Історія справи

Постанова

Іменем України

06 травня 2020 року

м. Київ

справа № 495/5193/18

провадження № 61-20295св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Відкрите акціонерне товариство «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство»,

відповідачі: Приватне підприємство «Поділля», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімпія-О», Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І., Черевка П. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року Відкрите акціонерне товариство «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство» звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства «Поділля», ОСОБА_1, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпія-О», Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради про визнання права власності.

11 червня 2018 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, оскільки є рішення, яке набрало законної сили, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. До клопотання додано рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 січня 2017 року за позовом Відкритого акціонерного товариства «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство» (далі - ВАТ) до Приватного підприємства «Поділля» (далі - ПП), ОСОБА_1, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпія-О» (далі - ТОВ), Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. Вказане рішення набрало законної сили 30 січня 2017 року.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 вересня 2018 року відкрито провадження у цій справі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 листопада 2018 року провадження у справі закрито.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що існує рішення у справі № 495/3442/16-ц, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав, яке набрало законної сили.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ВАТ «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство» задоволено частково, ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 листопада 2018 року скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції передчасно вирішив питання про закриття провадження у справі, що призвело до постановлення помилкової ухвали, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України стало підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить скасувати оскаржувану судову постанову та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції скасував ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 листопада 2018 року, яка була постановлена з додержанням вимог пункту 3 частини першої статті 255 та статті 44 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 15 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

11 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, оскільки вже є рішення, яке набрало законної сили, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав. До вказаного клопотання додано рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 січня 2017 року у справі за позовом ВАТ «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство» до ПП «Поділля», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Олімпія-О», Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 листопада 2018 року провадження у справі закрито.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Судом першої інстанції у справі № 495/3442/16-ц у задоволенні позову ВАТ «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство» до ПП «Поділля», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Олімпія-О», Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

Закриваючи провадження у справі № 495/5193/18, суд першої інстанції виходив з того, що рішення у справі № 495/3442/16-ц ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав, яке набрало законної сили, є підставою для закриття провадження у справі.

Предметом спору у цій справі є визнання права власності на будівлі та споруди бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » внаслідок інших обставин, ніж тих, що зазначені у справі № 495/3442/16-ц.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що підстави позову у справі № 495/5193/18 є іншими, оскільки вимоги обґрунтовані рішенням Господарського суду Одеської області від 15 вересня 2016 року у справі № 916/1041/16 за позовом ВАТ «Красилівське РТП» до ПП "Поділля"; Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання недійсними рішення та договору оренди земельної ділянки, яким визнано недійсним рішення Затоківської селищної ради від 16 серпня 2015 року № 1570 «Про надання Приватному підприємству «Поділля» в оренду на 25 років земельної ділянки, площею 1,112 га для експлуатації та обслуговування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованої у Центральному районі смт Затока, та визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 1,112 га, на якій розташована база відпочинку «Поділля», укладений 05 жовтня 2005 року, що не було предметом розгляду у справі № 495/3442/16-ц, проте суд першої інстанції не надав оцінки цьому аргументу позивача.

При визначенні підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

Отже, не можна вважати, що позови у справі № 495/5193/18, і у справі № 495/3442/16-ц повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Відповідно апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що суд першої інстанції не з`ясував підстави позову та передчасно вирішив питання про закриття провадження, що призвело до постановлення помилкової ухвали та відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що предмет спору, підстави звернення до суду, а також суб`єктний склад осіб в обох справах є однаковими, а суд апеляційної інстанції із формальних підстав скасував ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 листопада 2018 року про закриття провадження, не заслуговують на увагу.

За таких обставин, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін постанови Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року, оскільки судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк