Історія справи

Постанова

Іменем України

06 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 201/1632/18

провадження № 61-4658св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», державний реєстратор Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Дніпропетровської області Анненков Максим Ігорович, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Заверуха Наталія Іванівна,

особа, що подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Доманський Володимир Петрович, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю., від 09 лютого 2022 року про закриття апеляційного провадження,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»), державного реєстратора Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Дніпропетровської області Анненкова М. І., приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Заверухи Н. І. про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про проведену державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що 07 лютого 2007 року між ним та публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк») було укладено кредитний договір, а 09 лютого 2007 року передано в іпотеку банку належну позивачу квартиру АДРЕСА_1 .

21 березня 2012 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська у справі № 2-8129/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь

ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором від 07 лютого 2007 року у розмірі 687 108 грн.

09 лютого 2018 року до квартири позивача прийшли представники ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» і повідомили, що тепер вони є власниками квартири і у примусовому порядку виселили позивача та інших мешканців квартири.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстрація права власності ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на спірну квартиру здійснена на підставі іпотечного договору від 09 лютого 2007 року, договору про відступлення прав вимоги від 13 грудня 2017 року, повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором № 7/в від 15 грудня 2017 року, вимоги/іпотечного повідомлення про дострокове погашення заборгованості від 15 грудня 2017 року.

Вважаючи, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» безпідставно звернуло стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, ОСОБА_1 , остаточно сформулювавши позовні вимоги у лютому 2019 року, просив суд:

- скасувати рішення індексний номер: 44435464 від 05 грудня 2018 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , зареєстрованого приватним нотаріусом Заверухою Н. І.;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис

№ 29281963 про державну реєстрацію права власності ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на вказану квартиру.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, у складі судді Антонюка О. А., від 16 березня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення індексний номер: 44435464

від 05 грудня 2018 року про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , зареєстрованого приватним нотаріусом Заверухою Н. І.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про проведену державну реєстрацію (номер запису 29281963) права власності ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на вказану квартиру.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що іпотекодержатель не надсилав позивачу письмову вимогу про усунення порушення, в переліку документів, на підставі яких у відповідача виникло право власності на предмет іпотеки, відсутні відомості про оцінку фактичної вартості предмету іпотеки, за якою було набуто право власності.

Також районний суд врахував, що примусове стягнення відбулось без згоди позивача як власника іпотечного майна в порушення заборони, встановленої Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Постановою Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., від 13 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2020 року змінено, виключено з його мотивувальної частини посилання на Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». В решті рішення суду залишено без змін.

Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що районний суд помилково погодився з такою підставою позову як порушення державним реєстратором вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки ОСОБА_1 надав іпотекодержателю згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя у позасудовому порядку, яка висловлена в іпотечному договорі.

У листопаді 2021 року ОСОБА_2 , як особа, що не брала участі у справі, звернувся з апеляційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2020 року, зазначаючи, що оскарженим рішення вирішено питання про його права та обов`язки, оскільки на момент ухвалення рішення він був власником спірної квартири.

До апеляційної скарги ОСОБА_2 було додано, зокрема копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладеного 15 серпня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Ухвалою від 03 грудня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 було відкрито.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 09 лютого 2022 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2020 року, вказавши, що рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 не вирішувалися.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Доманський В. П., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про закриття апеляційного провадження, направивши матеріали справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

24 травня 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Доманський В. П. подав касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду

від 09 лютого 2022 року про закриття апеляційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із районного суду.

У червні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2022 року продовжено

ОСОБА_1 строк подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Представник ОСОБА_2 - адвокат Доманський В. П. підставою касаційного оскарження зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вважає, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_2 , оскільки на момент ухвалення цього рішення він вже був власником спірної квартири, однак не був залучений до участі у справі.

Звертає увагу, що ОСОБА_2 був позбавлений можливості надавати свої пояснення, докази та вчиняти інші процесуальні дії.

Зазначає, що апеляційний суд помилково встановив, що у рішенні суду відсутні висновки про права та обов`язки ОСОБА_2 .

Стверджує, що належним відповідачем у цій справі має бути особа, право на майно якої оспорюється, та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Представник ОСОБА_1 - адвокат Пашніна А. В. подала відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскарженого судового рішення, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого

2022 року залишити без змін.

Вказує, що ОСОБА_2 набув право власності на спірну квартиру після закриття підготовчого провадження у справі.

Звертає увагу, що у розглядуваній справі оскаржуються реєстраційні дії, вчиненні в інтересах ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», з підстав порушення процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. При цьому ОСОБА_2 , оскаржуючи рішення суду першої інстанції, не зазначив інших підстав для скасування рішення, ніж його незалучення до участі у справі та не спростовував обставини, на підставі яких задоволено позов ОСОБА_1 .

Наголошує, що наразі питання про права та інтереси ОСОБА_2 вирішуються судом у справі № 201/1669/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Фактичні обставини

ОСОБА_1 звернувся до суду з приводу оскарження рішення

від 05 грудня 2018 року про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та запису про право власності вказаного товариства.

ОСОБА_2 звертаючись із апеляційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2020 року посилався на те, що придбав спірну квартиру за договором купівлі-продажу від 15 серпня 2019 року.

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа № 201/1669/21 за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 , третя особа ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про визнання права власності та витребування майна (спірної квартири).

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення ЄСПЛ у справі «Bruаlla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року, пункт 33).

Відповідно до статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою

ОСОБА_2 , суд в межах відкритого апеляційного провадження дійшов правильного висновку про те, що рішенням Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська від 16 березня 2020 рокупитання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 не вирішувалися.

Колегія суддів погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки предметом позову у цій справі є скасування рішення про державну реєстрацію права власності від 05 грудня 2018 року на спірну квартиру за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідного запису про право власності вказаного товариства.

ОСОБА_1 , вважаючи, що на спірну квартиру ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» незаконно звернуто стягнення у позасудовому порядку, оскаржив реєстраційні дії, вчинені на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», до набуття ОСОБА_2 права власності на цю квартиру.

При цьому судами у розглядуваній справі питання щодо наявності підстав для витребування майна із володіння ОСОБА_2 не вирішувалось.

Відповідно до частини п`ятої статті 82 ЦПК України встановлені у цій справі обставини можуть бути спростовані ОСОБА_2 в загальному порядку, у тому числі під час розгляду справи № 201/1669/21 за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», про визнання права власності та витребування майна.

Крім того, статтею 54 ЦПК України передбачено наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Так, у разі, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

Отже апеляційний суд обґрунтовано закрив апеляційне провадження за апеляційної скаргою ОСОБА_2 з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України. При цьому судове рішення про закриття апеляційного провадження в справі № 201/1632/18

не перешкоджає ОСОБА_2 доводити свої заперечення проти позову в справі № 201/1669/21.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскарженої ухвали, оскільки апеляційний суд, ухвалив судове рішення із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали апеляційного суду - без змін.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411

ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Доманський Володимир Петрович, залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта