Історія справи

Постанова

Іменем України

08 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 592/4106/22

провадження № 61-8819св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - директор комунальної установи Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми Сумської області ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми, у складі судді Бичкова І. Г.,

від 08 липня 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І., Ткачук С. С., від 11 серпня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до директора комунальної установи Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20

м. Суми Сумської області ОСОБА_2. про поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він працював вчителем англійської мови в комунальній установі Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми Сумської області.

17 травня 2022 року він звернувся до директора школи ОСОБА_2. із заявою про надання відпустки з 01 червня 2022 року, на яку 31 травня 2022 року отримав відповідь з відмовою у наданні щорічної оплачуваної відпустки.

31 травня 2022 року його було звільнено з роботи.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 своїми діями позбавила його конституцій них прав на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, здорові умови праці, право заробляти собі на життя працею, яку він вільно обрав, ОСОБА_1 просив зобов`язати директора комунальної установи Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми Сумської області

ОСОБА_2 поновити його на роботі.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 липня 2022 року, залишеною без змін постановою Сумського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.

Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_2 є посадовою особою юридичної особи - комунальної установи Сумська загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми Сумської області, від імені якої вона діяла у правовідносинах з ОСОБА_1 , у зв`язку з чим ОСОБА_2 не може бути відповідачем у цій справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, зобов`язавши місцевий суд відкрити провадження у справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

09 вересня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 липня

2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали справи № 592/4106/22 з суду першої інстанції.

У листопаді 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарженняОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вказує, що чинне законодавство не містить положень про те, що в трудових спорах відповідачем має бути саме юридична особа.

Вважає, що директор школи ОСОБА_2. наділена процесуальною дієздатністю, оскільки має повноваження приймати на посаду та звільняти з посади працівників. Крім того, директор школи несе відповідальність за свою діяльність.

Відзив на касаційну скаргу, у встановлений судом строк, не подано

Позиція Верховного Суду

За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі та постанови апеляційного суду за результатами апеляційного перегляду такої ухвали, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи судом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`явлена до нього.

Відповідно до статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно зі статтею 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Посадові особи юридичної особи представляють її інтереси у відносинах з іншими особами, тобто уособлюють саму юридичну особу у правовідносинах з іншими особами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі заявлені до директора ОСОБА_2 як посадової особи комунальної установи Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

№ 20 м. Суми Сумської області та стосуються її професійної діяльності на посаді директора школи.

Позовна заява ОСОБА_1 не містить вимог до ОСОБА_2 , як фізичної особи.

При цьому фактично трудовий спір ОСОБА_1 про поновлення на роботі існує із роботодавцем - комунальною установою Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми Сумської області.

Оскільки комунальна установа Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми Сумської області є юридичною особою - самостійним суб`єктом у цивільних правовідносинах, то саме вказана установа має бути відповідачем за позовом ОСОБА_1 про поновлення на роботі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).

За таких обставин, суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у цивільній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, правильно виходив з того, що ОСОБА_2. є посадовою особою юридичної особи - комунальної установи Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми Сумської області, від імені якої вона діяла у правовідносинах з ОСОБА_1 , у зв`язку з чим ОСОБА_2 не може бути відповідачем за позовом про поновлення на роботі.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах

від 29 вересня 2021 року у справі № 661/2744/19 та від 12 січня 2022 року у справі № 592/6904/21.

Наявність оскаржених судових рішень не позбавляє ОСОБА_1 права на звернення з позовом про поновлення на роботі до комунальної установи Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20 м. Суми Сумської області.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі та постанови апеляційного суду - без змін.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 липня 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта