Історія справи

Постанова КЦС ВП від 08.11.2023 року у справі №721/591/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 721/591/22

провадження № 61-12713св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником Мар`яном Іваном Степановичем , на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 27 липня 2023 року у складі колегії суддів: Лисака І. Н., Височанської Н. К., Одинака О. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що 28 червня 2022 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір позики, оформлений розпискою, за яким відповідач отримав від нього в борг 21 000 доларів США.

Вказував, що ОСОБА_2 не виконав взятих на себе зобов`язань щодо сплати боргу, у зв`язку з чим 07 липня 2022 року він надіслав відповідачу письмову вимогу про повернення позики, яка була залишена без реагування.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на свою користь борг за договором позики у розмірі 21 000 доларів США, що еквівалентно 767 941 грн, та понесені судові витрати.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Путильського районного суду Чернівецької області від 12 жовтня 2022 року у складі судді Стефанко У. Д. позов задоволено.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 21 000 доларів США, що еквівалентно 767 941 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов ОСОБА_1 доведено й обґрунтовано належним чином, тому наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договорами позики, яка утворилася внаслідок невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань.

Ухвалою Путильського районного суду Чернівецької області від 07 червня 2023 року заяву відповідача ОСОБА_2 , подану представником Мар`яном І. С. , про перегляд заочного рішення цього суду від 12 жовтня 2022 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним заочним рішенням, ОСОБА_2 , через представника Мар`яна І. С. , 06 липня 2023 року подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 18 липня 2023 року апеляційну скаргу Мар`яна І. С. , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на заочне рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 12 жовтня 2022 року залишено без руху та надано п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 11 519,12 грн.

26 липня 2023 року адвокат Мар`ян І. С., діючи в інтересах ОСОБА_2 , подав до Чернівецького апеляційного суду заяву про усунення недоліків, до якої долучив оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 11 519,12 грн.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 27 липня 2023 року апеляційну скаргу Мар`яна І. С. , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на заочне рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 12 жовтня 2022 року визнано неподаною і повернуто заявнику.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху була доставлена на офіційну електронну адресу представника заявника - адвоката Мар`яна І. С. 18 липня 2023 року, отже перебіг п`ятиденного строку для усунення недоліків розпочався 19 липня 2023 року, останнім днем цього строку, з урахуванням вихідного дня 23 липня 2023 року, було 24 липня 2023 року.

Отже, оскільки адвокат Мар`ян І. С., діючи в інтересах ОСОБА_2 , подав заяву про усунення недоліків лише 26 липня 2023 року, тобто пропустив встановлений судом п`ятиденний строк на усунення недоліків, то наявні підстави для визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її заявнику.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

22 серпня 2023 року ОСОБА_2 , через представника Мар`яна І. С. , подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 27 липня 2023 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених абзацом 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), представник заявника - адвокат Мар`ян І. С. зазначив, що в порушення вимог процесуального законодавства апеляційний суд надіслав копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на його електронну адресу, а не до Електронного кабінету Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Датою вручення судового рішення за правилами пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України міг бути саме день його доставлення в Електронний кабінет на електронну адресу, зазначену при реєстрації в ЄСІТС.

В апеляційній скарзі він не зазначав своєї електронної адреси та не висловлював бажання, щоб суд використовував з ним цей засіб комунікації.

За таких обставин суд апеляційної інстанції був зобов`язаний надіслати ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху у паперовій формі рекомендованим листом або електронним листом на офіційну електронну адресу, зареєстровану в ЄСІТС, чого не було зроблено.

Вказує, що про наявність ухвали Чернівецького апеляційного суду від 18 липня 2023 року він дізнався 25 липня 2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, після чого 26 липня 2023 року, тобто в межах встановленого апеляційним судом п`ятиденного строку для усунення недоліків, подав відповідну заяву разом з квитанцією про сплату судового збору.

На час постановлення оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції достовірно не пересвідчився в отриманні ним ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у спосіб та порядку, встановлені процесуальним законодавством.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали ізПутильського районного суду Чернівецької області.

09 жовтня 2023 року справа № 721/591/22 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судами

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики (а. с. 2-5).

Заочним рішенням Путильського районного суду Чернівецької області від 12 жовтня 2022 рокупозов задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 21 000 доларів США, що еквівалентно 767 941 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а. с. 67-68).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 , через представника Мар`яна І. С. , 06 липня 2023 року подав апеляційну скаргу (а. с. 74-83).

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 18 липня 2023 року апеляційну скаргу Мар`яна І. С. , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на заочне рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 12 жовтня 2022 року залишено без руху та надано п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 11 519,12 грн (а. с. 98).

Супровідним листом Чернівецького апеляційного суду від 18 липня 2023 року та довідкою про доставку електронного листа підтверджується, що документ в електронному вигляді «Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху» від 18 липня 2023 року у справі № 721/591/22 було надіслано 18 липня 2023 року о 14:03:34 одержувачу ( Мар`яну І. С. ) на його електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3. Документ доставлено до електронної скриньки: 18 липня 2023 року о 14:09:02 (а. с. 99, 100).

26 липня 2023 року адвокат Мар`ян І. С., діючи в інтересах ОСОБА_2 , подав до Чернівецького апеляційного суду заяву про усунення недоліків, до якої долучив оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 11 519,12 грн (а. с. 101-102).

Відповіддю Ради адвокатів Чернівецької області від 27 липня 2023 року вих. № 91, наданою на запит апеляційного суду, підтверджується, що згідно з витягом з Єдиного реєстру адвокатів України Мар`ян І. С. вказав свою електронну адресу/E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 105-106).

27 липня 2023 року апеляційний суд визнав неподаною і повернув Мар`яну І. С. , який діє в інтересах ОСОБА_2 , апеляційну скаргу на заочне рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 12 жовтня 2022 року (а. с. 107-108).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 356 ЦПК України, відповідно до пункту 3 частини четвертої якої до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про визнання неподаною апеляційної скарги та повернення її адвокату Мар`яну І. С., який діяв у інтересах ОСОБА_2 , апеляційний суд керувався нормами статей 185 357 ЦПК України і виходив з того, що, отримавши 18 липня 2023 рокуна офіційну електронну адресу копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, представника заявника - адвокат Мар`ян І. С. подав заяву про усунення недоліків лише 26 липня 2023 року, тобто з пропуском встановленого судом п`ятиденного строку на усунення недоліків.

Проте Верховний Суд не погоджується з цим висновком з огляду на таке.

Згідно з частиною шостою статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

За змістом підпункту 15.16 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України створення та забезпечення функціонування ЄСІТСздійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТСу складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

З урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України, які передбачають, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, то підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

Таким чином, на час постановлення апеляційним судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху названі підсистеми (модулі) ЄСІТСвже розпочали функціонування.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 5.6 і 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС: офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України; користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення про ЄСІТС).

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку.

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в ЄСІТС.

Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства). Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Електронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства. До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

Згідно з пунктами 42, 43 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету. До Електронного кабінету надсилаються документи у справі лише в разі наявності ідентифікаційних даних користувача (учасника справи), внесених до автоматизованої системи діловодства. У разі надсилання користувачем документів у справі за допомогою власного Електронного кабінету ідентифікаційні дані користувача вносяться до автоматизованої системи діловодства в автоматичному режимі. У разі надсилання документів у справі особою в паперовій формі її ідентифікаційні дані вносяться до автоматизованої системи діловодства працівником суду.

Отже, порядок надсилання копій процесуальних документів на офіційну електронну адресу, про які йдеться у частині шостій статті 272 ЦПК України, здійснюється за допомогою засобів ЄСІТС.

Тобто чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного надсилання судом процесуальних документів - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», а у випадку, якщо учасник справи не має зареєстрованого Електронного кабінету, - документи надсилаються засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану таким учасником під час подання документів до суду.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22 жовтня 2021 року у справі № 910/7184/20 зазначено, що апеляційний суд, вирішуючи (після закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху) про відкриття апеляційного провадження або про повернення апеляційної скарги, має дослідити, зокрема, обставини виконання заявником апеляційної скарги вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, та передусім встановити, чи виконав заявник апеляційної скарги вимоги цієї ухвали, зокрема встановити той факт, чи надав він документи/докази, вимоги щодо надання яких містила ухвала про залишення апеляційної скарги без руху (докази сплати судового збору, клопотання, інші докази на підтвердження повноважень представника тощо). Без встановлення цих обставин у апеляційного суду відсутні підстави вирішувати питання щодо пропуску/дотримання строку на усунення недоліків та застосовувати за результатами встановлених обставин відповідні процесуальні наслідки, зокрема передбачені статтями 118, 119, частинами четвертою, шостою статті 174, частиною шостою статті 260, частиною третьою статті 262 Господарського процесуального кодексу України (повертати, відмовляти у прийнятті апеляційної скарги, відкривати апеляційне провадження). Натомість, апеляційний суд наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про повернення відповідачу апеляційної скарги з тих підстав, що скаржник, не усунув недоліки поданої ним апеляційної скарги, оскільки суд не дослідив надані у справі докази та порушив тим самим наведені норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали апеляційного суду. Отже, допущені апеляційним судом процесуальні порушення статей 174 260 262 Господарського процесуального кодексу України - неврахування факту вчинення відповідачем дії на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, відповідно, недослідження та ненадання оцінки заяви відповідача про усунення ним недоліків апеляційної скарги (доданих до неї доказів) разом з поданою відповідачем заявою про поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги, призвело до постановлення апеляційним судом незаконної (передчасної) ухвали у цій справі.

У постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 440/9242/21 (адміністративне провадження № К/990/20595/22) зазначено, що нормами Положення про ЄСІТС передбачене надсилання відповідних документів саме до Електронного кабінету незалежно від прив`язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційна, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті. Пунктом 38 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету. Таким чином, копія рішення суду першої інстанції могла б бути додатково надіслана Північному МРУ ДПС на адресу officevp.kh.official@tax.gov.ua у тому випадку, якщо б скаржник про це зазначив в Електронному кабінеті. Проте, датою вручення судового рішення за правилами пункту 2 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (узгоджується з пунктом 2 частини шостої статті 272 ЦПК України) буде саме день його доставлення в Електронний кабінет на електронну адресу, зазначену при реєстрації в ЄСІТС.

У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 560/694/22 (провадження № К/990/22054/22), на яку посилався представник заявника у касаційній скарзі, вказано, що апеляційний суд надіслав копію ухвали від 27 квітня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху виключно на електронну адресу відповідача. При цьому, наявні у матеріалах справи відомості не дають суду обґрунтованих підстав для встановлення факту вручення ухвали суду апеляційної інстанції про залишення позовної заяви без руху відповідачу у встановлений процесуальний спосіб, що, відповідно, слугує початком перебігу процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Натомість, відповідач заперечує отримання ним ухвали суду. З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що спрямування копії ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року на електронну адресу відповідача відбулося не у спосіб та порядку, встановлені процесуальним законодавством. На час прийняття оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції достовірно не пересвідчився в отриманні ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем. Застосування наслідків, встановлених положеннями статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (узгоджується з положеннями статті 185 ЦПК України), можливе лише за умов беззаперечного встановлення та з`ясування судом дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, яке є визначальним для обчислення строку, встановленого судом для усунення відповідних недоліків.

У справі, яка переглядається, 06 липня 2023 року адвокат Мар`ян І. С., діючи в інтересах відповідача ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу на заочне рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 12 жовтня 2022 року, в якій зазначив засіб для комунікації з судом лише свою поштову адресу: місто Чернівці, вулиця Рівненська, 5-а, офіс 705.

Разом із тим, матеріали справи не містять підтвердження направлення представнику відповідача - адвокату Мар`яну І. С. ухвали Чернівецького апеляційного суду від 18 липня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху у паперовій формі рекомендованим листом або доставлення цього процесуального документа саме в Електронний кабінет названого адвоката на електронну адресу, зазначену при реєстрації в ЄСІТС.

Таким чином, визнаючи неподаною апеляційну скаргу та повертаючи її адвокату Мар`яну І. С. апеляційний суд не врахував, що доставка копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху електронним листом на електронну пошту учасника судового процесу, а не в його Електронний кабінет, не є належним врученням такого рішення.

Наявні у матеріалах справи відомості не давали суду апеляційної інстанції обґрунтованих підстав для встановлення факту вручення представнику заявника ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у спосіб та порядку, що встановлені процесуальним законодавством, що, відповідно, слугує початком перебігу процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Відтак апеляційний суд зобов`язаний був надіслати стороні відповідача ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху у паперовій формі рекомендованим листом або в Електронний кабінет на офіційну електронну адресу, зазначену при реєстрації в ЄСІТС, чого не було зроблено (наявна у матеріалах справи довідка про доставку документа в електронному вигляді «Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху» не є підтвердженням доставлення цього судового рішення доЕлектронного кабінету представника відповідача).

Зважаючи на викладене, за відсутності доказів вручення стороні відповідача копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у передбаченому процесуальним законодавством порядку Чернівецький апеляційний суд застосував приписи частини третьої статті 185 та частини другої статті 357 ЦПК України без достатніх на те правових підстав.

Крім того Верховний Суд зауважує, що навіть у випадку належного надсилання 18 липня 2023 року стороні відповідача ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, за обставин надходження від представника заявника 26 липня 2023 року (тобто до постановлення апеляційним судом 27 липня 2023 року оскаржуваної ухвали) заяви про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами сплати судового збору, суду апеляційної інстанції, передусім, належало врахувати факт вчинення відповідачем дії на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме надання ним доказу сплати судового збору в сумі 11 519,12 грн за подання апеляційної скарги, та оцінити такий доказ.

При цьому, апеляційному суду також слід було врахувати, що сторона відповідача не допустила необ`єктивного зволікання з виконанням ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, пропуск встановленого судом п`ятиденного строку на усунення недоліків був незначним (два дні), тоді як процесуальним законом суду надано право встановити максимальний строк на усунення недоліків у 10 днів, що, у свою чергу, свідчить про відсутність у діях представника заявника ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками, оскільки він намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження судового рішення.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів Верховного Суду вважає, що у цій конкретній справі апеляційним судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм і непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права заявника на апеляційне оскарження судового рішення.

За змістом статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовим висновком, сформульованим Конституційним Судом України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року у справі № 3-рп/2003). Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частин першої та другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року).

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, пункт 29). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії»).

Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги, суди апеляційної інстанції мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення. Відповідний висновок має бути висловлено із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.

Обсяг права на апеляційний перегляд справи, що визначається законом, має гарантувати особі ефективну реалізацію права на судовий захист задля досягнення цілей правосуддя, забезпечуючи захист інших конституційних прав і свобод такої особи. Обмеження доступу до суду апеляційної інстанції, як складової права на судовий захист, можливе лише з обов`язковим дотриманням конституційних норм і принципів, а саме пріоритетності захисту фундаментальних прав і свобод людини та громадянина, а також принципу верховенства права, відповідно до якого держава має запровадити таку процедуру апеляційного перегляду, яка забезпечить ефективність права на судовий захист на цій стадії судового провадження, зокрема дасть можливість відновити порушені права і свободи особи та максимально запобігти негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки суду першої інстанції.

Апеляційний суд у цій справі порушив вищенаведені вимоги закону та викладені в рішеннях ЄСПЛ загальні засади судочинства стосовно права особи на доступ до суду й обґрунтованості судового рішення, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про визнання неподаною і повернення апеляційної скарги.

Враховуючи усі обставини справи, що мають істотне значення для прийняття справедливого рішення, Верховний Суд вважає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною четвертою статті 406 та частиною шостою статті 411 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

У зв`язку з допущеними апеляційним судом порушеннями норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про повернення апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником Мар`яном Іваном Степановичем , задовольнити.

Ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 27 липня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийА. І. Грушицький Судді:С. О. Карпенко І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Пророк