Постанова

Іменем України

03 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 760/21147/17

провадження № 61-13421св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Новини 24 години", ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану через представника ОСОБА_4, на постановуКиївського апеляційного суду від 30 травня 2019 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новини 24 години" (далі - ТОВ "Новини 24 години"), ОСОБА_2 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі телеканалу "NewsОne" у програмі з ОСОБА_5 "ІНФОРМАЦІЯ_2" на тему "Снятие депутатской неприкосновенности" відповідач ОСОБА_2 поширила недостовірну інформацію, таку, що принижує ділову репутацію позивача. Уривки тексту містять недостовірну інформацію щодо позивача стосовно наявності в нього, депутатів будівельних проєктів на території Національного авіаційного університету, використання ним повноважень народного депутата України для здійснення будівельних проєктів з метою забудувати половину м. Києва; наявності у нього незаконної забудови на вул. Польовій і що через цей незаконний будівельний проєкт люди мали виходити на протест і зупиняти незаконне будівництво, до якого він мав відношення.

Передачу розміщено в загальному доступі на вебсайті відповідача ТОВ "Новини 24 години" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3.

Вказану недостовірну інформацію, яка, на думку позивача, принижує його ділову репутацію, донесено невизначеному колу осіб, оскільки поширено як в ефірі телебачення, так і в загальнодоступній всесвітній мережі Інтернет.

Оскаржувані фрагменти є не оціночними судженнями, а інформацією, яку можна або спростувати, або підтвердити, а її поширення мало негативні наслідки для позивача і призвело до порушення його особистих немайнових прав.

Позивач просив суд визнати недостовірною і такою, що принижує його ділову репутацію, інформацію, поширену ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі телеканалу "News О ne" в передачі "ІНФОРМАЦІЯ_2" і в мережі Інтернет на вебсайті телеканалу "News О ne" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що народний депутат України ОСОБА_1 використовує повноваження народного депутата для забудови половини Києва, що він будує висотки на території Національного авіаційного університету, що він здійснював незаконне будівництво на вул. Польовій, яку викладено у фрагментах публічного інтерв'ю: ".. ОСОБА_1 - це забудовник номер один в місті, який будує, і його депутати Київради будують просто висотки на території стадіону НАУ.."; "..Ні, це депутат, який використовує своє становище, щоб забудувати пів Києва.."; "..Ми зупинили його незаконну забудову, яка мала бути просто поруч із будинками.. У нас просто вийшли сусіди і вони ії зупинили на вулиці Польовій.. Друзі, ОСОБА_1 - це один із найбільших лобістів у Києві забудовників..". Зобов'язати ТОВ "Новини 24 години" спростувати недостовірну інформацію, яка принижує ділову репутацію ОСОБА_1, шляхом зачитування не пізніше місяця з дня набрання законної сили рішенням суду у той же день тижня і час доби, як і поширена і визнана недостовірною інформація, ведучою/ведучим такого тексту: "ІНФОРМАЦІЯ_1 в передачі "ІНФОРМАЦІЯ_2" телеканалу "NewsОne" ОСОБА_2 поширила відомості, які не відповідають дійсності та принижують ділову репутацію ОСОБА_1, а саме: ".. ОСОБА_1 - це забудовник номер один в місті, який будує, і його депутати Київради будують просто висотки на території стадіону НАУ.."; "..це депутат, який використовує своє становище, щоб забудувати пів Києва.."; "..Ми зупинили його незаконну забудову, яка мала бути просто поруч із будинками.. У нас просто вийшли сусіди, і вони її зупинили на вулиці Польовій..

Друзі, ОСОБА_1 - це один із найбільших лобістів в Києві забудовників..".

Зазначена інформація не відповідає дійсності, не підтверджена жодними доказами і є такою, що завдає шкоди репутації ОСОБА_1. Її було поширено з порушенням стандартів щодо свободи слова, закріплених у Конституції України, Законі України "Про інформацію ", Цивільному кодексі України".

Зобов'язати ТОВ "Новини 24 години" не пізніше ніж через тиждень з моменту набрання чинності судовим рішенням вилучити з вебсайту телеканалу "NewsОne" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 фрагменти і коментарі, які містять недостовірну інформацію, яка принижує ділову репутацію позивача: ".. ОСОБА_1 - це забудовник номер один в місті, який будує, і його депутати Київради будують просто висотки на території стадіону НАУ.."; "..це депутат, який використовує своє становище, щоб забудувати пів Києва.."; "..Ми зупинили його незаконну забудову, яка мала бути просто поруч із будинками.. У нас просто вийшли сусіди, і вони ії зупинили на вулиці Польовій.. Друзі, ОСОБА_1 це один із найбільших лобістів у Києві забудовників..".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 27 серпня 2018 року позов задоволеночастково. Визнано недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію ОСОБА_1, інформацію, поширену ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі телеканалу "News О ne" в передачі "ІНФОРМАЦІЯ_2" і в мережі Інтернет на вебсайті телеканалу "News О ne" ІНФОРМАЦІЯ_4 про народного депутата України ОСОБА_1: ".. ОСОБА_1 - це забудовник номер один у місті, який будує і його депутати Київради будують просто висотки на території стадіону НАУ.."; "..Ні це депутат, який використовує своє становище, щоб забудувати пів Києва.."; "..Ми зупинили його незаконну забудову, яка мала бути просто поруч із будинками.. У нас просто вийшли сусіди і вони ії зупинили на вулиці Польовій.., "ОСОБА_1 це один із найбільших лобістів в Києві забудовників..". Зобов'язано ТОВ "Новини 24 години" спростувати недостовірну інформацію, поширену ОСОБА_2 в ефірі телеканалу "NewsОne" ІНФОРМАЦІЯ_1 в передачі "ІНФОРМАЦІЯ_2" і в мережі Інтернет на вебсайті телеканалу "NewsОne" ІНФОРМАЦІЯ_4 не пізніше одного місяця з дня набрання законної сили рішення суду, шляхом зачитування ведучим такого тексту: "ІНФОРМАЦІЯ_1 в передачі "ІНФОРМАЦІЯ_2" телеканалу "NewsОne" ОСОБА_2 поширила відомості, які не відповідають дійсності та принижують ділову репутацію ОСОБА_1, а саме: ".. ОСОБА_1 - це забудовник номер один в місті, який будує, і його депутати Київради будують просто висотки на території стадіону НАУ.."; "..це депутат, який використовує своє становище, щоб забудувати пів Києва.."; "..Ми зупинили його незаконну забудову, яка мала бути просто поруч із будинками.. У нас просто вийшли сусіди і вони ії зупинили на вулиці Польовій.. ОСОБА_1 - це один із найбільших лобістів в Києві забудовників..".В іншій частині позову відмовлено.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Задовольнивши позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що характер висловів, їх форма та зміст є фактичним твердженнями, оскільки їх можна витлумачити як такі, що містять фактичні дані. Оскільки ОСОБА_2 їх не підтвердила, то вони єнедостовірними та підлягають спростуванню.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Новини 24 години" задоволено. Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 серпня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що поширювачем інформації є фізична особа, запрошена до участі у програмі, ефір для якої забезпечено ТОВ "Новини 24 години". Вказана особа в процесі обговорення певної теми висловила власну думку у формі фактичних тверджень про обставини, які вона асоціює із особою ОСОБА_1. Засіб масової інформації, яким є ТОВ "Новини 24 години", є механізмом, за допомогою якого ОСОБА_2 поширила інформацію, і цей засіб масової інформації хоча і не несе відповідальності за зміст висловлювань ОСОБА_2, проте згідно із законом має забезпечити спростування інформації відповідно до частини 6 статті 277 ЦК України у разі задоволення позовних вимог. Відеозапис, який міститься у матеріалах справи, не викликає сумнівів у його достовірності.

Суд першої інстанції не врахував розуміння відомостей фактичного характеру та не розмежував такі відомості від думок, поглядів, критичних висловлювань, ідей, оцінок, висловлених відповідачем у порядку реалізації конституційного права на свободу думки і слова.

Оспорювана інформація становить предмет суспільного інтересу, а стилістика такої інформації, зміст висловів та мовні обороти не мають стверджувального характеру з посиланням на конкретні факти щодо особи позивача, тому оспорювана інформація не порушує особистих немайнових прав позивача, а межі викладеної інформація не виходять за коло надання оцінки питанням обговорюваної теми.

Суд апеляційної інстанції з урахуванням обставин справи, особи позивача та обставин, за яких така інформація була поширена, вважає, що баланс між приватним інтересом щодо захисту репутації позивача та публічним інтересом знати суспільно необхідну інформацію порушено не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року, просив скасувати оскаржуване рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з Солом'янського районного суду м. Києва.

У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.

Суд апеляційної інстанціх дійшов взаємовиключних висновків, зазначивши, що вислови відповідача є фактичними твердженнями та водночас, що оспорювана інформація становить предмет суспільного інтересу, а стилістика такої інформації, зміст висловів та мовні обороти не мають стверджувального характеру з посиланням на конкретні факти щодо особи позивача.

Такі висновки суперечать статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що відповідач не вживала мовно-стилістичних засобів, таких як гіпербола, алегорія, сатира, а вигадала і поширила недостовірну інформацію про діяльність позивача.

Суд апеляційної інстанції не обґрунтував жодного з висновків, а лише навів власне цитування нормативно-правових актів.

Суд апеляційної інстанції не надав оцінки доказам, які надав позивач щодо наявності негативних наслідків для його репутації, у зв'язку з чим не забезпечив повний та всебічний розгляд справи, зробив необґрунтовані висновки.

Аргументи інших учасників справи

Відзив ТОВ "Новини 24 години" на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржуване рішення є законним, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позивач у касаційній скарзі аналізує слова та словосполучення з рішення суду апеляційної інстанції, наводить власне розуміння тексту, що не є підставою для скасування судового рішення.

Позивач не наводить даних, у зв'язку з якими вважає, що суд апеляційної інстанції не правильно застосував норми матеріального права.

Позивач, вказуючи, що його діяльність як публічної особи не є предметом суспільного інтересу та звинувачуючи суд у відсутності мотивації щодо визнання такої діяльності суспільно значимою, сам намагається довести, що така діяльність не становить предмет суспільного інтересу.

Доводи касаційної скарги зводяться до необхідності перевірки судом касаційної інстанції обставин справи, дослідження доказів.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law23~) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law24~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law25~ (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у липні 2019 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності ~law26~.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в ефірі телеканалу "NewsОne" в передачі з ОСОБА_5 "ІНФОРМАЦІЯ_2" на тему "Снятие депутатской неприкосновенности" відбулась трансляція обговорення вказаної теми між запрошеними в студію гостями, серед яких була ОСОБА_2. Запис передачі було розміщено в загальному доступі у мережі Інтернет на вебсайті відповідача ТОВ "Новини 24 години" ІНФОРМАЦІЯ_4, а також на каналі відеоконтенту ТОВ "Новини 24 години" на вебсайті відеохостингу YouTube ІНФОРМАЦІЯ_5.

Згідно з актом від 01 вересня 2017 року, складеним ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, вони власними підписами засвідчили поширення передачі телеканалу "NewsОne" від ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_5 "ІНФОРМАЦІЯ_2" на тему "Снятие депутатской неприкосновенности" на вебсайті відповідача ТОВ "Новини 24 години" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3.

Листом від 13 вересня 2017 року № 13-09/2 ТОВ "Новини 24 години" на ім'я народного депутата України ОСОБА_1 не заперечувало факту виходу в ефір передачі та участі в ній ОСОБА_2, із якою телеканал не перебуває в трудових відносинах.

Належність вебсайту ІНФОРМАЦІЯ_4 ТОВ "Новини 24 години" підтверджується відповіддю компанії реєстратора доменних імен "IMENA.UA" ТОВ "Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет-Інвест" від 16 квітня 2018 року.

Відповідно до експертного висновку Центру компетенції "Українського центру підтримки номерів і адрес" за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту вебсторінки у мережі Інтернет від 18 травня 2018 року № 98/2018-ЕВ- ЦК та згідно з довідкою з відомостями про власника вебсайту або інформацією про його встановлення від 29 травня 2018 року № 99/2018-Д- ЦК власник вебсайту https://newsone. ua/ створив власний канал відео-контенту на вебсайті відеохостингу YouTube, доступний за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_6.

На вказаному каналі також було розміщено запис передачі від 01 серпня 20 17 року з ОСОБА_5 "ІНФОРМАЦІЯ_2" на тему: "Снятие депутатской неприкосновенности" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7.

Суд апеляційної інстанції під час дослідження в судовому засіданні відеозаписів цієї передачі вказав, що суд першої інстанції встановив, що відповідач ОСОБА_2, взявши участь у дискусії гостей в студії, озвучила таку інформацію: "Друзі, я ваша сусідка, я також мешкаю на Відрадному, у мене там живуть батьки. Але ОСОБА_1 це забудовник номер один в місті, який будує, і його депутати Київради будують просто висотки на території стадіону НАУ. Ні, це депутат просто використовує своє становище, щоб забудувати пів Києва! Який ОСОБА_1 Ви що.. Ми зупинили його незаконну забудову, яка мала бути просто поруч із будинками.. У нас просто вийшли сусіди і вони ії зупинили на вулиці Польовій.. Друзі, ОСОБА_1 - це один із найбільших лобістів в Києві забудовників.."

Суд апеляційної інстанції встановив, що поширювачем інформації є фізична особа, запрошена до участі у програмі, ефір для якої забезпечено ТОВ "Новини 24 години". Вказана особа в процесі обговорення певної теми висловила власну думку у формі фактичних тверджень про обставини, які вона асоціює з особою ОСОБА_1.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і право вимагати будь-якої інформації, а також право вимагати відшкодування матеріального і морального збитку, заподіяного використовуванням і розповсюдженням такої недостовірної інформації.

Відповідно до статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно зі статтею 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Під гідністю необхідно розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Верховний Суд зазначає, що при розгляді справ вказаної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача про визнання недостовірною поширеної стосовно нього інформації, яку суд визнає оціночними судженнями, та зобов'язання відповідача її спростувати не підлягають задоволенню, оскільки позивач має особливий статус і є публічною особою, тому межа допустимої критики стосовно нього як публічної особи може бути висловлена в значно гострішій формі, ніж стосовно звичайного громадянина, а застосування певних словосполучень в контексті поширеної інформації не можна сприймати як твердження, оскільки вони є судженням автора стосовно дій публічної особи. Не можна вважати цю інформацію і образою, оскільки незважаючи на використані мовні структури, твердження відповідача стосується саме оцінки дій позивача, а не образливої характеристики особи позивача.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету міністрів Ради Європи (далі - Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи (далі - Резолюція). Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

Відповідно до статей 3,4,6 Декларації політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, які вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з частиною 1 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

У рішенні від 07 лютого 2012 року "Аксель Спрінгер проти Німеччини" Європейський суд з прав людини вказав, що приватна особа, невідома для громадськості, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя, тоді як публічних осіб така норма не стосується.

Разом з цим у таких справах, як "Лінгенс проти Австрії" (1986 року); "Обершлік проти Австрії" (1991 року), у яких ішлось про публічну критику політиків, Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що публічні діячі повинні бути відкритими для критики з боку своїх опонентів.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд апеляційної інстанції у постанові визначив відмінність між фактичними твердженями та оціночними судженями, у зв'язку із чим дійшов правильного висновку щодо відмови в позові.

Верховний Суд зауважує, що журналістська свобода та громадська діяльність також включають можливість перебільшень або навіть провокацій. Повідомлення новин, засноване на інтерв'ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль "сторожового пса суспільства" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "The Observer and The Guardian v. the
United Kingdom", від 26 листопада 1991 року). У таких справах необхідно розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у поширенні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-Центр" проти України" заява № 16695/04 від 15 липня 2010 року, остаточне 15 жовтня 2010 року).

Із наведеного випливає, що Європейський суд з прав людини вважає порушенням статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої інформації, оскільки ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії зумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики.

Межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, надав належну оцінку поширеній інформації, яку позивач просив спростувати, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення.

Верховний Суд зауважує, що відповідачі не можуть бути притягнуті до відповідальності за висловлення оціночних суджень щодо публічної особи, оскільки такі судження містять думки та критику дій посадової особи, яка має право на відповідь та спростування такої інформації.

Верховний Суд з урахуванням відзиву на касаційну скаргу зауважує, що позивач у касаційній скарзі аналізує слова та словосполучення з рішення суду апеляційної інстанції, наводить власне розуміння тексту, що не є підставою для скасування судового рішення відповідно до статті 411 ЦПК України.

Необгрунтованими є доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції дійшов взаємовиключних висновків, зазначивши, що вислови відповідача є фактичними твердженнями та одночасно, що оспорювана інформація становить предмет суспільного інтересу, оскільки позивач, вказуючи, що його діяльність як публічної особи не є предметом суспільного інтересу, та вказавши, що відсутня мотивація суду щодо визнання такої діяльності суспільно значимої, сам намагається довести, що така діяльність не становить предмет суспільного інтересу.

Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін суд касаційної інстанції відхилив, з огляду на відсутність необхідності заслухати пояснення сторін (статті 43, 402 ЦПК України).

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цьому випадку оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану через представника ОСОБА_4, залишити без задоволення.

ПостановуКиївського апеляційного суду від 30 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

Г. І. Усик

В. В. Яремко