Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №143/1461/17

Постанова

Іменем України

08 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 143/1461/17

провадження № 61-40177св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - Спичинецька сільська рада Погребищенського району Вінницької області,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на постанову Апеляційного суду Вінницької області, у складі колегії суддів:

Медяного В. М., Матківської М. В., Сопруна В. В., від 23 травня 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до

Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік ОСОБА_10, після смерті якого відкрилась спадщина на все належне йому майно, у тому числі на будинок АДРЕСА_1 й земельну ділянку (пай), загальною площею 3,78 га, яка розташована на території Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області. Зазначала, що вона не звернулась із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк з об'єктивних причин, оскільки у зв'язку з тяжким матеріальним становищем та відсутністю роботи за місцем її проживання вона була вимушена у 2005 році поїхати до Російської Федерації на заробітки. Зазначала, що повернулась на Україну лише у жовтні 2017 року та одразу звернулась із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Погребищенського районного нотаріального округу Вінницької області. У прийнятті заяви їй було відмовлено у зв'язку з пропуском встановленого законодавством строку на прийняття спадщини.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд визначити їй додатковий строк, необхідний для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області, у складі судді Марченко Л. В., від 22 листопада 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визначено ОСОБА_4 додатковий строк тривалістю один місяць з моменту набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, однак з поважних причин не подала у встановлений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини. З урахуванням зазначеного, а також з метою захисту майнових прав позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачу необхідно визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_6 звернулась до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що вона не приймала участь у справі, проте оскарженим судовим рішенням вирішено питання про її права та обов'язки.

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 23 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскарженим рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та обов'язки ОСОБА_6, яка на момент розгляду справи мала речові права щодо спадкового майна після смерті ОСОБА_10 Суд першої інстанції повинен був з'ясувати коло усіх спадкоємців ОСОБА_10 та за їх наявності залучити таких осіб до участі у справі, у тому числі і ОСОБА_6 Позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску нею строку на подання заяви про прийняття спадщини протягом більше як 11 років після смерті спадкодавця.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_6 не належить до кола осіб, визначених

статтями 1261-1265 ЦК України, не встановив її права щодо спірного спадкового майна, ступінь спорідненості зі спадкодавцем, чи є вона спадкоємцем після смерті ОСОБА_10 Судові рішення, на які посилається суд апеляційної інстанції, якими нібито визнано право власності ОСОБА_6 на спадкове майно після смерті ОСОБА_10, були скасовані. На момент звернення позивача до суду спадкової справи не існувало, у тому числі і за заявою ОСОБА_6 Суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки доказам на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після смерті її чоловіка.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_6 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. Зазначала, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження перебування позивача на території Російської Федерації з 2005 року по 2017 рік.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

28 березня 2018 року справу передано судді-доповідачу.

У прохальній частині касаційної скарги представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить повідомити його про час та місце розгляду справи судом касаційної інстанції, а також розглядати справу за участю представника позивача.

Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Ураховуючи те, що триває стадія попереднього розгляду, під час якої судове засідання не проводиться, повідомлення учасників не передбачено положеннями ЦПК України, підстави для задоволення клопотання представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відсутні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_10

ОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_10

Постановою державного нотаріуса Погребищенської державної нотаріальної контори Вінницької області від 23 березня 2018 року

№ 114/02-31 відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_10

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_4 зазначала, що з 2005 року по 2017 рік вона перебувала на території Російської Федерації, а тому була позбавлена можливості в установлений законом строк звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

На підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_4 було надано акт обстеження матеріально-побутових умов від 22 травня 2018 року № 1191, відповідно до якого ОСОБА_4 у період з 2005 року по жовтень 2017 року не проживала на території Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району, місце її перебування невідоме.

Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 13 вересня 2018 року у справі № 2/495/2007 скасовано рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 11 липня 2007 року, яким: визнано право ОСОБА_6 у порядку спадкування за законом на земельну частку (пай), площею 3,78 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Лесі Українки у с. Спичинці Погребищенського району Вінницької області, яка належала спадкодавцю ОСОБА_10 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 та свідоцтва про право на спадщину за законом

від 13 листопада 2004 року; визнано за ОСОБА_6 право власності у порядку спадкування за законом на земельну ділянку, площею 3,1052 га, яка розташована на території Спичинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області, яка належала на праві власності спадкодавцю ОСОБА_10 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 20 травня 2004 року.

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відтак, шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10 сплив 22 березня 2007 року.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12,

від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, враховуючи аргументи та доводи позивача, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених

статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Безспірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску більше ніж на десять років строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивач не надала, не довела наявності об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк (у тому числі, що вона не мала об'єктивної можливості звернутися до нотаріуса у встановлений законом строк у зв'язку з перебуванням на території Російської Федерації або до консульських установ України на території Російської Федерації), що у силу статті 81 ЦПК України є її процесуальним обов'язком.

Посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_6 не є особою, питання про права та обов'язки якої вирішено рішенням суду першої інстанції, є необґрунтованими, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що між ОСОБА_6, яка є двоюрідною сестрою спадкодавця, та ОСОБА_4 існує спір відносно права на спадкування, який перебуває на розгляді у судах (справа № 2-495/2007, № 2-595/11, справа № 143/363/18).

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 05 листопада

2018 року у справі № 143/885/18, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Вінницької області від 20 грудня 2018 року, позов ОСОБА_6 задоволено, визначено ОСОБА_6 додатковий строк тривалістю два місяці з моменту набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_10

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено із порушенням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Апеляційним судом правильно застосовано до спірних правовідносин положення статті 1272 ЦК України та дотримано норми процесуального права, зроблено обґрунтовані висновки на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Вінницькоїобласті від 23 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

С. Ф. Хопта