Історія справи

Постанова КЦС ВП від 06.03.2025 року у справі №343/761/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року

м. Київ

справа № 343/761/23

провадження № 61-12659св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Укрнафта»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2024 року у складі судді Андрусіва І. М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 липня 2024 рокуу складі колегії суддів: Фединяка В. Д.,

Василишин Л. В., Максюти І. О.

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Долинського районного суду Івано-Франківської області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»(далі - ПАТ «Укрнафта») про визнання протиправним та скасування наказу про застосування заходів стягнення у вигляді звільнення та поновлення на роботі.

2. Позов обґрунтовував тим, що він працював на посаді майстра з ремонту устаткування Нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз»

ПАТ «Укрнафта» (далі - НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта»).

3. Наказом від 30 травня 2022 року №23 «Про зміни в організаційній структурі» в Качанівському газопереробному заводі ПАТ «Укрнафта» (далі - Качанівський ГПЗ ПАТ «Укрнафта») з 01 червня 2022 року створено «Сектор по ліквідації наслідків військових дій» чисельністю 8 чоловік.

4. 07 грудня 2022 року НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» видано розпорядження №12Р «Про проходження медичного огляду», яким його (майстра з ремонту устаткування) зобов`язано пройти медичний огляд за професією розподілювач робіт.

5. 08 грудня 2022 року він пройшов медогляд, за результатами якого медичним висновком від 15 грудня 2022 року його було визнано придатним до роботи за професією розподілювач робіт без шкідливих та небезпечних факторів праці за умови відсутності чинного листка непрацездатності.

6. 21 грудня 2022 року ПАТ «Укрнафта» прийнято наказ №1998-к про переведення його з 02 січня 2023 року з посади майстра з ремонту устаткування на посаду розподілювача робіт сектору по ліквідації наслідків військових дій Качанівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта».

7. Із вказаним наказом він не погодився, оскільки не був ознайомлений з умовами праці та посадовою інструкцією. Зазначав, що переведення на роботу по ліквідації наслідків бойових дій з підвищеним ризиком відбулось без його згоди.

8. У зв`язку із непрацездатністю позивача у вказаний вище наказ внесено зміни, а саме змінено дату переведення з 02 січня 2023 року на «з шостого робочого дня після дня закриття листка непрацездатності». 28 січня 2023 року він звертався до відповідача із заявою про надання відпустки, однак через його тимчасову непрацездатність у наданні відпустки було відмовлено.

9. Пізніше, у зв`язку із хворобою позивача, 30 січня 2023 року

ПАТ «Укрнафта» знову внесено зміни до наказу про його переведення.

10. 16 лютого 2023 він повторно звертався до відповідача про надання щорічної відпустки, а 21 лютого 2023 року він надав відповідачу пояснювальну записку.

11. Не зважаючи на його заперечення, 23 лютого 2023 року наказом НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» видано наказ №180-к «Про застосування заходів стягнення за порушення трудової дисципліни», яким до нього застосовано стягнення у вигляді звільнення з роботи 24 лютого 2023 року згідно із пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

12. Зазначає, що за станом здоров`я не міг і не може виконувати роботу на посаді розподілювача робіт Качанівського ГПЗ, а тому вважає накази про переведення його на іншу посаду та звільнення незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

13. Додатково зазначав, що наказ від 23 лютого 2023 року прийнятий щодо майстра з ремонту устаткування, хоча наказом від 08 червня 2022 року №940-к з 20 червня 2022 року його було переведено на посаду підсобного робітника Качанівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта».

14. З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 , просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ПАТ «Укрнафта» від 21 грудня

2022 року №1998-к про переведення його на іншу роботу (зі змінами від 02 січня 2023 року та від 30 січня 2023 року);

- визнати протиправним та скасувати наказ НГВУ «Долинанафтогаз»

ПАТ «Укрнафта» від 23 лютого 2023 року №180-к «Про застосування заходів стягнення за порушення трудової дисципліни»;

- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та судові витрати, понесені у зв`язку із розглядом справи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

15. Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області

від 17 квітня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

16. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідач мав право самостійно встановлювати та змінювати організацію виробництва і праці, а наказ про застосування заходів стягнення до нього виданий уповноваженою на те особою.

17. Суд виснував, що оскільки при переведенні позивача на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, дотримано вимоги чинного законодавства, оголошення йому догани із подальшим звільненням на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України є такими, що відповідає вимогам закону.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

18. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 липня

2024 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

19. Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області

від 17 квітня 2024 року залишено без змін.

20. Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки при переведенні ОСОБА_1 на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором без його згоди, дотримано вимоги чинного законодавства, а саме: переведення здійснювалося для ліквідації наслідків бойових дій, згідно медичного висновку позивач придатний до роботи за професією розподілювача робіт, переведення, в свою чергу, здійснювалося на нове місце роботи, що не відноситься до місцевості, на території якої тривають активні бойові дії, позивачу передбачалися гарантії щодо оплати праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою, а також гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість в розмірах та порядку встановленому законом, центральному органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування було повідомлено про прийняття позивача на роботу.

21. Відтак, суд апеляційної інстанції констатував дотримання роботодавцем норм чинного законодавства при накладенні на працівника дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

22. У вересні 2024 рокудо Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 липня 2024 року

23. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2024 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено.

24. Поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження судових рішень.

25. Відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

26. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, за результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

27. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2018 року в справі № 754/1636/15-ц (провадження

№ 61-27308св18), від 04 лютого 2021 року в справі № 552/6725/19 (провадження № 61-16193ск20)(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

28. Додатково звертає увагу, що судами під час вирішення спору не досліджено зібрані у справі докази, а також безпідставно відхилено (не розглянуто) клопотання заявника про витребування доказів, наслідком чого стало неповне встановлення обставин справи (пункт 4 частини другої

статті 389 ЦПК України).

29. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій

в оскаржуваних рішеннях дійшли помилкового висновку про дотримання відповідачем норм чинного законодавства при звільненні ОСОБА_1 , оскільки судами належним чином не досліджувались характеристики умов праці, результатів атестації робочого місця та робочої інструкції розподілювача робіт з урахуванням стану здоров`я позивача, а також належним чином не досліджено питання щодо виконання розподілювачем робіт роботи зі шкідливими чи небезпечними умовами праці.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

30. У грудні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ «Укрнафта» на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки оголошення догани та подальше звільнення відповідача проведено у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

31. ОСОБА_1 з 15 травня 2018 року перебував у трудових відносинах

з ПАТ «Укрнафта» та працював на посаді майстра з ремонту устаткування прокатно - ремонтного цеху електрообладнання та електрозабезпечення

в НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», що розташований в місті Долині Івано-Франківської області.

32. Згідно із правилами внутрішнього трудового розпорядку НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» працівник зобов`язаний чесно і сумлінно виконувати обов`язки, покладені на нього трудовим договором, розпорядженнями роботодавця, внутрішніми документами товариства (Т. 1,

а.с. 169-170).

33. ОСОБА_1 ознайомлений із правилами внутрішнього трудового розпорядку, що підтверджується його особистим підписом (Т. 1, а.с. 171).

34. З посадової інструкції майстра з обслуговування електровідцентрових насосів, затвердженої начальником НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», працівник несе особисту відповідальність, зокрема, за належне ставлення до роботи, дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог положення про структурний підрозділ та внутрішніх документів

ПАТ «Укрнафта» наказово - розпорядчого характеру (Т. 1, а.с. 172-174).

35. Із вказаною інструкцією ОСОБА_1 ознайомлений, що підтверджується його особистим підписом (Т. 1, а.с. 174).

36. Відповідно до наказу ПАТ «Укрнафта» від 14 липня 2020 року №1337-к з метою вдосконалення організаційної структури НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», підвищення ефективності та продуктивності праці, зі штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» з 20 жовтня 2020 року виключено посаду майстра з ремонту устаткування, прокатно - ремонтного цеху електрообладнання та електрозабезпечення (Т. 1, а.с. 111).

37. Згідно із наказом ПАТ «Укрнафта» №2294-к від 01 грудня

2020 року «Про внесення змін до наказу від 14 липня 2020 року №1337-к»,

у зв`язку із перебуванням ОСОБА_1 у відпустці та його відсутністю через тимчасову непрацездатність і не ознайомленням його з попередженням про наступне вивільнення п. 1 наказу викладено у такій редакції: «виключити зі штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» з 05 лютого 2021 року посаду майстра з ремонту устаткування, прокатно - ремонтний цех електрообладнання та електрозабезпечення» (Т. 1, а.с. 112).

38. Наказом відповідача ПАТ «Укрнафта» № 284-к від 05 лютого 2021 року

затверджено акт простою та встановлено початок простою ОСОБА_1 , який перебуває на посаді майстра з ремонту устаткування, в прокатно - ремонтному цеху електрообладнання та електрозабезпечення з 16 лютого 2021 року. Датою закінчення простою є дата його переведення на іншу роботу або його звільнення з роботи (припинення трудового договору) (Т. 1, а.с. 113).

39. Згідно із наказом ПАТ «Укрнафта» №286-к від 05 лютого 2021 року «Про внесення змін до наказу від 01 грудня 2020 року №2294-к, п. 1 наказу викладено у такій редакції: «виключити зі штатного розпису керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» з дня, наступного після переведення працівника на іншу роботу або його звільнення з роботи (припинення трудового договору) - посаду майстра з ремонту устаткування, прокатно - ремонтний цех електрообладнання та електрозабезпечення» (Т. 1, а.с. 114).

40. Розпорядженням ПАТ «Укрнафта» від 15 вересня 2022 року № 86Р «Про проходження медичного огляду» позивача направлено для проходження медичного огляду.

41. За невиконання розпорядження ПАТ «Укрнафта» від 15 вересня 2022 року № 86Р «Про проходження медичного огляду» у зв`язку з переведенням на роботу розподілювача робіт, наказом №1235-к від 18 листопада 2022 року,

позивачеві оголошено догану.

42. Рішенням Долинського районного суду Івано - Франківської області від 27 червня 2023 року у справі №343/2281/22, яке набрало законної сили

06 листопада 2023, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Укрнафта» про визнання протиправним та скасування розпорядження ПАТ «Укрнафта»

від 15 вересня 2022 року № 86Р «Про проходження медичного огляду» та наказу НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» від 18 листопада 2022 року № 1235-к «Про застосування заходів стягнення за порушення трудової дисципліни» і стягнення - відмовлено.

43. Із витягу з ЄРДР № 42022202520000049 від 09 березня 2022 року вбачається, що в період з 01:00 год по 04:00 год 09 березня 2022 року невстановленими представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, з порушенням законів та звичаїв війни, за допомогою військової авіації, здійснено бомбардування Качанівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта», житлової забудови приватного сектору декількох вулиць

в м. Охтирка, внаслідок чого зруйновано та пошкоджено більш ніж 30 будинків (Т. 1, а.с. 98).

44. Внаслідок авіаційно - бомбових ударів зруйновано нафтопромислове обладнання та трубопроводи Товарно - сировинного парку Цеху підготовки та стабілізації нафти Качанівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта», що підтверджується актом попередньої оцінки завданої шкоди об`єктам Качанівського цеху підготовки газу та Цеху підготовки та стабілізації нафти Качанівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта» від 10 квітня 2022 року (Т. 1, а.с. 99-108).

45. Наказом ПАТ «Укрнафта» № 23 від 30 травня 2022 року «Про зміни

в організаційній структурі» (Т. 1, а.с. 109), з метою ліквідації наслідків бойових дій, відновлення пошкоджених об`єктів, приміщень, інфраструктури, розчищення завалів на території парку цеху підготовки та стабілізації нафти та Качанівського цеху переробки газу та конденсату Качанівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта» та для відновлення виробничих процесів газопереробки в повному об`ємі в організації виробництва і праці ПАТ «Укрнафта» в умовах правового режиму воєнного стану та у відповідності до виробничої потреби, з 01 червня 2022 року створено

в організаційній структурі Качанівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта» «Сектор по ліквідації наслідків військових дій», чисельністю 8 штатних одиниць, та підпорядковано його керівнику адміністративно - господарської групи (Охтирський регіон).

46. Село Мала Павлівка Охтирського району Сумської області входить до складу Комишанської сільської територіальної громади Охтирського району Сумської області (Т. 1, а.с. 132-138).

47. Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 № 75, станом на 10 грудня 2022 року, Комишанська сільська територіальна громада, до якої входить с. Мала Павлівка, в зазначеному переліку відсутня, як і відсутня в Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, території можливих бойових дій (Т. 1,

а.с. 142-143).

48. Наказом від 07 грудня 2022 року, ОСОБА_1 направлено на обов`язковий попередній медичний огляд. Професія за ДК 003:2010 розподілювач робіт (Т. 1, а.с. 61).

49. Відповідно до висновку медичної комісії від 15 грудня 2022 року

ОСОБА_1 , 1959 року народження, придатний до роботи за професією розподілювач робіт без шкідливих та небезпечних факторів праці за умови відсутності чинного листка непрацездатності (Т. 1, а.с. 60).

50. Наказом ПАТ «Укрнафта» №1998-к від 21 грудня 2022 року «Про переведення на іншу роботу» ОСОБА_1 , з метою ліквідації наслідків бойових дій, відновлення пошкоджених об`єктів, приміщень, інфраструктури

ПАТ «Укрнафта», розчищення завалів на території парку цеху підготовки та стабілізації нафти та Качанівського цеху переробки газу та конденсату Качанівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта» та для відновлення виробничих процесів газопереробки у повному об`ємі, забезпечення населення України газом, що

у своїй сукупності визначає зміну в організації виробництва і праці

ПАТ «Укрнафта» в умовах правового режиму воєнного стану, у відповідності до виробничої потреби, переведено до Качанівського газопереробного заводу

у сектор по ліквідації наслідків військових дій на посаду розподілювача робіт з 02 січня 2023 року з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. Робоче місце визначено за адресою: с. Мала Павлівка Охтирського району Сумської області (Т. 1, а.с. 47).

51. Із зазначеним наказом ОСОБА_1 не погодився, зазначивши в наказі, що сектор по ліквідації наслідків бойових дій не створено і не надано відповідь на запит щодо характеристики умов праці, посадової інструкції.

52. У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю позивача (Т. 1, а.с. 119-122), наказами ПАТ «Укрнафта» №8-к від 02 січня 2023 року та від 30 січня 2023 року №263-к (Т. 1, а.с. 48-49), внесено зміни до наказу №1998-к від 21 грудня

2022 року в частині дати переведення ОСОБА_1 .

53. Зі змістом наказів ПАТ «Укрнафта» №1998-к від 21 грудня 2022 року,

№8-к від 02 січня 2023 року та №263-к від 30 січня 2023 року позивач був ознайомлений, про що свідчать письмові пояснення під текстом останніх.

54. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою видачі наказу ПАТ «Укрнафта» №1998-к від 21 грудня 2022 року стала частина перша статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», медичний висновок та карта місцевості на території якої не тривають бойові дії, станом на грудень 2022 року.

55. Відповідно до акту про відсутність на робочому місці (роботі)

від 20 лютого 2023 року, складеного комісією працівників Качанівського газопереробного заводу ПАТ «Укрнафта», ОСОБА_1 був відсутній на роботі протягом усього робочого дня (Т. 1, а.с. 144).

56. Службовою запискою про відсутність працівника від 21 лютого 2023 року повідомлено директора Качанівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта» про те, що

ОСОБА_1 20 лютого 2023 року на територію Качанівського газопереробного заводу ПАТ «Укрнафта» не з`явився (Т. 1, а.с. 145).

57. 21 лютого 2023 року ОСОБА_1 на ім`я в.о. начальника НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» подав пояснювальну записку, в якій висловив свою позицію щодо того, чому він не поїхав по переведенню на Качанівський ГПЗ ПАТ «Укрнафта». Зокрема, зазначив, що наказ про його переведення є неправомірним (Т. 1, а.с. 50-53).

58. 23 лютого 2023 року наказом ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Долинанафтогаз» №180-к, за систематичне невиконання майстром з ремонту устаткування ОСОБА_1 без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, застосовано до останнього стягнення у вигляді звільнення (пункт 3 частини першої

статті 40 КЗпП України). Із вказаним наказом позивач ознайомився 24 лютого 2024 року та отримав його копію, що засвідчив власним підписом (Т. 1, а.с. 56).

59. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом

ПАТ «Укрнафта» від 27 червня 2022 року №1021-к, скасовано наказ від 08 червня

2022 року №940-к «Про зміну істотних умов праці та переведення на іншу роботу» у зв`язку із ненаданням ОСОБА_1 медичного висновку (Т. 1, а.с. 176).

60. Відповідно до розділу 6 положення про НГВУ «Долинанафтогаз»

ПАТ «Укрнафта», затвердженого наглядовою радою ПАТ «Укрнафта», НГВУ очолює начальник, який призначається правлінням ПАТ «Укрнафта» за поданням голови правління ПАТ «Укрнафта». Начальник в межах наданих повноважень: приймає на роботу і звільняє працівників НГВУ; застосовує засоби заохочення і накладає стягнення на працівників НГВУ (Т. 2, а.с. 8-9).

61. Згідно із копією наказу голови правління ПАТ «Укрнафта» №1390-к

від 06 вересня 2022 року з 08 вересня 2022 року на ОСОБА_2 покладено виконання обов`язків, зокрема, начальника НГВУ «Долинанафтогаз» (Т. 2,

а.с. 10).

62. Відповідно до наказу ПАТ «Укрнафта» №224 від 08 грудня 2022 року, заступнику директора з персоналу О. Артазей делеговано повноваження бути представником товариства в трудових правовідносинах, зокрема, з працівниками структурних одиниць, з правом підписання наказів про переведення (переміщення) в межах товариства (Т. 2, а.с. 11).

Позиція Верховного Суду

63. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

64. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно

у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права

у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

65. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

66. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише

в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

67. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

68. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

69. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

70. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

71. Предметом спору у вказаній справі є законність накладення дисциплінарних стягнень на працівника, який відмовився від переведення в іншу місцевість для ліквідації наслідків бойових дій у період дії правового режиму воєнного стану та похідні вимоги.

72. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

73. Водночас вказаною нормою передбачено, що не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

74. Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

75. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

76. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24 25 27 28 29 40 47 51 52 55 56 57 58 59 60 61 62 63 Конституції України.

77. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє на момент перегляду справи Верховним Судом.

78. Згідно з пунктом 3 Указу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34 38 39 41-44 53 Конституції України.

79. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

80. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

81. 15 березня 2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який визначає особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

82. Частиною другою статті 1 Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (тут і надалі в редакції на час винесення оспорюваного наказу) встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43 44 Конституції України.

83. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» від 23 лютого 2023 року №180-к «Про застосування заходів стягнення за порушення трудової дисципліни», суди попередніх інстанцій визнали законним застосування такого виду дисциплінарного стягнення до позивача, який всупереч умов трудового договору, правил внутрішнього трудового розпорядку та наказів працедавця не приступив до виконання обов`язків розподілювача робіт на Качанівському ГПЗ ПАТ «Укрнафта».

84. Із вказаним висновком судів попередніх інстанцій погоджується Верховний Суд з огляду на таке.

85. Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

86. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (стаття 147 КЗпП України).

87. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що

в період дії правового режиму воєнного стану ОСОБА_1 переведено в іншу місцевість, для виконання не обумовлених трудовим договором обов`язків розподілювача робіт з метою ліквідації наслідків бойових дій та для відновлення виробничих процесів ПАТ «Укрнафта», однак останній не приступив до виконання нових трудових обов`язків.

88. Розпорядженням ПАТ «Укрнафта» від 15 вересня 2022 року № 86Р «Про проходження медичного огляду» позивача направлено для проходження медичного огляду.

89. За невиконання розпорядження ПАТ «Укрнафта» від 15 вересня 2022 року № 86Р «Про проходження медичного огляду» у зв`язку з переведенням на роботу розподілювача робіт, наказом №1235-к від 18 листопада 2022 року,

позивачеві оголошено догану.

90. Питання законності, зокрема, наказу НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» №1235-к від 18 листопада 2022 року було предметом розгляду судами у справі № 343/2281/22 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрнафта» про визнання протиправними та скасування розпорядження про проходження медичного огляду та наказу про застосування заходів стягнення за порушення трудової дисципліни, за результатами якого позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

91. Відповідно до частини першої та другої статті 33 КЗпП України тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою.

Роботодавець має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров`я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

92. Оцінюючи аспект дотримання роботодавцем вимог законодавства щодо переведення позивача, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірні правовідносини між сторонами виникли в умовах воєнного стану, а відтак аналіз об`єктивно необхідних дій власника підприємства розглядали з урахуванням законодавства, яке регулює трудові правовідносини саме в умовах воєнного стану, зокрема Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».

93. Особливості переведення та зміни істотних умов праці у період дії воєнного стану визначено частинами першою та другою статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідно до яких у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров`я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою

статті 32 та статтею 103 КЗпП України, здійснюється не пізніш як до впровадження таких умов.

94. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що незгода позивача виконувати не обумовлену трудовим договором роботу є порушенням трудової дисципліни, оскільки переведення позивача відбувалось з дотриманням умов, встановлених частиною першою статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

95. Зі змісту наказів про переведення позивача, що, в свою чергу, останнім не спростовано під час судового розгляду справи, його переведення до сектору по ліквідації наслідків бойових дій Качанівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта» здійснювалось для виконання робіт, спрямованих на ліквідацію наслідків бойових дій, відновлення пошкоджених об`єктів інфраструктури

ПАТ «Укранафта» як роботодавця, розчищення завалів задля відновлення виробничих процесів газопереробки та забезпечення газом населення України.

96. При цьому судами попередніх інстанцій досліджено акт попередньої оцінки завданої шкоди об`єктам Качанівського цеху підготовки газу та Цеху підготовки та стабілізації нафти Качанівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта» від 10 квітня 2022 року, яким встановлено факт руйнування внаслідок авіаційних ударів нафтопромислового обладнання та трубопроводів товарно-сировинного парку Цеху підготовки та стабілізації нафти Качанівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта».

97. Безпосередньо у зв`язку із виробничими потребами ПАТ «Укрнафта» наказом від 30 травня 2022 року № 23 «Про зміни в організаційній структурі» з 01 червня 2022 року утворено в Качанівському ГПЗ ПАТ «Укрнафта» сектор по ліквідації наслідків військових дій.

98. Зазначені докази переконливо свідчать про те, що переведення позивача до сектору по ліквідації наслідків військових дій до іншого структурного підрозділу було вимушеним та здійснювалось виключно для виконання робіт, спрямованих на ліквідацію наслідків бойових дій в одному зі структурних підрозділів відповідача.

99. Така робота не була протипоказана позивачеві за станом здоров`я, що, зокрема, підтверджується висновком медичної комісії від 15 грудня 2022 року медико-санітарної частини НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта».

100. Таким чином, доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 робота розподілювача робіт була протипоказана за станом здоров`я спростовуються матеріалами справи.

101. Крім того, за виконання такої роботи, яка, в свою чергу, не передбачена трудовим договором, позивачеві було гарантовано оплату не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою, а також встановлено звичайний режим праці з перервою для харчування, що підтверджується змістом наказів про переведення та не спростовано позивачем.

102. Судами попередніх інстанцій встановлено, що село Мала Павлівка Охтирського району Сумської області, куди було переведено позивача для ліквідації наслідків бойових дій на Качанівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта», входить до складу Комишанської сільської територіальної громади Охтирського району Сумської області.

103. Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року

№ 75, Комишанська сільська територіальна громада в зазначеному Переліку відсутня.

104. Таким чином, на підставі наданих сторонами доказів судами попередніх інстанцій достовірно встановлено, що позивач за станом здоров`я був придатний до виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків бойових дій на Качанівському газопереробному заводі ПАТ «Укрнафта» у місцевості, у якій станом на час виникнення спірних правовідносин не тривали активні бойові дії.

105. Таким чином, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій, що у період дії воєнного стану відповідач мав законне право перевести позивача на посаду розподілювача робіт без його згоди, оскільки переведення здійснювалося для ліквідації наслідків бойових дій у місцевість, на території якої не тривали активні бойові дії.

106. Також Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій стосовно законності наказу №180-к від 23 лютого 2023 року, про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України

у зв`язку із систематичним невиконанням ним без поважних причин трудових обов`язків.

107. Звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення.

108. Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України).

109. За передбаченою пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставою працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

110. Таким чином, працівник може бути звільнений з роботи з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України виключно в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені таким працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення, останнє, в свою чергу, має бути не скасованим та не таким, що втратило юридичної сили за давністю.

111. При звільненні за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібно встановити, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок; чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин.

112. Саме систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків, а також притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

113. Відтак, для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої

статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а саме повторного (вдруге чи більше разів) вчинення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до такого працівника застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов`язків їх не знято і не погашено.

114. Суди попередніх інстанцій при розгляді справи обґрунтовано виснували, що на час розгляду справи роботодавець довів факт вчинення ОСОБА_1 нового порушення трудових обов`язків, яке полягало у невиконанні наказу

від 21 грудня 2022 року (із наступними змінами) про його переведення на роботу в іншу місцевість для виконання обов`язків розподілювача робіт та ліквідації наслідків бойових дій на Качанівському ГПЗ ПАТ «Укрнафта», так як до виконання трудових обов`язків на новому місці роботи ОСОБА_1 без поважних причин так і не приступив.

115. При цьому важливими є встановлені судами обставини, а саме, що таке переведення могло мати місце без згоди працівника (частина перша статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»), така робота не була протипоказана позивачеві за станом здоров`я, а також те, що позивачу гарантувалася оплата праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою та компенсації за переїзд в іншу місцевість.

116. Встановивши, що після застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани від 18 листопада 2022 року, ОСОБА_1 вчинив нове повторне порушення трудових обов`язків, яке отримало прояв

у невиконанні наказу від №1998-к від 21 грудня 2022 року про його переведення на роботу в іншу місцевість, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшов вірного висновку про наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

117. При цьому Верховний Суд зауважує, що питання законності, зокрема, наказу НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» №1235-к від 18 листопада

2022 року про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення

у вигляді догани, було предметом розгляду судами у справі № 343/2281/22 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрнафта» про визнання протиправними та скасування розпорядження про проходження медичного огляду та наказу про застосування заходів стягнення за порушення трудової дисципліни, за результатами якого позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

118. Оскільки матеріалами справи доведено, що позивач не приступив до виконання трудових обов`язків у визначений наказом строк без поважних причин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про правомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

119. Враховуючи, що звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства, а ОСОБА_1 не підлягає поновленню на роботі, підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також відсутні.

120. При цьому, доводи касаційної скарги, що направлення позивача на розбирання завалів відбулось через два місяці після фактичного відновлення пошкодженої інфраструктури силами спеціальних органів та установ, не заслуговують на увагу, оскільки не було предметом дослідження судами попередніх інстанцій.

121. Таким чином, враховуючи, що переведення ОСОБА_1 на іншу роботу здійснювалося для ліквідації наслідків бойових дій у місцевості, на території якої не тривали активні бойові дії, така робота не була протипоказана позивачу за станом здоров`я, позивачеві гарантувалась оплата праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою, а також враховуючи гарантування зі сторони роботодавця виплату компенсацій при переїзді на роботу в іншу місцевість, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про звільнення позивача із дотриманням норм чинного законодавства.

122. Аналогічний висновок викладено у змісті постанови Верховного Суду

від 20 березня 2024 року у справі № 343/1551/22 (провадження

№ 61-11893св23).

123. Отже, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, урахувавши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам і доводам сторін, дійшов обґрунтованого висновку, що звільнення позивача з займаної посади відбулося із дотриманням норм трудового законодавства.

124. Судами всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими (частина третя статті 89 ЦПК України).

125. Висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28 листопада

2018 року в справі № 754/1636/15-ц (провадження № 61-27308св18) та

від 04 лютого 2021 року в справі № 552/6725/19 (провадження № 61-16193св20), на які посилається заявник у касаційній скарзі, не можуть бути застосовані

у справі, що переглядається, оскільки сформульовані за інших фактичних обставин справи.

126. Крім того, безпідставними є аргументи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не розглянули клопотання заявника про витребування доказів, оскільки матеріали справи не містять клопотання ОСОБА_1 або його представника про витребування доказів, датоване 15 лютого 2023 року.

127. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

128. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

129. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

130. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

131. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області

від 17 квітня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду

від 25 липня 2024 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян