Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.10.2019 року у справі №759/13924/18

Постанова

Іменем України

06 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 759/13924/18

провадження № 61-17194св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви

У вересні 2018 року позивач пред`явив указаний позов до відповідача та зазначав, що в ніч з 28 травня 2017 року на 29 травня 2017 року працівниками комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводились незаконні дії по фізичному знищенню та руйнуванню приватних гаражів, які знаходяться в обслуговуючому кооперативі «Кооперативна-3», за адресою: м. Київ, проспект Академіка Корольова 5, у тому числі і його власного гаражу № НОМЕР_1, а також невідомі особи вивозили на автомобілях демонтовані гаражні ворота та інші конструкції. У результаті незаконних дій по фізичному знищенню та руйнуванню приватних гаражів за вказаною адресою працівниками комунального підприємства «Київблагоустрій» власниками гаражів було викликано поліцію на місце події. Прибувшими працівниками Святошинського управління поліції ГУ НП в м. Києві було зафіксовано дану подію та складено протокол. Унаслідок незаконних дій працівників КП «Київблагоустрій», йому як власнику гаражного боксу № НОМЕР_1, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Академіка Корольова, 5 було завдано матеріальних збитків на суму 379860 грн., що підтверджується висновком вартості об`єкта незалежної оцінки від 16.05.2017 року, ТОВ «Прайм гранд», сертифікат суб`єкта оціночної діяльності 290/16 від 11.04.2016 року.

Його право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 підтверджується довідкою обслуговуючим кооперативом «Кооперативна-3» № 118 від 18.03.2017 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 84879505 від 12.04.2017 року, а також технічним паспортом на гараж, виготовленим ФОП ОСОБА_2 від 18.03.2017 року.

Позивач зазначив, що на звернення щодо незаконності дій працівників комунального підприємства «Київблагоустрій» та прохання надати відповідні приписи на демонтаж, складені адміністративні протоколи, рішення суду про демонтаж та вилучення приватного майна у їх власників, працівники комунального підприємства «Київблагоустрій» повідомили, що гаражі це - самовільне будівництво і надали тільки можливість сфотографувати договір № 68 від 10.05.2017року, де КП «Київблагоустрій» доручає ТОВ «Вістекс- компані» надати послуги по демонтажу самовільно розміщених об`єктів на території м Києва та лист Департаменту міського благоустрою від 23.11.2016 року № 064-11370 адресований саме КП «Київблагоустрій» на знесення гаражів за адресою м. Київ, проспект Акдеміка Корольова 5-А , тобто взагалі не за цією адресою де проводилось знищення приватного майна. Його як власника майна гаражного боксу № НОМЕР_1 взагалі ніхто не попереджав про демонтаж, не проводились комісійні обстеження за його участі, не складались ніякі акти порушень, не вручались ніякі приписи про усунення порушень, не викликали до суду, ні працівники КП «Благоустрій», ні працівники державної архітектурно-будівельної інспекції.

Крім того позивач указував на те, що перед розбиранням, реконструкцією та капітальним ремонтом необхідно обстежити загальний стан будівлі (споруди), а також фундаменту, стін, колон, склепінь та інших конструкцій, а для надбудов також стан основ, за результатами обстежень складається акт, на підставі якого розробляється

проект організації будівництва (ПОБ) і проект виконання робіт (ПВР). До початку проведення робіт з розбирання будівель необхідно виконати підготовчі заходи, пов`язані з евакуацією робітників промислових підприємств, відселенням мешканців житлових будинків, переміщенням розміщених там організацій, відключенням інженерного обладнання від мереж водо-, тепло-, газо- і електропостачання, каналізації, технологічних продуктопроводів. Дільниці, де виконуються роботи, необхідно огородити згідно з ГОСТ 23407. Перед початком демонтажних робіт оформлюють наряд-допуск на їх виконання із зазначенням заходів, що забезпечують безпечні і нешкідливі умови праці монтажників. Члени бригади повинні пройти цільовий інструктаж із безпечних методів виконання робіт, маршруту руху по цеху на робоче місце, в санітарно-побутові приміщення, ознайомитися з технологічною картою та з заходами, передбаченими в ПВР, про що вони ставлять підпис у журналі реєстрації інструктажів з охорони праці. Відсутність акту обстеження, на підставі якого розробляється проект організації будівництва (ПОБ) і проект виконання робіт (ПВР) також підтверджують незаконність дій відповідача та поспіх по знищенню приватного майна, щоб власники не змогли чинити перешкоди. Тобто демонтаж/знесення приватної власності (гаражних боксів) проводилось працівниками КП «Київблагоустрій» незаконно і у варварський спосіб, шляхом повного руйнування майна.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 8 120,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, 379 860,00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати у розмірі 3 879,81 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року позов задоволено.

Стягнути з Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 26199708) на користь ОСОБА_1 379860 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 8120 грн. на відшкодування моральної шкоди, та 3879 грн. 81 коп. судового збору, а всього стягнути 391859 ( триста дев`яносто одну тисячу вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 81 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про спростування тверджень позивача щодо неправомірності дій відповідача, а також не надав належних та допустимих доказів та не повідомив про підстави звільнення від доказування, про спростування розміру завданих збитків та моральної шкоди.

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року залишити без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи, встановивши всі фактичні обставини справи, та в повному обсязі дослідив всі наявні докази, необхідні для її повного і всебічного вирішення, і з додержанням норм матеріального та процесуального права правильно визначився із спірними правовідносинами та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду, КП «Київблагоустрій», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та не об`єктивну оцінку судами доказів наданих відповідачем, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалюючи оскаржувані рішення дали неправильну оцінку зібраним у справі доказам, не дослідили належним чином подані та їх достовірність, докази відповідача, не з`ясували всі істотні обставини справи, рішення судів, ґрунтується виключно на показаннях наданих в судах позивачем, що не підтверджується належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Доводом касаційної скарги також є те, що суди дійшли неправильних висновків та правову оцінку зібраним у справі доказами та неповно встановили обставини справи. Вважає, що позивач не довів того, що його гараж було знесено, а також розмір завданих йому збитків.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу КП «Київблагоустрій», в якому вказує, що доводи скарги є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно встановили обставини справи, спростувавши усі доводи відповідача.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Святошинського районного суду м. Києва.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що згідно з довідкою №118 від 18.03.2017 року ОК «Кооперативна-3», Витягомі з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічними паспортами на гараж від 18.03.2017 року, гаражний бокс НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, проспект Академіка Корольова 5 , належить на праві приватної власності позивачу, що не спростовано доказами поданими відповідачем.

Згідно із дорученням Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища від 23 листопада 2016 року №064-11370 було надано доручення КП «Київблагоустрій» на вжиття заходів щодо демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, а саме: гаражів, за адресою проспект Академіка Корольова 5 А в м.Києві , на території Автокооперативу «Кооперативна-3».

10 травня 2017 року між КП «Київблагоустрій» (замовник) та ТОВ «Вістекс-компані» (виконавець) укладено договір №68 згідно з п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з надання послуг з демонтажу самовільно розміщених та території міста Києва об`єктів (будівель, споруд, елементів благоустрою, залишків будівельних матеріалів, безхазяйного майна тощо) та доставкою таких об`єктів (або їх конструктивних елементів) на майданчик тимчасового зберігання, а КП «Київблагоустрій», в свою чергу, зобов`язувався оплатити надані послуги.

В ніч з 28 на 29 травня 2017 року працівниками ТОВ «Вістекс-компані» за участю представника КП «Київблагоустрій» та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища , було зламано огорожу Автокооперативу «Кооперативна 3» по вулиці Академіка Корольова, 5 в м. Києві та здійснено демонтаж гаражних боксів, в тому числі і гаражу позивача ОСОБА_1 ..

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року (а.с.100-103), яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року, було визнано протиправними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі доручення №064-11370 від 23 листопада 2016 року та скасовано вказане доручення №064-11370 від 23 листопада 2016 року.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положенням статті 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до положень пункту 13.1.1. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року, порядок розміщення малих архітектурних, форм та тимчасових споруд визначений Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року, Положенням про розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 27 листопада 2008 року, Правилами забудови м. Києва, затвердженими рішенням Київської міської

ради від 27 січня 2005 року, правилами (положеннями), встановленими Київською міською радою.

Пунктом 20.2.11. вказаних Правил передбачено, що у разі виявлення силами Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) самовільно встановлених елементів благоустрою, його власнику вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу у триденний термін.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Установивши, що гараж позивача за адресою: м. Київ , проспект Академіка Корольова , 5 було знесено ТОВ «Вістекс-компані» на виконання відповідного договору, замовником за яким було КП «Київблагоустрій», при цьому жодних повідомлень чи приписів про усунення порушень ОСОБА_1 вручено не було, а рішення Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради про демонтаж гаражів було прийнято щодо іншої адреси, суди попередніх інстанцій, забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, дослідивши усі надані сторонами докази, надавши їм належної правової оцінки за своїм внутрішнім переконанням, дійшли обґрунтованого висновку про те, що діями КП «Київблагоустрій» ОСОБА_1 було завдано заявлену майнову та моральну шкоду. При цьому, судами було враховано, що відповідач не надав суду доказів, які свідчили б про спростування тверджень позивача щодо неправомірності його дій, а також не надав належних та допустимих доказів й не повідомив про підстави звільнення від доказування, про спростування розміру завданих збитків та моральної шкоди.

При визначенні розміру завданих збитків суди правильно взяли до уваги звіт про проведення незалежної оцінки вартості гаражного боксу №36/н, проведеного ТОВ «Прайм Гранд» відповідно до якого ринкова вартість вказаного боксу станом на 16 травня 2017 року становить 379 860 грн, оскільки жодних інших даних про розмір завданих позивачу збитків відповідачем надано не було.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що КП «Київблагоустрій» є неналежним відповідачем у цій справі.

Апеляційний суд правильно вказав, що дії щодо знесення гаражу позивача вчинялися хоч і працівниками ТОВ «Вістекс-компані», але на виконання відповідного договору, саме за дорученням відповідача у справі, за присутності його представника. У вказаному договорі саме КП «Київблагоустрій» було замовником дій щодо знесення гаражу позивача.

Посилання на те, що рішення про знесення гаражу приймалося Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради також не заслуговує на увагу, оскільки суди правильно встановили, що відповідне рішення було прийнято відносно гаражів за іншою адресою: м. Київ, проспект Академіка Корольова, 5-а , у той час як належний позивачу гараж знаходився за адресою: м. Київ, проспект Академіка Корольова, 5 .

Інші доводи касаційної скарги, зокрема й щодо не доведення позивачем завдання їй шкоди та розмір такої шкоди, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються доказами які містяться в матеріалах справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що на підставі вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі відповідача доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не

впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Щодо зупинення виконання рішення

Відповідно до частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року зупинено виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року до закінчення касаційного провадження, тому виконання рішення на підставі частини 3 статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду.

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва

від 12 квітня 2019 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька І. М. Фаловська