Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 752/11005/22

провадження № 61-13901св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Горбенко Костянтин Олегович, на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року у складі судді Хоменко В. С. та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Поліщук Н. В., Соколової В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Історія справи

У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» (далі - ТОВ «Теплопостачсервіс») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Посилаючись на систематичне невиконання відповідачем зобов`язань з оплати наданих комунальних послуг, позивач, уточнивши в подальшому позовні вимоги, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Теплопостачсервіс» суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованного опалення в розмірі 24 915,42 грн, суму заборгованості за оплату житлово-комунальної послуги з гарячого водопостачання в розмірі 1 042,29 грн, суму інфляційних витрат, нарахованих заявником на суму заборгованості за житлово-комунальну послугу з централізованного опалення в розмірі 1 170,64 грн, суму інфляційних витрат, нарахованих заявником на суму заборгованості за житлово-комунальну послугу з гарячого водопостачання у розмірі 74,26 грн, суму трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості за житлово-комунальну послугу з централізованного опалення в розмірі 392,87 грн, суму трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості за житлово-комунальну послугу з гарячого водопостачання в розмірі 25,25 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 вересня 2022 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Теплопостачсервіс». Вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін. Роз`яснено відповідачу його право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті, надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу, іншому відповідачу та третій особі у справі копії відзиву та доданих до нього документів.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2022 року призначено розгляд цивільної справи за позовом ТОВ «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи.

Згідно довідки Голосіївського районного суду м. Києва, ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом ТОВ «Теплопостачсервіс» було доставлено до електронної скриньки ОСОБА_1 (v.v.boyko1977@gmail.com) 14 вересня 2022 року.

27 вересня 2022 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву до ТОВ «Теплопостачсервіс» про захист прав споживачів.

Вважаючи дії ТОВ «Теплопостачсервіс» такими, що порушують його права як споживача, та які мають наслідком безпіставні нарахування за централізоване опалення, просив:

- визнати протиправною відсутність з боку ТОВ «Теплопостачсервіс» контролю установленого міжповіркового інтервалу теплолічильника, яким обладнано квартиру АДРЕСА_1 :

- визнати протиправним з боку ТОВ «Теплопостачсервіс» неповідомлення ОСОБА_1 щодо необхідності проведення періодичної перевірки теплолічильника, яким обладнано квартиру АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправним з боку ТОВ «Теплопостачсервіс» проведення нарахувань ОСОБА_1 , як власнику квартири АДРЕСА_1 , за централізоване опалення в опалювальних періодах 2020/2021 та 2021/2022 років згідно показань загальнобудинкового засобу обліку;

- зобов`язати ТОВ «Теплопостачсервіс» провести ОСОБА_1 , як власнику квартири АДРЕСА_1 , перерахунок нарахувань за централізоване опалення в опалювальних періодах 2020/2021 та 2021/2022 років, виходячи із середньомісячних показань теплолічильника, яким обладнано квартиру АДРЕСА_1 , опалювальний період 2019/2020 років.

Водночас просив зустрічний позов об`єднати в одне провадження з первісним позовом ТОВ «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, та постановити ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Протокольною ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Теплопостачсервіс» про захист прав споживачів відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що первісний та зустрічний позови не є повністю взаємопов`язаними, їх спільний розгляд не є доцільним.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, протокольну ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

25 вересня 2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Горбенка К. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на протокольну ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року, у якій просив скасувати оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

13 листопада 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом 3 частини другої статті 49 ЦПК України встановлено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.

Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Крім того, наявність зустрічного позову дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).

Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 522/14499/21 (провадження № 61-10754св22).

Відмовляючи у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що первісний та зустрічний позови не є повністю взаємопов`язаними, їх спільний розгляд не є доцільним.

Однак, як вбачається із змісту зустрічного позову, його подання має на меті довести відсутність у позивача підстав нарахування заборгованості за централізоване опалення, а відтак і відсутність підстав для задоволення первісного позову, тому вказані позови є взаємопов`язаними, спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин, а задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову

Суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув та дійшов передчасного висновку щодо відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 про захист прав споживачів.

Апеляційний суд допущені місцевим судом порушення норм ЦПК України не усунув.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене наявні правові підстави для задоволення касаційної скарги і скасування ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року з направленням справи в частині зустрічного позову ОСОБА_1 для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Горбенко Костянтин Олегович, задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року скасувати.

Справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» про захист прав споживачів передати для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов