Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.02.2018 року у справі №522/23744/15ц

Постанова

Іменем України

06 травня 2020 року

м. Київ

справа № 522/23744/15-ц

провадження № 61-8472св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю.,Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Одеська обласна асоціація роботодавців Півдня України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Одеської обласної асоціації роботодавців Півдня України та ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 березня 2016 року в складі судді Тарасова А. В. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2017 року в складі колегії суддів: Журавльова О. Г., Комлевої О. С., Кравця Ю. І.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Одеська обласна асоціація роботодавців Півдня України, про захист честі, гідності та ділової репутації.

На обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_6 у приміщенні Верховної Ради України відбувся брифінг народного депутата України ОСОБА_8, під час якого відповідач зазначив наступне: «в 10-м году, когда зашла группа бывшего депутата Верховного ОСОБА_3 на рынке начались все теневые схемы и по сегодняшний день. На рынок зашло ОПГ под видом Запорожской Сечи , более 100 человек зашли в данный момента на рынок, неизвестно с оружием, вот они сейчас. Покажу Вам фотографию, вот это мы делаем, как говорится, скрытой камерой фотографии для усиления смотрящего по Одесской области это ОСОБА_5 , который находится, в данный момент его люди в Запорожье. Поэтому мы сморим в это, что это контрабанда, эти теневые схемы, они могут тоже взорваться как в нас мы сей час видим в Мукачево…». Окрім цієї негативної інформації, відповідач також зазначив наступне: «И я хочу сказать о том, что в 14-м году было перечислено 23 миллиона гривен в народную республику, в Луганскую народную республику, на фирмы ОСОБА_6 и ОСОБА_1 , которые есть засновниками этой фирмы. Квитанции, документы, договора, всё оно есть. Они были предоставлены в прокуратуру и все службы». Зазначену інформацію, озвучену відповідачем на брифінгу, було доведено до відома широкого кола журналістів та громадськості.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідач під час мітингу біля будівлі Генеральної прокуратури України зазначив: «Есть договор, заключенный 7-м километром с Вуглеперерабатывающей компанией, которой владельцы ОСОБА_1 и ОСОБА_6 , которые находятся в ЛНР, куда были перечислены в 14-м году 23 миллиона гривен на покупку каких-то акций». Після проведення цього мітингу, у ряді ЗМІ було опубліковано слова ОСОБА_2 , який зазначив: «Ринок, захоплений в рейдерський спосіб через мережу «смотрящіх», досі стало забезпечує «сім`ю» фінансами і також фінансує сепаратизм».

Зазначену інформацію було повідомлено невизначеному колу осіб, які були там присутні, а також поширено в ЗМІ у мережі Інтернет (у відповідних публікаціях від ІНФОРМАЦІЯ_7), з-поміж яких: УНІАН, інтернет-видання ГЛАВКОМ, інтернет-видання Цензор.НЕТ, інтернет-видання « Лівий берег».

Враховуючи вищевикладене, позивач просив визнати недостовірною інформацію, розповсюджену відповідачем під час брифінгу народного депутата України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у приміщенні Верховної Ради України, а також інформацію, розповсюджену ІНФОРМАЦІЯ_7 на мітингу біля будівлі Генеральної прокуратури України; зобов`язати відповідача спростувати зазначену недостовірну інформацію; зобов`язати відповідача у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили спростувати зазначену недостовірну інформацію у спосіб, наближений до способу поширення, а саме шляхом розміщення у відеохостингу « Ютюб » відео відповідного змісту, опублікуванням у державному друкованому ЗМІ «Голос України» та в інтернет-виданнях УНІАН, ГЛАВКОМ, Цензор.НЕТ, «Лівий берег» статті відповідного змісту під заголовком «Спростування», а також шляхом ініціювання та проведення біля будівлі Генеральної прокуратури України мирного зібрання, під час якого публічно проголосити, що озвучена ним ІНФОРМАЦІЯ_7 інформація є недостовірною та не відповідає дійсності.

Короткий зміст рішень судів першої та інстанції інстанцій

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недостовірною інформацію, озвучену ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 під час брифінгу народного депутата України ОСОБА_8 у приміщенні Верховної Ради України, наступного змісту: «В 10-м году, когда зашла группа бывшего депутата Верховного ОСОБА_3 , на рынке начались все теневые схемы и по сегодняшний день. На рынок зашло ОПГ под видом Запорожской Сечи , более 100 человек зашли в данный момент на рынок, неизвестно с оружием, вот они сейчас. Покажу вам фотографию, вот это мы делаем, как говорится, скрытой камерой фотографии для усиления смотрящего по Одесской области это ОСОБА_5 , который находится, в данный момент его люди в Запорожье. Поэтому мы смотрим в этом, что это контрабанда, эти теневые схемы, они могу тоже взорваться как в нас мы сейчас видим в Мукачево…», а також інформацію наступного змісту: « И я хочу сказать о тому, что в 14-м году было перечислено 23 миллиона гривен в народную республику, на фирмы ОСОБА_6 Иван Иваныча Аврамова , которые есть засновниками этой фирмы. Квитанции, документы, договора всё оно есть. Они были предоставлены в прокуратуру и все службы».

Зобов`язано ОСОБА_2 у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили, спростувати інформацію, озвучену ІНФОРМАЦІЯ_6 на брифінгу народного депутата ОСОБА_8 шляхом: 1) звернення, замовлення та оплату публікацій у державному друкованому засобу масової інформації «Голос України», інтернет-виданнях: «УНІАН», «Главком», « Цензор.НЕТ », « Лівий берег» , 2) розміщення у відеохостингу (на сайті) Ютуб ( https://www.youtube.com), відеозвернення, зазначивши, як в публікаціях, так й в відео зверненні, що: «Інформація, озвучена мною на брифінгу народного депутата України ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 у приміщенні Верховної Ради України, а саме: «В 10-м году, когда зашла группа бывшего депутата Верховного ОСОБА_3 на рынке начались все теневые схемы и по сегодняшний день. На рынок зашло ОПГ под видом Запорожской Сечи , более 100 человек зашли в данный момент на рынок, неизвестно с оружием, вот они сейчас. Покажу вам фотографию, вот это мы делаем, как говорится, скрытой камерой фотографии для усиления смотрящего по Одесской области это ОСОБА_5 , который находится, в данный момент его люди в Запорожье. Поэтому мы смотрим в этом, что это контрабанда, эти теневые схемы, они могу тоже взорваться как в нас мы сейчас видим в Мукачево…» «И я хочу сказать о тому, что в 14-м году было перечислено 23 миллиона гривен в народную республику, в Луганскую народную республику, на фирмы ОСОБА_6 и ОСОБА_1 , которые есть засновниками этой фирмы. Квитанции, документы, договора, всё оно есть. Они были предоставлены в прокуратуру и все службы» є недостовірною та не відповідає дійсності».

Визнано недостовірною інформацію, озвучену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 біля будівлі Генеральної прокуратури України, а саме інформацію наступного змісту: «Есть договор, заключенный 7-м километром с Вуглеперерабатывающей компанией, которой владельцы ОСОБА_1 и ОСОБА_6 , которые находятся в ЛНР, куда были перечислены в 14-м году 23 миллиона гривен на покупку каких-то акций».

Зобов`язано ОСОБА_2 у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили спростувати інформацію, розповсюджену ІНФОРМАЦІЯ_7 біля будівлі Генеральної прокуратури України шляхом ініціювання та проведення біля будівлі Генеральної прокуратури України мирного зібрання, під час якого публічно проголосити наступне: «Інформацію, озвучена ІНФОРМАЦІЯ_7 біля будівлі Генеральної прокуратури України м. Київ, вул. Різницька, 13/15, а саме: «Есть договор, заключенный 7-м километром с Вуглеперерабатывающей компанией, который владельцы ОСОБА_1 и ОСОБА_6 , которые находятся в ЛНР, куда были перечислены в 14-м году 23 миллиона гривен на покупку каких-то акций» є недостовірною та не відповідає дійсності».

У задоволенні позовної заяви в частині визнання недостовірною та спростування інформації: «Ринок, захоплений в рейдерський спосіб через мережу «смотрящих», досі стало забезпечує «сім`ю» фінансами і також фінансує сепаратизм» відмовлено.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2017 року Одеська обласна асоціація роботодавців Півдня України подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У грудні 2017 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення судів оскаржуються у задоволеній частині позовних вимог, у іншій частині, зокрема, щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання недостовірною та спростування інформації: «Ринок, захоплений в рейдерський спосіб через мережу «смотрящих», досі стало забезпечує «сім`ю» фінансами і також фінансує сепаратизм», не оскаржуються, а тому у касаційному порядку не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційні скарги мотивовані тим, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи, неналежним чином не дослідили надані докази у їх сукупності та здійснили інші численні процесуальні порушення, що унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, суди не врахували висновки Верховного Суду України у постанові від 07 лютого 2011 року в справі № 6-3цс10. Аналізуючи висновки викладені у зазначеній постанові та правовідносини, які виникли між сторонами, текст 1, 2, тему брифінгу від ІНФОРМАЦІЯ_6, підстави проведення брифінгу, проблемні питання, які висвітлювались, загальні засади діяльності ООАРПУ щодо захисту прав підприємців - інформацію, яка пролунала можливо віднести до інформації, яка має суспільний інтерес, оскільки направлена на висвітлення актуальних проблем підприємців, та необхідністю захисту з боку держави. проте, суди не розмежували такі об`єкти судового захисту як захист честі і гідності та ділової репутації від негативної інформації, що не відповідає дійсності, проте не порочить честь, гідність та ділову репутацію.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Фактичні обставини справи встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_6 у приміщенні Верховної Ради України відбувся брифінг народного депутата України ОСОБА_8, під час якого ОСОБА_2 зазначив наступне: «в 10-м году, когда зашла группа бывшего депутата Верховного ОСОБА_3 на рынке начались все теневые схемы и по сегодняшний день. На рынок зашло ОПГ под видом Запорожской Сечи , более 100 человек зашли в данный момента на рынок, неизвестно с оружием, вот они сейчас. Покажу Вам фотографию, вот это мы делаем, как говорится, скрытой камерой фотографии для усиления смотрящего по Одесской области это ОСОБА_5 , который находится, в данный момент его люди в Запорожье. Поэтому мы сморим в это, что это контрабанда, эти теневые схемы, они могут тоже взорваться как в нас мы сей час видим в Мукачево…».

Також, на цьому брифінгу відповідач зазначив наступне: «И я хочу сказать о том, что в 14-м году было перечислено 23 миллиона гривен в народную республику, в Луганскую народную республику, на фирмы ОСОБА_6 ОСОБА_1 , которые есть засновниками этой фирмы. Квитанции, документы, договора, всё оно есть. Они были предоставлены в прокуратуру и все службы».

Крім того, під час мітингу, який відбувався ІНФОРМАЦІЯ_7 біля будівлі Генеральної прокуратури України зазначив: «Есть договор, заключенный 7-м километром с Вуглеперерабатывающей компанией, которой владельцы ОСОБА_1 и ОСОБА_6 , которые находятся в ЛНР, куда были перечислены в 14-м году 23 миллиона гривен на покупку каких-то акций».

Факт поширення вказаної інформації ОСОБА_2 за зазначених вище обставин підтверджується відеозаписом цього брифінгу на компакт-диску, що міститься в матеріалах справи. Цей відеозапис брифінгу було розміщено на відеохостингу « Ютюб ».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із статтею 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Таке право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

За змістом частини першої статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації.

За положеннями статей 270, 297 ЦК України окремим видом особистих немайнових прав є право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Статтями 15, 275 ЦК України передбачено право особи на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

Частиною другою статті 302 ЦК України на особу, яка поширює інформацію, покладено обов`язок переконатися в її достовірності.

За практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені. У свою чергу національна влада може втрутитися у процес реалізації норми статті 10 Конвенції, якщо, зокрема, це передбачено законом, направлено на захист репутації або інших прав осіб і є необхідним у демократичному суспільстві.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Положеннями статті 30 Закону України «Про інформацію» визначено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

В рішенні у справі «Ляшко проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, визнавши поширену інформацію недостовірною та зобов`язавши відповідача її спростувати, не узяв до уваги відсутність достатнього балансу для необхідності втручання суду у процес реалізації особою права на свободу вираження поглядів.

Так, особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбаченого статтею 10 Конвенції.

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року у справі «Українська прес-група проти України» (заява № 72713/01) зазначено, що навіть, якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний баланс для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшенням за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення DEHAES GIJSELSv. BELGIUM, стор. 236, параграф 47).

Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій не врахували розуміння відомостей фактичного характеру, які не відповідають дійсності та порочать особу, та не розмежував такі відомості від думок, критичних висловлювань, ідей, оціночних суджень, висловлених відповідачем у порядку реалізації конституційного права на свободи вираження думки і слова.

Отже, оспорювана інформація входить до предмету суспільного інтересу, стилістика інформації та застосовані мовні обороти не мають стверджувального характеру з посиланням на конкретні факти стосовно особи позивача, що стало підставою для висновку про те, що баланс між приватним інтересом щодо захисту репутації позивача та публічним інтересом знати суспільно необхідну інформацію порушено не було, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.

Поширена відносно позивача вищевикладена інформація є оціночним судженням, та відповідає засадам демократичного суспільства щодо свободи вираження поглядів.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки рішення судів попередніх інстанцій не відповідають зазначеним вимогам закону, вони підлягають скасуванню.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому колегія суддів ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 у задоволеній частині позовних вимог судами першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Одеської обласної асоціації роботодавців Півдня України та ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2017 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Одеської обласної асоціації роботодавців Півдня України, про захист честі, гідності та ділової репутації скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Одеської обласної асоціації роботодавців Півдня України про захист честі, гідності та ділової репутації в частині визнання недостовірною інформацію, розповсюджену відповідачем під час брифінгу народного депутата України ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 у приміщенні Верховної Ради України та зобов`язання ОСОБА_2 у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили, спростувати інформацію, озвучену ІНФОРМАЦІЯ_6 на брифінгу народного депутата ОСОБА_8 шляхом: 1) звернення, замовлення та оплату публікацій у державному друкованому засобу масової інформації «Голос України», інтернет-виданнях: «УНІАН», «Главком», « Цензор.НЕТ », « Лівий берег» , 2) розміщення у відеохостингу (на сайті) Ютуб ( https://www.youtube.com), відеозвернення, зазначивши, як в публікаціях, так й в відео зверненні, що: «Інформація, озвучена мною на брифінгу народного депутата України ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 у приміщенні Верховної Ради України є недостовірною» та визнання недостовірною інформацію, озвучену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 біля будівлі Генеральної прокуратури України, а саме інформацію наступного змісту: «Есть договор, заключенный 7-м километром с Вуглеперерабатывающей компанией, которой владельцы ОСОБА_1 и ОСОБА_6 , которые находятся в ЛНР, куда были перечислены в 14-м году 23 миллиона гривен на покупку каких-то акций»; зобов`язання ОСОБА_2 у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили спростувати інформацію, розповсюджену ІНФОРМАЦІЯ_7 біля будівлі Генеральної прокуратури України шляхом ініціювання та проведення біля будівлі Генеральної прокуратури України мирного зібрання, під час якого публічно проголосити наступне: «Інформацію, озвучена ІНФОРМАЦІЯ_7 біля будівлі Генеральної прокуратури України м. Київ, вул. Різницька, 13/15, а саме: «Есть договор, заключенный 7-м километром с Вуглеперерабатывающей компанией, который владельцы ОСОБА_1 и ОСОБА_6 , которые находятся в ЛНР, куда были перечислены в 14-м году 23 миллиона гривен на покупку каких-то акций» є недостовірною та не відповідає дійсності», відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані або визнанні нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу та у подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун