Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.06.2019 року у справі №127/5469/19

Постанова

Іменем України

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 127/5469/19-ц

провадження № 61-9647св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач),

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 лютого 2019 року у складі судді Сичук М. М. та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2019 року у складі суддів: Шемети Т.

М., Ковальчука О. В., Панасюка О. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - Департамент архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради,

третя особа - ОСОБА_1,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання незаконними і скасування будівельного паспорта та права на початок виконання будівельних робіт.

Разом із позовною заявою ОСОБА_3 подала заяву про забезпечення позову шляхом: зупинення дії будівельного паспорту забудови земельної ділянки (кадастровий номер 0510137000:03:024:0089) по АДРЕСА_1, виданий Департаментом архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 19 вересня 2018 року № 275; зупинення дії права на початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, набутого на підставі поданого замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 25 вересня 2018 року № ВН 061182681911; заборони власнику земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 особисто або через довірених ним осіб вчиняти будь-які будівельні роботи у межах площі частини цієї земельної ділянки, на яку поширюються обмеження у її використанні (на підставі витягу з Державного земельного кадастру від 02 жовтня 2018 року № НВ-0002121392018).

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2019 року, заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено повністю. З метою забезпечення позову: зупинено дію будівельного паспорту забудови земельної ділянки (кадастровий номер 0510137000:03:024:0089) по АДРЕСА_1, виданого Департаментом архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 19 вересня 2018 року № 275 (об'єкт будівництва: "реконструкція частини житлового будинку садибного типу прибудовою на приватизованій земельній ділянці"); зупинено дію права на початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, набутого на підставі поданого замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 25 вересня 2018 року № ВН 061182681911; заборонено власнику земельної ділянки (кадастровий номер 0510137000:03:024:0089) за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 особисто або через довірених ним осіб вчиняти будь-які будівельні роботи в межах площі частини цієї земельної ділянки, на яку поширюються обмеження у її використанні (згідно з Витягом (від 02 жовтня 2018 року № НВ-0002121392018) з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 0510137000:03:024:0089 та додатку до нього (кадастровий план цієї земельної ділянки масштаб 1:500 з описом меж та експлікацією земельних угідь): вид обмеження у використанні земельної ділянки-охоронні зони, площа земельної ділянки (її частини), на яку поширюються обмеження-0,0040га, 0,0004 га, 0,0020 га, 0,0007 га, підстава виникнення обмеження у використанні земельної ділянки - закон, строк дії обмеження - безстроково).

Судові рішення мотивовані тим, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити та унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася, та може зробити неможливим чи ускладнити виконання рішення, призвести до виникнення аварійної ситуації (прорив водогону) та, як наслідок, до зсуву ґрунту та підтоплення її будинку, який знаходиться значно нижче (на 1,5 поверхи) рівня земельної ділянки по АДРЕСА_1, через яку прокладено цей водогін (вказана земельна ділянка є природним укосом, початок якого було штучно знято та побудовано будинок, тобто ця земельна ділянка має нахил, що сприятиме стіканню води та зсуву мас ґрунту).

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - просить скасувати судові рішення та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що, забезпечуючи позов, суди перейшли існуючу межу справедливості, оскільки невжиття заходів забезпечення позову не могло істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а застосований позивачем судовий захист ще до його застосування уже був ефективним, так як забезпечувався належним виконанням третьою особою зобов'язання з утримання від проведення будівельних робіт, що відповідає засадам добросовісності, розумності та справедливості.

(2) Позиція ОСОБА_3.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 зазначає, що судом враховано охорону прав осіб, які беруть участь у справі, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, направлені на недопущення утруднення виконання можливого рішення суду.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із Вінницького міського суду Вінницької області.

Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року цивільну справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами у складі колегії з п'яти суддів.

Згідно частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі-Закон від 15 січня 2020 року № 460-ІХ).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі-Закон від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі-Закон від 15 січня 2020 року № 460-ІХ.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга залишенню без задоволення.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених частини 1 та 2 статті 149 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Крім того, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.

Суди встановили, що 19 вересня 2018 року Департаментом архітектури та містобудування Вінницької міської ради видано будівельний паспорт № 275 про забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Відповідно до витягу від 02 жовтня 2018 року № НВ-0002121392018) з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки (кадастровий номер undefined) встановлено обмеження у її використанні. 31 жовтня 2018 року листом Департаменту архітектури та містобудування № Р-05-101862/5-05-8 надано відповідь на звернення ОСОБА_3, в якому вказано, що суб'єкт містобудування зобов'язався не продовжувати будівельні роботи до вирішення даного питання по суті. 31 листопада 2018 року листом Департаменту архітектурно-будівельного контролю № Р-36-101865/01-36 надано відповідь на звернення ОСОБА_4, в якому зазначено, що із забудовником проведена роз'яснювальна робота щодо неможливості в подальшому проведення будівельних робіт на інженерних мережах та необхідності їх перенесення з під плями забудови, а також звернуто увагу, що суб'єкт містобудування зобов'язався не продовжувати будівельні роботи до вирішення даного питання по суті.

29 грудня 2018 року листом Департаменту архітектури та містобудування № Р-01-117663/5-05-8 ОСОБА_3 повідомлено, що наміри щодо реконструкції об'єкту змінились та суб'єктом містобудування внесено зміни до будівельного паспорту на підставі наявності на земельній ділянці інженерних мереж.

Суть заперечень заявника щодо вжитих заходів забезпечення позову полягає в тому, що відповідно до рішень компетентних органів він уже зобов'язаний утриматися від будівельних робіт.

Разом з тим, наявність письмового зобов'язання про те, що на земельній ділянці не будуть вчинятися будівельні роботи до вирішення спору в суді, не гарантує дотримання цього зобов'язання та не тягне за собою будь-яких правових наслідків.

Предметом позову є визнання незаконним і скасування будівельного паспорту, дозволу на початок виконання будівельних робіт, тому співмірним до заявлених вимог є забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних документів.

Отже, суди, пересвідчившись у наявності спору між сторонами, в існуванні реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду (з огляду на те, що третьою особою було розпочато будівельні роботи), дійшли вірного висновку про наявність підстав для забезпечення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги спростовуються матеріалами справи та встановленими судами обставинами, оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права та залишаються без змін на підставі статті 410 ЦПК України.

Щодо судових витрат

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.

Керуючись статтями 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

УхвалуВінницького міського суду Вінницької області від 26 лютого 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

А. А. Калараш

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

С. П. Штелик