліментів. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю правових підстав для позбавлення матері батьківських прав щодо синів, оскільки ОСОБА_3 не виконує батьківських обов`язків, що передбачені статтею 150 СК України.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій зазначала, що діти є сенсом її життя, а вона вживає дії для створення належних умов для їх проживання й утримання, а саме змінила місце проживання, та в будинку наявні всі необхідні умови (опалення, електрика, меблі і побутова техніка), з січня 2024 року знаходиться на випробувальному терміні у ПрАт «Оріль-Лідер» та має самостійний дохід.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Дніпровський апеляційний суд постановою від 17 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнив. Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 08 січня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що обставин, які вказували б на наявність підстав для застосування щодо відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, немає. Позивач не довів умисного ухилення ОСОБА_3 від виконання обов`язків щодо виховання дітей.

Короткий зміст вимог касаційних скарг, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, орган опіки та піклування Новопавлівської сільської ради в особі служби у справах дітей просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявники посилалися на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 241/47/19, від 25 липня 2019 року у справі № 761/15172/17-ц, від 18 грудня 2018 року у справі № 610/2531/17; суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідач не виконує батьківських обов`язків, зокрема щодо здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, піклування про здоров`я дитини, її фізичний розвиток. З часу відібрання дітей від матері позивач не зверталася до органу опіки і піклування щодо побачень із синами, не цікавилась їх станом здоров`я, життям. Після постанови апеляційного суду ОСОБА_3 про повернення дітей не заявляла. Належних доказів працевлаштування відповідач не надала, і її можливе місце роботи розташоване за 200 км від місця проживання дітей. Відповідач не надала доказів підтвердження влаштування малолітнього ОСОБА_5 до закладу дошкільної освіти. Зі слів матері, вона не має можливості проживати із дітьми і в подальшому планує залишити їх на свого батька.

Апеляційний суд не дослідив доказів щодо наявності у відповідача алкогольної залежності. Крім того, не була заслухана думка старшої дитини.

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, Виконавчий комітет Новопавлівської сільської ради просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявники посилалися на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 241/47/19, від 25 липня 2019 року у справі № 761/15172/17-ц, від 18 грудня 2018 року у справі № 610/2531/17; суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи цієї касаційної скарги аналогічні доводам касаційної скарги органу опіки та піклування Новопавлівської сільської ради в особі служби у справах дітей.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою органу опіки та піклування Новопавлівської сільської ради в особі служби у справах дітей та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 30 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Виконавчого комітету Новопавлівської сільської ради.

10 січня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відомості про батька ОСОБА_1 і ОСОБА_2 записані згідно з частиною першою статті 135 СК України.

Наказами служби у справа дітей Новопавлівської сільської ради від 11 травня 2021 року № 10 і № 11 на облік поставлено дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах: ОСОБА_1 , 2009 року народження, і ОСОБА_2 , 2020 року народження, на підставі ухиляння матері від виконання батьківських обов`язків.

Актами обстеження умов проживання родини від 28 травня, 13 вересня, 11 жовтня 2021 року, 16 серпня 2022 року, 15 травня, 17 травня, 03 липня, 11 липня, 07 листопада 2023 року встановлено незадовільні умови. Будинок не огороджений, засмічений, присадибна ділянка не обробляється, підсобне господарство не утримують. Господарські будівлі занедбані та засмічені. Будинок потребує капітального та косметичного ремонту, заміни вікон і дверей. Під час обстеження в будинку холодно, брудно, посуд немитий, антисанітарія. Приготованої свіжої їжі немає. Діти брудні, неохайні, одягнені у куртки. Мати вживає спиртні напої, не займається вихованням дітей, не піклується, не цікавиться їх навчанням, не дбає про здоров`я дітей.

Стан здоров`я неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовільний. Мати в профілактичних оглядах дитини участі не бере (інформація сімейного лікаря КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Межівської селищної ради від 14 липня 2023 року).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває під наглядом лікаря-педіатра Межівської АЗПСМ з однорічного віку. Дитина народилась маловаговою, з анемією, проходила тривалі курси відновлювальної терапії, неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні у дитячому відділенні Межівської центральної лікарні (повідомлення КНП «ЦПМСД МСР» від 17 липня 2023 року № 543).

ОСОБА_3 проживає за рахунок державної соціальної допомоги, що підтверджується довідками Межівського УСЗН від 06 липня 2023 року № 79, № 80, № 81.

12 жовтня 2021 року, 15 травня 2023 року ОСОБА_3 була попереджена про те, що відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, та про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків.

З доповідних директора Новопавлівського ліцею від 17 травня 2023 року № 56 та від 31 жовтня 2023 року № 140 відомо, що з матір`ю ОСОБА_3 і її сином ОСОБА_6 неодноразово проводилися бесіди щодо систематичних прогулів сином навчальних занять. Проведена робота результату не дала, за ІІ семестр, з 16 січня до 17 травня 2023 року, Антон пропустив 81 день та за І семестр з 01 вересня до 27 жовтня 2023 року - 39 навчальних днів.

З інформації, наданої старшим інспектором із соціальної роботи відомо про невиконання відповідачкою батьківських обов`язків, передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України.

Згідно з листами, довідками і висновками відділення поліції № 2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 19 листопада 2020 року, від 26, 27 січня 2021 року, від 01 червня 2023 року щодо ОСОБА_7 складені протоколи про адміністративне правопорушення за частинами першою, другою статті 184 КУпАП.

ОСОБА_3 на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. У закладі КНП «ЦЛ» МСР» лікар-нарколог відсутній. Лікування від алкогольної залежності - добровільне (лист КНП «ЦЛ» МСР» № 736).

На засіданні комісії з питань захисту дитини при Виконавчому комітеті Новопавлівської сільської ради прийнято рішення від 17 липня 2023 року про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітніх дітей: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та стягнення аліментів на їх утримання.

Рішенням Виконавчого комітету Новопавлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 23 листопада 2023 року № 237 відібрано дітей, ОСОБА_1 і ОСОБА_8 , від матері ОСОБА_3 у зв`язку із загрозою життю і здоров`ю дітей.

Наказами служби у справах дітей Новопавлівської сільської ради від 23 листопада 2023 року № 37 і № 38 дітей, які залишилися без батьківського піклування, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , тимчасово влаштовано до родини сестри ОСОБА_1 до надання статусу дитині та встановлення над нею опіки.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційних скарг, дійшов висновку, що касаційна скарга органу опіки та піклування Новопавлівської сільської ради в особі служби у справах дітей підлягає частковому задоволенню, а касаційне провадження за касаційною скаргою виконавчого комітету Новопавлівської сільської ради підлягає закриттю з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Щодо касаційної скарги органу опіки та піклування Новопавлівської сільської ради в особі служби у справах дітей

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частинами другою і четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Зважаючи на те що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках в разі доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків на краще неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) наголошував, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінки. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі«Савіни проти України», № 39948/06, параграф 50).

Згідно з частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановивши відсутність доказів винної поведінки та ухилення ОСОБА_3 від виконання батьківських обов`язків, які були б законною підставою для позбавлення її батьківських прав, а також обставин, які вказували б на наявність підстав для застосування до неї такого крайнього заходу, врахувавши, що ОСОБА_3 заперечувала проти позбавлення її батьківських прав щодо її дітей, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведена.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Аргументи касаційної скарги про те, що з досягненням десятирічного віку у дитини з`являється право бути вислуханою і почутою, право брати активну участь у вирішенні своєї долі, однак суд думки ОСОБА_1 не заслухав, не може бути підставою для скасування судового рішення, оскільки думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки її думка не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу малолітнього віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї (постанови Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18, від 29 березня 2023 року у справі № 754/7526/21, від 26 квітня 2023 року у справі № 520/17217/13-ц).

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин справи, що під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається (стаття 400 ЦПК України).

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки апеляційного суду з урахуванням встановлених ним фактичних обставин справи не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах, зазначених заявником у касаційній скарзі.

Водночас ОСОБА_3 слід попередити про необхідність змінити ставлення до виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Верховний Суд звертає увагу, що залишення поза увагою попередження суду про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків в подальшому може бути визнано достатньою підставою для позбавлення батьківських прав (постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року в справі № 464/2040/23, від 06 березня 2024 року в справі № 317/2256/22 від 22 січня 2025 року в справі № 333/8983/23).

Враховуючи наведене, колегія суддівдійшла висновку про зміну постанови апеляційного суду шляхом доповнення її резолютивної частини попередженням відповідача про необхідність змінити ставлення до своїх батьківських обов`язків щодо виховання дітей.

Щодо касаційної скарги виконавчого комітету Новопавлівської сільської ради

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.

09 жовтня 2024 року Виконавчий комітет Новопавлівської сільської ради як особа, яка не брала участі у справі, звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Вказана норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на касаційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. У разі подання касаційної скарги особи, яка не брала участі у справі і касаційний суд встановить, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, касаційне провадження підлягає закриттю.

Ураховуючи, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року не вирішує питання про права та обов`язки Виконавчого комітету Новопавлівської сільської ради, який не брав участі у справі, касаційне провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Новопавлівської сільської ради підлягає закриттю.

Керуючись статтями 396 400 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Новопавлівської сільської ради закрити.

Касаційну скаргу органу опіки та піклування Новопавлівської сільської ради в особі служби у справах дітей задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року змінити шляхом доповнення її резолютивної частини абзацом такого змісту:

Попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов