Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.04.2019 року у справі №643/7912/17

Постанова

Іменем України

02 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 643/7912/17

провадження № 61-5475св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І.

М.,

учасники справи:

заявник - державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Біляєв Борис Євгенович,

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2018 року у складі судді Скотаря А. Ю. та постанову Харківського апеляційного суду від 30 січня 2019 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н.

П., Кругової С. С., Маміної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У вересні 2018 року державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Біляєв Б. Є. звернувся до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні.

Заява мотивована тим, що ним здійснюється примусове виконання виконавчого листа виданого Московським районним судом м. Харкова від 10 травня 2018 року № 643/7912/17, про стягнення витрат з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, понесених на управління, утримання та збереження спільного майна в розмірі 88
910,79 грн.

До нього звернувся стягувач із заявою про заміну боржника ОСОБА_2, яка померла, її правонаступником ОСОБА_4.

Відповідно до повідомлення Третьої державної нотаріальної контори м. Харкова ОСОБА_4, донька померлої ОСОБА_2, звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

На підставі викладеного просив суд замінити боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 56653492, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на її правонаступника ОСОБА_4.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2018 року заяву задоволено.

Замінено боржника ОСОБА_2, померлу ІНФОРМАЦІЯ_1, у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа виданого Московським районним судом м.

Харкова від 10 травня 2018 року № 643/7912/17, про стягнення витрат з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, понесених на управління, утримання та збереження спільного майна в розмірі 88 910,79 грн, на правонаступника - ОСОБА_4.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що є правові підстави для задоволення заяви про заміну боржника його спадкоємцем, оскільки ОСОБА_4 скористалась своїм правом на прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_2.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду.

Постановою Харківського апеляційного суду від 30 січня 2019 року ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні заяви суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року ОСОБА_4 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні відмовити; про дату, час та результати розгляду касаційної скарги повідомити сторони.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Розгляд заяв та клопотань

Касаційна скарга мотивована тим, що підстави для застосування судами статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у спірних правовідносинах відсутні, оскільки ОСОБА_4 не є правонаступником ОСОБА_2, з огляду на те, що вона не отримала свідоцтво про право на спадщину. Усупереч вимогам цивільного законодавства покладено обов'язок зі сплати боргу за майно на особу, яка не набула прав (та відповідно обов'язків) власника цього майна.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 викладено клопотання щодо повідомлення сторін про дату та час розгляду касаційної скарги.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 ЦПК України. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо Частиною 13 статті 7 ЦПК України не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки розгляд цієї справи Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а доводи касаційної скарги ОСОБА_4 не свідчать про необхідність виклику учасників справи для надання пояснень, то підстави для задоволення клопотання щодо повідомлення сторін про дату та час розгляду касаційної скаргивідсутні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 30 березня 2018 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, за участю третьої особи - Першої Харківської державної нотаріальної контори, про відшкодування витрат та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 88 910,79 грн.

У травні 2018 року Московським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист № 643/7912/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрат понесених на управління, утримання та збереження спільного майна в розмірі 88 910,79 грн.

Державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного судового рішення.

Боржник ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

До нотаріальної контори звернулась ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (т. 2 а. с. 80).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною 2 статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи заяву про заміну боржника правонаступником, місцевий суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_4 скористалась своїм правом на прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_2, що є підставою для заміни боржника на його спадкоємця.

Колегія суддів погоджується із таким висновком судів з огляду на наступне.

Статтею 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", у редакції чинній на час розгляду заяви, встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Згідно з частиною 1 статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється з смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконано іншою особою.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина 5 статті 1268 ЦК України).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні.

Отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину у відповідності із статтею 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, тому відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 2-2697/11.

Установивши, що ОСОБА_4 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, після смерті її матері ОСОБА_2, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги про те, що підстави для застосування судами статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у спірних правовідносинах відсутні, оскільки ОСОБА_4 не є правонаступником ОСОБА_2, з огляду на те, що вона не отримала свідоцтво про право на спадщину є необґрунтованими.

При вирішенні справи суди правильно визначили характер правовідносин між сторонами, вірно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, а тому підстави для скасування судових рішень відсутні.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська