Історія справи
Ухвала КЦС ВП від 29.07.2018 року у справі №178/69/17
Постанова
Іменем України
08 квітня 2019 року
місто Київ
справа № 178/69/17
провадження № 61-38408св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: ПогрібногоС.О. (суддя-доповідач), СтупакО.В., УсикаГ.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Приватне виробничо-комерційне підприємство «РЯБА-СХІД»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року у складі судді Берелет В. В., постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2018 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Максюти Ж. І.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_4 у січні 2016 року звернулась до суду з позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства «РЯБА-СХІД» (далі -
ПВКП «РЯБА-СХІД»), у якому просила захистити навколишнє середовище від шкідливих викидів підприємства відповідача і право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, застосувати законні засоби усунення шкідливих викидів підприємства та його транспорту шляхом припинення роботи підприємства відповідача.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що за її місцем проживання відповідач створив своє підприємство переробки птиці, яким забруднює навколишнє середовище. Усі відходи скидають у яму, де вони продовжують гнити та розкладатися. Перебування шкідливого виробництва поряд з її будинком впливає на його вартість, яка різко втратила свою товарну цінність. Звертаючись до контролюючих органів, позивач отримувала відповідь, де зазначено, що не вбачають порушень від забруднення навколишнього середовища. Головним управлінням Держспоживслужби в Дніпропетровській області відповідачу надано рекомендації щодо усунення порушень, проте на теперішній час зазначені рекомендації не виконуються, а зі сторони контролюючих органів проявляється халатна бездіяльність в підтримці стабільності невиконання відповідачем вимог чинного законодавства. З врахуванням наведеного позивач просить захистити навколишнє середовище від шкідливих викидів підприємства відповідача.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач позов не визнав, пояснивши, що веде свою діяльність відповідно до вимог чинного законодавства.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року в задоволені заявлених позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів порушення діяльністю підприємства, яке належить відповідачу, санітарних норм, відповідно до положень чинного законодавства.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що доводи ОСОБА_4 про наявність порушень чинного законодавства з боку відповідача та забруднення ним навколишнього середовища не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції з огляду на те, що за висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 22 грудня 2011 року № 08 цех з переробки м'яса птиці, фасування та заморожування напівфабрикатів з м'яса птиці ПВКП «РЯБА-СХІД», який був об'єктом експертизи, відповідає вимогам чинного законодавства України і може бути погоджений (затверджений). На момент перевірки, здійсненої сільською радою Криничанського району Дніпропетровської області від 30 грудня 2015 року на території ПВКП «РЯБА-СХІД», порушень щодо забруднення навколишнього середовища, порушень ветеринарного законодавства не виявлено. Мешканці села Українка, які проживають поряд з підприємством, претензій до роботи підприємства не мають. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважав, що, вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньому повному обсязі з'ясував права та обов'язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та, давши їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону та зібраним доказам у справі. З огляду на викладене підстав для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову не встановлено.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалась порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник зазначила, що суди неналежним чином оцінили надані нею докази, якими у повному обсязі доведені її позовні вимоги. Окрім цього суди мали можливість переконатись у достовірності наданих нею доказів шляхом проведення виїзного засідання.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, за наслідками чого зробив висновок, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам законності та обґрунтованості, визначеним статтею 263 ЦПК України, а касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у с. Українка на вул. Шевченка, 1-б розташоване приміщення, що належить ОСОБА_5, який уклав з Українською сільською радою договір оренди від 30 грудня 2014 року № 6 строком на 49 років.
Відповідно до договору оренди складських приміщень від 30 грудня 2014 року ОСОБА_5 передав в оренду ПВКП «РЯБА-СХІД» нежитлове приміщення за адресою: с. Українка на вул. Шевченка, 1-б, площею 100, 00 кв. м для використання приміщення під склад продукції, зі встановленим строком оренди до 31 грудня 2017 року.
На підтвердження правомірності діяльності ПВКП «РЯБА-СХІД» матеріали справи містять витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 06 листопада 2007 року, серії АОО № 659477.
ПВКП «РЯБА-СХІД» займається фасуванням та заморожуванням напівфабрикатів м'яса птиці, що підтверджується наданою копією статуту підприємства.
Відповідно до листа, наданого Криничанською районною державною адміністрацією, при опитуванні мешканців вул. Шевченка, будинки яких знаходяться поруч з підприємством, скарги і нарікань на роботу
ПВКП «РЯБА-СХІД» вони не мають.
Згідно з відповіддю Головного управління МВС України в Дніпропетровській області зазначене підприємство отримало висновок державної
санітарно-епідеміологічної експертизи від 22 грудня 2011 року № 08 із безстроковим терміном дії.
Крім того, рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 вересня 2017 року у справі № 207/1161/17, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2018 року, встановлено, що протягом останніх двох років ОСОБА_4 подає до різних установ, організацій, державних органів і місцевих органів самоврядування листи та заяви, у яких повідомляє інформацію про незаконну діяльність ПВКП «РЯБА-СХІД» та забруднення ним навколишнього середовища.
Так, у вересні 2015 року ОСОБА_4 подала заяву до прокуратури Криничанського району Дніпропетровської області, у якій повідомила інформацію про, на її погляд, незаконну діяльність підприємства та забруднення ним навколишнього середовища. За дорученням прокуратури діяльність ПВКП «РЯБА-СХІД» перевірено працівниками Криничанського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області і Криничанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області. За результатами проведених перевірок інформація, повідомлена ОСОБА_4, про незаконну діяльність підприємства та забруднення ним навколишнього середовища не підтвердилась, що встановлено висновком Криничанського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 28 вересня 2015 року та листом Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 04 грудня 2015 року.
28 вересня 2015 року ОСОБА_4 подала звернення до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, у якому повідомила інформацію про незаконну діяльність ПВКП «РЯБА-СХІД». За результатами перевірки, проведеної працівниками ГУМВС України в Дніпропетровській області, інформація ОСОБА_4 не підтвердилась, що підтверджується листом ГУМВС України в Дніпропетровській області від 27 жовтня 2015 року.
Також, звернення з інформацією про незаконну діяльність
ПВКП «РЯБА-СХІД» та забруднення ним навколишнього середовища ОСОБА_4 надсилала до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Адміністрації Президента України, Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Української сільської ради Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області. За результатами проведених перевірок підприємства ПВКП «РЯБА-СХІД» достовірність зазначеної інформації підтверджена не була.
Законність діяльності ПВКП «РЯБА-СХІД» підтверджується висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 22 грудня 2011 року № 8 та експлуатаційним дозволом Управління ветеринарної медицини Криничанського району від 17 квітня 2012 року № 04-06-01РМ.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пунктів «а», «з» частини першої статті 9 Закону України
«Про охорону навколишнього природного середовища» кожний громадянин України має право на: безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище; подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Статтями 10, 60 ЦПК України 2004 року визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Аналогічні положення містяться й у статті 12 ЦПК України, згідно із якою кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій керувались тим, що позивач не довела належними і допустимими доказами ті обставини, на які вона посилалася як на підставу свого позову.
Разом з тим доводи касаційної скарги щодо неналежної оцінки наданих нею доказівфактично зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за встановлені статтею 400 ЦПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Зважаючи на встановлення правильного застосування норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, Верховний Суд зробив висновок про необґрунтованість вимог касаційної скарги про скасування рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року та постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Погрібний
О.В.Ступак
Г.І.Усик